Рішення № 93625523, 17.12.2020, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

17 грудня 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/4442/20

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Кисельова Є.О., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Луганській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління ДПС у Луганській області (далі - позивач) до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач, ФОП ОСОБА_1 ), в якому позивач просив суд стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб у сумі 29050,00 грн за період з 21.02.2019 по 20.02.2020, в дохід місцевого бюджету, на розрахунковий рахунок UА148999980314090699000012051, код платежу 18050400, отримувач - УК у м. Лисичанську/М. ЛИСИЧАНСЬК/18050400, ЄДРПОУ 37800278, банк отримувача Казначейство України (ЕАП) (арк.спр.1-3).

В обґрунтування позовних вимог зазначив наступне.

Відповідачем станом на 02.11.2020 року рахується податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб (код КДБ 18050400), у загальній сумі 29050,00 грн, який виник в результаті несплати самостійно задекларованого податкового зобов`язання за 2018 рік у сумі 29050,00 грн. Відповідачем до контролюючого органу було подано податкові декларації з єдиного податку з фізичних осіб: декларація № 7701 від 13.02.2019 на загальну суму 14000,00 грн. Сума заборгованості по даній податковій декларації складає 14000,00 грн. Декларація № 2203 від 16.01.2020на загальну суму 15050,00 грн. Сума заборгованості по даній податковій декларації складає 15050,00 грн. Сума заборгованості по самостійно задекларованим податковим зобов`язанням за період з 21.02.2019 по 20.02.2020 складає 29050,00 грн. Головним управлінням ДФС у Луганській області направлено відповідачу податкову вимогу форми «Ф» від 17.01.2018 № 744-17, яка була вручена особисто відповідачу під підпис 24.01.2018. У зв`язку із несплатою відповідачем податкового боргу, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Судом по справі вчинено наступні процесуальні дії:

- ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 17.11.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (арк.спр.27-28).

Представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог в повному обсязі (арк.спр.39).

Відповідач у судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином (арк.спр.44).

Відповідно до частини дев`ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи положення статті 205 КАС України, суд вважає за можливе розглянути дану справу в порядку письмового провадження за наявними матеріалами у справі.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-77, 90 КАС України, суд дійшов наступного.

Позивач є фізичною особою-підприємцем, дата державної реєстрації 14.09.2000 №23810170000005514, зареєстрований Лисичанською міською радою Луганської області, в стані припинення не перебуває (акр.спр.19-22,25-26).

З матеріалів справи вбачається, що станом на 02.11.2020 за відповідачем рахується податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб в загальній сумі 90427,16 грн (арк.спр.10).

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача податкового боргу за період з 21.02.2019 по 20.02.2020 в сумі 29050,00 грн (арк.спр.10).

Вказаний податковий борг виник з наступних підстав.

16.01.2020 відповідачем до ГУ ДПС у Луганській області було подано податкову декларацію платника єдиного податку - фізичною особи-підприємця за звітний 2019 рік (арк.спр.15-16).

13.02.2019 відповідачем до ГУ ДФС у Луганській області було подано податкову декларацію платника єдиного податку - фізичною особи-підприємця за звітний 2018 рік (арк.спр.17-18).

З інтегрованої картки платника податків вбачається, що за ФОП ОСОБА_1 обліковується податковий борг за період з 21.02.2019 по 20.02.2020 в сумі 29050,00 грн (арк.спр.46).

ГУ ДФС у Луганській області було сформовано податкову вимоги форми «Ф» від 17.01.2018 №744-17 на суму 61377,16 грн та вказану вимогу отримано відповідачем особисто 24.01.2018 (арк.спр.12).

Вирішуючи обґрунтованість позовних вимог, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах встановлених законом. Норми встановлені та закріплені Конституцією України є нормами прямої дії виходячи з того, що відповідно до ст.8 Конституції в Україні встановлено і діє принцип верховенства права.

Згідно з ст. 15 Податкового кодексу України платниками податків визначаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок зі сплати податків та зборів.

Відповідно до ст. 16 Податкового кодексу України платники податків зобов`язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених вказаним Кодексом та законами з питань митної справи і подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно п. 54.1 ст.54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з п. п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений вказаним Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Відповідно до п. п. 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб`єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному вказаним Кодексом.

Як встановлено п.п. 41.1, 41.5 ст. 41 Податкового кодексу України органи державної податкової служби є контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби. Органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень є органами стягнення.

Відповідно до п.58.3 ст.58 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 ст. 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби у відповідності до вимог п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідачем доказів оскарження чи скасування податкової вимоги у встановленому законом порядку суду не надано.

Оскільки відповідачем не погашено узгоджені суми грошових зобов`язань, то в силу п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України ці суми набули статусу податкового боргу.

В силу підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 87.11. ст. 87 ПКУ орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Станом на день розгляду справи у суді, відповідач доказів сплати податкового боргу за період з 21.02.2019 по 20.02.2020 в сумі 29050,00 грн не надав.

Отже, на підставі викладеного суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення у повному обсязі.

Враховуючи, що податкова заборгованість за період з 21.02.2019 по 20.02.2020 в сумі 29050,00 грн з єдиного податку з фізичних осіб відповідачем у встановлені законом строки не сплачено, наявність у неї вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості станом на день розгляду справи не надано, суд приходить висновку, що позов слід задовольнити повністю, стягнувши з відповідача заборгованість за період з 21.02.2019 по 20.02.2020 в сумі 29050,00 грн

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз, у зв`язку з чим понесені позивачем судові витрати у вигляді сплати судового збору за подачу адміністративного позову відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 139, 194, 205, 242-246, 250, 255, 295, п.15.5 Розділу VІІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління ДПС у Луганській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб у сумі 29050,00 грн за період з 21.02.2019 по 20.02.2020, в дохід місцевого бюджету, на розрахунковий рахунок UА148999980314090699000012051, код платежу 18050400, отримувач - УК у м. Лисичанську/М. ЛИСИЧАНСЬК/18050400, ЄДРПОУ 37800278, банк отримувача Казначейство України (ЕАП).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Є.О. Кисельова