Рішення № 93625478, 17.12.2020, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2020 року м. Кропивницький Справа № 340/5488/20

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кармазиної Т.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного (письмового) провадження справу за позовною заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Кісельової Віталіни Володимирівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача – Товариство з обмеженою відповідальністю “Альфа-Лізинг Україна” про скасування постанов, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з позовом, в якому просить:

- скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 11.11.2020, винесену приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Кісельовою В.В. по ВП №63594509;

- скасувати постанову про стягнення з боржника основної винагороди від 11.11.2020, винесену приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Кісельовою В.В. по ВП №63594509;

- скасувати постанову про розмір мінімальних втрат виконавчого провадження від 11.11.2020, винесену приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Кісельовою В.В. по ВП №63594509.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем протиправно прийняті постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №63594509 від 11.11.2020, про стягнення з боржника основної винагороди та про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, оскільки, на її думку, приватним виконавцем порушено приписи статті 24 Закону України "Про виконавче провадження", прийнявши до виконання виконавчий документ за відсутності доказів того, що в межах території виконавчого округу міста Києва наявне майно, що належить позивачу та не врахував, що місцем реєстрації та проживання позивача є АДРЕСА_1 .

Відповідачем подано відзив на позовну заяву у якому зазначено, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки дії приватного виконавця вчинені відповідно до Закону України “Про виконавче провадження” (а.с.30-36). Відповідач вказує, що у виконавчому написі №7013 від 11.11.2020 виданому приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Розсохою С.С. щодо вилучення у лізингоодержуача (боржника) ОСОБА_1 та передачу лізингодавцю (стягувачу) – ТОВ “Альфа-Лізинг Україна” об`єктів фінансового лізингу, а саме: 1) комбайна зернозбиральний New Holland ТС5.90, заводський № НОМЕР_1 , двигун № НОМЕР_2 , 2019 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 ; 2) пристрою спостереження Teltonika FMB920; 3) жниварки зернової New Holland 8P20VB, заводський № НОМЕР_4 , 2019 року випуску, що були передані в користування лізингоодержувачу (боржнику) на підставі договору фінансового лізингу №162-ЗП-МСБ-Ф-074 від 24.06.2019 року та підлягають поверненню лізингодавцю (стягувачу). При цьому зазначає, що на час звернення із заявою про відкриття виконавчого провадження, стягувач - третя особа, надала документальне підтвердження реєстрації місцезнаходження рухомого майна, тобто технічні паспорти: комбайна зернозбиральний New Holland ТС5.90, заводський № НОМЕР_1 , двигун № НОМЕР_2 2019 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 ; жниварки зернової New Holland 8P20VB, заводський № НОМЕР_4 , 2019 року випуску. Зауважує, що з вказаних технічних паспортів вбачається, що місцезнаходження (реєстрації) транспортних засобів, які зазначені у виконавчому написі нотаріуса є м.Київ, пр.Героїв Сталінграду, 25-Б. Крім того, відповідач наголошує на тому, що позивачем позовну заяву подано з пропущенням строку, передбаченого ст.74 Закону України «Про виконавче провадження».

Представником третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – ТОВ “Альфа-Лізинг Україна” надано пояснення щодо даної позовної заяви (а.с.75-76), в якій останній заперечує проти позову, вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Вказує на те, що відповідно до ч.2 ст.7 Закону України «Про фінансовий лізинг» лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення становить більше 30 днів. Отже, зазначає, що враховуючи прострочення оплати лізингоодержувачем лізингових платежів більше 30-ти календарних днів та керуючись п.11.8 Договору лізингу, лізингодавець надіслав боржнику повідомлення від 03.11.2020 про відмову від Договору фінансового лізингу №162-ЗП-МСБ-Ф-074 від 24.06.2019 із вимогою про повернення майна наданого за договором, яке було вручено позивачу 10.11.2020. Отже, на думку третьої особи, враховуючи, що місцезнаходження лізингодавця – місто Київ, то саме до міста Києва лізингоодержувач зобов`язаний був повернути предмет лізингу, однак цього лізингоодержувач добровільно не зробив, у зв`язку з чим лізингодавець вимушений був звернутися за захистом свого права власності на належне йому майно до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Розсохи С.С. з метою вчинення виконавчого напису нотаріуса про повернення предмета лізингу. Крім того, зазначає, оскільки виконавчим документом було передбачено вчинення дій з повернення майна в місто Київ, майна, яке зареєстроване і повинно знаходитися в місті Київ, то виконавче провадження у відповідності до приписів ст.24 Закону України «Про виконавче провадження» було відкрито приватним виконавцем за зареєстрованим місцезнаходженням майна та місцем вчинення дій з повернення майна.

Ухвалою судді від 07.12.2020 прийнято позов до розгляду, відкрито провадження у даній справі та справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи (а.с.24-25).

Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи у письмовому провадженні (а.с.94).

Від відповідача та третьої особи ТОВ “Альфа-Лізинг Україна” жодних клопотань щодо розгляду справи за їх відсутності чи то оголошення перерви не надходило.

З урахуванням приписів ч.9 ст.205, ч.3 ст.268, ч.4 ст.287 КАС України, суд визнав за можливе здійснити розгляд справи у порядку письмового провадження.

Дослідивши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з таких підстав.

Судом встановлено, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Розсохою С.С. 11.11.2020 року вчинено виконавчий напис про вилучення у лізингоодержувача (боржника) - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , та передачу лізингодавцю (стягувачу) - ТОВ “Альфа-Лізинг Україна” об`єктів фінансового лізингу, а саме:

1) Комбайна зернозбирального New Holland ТС5.90, заводський № НОМЕР_1 , двигун № НОМЕР_2 , 2019 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 ;

2) Пристрою спостереження Teltonika FM B920;

3) Жниварки зернової New Holland 8P20VB, заводський №838160033, 2019 року випуску, що були передані в користування Лізингоодержувачу (Боржнику) на підставі Договору фінансового лізингу №162-ЗП-МСБ-Ф-074 від 24.06.2019 року та підлягають поверненню Лізингодавцю (Стягувачу). Загальна залишкова вартість Об`єктів фінансового лізингу становить 1554515,97 грн. (а.с.39).

Вказаний виконавчий документ 11.11.2020 року пред`явлений стягувачем ТОВ “Альфа-Лізинг Україна” для виконання до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Кісельової В.В. разом із заявою, в якій стягувач повідомив, що об`єкти лізингу зареєстровані в місті Києві (а.с.37-38).

Постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Кісельовою В.В. від 11.11.2020 відкрито виконавче провадження №63594509 із виконання виконавчого напису №7013, виданого 11.11.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Розсохою С.С. про вилучення у лізингоодержувача (боржника) - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , та передачу лізингодавцю (стягувачу) - ТОВ “Альфа-Лізинг Україна” об`єктів фінансового лізингу (а.с.50-51).

11.11.2020 у виконавчому провадженні №63594509 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Кісельовою В.В. винесено постанову про стягнення з боржника основної винагороди у сумі 155451,60 грн. (а.с.53-54).

11.11.2020 у виконавчому провадженні №63594509 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Кісельовою В.В. винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у сумі 500,00 грн. (а.с.155-56).

Не погодившись із даними постановами, позивач звернулася з позовом до суду.

Відповідно до статті 90 Закону України "Про нотаріат" стягнення за виконавчим написом провадиться в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ст.1 Закону України “Про виконавче провадження” від 02.06.2016 р. №1404-VIII (далі за текстом – Закон №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) – сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пунктом 3 частини 1 статті 3 Закону №1404-VIII установлено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих написів нотаріусів.

Відповідно до частин 1, 2 статті 5 Закону №1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Приватний виконавець здійснює примусове виконання рішень, передбачених статтею 3 цього Закону, крім: 1) рішень про відібрання і передання дитини, встановлення побачення з нею або усунення перешкод у побаченні з дитиною; 2) рішень, за якими боржником є держава, державні органи, Національний банк України, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, державні та комунальні підприємства, установи, організації, юридичні особи, частка держави у статутному капіталі яких перевищує 25 відсотків, та/або які фінансуються виключно за кошти державного або місцевого бюджету; 3) рішень, за якими боржником є юридична особа, примусова реалізація майна якої заборонена відповідно до закону; 4) рішень, за якими стягувачами є держава, державні органи; 5) рішень адміністративних судів та рішень Європейського суду з прав людини; 6) рішень, які передбачають вчинення дій щодо майна державної чи комунальної власності; 7) рішень про виселення та вселення фізичних осіб; 8) рішень, за якими боржниками є діти або фізичні особи, які визнані недієздатними чи цивільна дієздатність яких обмежена; 9) рішень про конфіскацію майна; 10) рішень, виконання яких віднесено цим Законом безпосередньо до повноважень інших органів, які не є органами примусового виконання; 11) інших випадків, передбачених цим Законом та Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Як передбачено абзацом 2 частини 1 статті 19 Закону №1404-VIII, право вибору пред`явлення виконавчого документа для примусового виконання до органу державної виконавчої служби або до приватного виконавця, якщо виконання рішення відповідно до статті 5 цього Закону віднесено до компетенції і органів державної виконавчої служби, і приватних виконавців, належить стягувачу.

За правилами пункту 10 частини 4 статті 4 Закону №1404-VIII якщо виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю, це є підставою для повернення виконавчого документу стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення.

Місце виконання рішення визначається відповідно до вимог, встановлених статтею 24 Закону.

Відповідно до частини 2 статті 24 Закону №1404-VIII приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.

Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.

Частиною 5 статті 24 Закону №1404-VIII передбачено, що у разі необхідності проведення перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця, державний виконавець доручає проведення перевірки або здійснення опису та арешту майна відповідному органу державної виконавчої служби.

Порядок надання доручень, підстави та порядок вчинення виконавчих дій на території, на яку поширюється компетенція іншого органу державної виконавчої служби, передачі виконавчих проваджень від одного органу державної виконавчої служби до іншого, від одного державного виконавця до іншого визначаються Міністерством юстиції України.

Для проведення перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи в іншому виконавчому окрузі приватний виконавець має право вчиняти такі дії самостійно або залучати іншого приватного виконавця на підставі договору про уповноваження на вчинення окремих виконавчих дій, типова форма якого затверджується Міністерством юстиції України.

Пунктом 4 частини 2 статті 23 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" від 02.06.2016 року №1403-VIII передбачено, що у Єдиному реєстрі приватних виконавців України містяться відомості про виконавчий округ, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність.

Виконавчі округи і територіальні межі діяльності приватного виконавця визначені статтею 25 Закону №1403-VIII.

Згідно з частинами 1, 2, 6 статті 25 Закону №1403-VIII виконавчим округом є територія Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя.

Приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ.

Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.

Відповідно до частини 1 статті 27 Закону №1403-VIII фізичні або юридичні особи мають право вільного вибору приватного виконавця з числа тих, відомості про яких внесено до Єдиного реєстру приватних виконавців України, з урахуванням суми стягнення та місця виконання рішення, визначеного Законом України "Про виконавче провадження".

Пунктом 1 частини 1 статті 26 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Згідно з частиною 3 статті 26 Закону №1404-VIII у заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати.

Відповідно до п.п.2, 3 Розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року №512/5, передбачено, що виконавчий документ у паперовій формі повинен відповідати вимогам до виконавчого документа, зазначеним у статті 4 Закону.

Заява про примусове виконання рішення подається до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця у письмовій формі разом із оригіналом (дублікатом) виконавчого документа.

У заяві про примусове виконання рішення зазначаються такі відомості: назва і дата видачі виконавчого документа; прізвище, ім`я та (за наявності) по батькові стягувача; дата народження та адреса місця проживання чи перебування стягувача; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) стягувача; номер телефону стягувача; спосіб перерахування стягнутих з боржника грошових сум (у разі виконання рішення про стягнення коштів); реквізити рахунку, відкритого у банку або в іншій фінансовій установі, для отримання стягнутих з боржника грошових сум (за наявності).

У заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо).

У разі пред`явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця за місцем проживання чи перебування боржника - фізичної особи, місцезнаходженням боржника - юридичної особи, адреса якого відрізняється від адреси, зазначеної у виконавчому документі, до заяви про примусове виконання рішення стягувач має додати документ/копію документа, який підтверджує, що місцезнаходженням боржника - юридичної особи або адресою проживання чи перебування боржника - фізичної особи є територія, на яку поширюється компетенція органу державної виконавчої служби, або територія виконавчого округу приватного виконавця.

У разі пред`явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця за місцезнаходженням майна боржника до заяви про примусове виконання рішення додається документ/копія документа, який підтверджує, що майно боржника (грошові кошти на рахунках в банках або інших фінансових установах) знаходиться(яться) на території, на яку поширюється компетенція органу державної виконавчої служби, або в межах виконавчого округу приватного виконавця.

Частиною 5 статті 26 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку, що і Закон України "Про виконавче провадження", і Закон України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" визначають вимоги до місця відкриття приватним виконавцем виконавчого провадження. Право приватного виконавця відкривати виконавче провадження обмежується виконавчим округом, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність та відомості щодо якого внесені та містяться у Єдиному реєстрі приватних виконавців України. Якщо місце проживання, перебування боржника - фізичної особи або місцезнаходження його майна розташовано в окрузі, в якому приватний виконавець здійснює діяльність та на яку розповсюджується компетенція цього приватного виконавця, він має право прийняти до виконання відповідний виконавчий документ та відкрити виконавче провадження щодо його примусового виконання. Якщо виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання, це є підставою для повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання.

Отже, приватний виконавець має право прийняти до виконання виконавчий документ та відкрити виконавче провадження щодо його примусового виконання лише в тому разі, якщо місце проживання, перебування боржника - фізичної особи або місцезнаходження майна саме боржника, в даному випадку майна фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та майна, яке належить їй, розташовано в межах округу, в якому приватний виконавець здійснює діяльність та на яку розповсюджується компетенція даного приватного виконавця (м.Київ).

Відповідно до відомостей Єдиного реєстру приватних виконавців України встановлено, що ОСОБА_2 надано право на здійснення діяльності у виконавчому окрузі міста Києва (а.с.17).

Таким чином, відповідач мав право прийняти до виконання виконавчий напис №7013, виданий 11.11.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Розсохою С.С., за умови проживання боржника ОСОБА_1 у місті Києві чи у разі знаходження її майна у місті Києві.

У позові позивач наполягала, що місцем її проживання та реєстрації є с.Павлогірківка Бобринецького району Кіровоградської області, а також вказувала, що майно, яке їй належить, не знаходиться на території м.Києва.

У відзиві на позов відповідач стверджував, що виконавче провадження відкрите ним за місцем реєстрації рухомого майна у м.Києві.

Проте, суд не погоджується з такими доводами відповідача, та зауважує, що з огляду на зміст Закону України "Про виконавче провадження", Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів", Інструкції з організації примусового виконання рішень, відповідач мала право прийняти до виконання виконавчий документ та відкрити виконавче провадження щодо його примусового виконання лише в тому разі, якщо місце проживання, перебування боржника – ОСОБА_1 або місцезнаходження саме її майна (а не майна третіх осіб), розташовано межах округу міста Києва, в якому приватний виконавець Кісельова В.В. здійснює діяльність та на який розповсюджується її компетенція.

Судом встановлено, що місцем проживання та реєстрації боржника ОСОБА_1 з 17.03.2017 є АДРЕСА_1 , що підтверджується відміткою про реєстрацію місця проживання у паспорті позивача серії НОМЕР_5 (а.с.89-93).

Проте, будь-яких доказів на підтвердження реєстрації позивача та/або її проживання у виконавчому окрузі міста Києва, відповідач до суду не надала.

До того ж, будь-яких доказів того, що на час відкриття даного виконавчого провадження та винесення оскаржуваної постанови, позивач була зареєстрована та мала у наявності майно в місті Києві, суду також не надано.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У матеріалах виконавчого провадження, наданих суду відповідачем, відсутні будь-які докази того, що майно ОСОБА_3 знаходиться на території міста Києва, що давало б приватному виконавцю право приймати до виконання виконавчий документ - виконавчий напис нотаріуса №7013 від 11.11.2020 року.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Кісельовою В.В. під час винесення постанови про відкриття виконавчого провадження №63594509 від 11.11.2020 не дотримано вимог частини 2 статті 24 Закону №1404-VIII.

Отже, суд прийшов до висновку, що оскаржувана постанова про відкриття виконавчого провадження від 11.11.2020 року є незаконною, оскільки приватний виконавець прийняла до виконання виконавчий документ, місце виконання якого знаходиться поза межами її виконавчого округу, та таку постанову як рішення суб`єкта владних повноважень слід визнати протиправною та скасувати.

Враховуючи те, що суд дійшов висновку про протиправність постанови про відкриття виконавчого провадження та відповідно її скасування, то і постанова про стягнення з боржника основної винагороди від 11.11.2020 та постанова про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 11.11.2020, також підлягають скасуванню.

Щодо посилання відповідача на пропуск позивачем строку звернення до суду з цим позовом, суд дійшов до таких висновків.

Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини 2 статті 287 КАС України, яка визначає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, позовну заяву може бути подано до суду: 1) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів; 2) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

Частиною 1 статті 28 Закону №1404-VIII передбачено, що копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Посилання відповідача на вимоги ч.5 ст.74 Закону №1404-VIII, якою передбачено, що рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів, є недоречними, оскільки вказана норма стосується виконання судового рішення, а у даній справі виконавче провадження було відкрито за виконавчим написом нотаріуса.

Також, відповідач у відзиві стверджувала, що боржник з матеріалами виконавчого провадження ознайомилася 16.11.2020, що підтверджується підписом в акті приватного виконавця та підписом про отримання копії вказаного акту.

Проте, суд не погоджується з такими доводами відповідача, оскільки підпис на акті приватного виконавця від 16.11.2020 лише свідчить, що позивач ознайомлена зі змістом даного документа.

Щодо ознайомлення позивача з усіма матеріалами виконавчого провадження №63594509, зокрема з оскаржуваними постановами, то вказані матеріали таких доказів не містять.

Натомість, як вбачається з матеріалів справи, спірні постанови отримані адресатом 17.11.2020, про що свідчить витяг із сайту Укрпошти про статус відправлення за №0200248006640 (а.с.52, 96).

Крім того, суд зауважує, що позовна заява позивачем була здана до поштового відділення Укрпошти 26.11.2020. Отже, враховуючи наведене, суд вважає, що даний позов подано у межах строку, встановленого частиною 2 статті 287 КАС України.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За визначенням, наведеним у частині 1 статті 2 Бюджетного кодексу України, бюджетне асигнування - повноваження розпорядника бюджетних коштів, надане відповідно до бюджетного призначення, на взяття бюджетного зобов`язання та здійснення платежів, яке має кількісні, часові та цільові обмеження; розпорядник бюджетних коштів - бюджетна установа в особі її керівника, уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов`язань, довгострокових зобов`язань за енергосервісом та здійснення витрат бюджету; бюджетні установи - органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету.

Відповідач у справі - приватний виконавець Кісельова В.В. - у спірних правовідносинах є спеціальним суб`єктом владних повноважень, проте не є розпорядником бюджетних коштів, оскільки не є бюджетною установою та не утримується за рахунок бюджету.

Відтак, здійснені позивачем витрати на оплату судового збору у сумі 2522,40 грн. (а.с.7) слід стягнути на її користь з відповідача як із самозайнятої особи, що здійснює незалежну професійну діяльність.

Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 250, 255, 268, 269, 287 293, 295-297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 ) до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Кісельової Віталіни Володимирівни ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_7 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача – Товариство з обмеженою відповідальністю “Альфа-Лізинг Україна” (04073, місто Київ, проспект Степана Бандери, будинок 9, ЄДРПОУ 33942232) про скасування постанов – задовольнити.

Скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Кісельової Віталіни Володимирівни про відкриття виконавчого провадження №63594509 від 11.11.2020.

Скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Кісельової Віталіни Володимирівни про стягнення з боржника основної винагороди від 11.11.2020 у виконавчому провадженні №63594509.

Скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Кісельової Віталіни Володимирівни про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 11.11.2020 у виконавчому провадженні №63594509.

Стягнути з приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Кісельової Віталіни Володимирівни (РНОКПП НОМЕР_7 ) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_6 ) судові витрати на сплату судового збору в сумі 2522,40 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення до Третього апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими ст.ст.287, 293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Т.М. Кармазина