Рішення № 93624872, 18.12.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 грудня 2020 р. Справа№200/9100/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кошкош О.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Слов`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, третя особа – Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності, скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Меламед Вадим Борисович в інтересах ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Слов`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ідентифікаційний код 37803258, 84122, Донецька область, м.Слов`янськ, пл.Соборна, 3), третя особа – Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ідентифікаційний код 13486010, 84121, Донецька область, м.Слов`янськ, вул.Генерала Батюка, 8) про визнання протиправною бездіяльності щодо розгляду заяви по суті про поновлення пенсії, визнання протиправним та скасування рішення про відмову у розгляді заяви по суті викладене у листі від 16.03.2020, зобов`язання розглянути заяву про поновлення пенсії та прийняти рішення по суті, визнання протиправною бездіяльності щодо поновлення, визнання протиправним та скасування рішення про відмову у поновлені пенсії викладене у рішенні від 23.03.2020; зобов`язання провести поновлення виплати пенсії з 01.01.2016 на банківський рахунок з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. В обґрунтування зазначено, що пенсія позивачу виплачувалась до 01.01.2016. Перед виїздом за кордон позивача знято з реєстрації з останнього місця проживання та отримано паспорт громадянина України для виїзду за кордон. Виїзд з України до Ізраїлю здійснено 07.10.2014. Вважає наявним право на поновлення виплати пенсії.

12 жовтня 2020 року ухвалою суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

04 листопада 2020 року третьою особою – Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області надано пояснення по справі, відповідно до якого управління заперечує проти задоволення позовних вимог. Також зазначено, що оскільки позивач не перебував на обліку в органах Пенсійного фонду України, то Головне управління не вчиняло будь-яких дій щодо припинення виплати пенсії позивачу. До пояснень додана заява про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, яка залишена судом без задоволення, з огляду на те, що подана третьою особою, а підстави викладені в ній є неналежними для розгляду справи в порядку загального провадження.

18 листопада 2020 року відповідачем надано відзив, в якому викладено заперечення проти задоволення позовних вимог. Також зазначено, що 18.03.2020 на адресу управління засобами поштового зв`язку надійшла заява від 30.01.2019 року ОСОБА_1 про призначення/перерахунок пенсії. Відповідно до супровідного листа до управління надійшли копія довіреності, копія паспорту громадянина України для виїзду за кордон, копія ідентифікаційного коду, копія довідки про взяття на облік ВПО, копія заяви про поновлення виплати пенсії з 01.01.2016. 23.03.2020 Слов`янським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області надано відповідь №7845/03 з повідомленням, що заява про поновлення виплати пенсії подається пенсіонером особисто або його законним представником. Вимогу про стягнення з відповідача компенсації втрати частини грошових доходів, управління вважає передчасною та такою, що не підлягає задоволенню.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, встановив наступне.

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_2 , виданий органом 1402, 04.11.2010 року, перед виїздом за кордон мешкав за адресою: АДРЕСА_2 .

Виплата пенсії ОСОБА_1 припинена з лютого 2017 року, про що повідомлено Відділом з питань призначення, перерахунку та виплати пенсії №2 Слов`янського об`єднаного управління Донецької області в довідці (без дати, без номеру), що підписана начальником відділу Сітніковою І.

На виконання вимог ухвали Донецького окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2020 року рішення про припинення виплати пенсії ОСОБА_1 не надано.

03 березня 2020 року ОСОБА_2 від імені ОСОБА_1 звернувся із заявою про поновлення пенсії до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якій просив поновити виплату пенсію.

До заяви надані наступні документи: лист представника за дорученням від імені ОСОБА_1 від 30.01.2020 №551 «Щодо передачі заяви про поновлення пенсії уповноваженому управлінню для розгляду по суті», копію довіреності, засвідчену ТОВ «В. Меламед юридичний офіс (Ізраїль – Україна)», копію паспорту громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за номером НОМЕР_2 , виданого 04.11.2010, засвідчену ТОВ «В. Меламед юридичний офіс (Ізраїль – Україна)»; копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру ОСОБА_1 від 25.12.1997 р., засвідчену ТОВ «В. Меламед юридичний офіс (Ізраїль – Україна)», копію трудової книжки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від 15.07.1969, засвідчену ТОВ «В. Меламед юридичний офіс (Ізраїль – Україна)», копію заяви ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про поновлення виплати пенсії з 01.01.2016 р. від 19.12.2019, засвідчену ТОВ «В. Меламед юридичний офіс (Ізраїль – Україна)», копію пенсійного посвідчення ОСОБА_1 , 1949 р.н., серії АА, засвідчену ТОВ «В. Меламед юридичний офіс (Ізраїль – Україна)», копію довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 від 18.07.2016 № НОМЕР_3 , засвідчену ТОВ «В. Меламед юридичний офіс (Ізраїль – Україна)», копію довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 від 05.09.2016 № НОМЕР_4 , засвідчену ТОВ «В. Меламед юридичний офіс (Ізраїль – Україна)».

13 березня 2020 року Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області листом № 0500-0201-9-4578 направило до Слов`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області звернення ОСОБА_3 від 30.01.2019 №551 та копії документів, доданих до звернення, щодо передачі заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії для розгляду по суті.

16 березня 2020 року Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області листом №0500-0302-8/4714 повернув заяву ОСОБА_4 , що надіслана листом від 03.03.2020 №76/2020, у зв`язку з тим, що зазначена особа на обліку в Головному управлінні не перебуває та пенсію призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не отримує.

23 березня 2020 року рішенням №48 про відмову в поновленні пенсії Слов`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області відмовлено ОСОБА_1 в поновленні виплати пенсії. В обґрунтування відмови управлінням зазначено, що заява ОСОБА_1 про поновлення виплати пенсії надана від його імені представником за дорученням, що не передбачено порядком.

Даючи правову оцінку обставинам справи, суд відзначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058) визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом.

Статтею 8 Закону № 1058 закріплено право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг. Так, відповідно до пункту 1 частини першої цієї статті право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Як встановлено судом, представник позивача звернувся до суду за захистом порушеного права ОСОБА_1 на поновлення виплат призначеної пенсії, оскаржуючи рішення відповідача про відмову в здійсненні такого поновлення.

Згідно з вимогами пункту 4 частини 1 статті 49 Закону №1058 виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється в тому числі у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд.

Відповідно до вимог частини 2 статті 49 Закону №1058 поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з`ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 та статтею 46 цього Закону.

Статтею 46 Закону №1058 передбачено, що нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії. Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення пенсій урегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою правління ПФУ від 25.11.2005 № 22-1 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846; далі - Порядок № 22-1).

Відповідно до пункту 1.5 Порядку № 22-1 заява про поновлення виплати пенсії (та в інших, зазначених в цьому пункті випадках) подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії.

Зазначені положення свідчать про те, що підставою для поновлення пенсії є саме особиста заява пенсіонера.

Згідно з положеннями пункту 1.7 Порядку № 22-1 днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви. Якщо заява пересилається поштою (крім випадків призначення (поновлення) пенсій), днем звернення за пенсією вважається дата, що зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви (абз. 1-2). Днем звернення за поновленням виплати пенсії (та в інших, зазначених в цьму абзаці випадках) вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами (абз. 5).

Отже, системний аналіз положень пункту 1.7 Порядку № 22-1 свідчить про те, що заяву про поновлення пенсії може бути подано засобами зв`язку (поштою), датою ж звернення за поновленням виплати пенсії є дата прийняття органом заяви із всіма необхідними для поновлення пенсії документами.

Норми Порядку № 22-1 не містять вимог стосовно прямої заборони особам, що звертаються до пенсійних органів, подавати заяву про поновлення виплати пенсії через представника, уповноваженого на вчинення таких дій на підставі нотаріально посвідченої довіреності.

Згідно з вимогами ч.1 ст. 202 Цивільного Кодексу України (ЦК України) правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до вимог статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Статтею 237 ЦК України визначено, що представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Не є представником особа, яка хоч і діє в чужих інтересах, але від власного імені, а також особа, уповноважена на ведення переговорів щодо можливих у майбутньому правочинів. Представництво виникає на підставі договору, закону, акту органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Відповідно до вимог ч.ч.1,3 статті 244 ЦК України представництво, яке грунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

Згідно з вимогами ч.ч. 1-2 ст. 238 ЦК України представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє. Представник не може вчиняти правочин, який відповідно до його змісту може бути вчинений лише особисто тією особою, яку він представляє.

Частина 1 статті 239 ЦК України передбачає, що правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє.

Враховуючи принцип свободи договору, вимоги ст. 19 Конституції України, статей 202-204, ч.4 209, 237- 239, 244-245 Цивільного Кодексу України, а також п.п. 1.5, 1.7 Порядку № 22-1, суд дійшов висновку, що позивач мав право подати особисту заяву про поновлення виплати пенсії через представника, що здійснює повноваження на підставі нотаріально посвідченої довіреності, а представник мав право від імені позивача надіслати вказану заяву разом з необхідними документами (в тому числі, що засвідчують особистий підпис позивача на вказаній заяві,) пенсійному органу засобами поштового зв`язку, оскільки зазначені вимоги Порядку № 22-1 не містять прямої заборони вчинення таких дій, а, як встановлено судом, зміст правочину щодо подачі особистої заяви пенсіонера (певного документу) про поновлення виплати призначеної йому вже пенсії до пенсійного органу не вимагає його вчинення безпосередньо особою пенсіонера.

Отже, суд дійшов висновку, що чинним законодавством передбачена можливість подачі заяви як особисто пенсіонером, так і його особистої заяви уповноваженим представником, при цьому, відсутні вказівки на те, що останній повинен звертатися до органу Пенсійного фонду України особисто та позбавлений можливості надіслати заяву та належні документи поштою.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 20.02.2018 у справі № 757/12134/14-а.

Судом встановлено, що до Слов`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області 18 березня 2020 року засобами поштового зв`язку надійшла заява, надіслана представником позивача, що діяв від імені ОСОБА_1 на підставі нотаріально завіреної довіреності з проставленим апостилем, про поновлення пенсії позивачу разом з документами, що посвідчують особистий підпис позивача на вказаній заяві.

Отже, заява позивача мала бути розглянута відповідачем по суті звернення відповідно до вимог частини 2 статті 49 Закону №1058 протягом 10 днів після з`ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати шляхом прийняття відповідного рішення. Поновлення виплат пенсії позивачу, за наявності відповідних підстав мало здійснюватися в порядку, передбаченому статтею 46 цього Закону (із встановленням підстав припинення нарахування пенсії, вини самого пенсіонера чи пенсійного органу в ненарахуванні таких виплат).

Як вбачається з довідки (без дати, без номеру) Відділу з питань призначення, перерахунку та виплати пенсії №2 Слов`янського об`єднаного управління Донецької області, що підписана начальником відділу Сітніковою І., виплата пенсії ОСОБА_1 припинена з лютого 2017 року.

При цьому, позивач сам факт отримання пенсійних виплат у період з 01.01.2016 по 31.01.2017 заперечує та просить поновити її виплату з 01.01.2016. Суд зауважує, що надані позивачем на підтвердження цих обставин копії пенсійного посвідчення та трудової книжки, не є належними доказами неотримання пенсії у період з 01.01.2016 по 31.01.2017.

У рішенні від 23.03.2020, що оскаржується, відповідачем не надавалася оцінка спірним для сторін обставинам на підставі певних документів, а саме факту отримання (неотримання) позивачем сум призначеної пенсії за період з 01.01.2016 по 31.01.2017, а також наявності підстав для припинення нарахування та виплат призначеної пенсії (рішення чи протокол) та наявності підстав для поновлення нарахування пенсійних виплат саме у спосіб, про який зазначає позивач в своїй заяві, а саме на певний банківський рахунок.

Достатність поданих з заявою про поновлення пенсії (необхідних) документів є вирішальним при розгляді такої заяви, в тому числі для визначення дати, з якої мають бути поновлені виплати відповідно до вимог пункту 1.7 Порядку № 22-1.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач звернення позивача за його предметом не розглядав, додані до його особистої заяви документи щодо поновлення виплати призначеної пенсії на предмет їх достатності для вирішення питання щодо поновлення цих виплат, так само як і підстав її припинення не оцінював, отже рішення прийнято з формальних підстав, не відповідає вимогам ч.2 ст.2 КАС України, є необґрунтованим та безпідставним.

Зазначене свідчить про наявність підстав для визнання оскарженого рішення протиправним та скасування з обранням іншого способу захисту порушеного права, а саме зобов`язання відповідача повторно розглянути особисту заяву позивача з поданими документами за суттю звернення.

Досліджуючи обґрунтованість мотивів щодо наявності допущеної відповідачем бездіяльності, судом враховано, що протиправна бездіяльність суб`єкта владних повноважень - це зовнішня форма пасивної поведінки цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у не здійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Судом встановлено, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень на заяву представника позивача щодо поновлення пенсії вчинив певні управлінські дії, а саме прийняв рішення про відмову.

Отже, відповідачем допущено активну поведінку (прийнято рішення), що виключає можливість встановлення факту допущеної бездіяльності, а відтак позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльності Слов`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо не поновлення пенсії позивачу задоволенню не підлягають.

Щодо позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не розгляду по суті заяви про поновлення пенсії ОСОБА_1 , скасувати рішення про відмову у розгляді заяви по суті про призначення пенсії позивачу викладене у листі Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 16.03.2020 та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області розглянути заяву про поновлення пенсії та прийняти рішення по суті суд зазначає, що оскільки вимоги пред`явлені до третьої особи а не до відповідача, суд залишає такі позовні вимоги без задоволення.

З приводу позовних вимог щодо компенсації втрати частини доходів, та індексації суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 46 Закону №1058, нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Компенсація втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000р. №2050-ІІІ (далі - Закон №2050-ІІІ) підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць (ст. 4 Закону № 2050-III).

За змістом наведених норм обов`язок здійснити компенсацію втрати частини доходів настає лише у випадку порушення встановлених строків їх виплати.

Строки виплати пенсії встановлені Законом №1058-IV, відповідно до частини 1 статті 47 якого (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

Суд зазначає, що наразі жодних виплат на користь позивача не проводилось.

Враховуючи відсутність підстав вважати, що право на отримання компенсації при відновленні виплати пенсії буде порушено відповідачем, задоволення позову в цій частині буде свідчити про вирішення спору, який ще відсутній, тобто на майбутнє, що суперечить засадам адміністративного судочинства та його принципам.

Отже, вимоги про зобов`язання здійснювати виплату пенсії з компенсацією втрати частини доходів з проведенням індексації є передчасними.

Такий висновок суду апеляційної інстанції узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 11.07.2018 по справі 487/6923/16-а, від 10.07.2018 по справі № 404/6317/16-а, від 18.09.2018 по справі № 522/535/17.

З урахуванням зазначено суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керується такими вимогами чинного законодавства.

Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.

Оскільки за результатами розгляду справи позовні вимоги до відповідача задоволені частково, суд вважає за необхідне присудити до стягнення судовий збір у розмірі 420,40 грн з відповідача у справі за другою позовною вимогою.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 243, ст. 246, ст.255, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Слов`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, третя особа – Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності, скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Скасувати рішення Слов`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 48 від 23.03.2020 про відмову у поновленні пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Слов`янське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (ідентифікаційний код 37803258, 84122, Донецька область, м.Слов`янськ, пл.Соборна, 3) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) про поновлення виплати пенсії (номер 551) з урахуванням висновків суду.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Слов`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ідентифікаційний код 37803258, 84122, Донецька область, м.Слов`янськ, пл.Соборна, 3) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судовий збір в сумі 420 (чотириста двадцять) грн. 40 коп.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду, з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII Перехідні положення КАС України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.О. Кошкош