Ухвала суду № 93624839, 18.12.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

18 грудня 2020 р. Справа №200/11758/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Волгіна Н.П., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами ОСОБА_1 , які подані його представником - адвокатом Меламедом Вадимом, до Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання рішення, дій чи бездіяльності протиправними та дискримінаційними; про зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач, ОСОБА_1 , в особі свого представника, адвоката Меламеда Вадима Борисовича, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, в якому просиить суд:

- визнати рішення, дії чи бездіяльність відповідача, щодо не виплати недоотриманої пенсії позивача за період з 7 жовтня 2009 року по 1 вересня 2017 року протиправними та дискримінаційними та зобов`язати відповідача вчинити певні дії - виплатити недоотриману пенсію позивача за період з 7 жовтня 2009 року по 11 вересня 2017 року з урахуванням індексації та з нарахуванням компенсації втрати частини доходів, відповідно до норм Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Дослідивши позовну заяву, а також долучені до неї документи, суд дійшов висновку про необхідність залишення позовної заяви без руху, керуючись наступним.

Відповідно до ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 2 ст. 46 КАС України позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб`єкти владних повноважень.

Отже, при вирішенні питання щодо відкриття провадження у справі суд має встановити статус позивача (фізичної особи) - громадян України, іноземець чи особа без громадянства.

Крім цього, належність особи до громадянства України є однією з підстав для отримання від України державного пенсійного забезпечення, отже, встановлення цієї обставини є обов`язковим для суду.

У позовній заяві зазначено, що позивач є громадянином України, який 15 травня 2020 року виїхав з України до Ізраїлю на постійне місце проживання.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 13 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» від 20 листопада 2012 року № 5492-VI (далі - Закон № 5492-VI), документами, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, є: а) паспорт громадянина України; б) паспорт громадянина України для виїзду за кордон; в) дипломатичний паспорт України; г) службовий паспорт України; ґ) посвідчення особи моряка; д) посвідчення члена екіпажу; е) посвідчення особи на повернення в Україну; є) тимчасове посвідчення громадянина України.

Згідно ч. 4 ст. 160 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Дослідивши додані до адміністративної зави матеріали судом не встановлено наявності документів, зазначених у п. 1 ч. 1 ст. 13 Закону № 5492-V, на підставі яких суд мав би можливість встановити статус позивача як громадянина України.

Крім цього, обов`язковою ознакою відповідності позивача вимогам, які висуваються до зазначеної процесуальної особи КАС України, є встановлення його адміністративної процесуальної правосуб`єктності (ст. 43 КАС України).

Під час вирішення питання щодо наявності або відсутності у позивача процесуальної правосуб`єктності суд, крім іншого, має встановити особу позивача.

Як вже зазначалось судом, належним документом, який посвідчує особу, є один з документів, зазначених у п. 1 ч. 1 ст. 13 Закону № 5492-VI, зокрема, таким документом є паспорт громадянина України та паспорт громадянина України для виїзду за кордон, оригінали або належним чином засвідчені копії яких не додані позивачем до адміністративного позову.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: […] ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх […] місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; […], відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

В позовній заяві в якості адреси позивача зазначено: АДРЕСА_1 , що за наданими суду документами є адресою місцезнаходження (реєстрації) представника позивача.

Відносини щодо місця проживання фізичної особи в публічно-правовому розумінні регулюються Законом України від 11 грудня 2003 року № 1382-IV "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", а щодо проживання за межами України - Правилами ведення закордонними дипломатичними установами України консульського обліку громадян України, які постійно проживають або тимчасово перебувають за кордоном, та дітей-громадян України, усиновлених іноземцями або громадянами України, які постійно проживають за кордоном, затвердженими наказом Міністерства закордонних справ України від 17 листопада 2011 року № 337, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16 грудня 2011 року за № 1458/20196 (далі - Правила № 337),

Відповідно до п. 2.1 розділу ІІ Правил № 337 громадяни України, які відповідно до чинного законодавства України є такими, що постійно проживають за кордоном, приймаються на постійний консульський облік.

Консульський облік полягає в реєстрації в закордонних дипломатичних установах України громадянина України, який постійно проживає за кордоном, шляхом внесення даних про громадянина України до облікової картки та електронного реєстру громадян України, які постійно проживають за кордоном, що ведеться в закордонних дипломатичних установах України за встановленою формою, проставлені в дипломатичний паспорт України, службовий паспорт України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, проїзний документ дитини відповідної відмітки (штампу) (п. 1.2 розд. І Правил).

Відповідно до вказаних норм діючого законодавства у позовній має бути зазначена адреса проживання/перебування позивача та на виконання ч. 4 ст. 160 КАС України до позову має бути додані докази на підтвердження зазначеного у позові місця проживання з урахуванням або приписів Закону України від 11 грудня 2003 року № 1382-IV "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" (у випадку проживання/перебування позивача в Україні), або приписів Правил № 337 (у випадку проживання/перебування позивача за межами України).

Також під час перевірки позову та доданих до нього документів встановлено, що в якості адреси електронної пошти позивача зазначена адресою електронної пошти представника позивача, адвоката Меламеда Вадима, що не відповідає вимогам п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України.

Крім цього у порушення зазначеної норми (п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України) позивачем вказаний номер телефону, який не є дійсним: + 38 009 … (в Україні відсутні номери телефонів, які розпочинаються на 009…).

Згідно ч. 6 ст. 160 КАС України якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п`ятої цієї статті стосовно представника.

В порушення даної норми у позові, поданим представником позивача, не вказано по батькові представника позивача, також не міститься пояснень щодо не зазначення таких відомостей.

У позовній заяві містяться позовні вимоги щодо визнання рішення відповідача, прийнятого щодо позивача, протиправним та дискримінаційним, проте не конкретизовано - якого саме (не зазначено про його зміст, не вказані його реквізити - назва, дата прийняття, реєстраційний номер та т.і).

Згідно приписів п. 19 ч. 1 ст. 4 КАС України рішення, прийняте суб`єктом владних повноважень на виконання владних управлінських функцій, яке стосується прав або інтересів визначеної в акті, у розумінні КАС України є індивідуальним актом.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Отже, оскаржуючи певне рішення (індивідуальний акт) суб`єкта владних повноважень, сторона має довести наявність такого рішення.

Відповідно ч. 7 ст. 161 КАС України до заяви про визнання індивідуального акта протиправним додається також оригінал або копія оспорюваного акта або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.

До позовної завяви не додано оригіналу оскаржуваного рішення або його належним чином засвідченої копії, також та не надано клопотання про його витребування у відповідача - із зазначенням причин неможливості самостійного отримання спірного рішення та надання його суду.

Суд вважає за необхідне зауважити, що згідно ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень.

Згідно п. 9 ч. 5 ст. 160 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень зазначаються обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

В позові у відповідності до приписів п. 4 ч. 1 ст. 5 КАС України конкретизовані лише позовні вимоги щодо оскарження бездіяльності відповідача (бездіяльність з приводу невиплати позивачу пенсії) та міститься прохання відновити порушене цією бездіяльністю право позивача на отримання пенсії шляхом зобовязання відповідача вчинити певні дії - зобов`язати відповідача виплатити позивачу недоотриману пенсію.

Але при цьому жодним чином не конкретизовані (не визначені) дії органу Пенсійного фонду, які позивач просить визнати протиправними та дискримінаційними, що не відповідає приписам пунктів 2 та 3 ч. 1 ст. 5 КАС України.

Також суд вважає за необхідне зауважити, що у прохальній частині позову містяться декілька запитань до суду («…з урахуванням індексації та? з? нарахуванням? компенсації?...») що також не відповідає приписам ст. 160 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Зважаючи на вищевикладене позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу 10-денного строку з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків, тобто, приведення позовної заяви у відповідність до вимог ст. 160 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 171, 243, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

У Х В А Л И Л А:

Позовну заяву ОСОБА_1 , подану його представником - адвокатом Меламедом Вадимом, до Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання рішення, дій чи бездіяльності протиправними та дискримінаційними; зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 (десять) днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, протягом якого позивач має виправити встановлені судом недоліки шляхом:

- надати суду докази на підтвердження громадянства України позивача та його адміністративної процесуальної правосуб`єктності відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 13 Закону № 5492-V;

- зазначення адреси проживання (перебування) позивача із наданням доказів на підтвердження цієї адреси згідно Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 207 від 2 березня 2016 або згідно Правил ведення закордонними дипломатичними установами України консульського обліку громадян України, які постійно проживають або тимчасово перебувають за кордоном, та дітей - громадян України, усиновлених іноземцями або громадянами України, які постійно проживають за кордоном, затверджених Наказом Міністерства закордонних справ України від 17 листопада 2011 року № 337 (які були чинні станом на час укладання угоди на правову допомогу між адвокатом позивача - Меламедом В.Б. та позивачем);

- зазначення відомих номерів засобів зв`язку позивача, його офіційної електронної адреси або адреса електронної пошти (за наявності) або вказати причини не надання таких відомостей;

- зазначення по батькові представника позивача або надання пояснень щодо не зазначення таких відомостей.;

- зазначення (конкретизування) дій відповідача, які позивач просить визнати протиправними та дискримінаційними;

- зазначення (конкретизування) рішення (індивідуального акта) відповідача, яке позивач просить визнати протиправним та дискримінаційним та наданням суду оригіналу або належним чином засвідченої копії цього рішення або наданням клопотання про його витребування у відповідача із зазначенням причин неможливості самостійного отримання спірного рішення стороною позивача та наданням суду доказів на підтвердження такої неможливості;

- уточнення прохальної частини позову в тій частині, де представником поставлені запитання до суду, шляхом приведення цієї частини позову у відповідність до приписів п. 4 ч. 5 ст. 160 та ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України.

У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута позивачу.

Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Н.П. Волгіна