Рішення № 93623642, 18.12.2020, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2020 року Справа № 915/1267/20

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ржепецького В.О.,

розглянувши матеріали справи

за позовом Служби автомобільних доріг у Миколаївській області (54029, м. Миколаїв, вул. Галини Петрової, 2А, код ЄДРПОУ 25878206)

до відповідача: Приватного підприємства “Полтавабудцентр” (36017, м. Полтава, вул.Лісозахисна, 14; ідентифікаційний код 24565511)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача – Південний офіс Держаудитслужби (65012, м. Одеса, вул. Канатна, б. 83).

про: стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

13.10.2020 Служба автомобільних доріг у Миколаївській області звернулась до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою № 4148/ЮР-06 від 12.10.2020 (вх. № 12949/20), в якій просить стягнути з Приватного підприємства “Полтавабудцентр” (далі – відповідач) на користь позивача в дохід державного бюджету грошові кошти в сумі 6903,77 грн., сплачені за договором № 36-Б від 20.08.2018, та понесені судові витрати.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.10.2020, справі присвоєно єдиний унікальний номер 915/1267/20 та визначено головуючим у справі суддю Ржепецького В.О.

Ухвалою суду від 19.10.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 915/1267/20, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними матеріалами, встановлено сторонам процесуальні строки для подання до суду заяв по суті справи.

Позивач в обґрунтування подання заяви до Господарського суду Миколаївської області посилається на ч.5 ст.29 ГПК України.

У відповідності до ч.5 ст.29 ГПК України, позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред`являтися також за місцем виконання цих договорів.

Пунктом 1.1 Договору № 36-Б від 20.08.2018 визначено, що предметом договору є надання послуг: Поточного середнього ремонту автомобільної дороги загального користування державного значення Н-11 Дніпро-Миколаїв (через м. Кривий Ріг) на ділянці км 255+000 – км 260+000, Миколаївська область (45230000-8 Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь).

Таким чином, позивач правомірно звернувся саме до Господарського суду Миколаївської області з позовом до Приватного підприємства “Полтавабудцентр”про стягнення 6903,77 грн.

Відповідно до частин 5, 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від відповідача до суду не надходило.

Відповідач своїм правом у визначений судом строк на подання відзиву на позов, оформленого згідно вимог ст. 165 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, не скористався.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з приписами ст.17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

Враховуючи, що відповідач не заперечив про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, не скористався своїм правом на подання відзиву по суті позовних вимог, жодних заяв або клопотань, в тому числі щодо неможливості захисту своїх прав та законних інтересів в умовах карантину, на розгляд суду не подав, суд, керуючись засадами рівності учасників судового процесу перед законом і судом, розумності строків розгляду справи, вважає обґрунтованим постановлення рішення в цій справі у строк, визначений ст. 248 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

20.08.2018 між Службою та Приватним підприємством «Полтавабудцентр» (далі - Підрядник, Відповідач) укладено договір №36-Б (надалі за текстом - Договір), предметом якого є виконання робіт з поточного середнього ремонту автомобільної дороги загального ч користування державного значення Н-11 Дніпро- Миколаїв (через м. Кривий Ріг) на ділянці км 255+000 - км 260+000, Миколаївська область за державні кошти.

Під час дії Договору Відповідачем складено та надано Службі Акт приймання виконаних будівельних робіт за формою №КБ-2в за серпень 2019 року на суму 4 619 003,47 грн. (з ПДВ).

Відповідно до п. 1.1 Договору підрядник зобов`язується у порядку та на умовах, визначених цим Договором, на свій ризик, власними та/або залученими силами і засобами, надати послуги: Поточний середній ремонт автомобільної дорогії загального користування державного значення Н-11 Дніпро - Миколаїв (через м. Кривий Ріг) на ділянці км 255+000 - км 260+000, Миколаївська область (45230000-8 Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь) згідно проектної документації, а Замовник зобов`язується прийняти надані згідно із цим Договором та чинним законодавством України належним чином виконані роботи після перевірки фізичних та вартісних показників та оплатити їх.

Пунктом 4.1. Договору визначено, що оплата виконаних робіт проводиться на підставі належним чином оформлених «Актів приймання виконаних будівельних робіт» (форма №КБ-2в) і «Довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати» (форма №КБ-3), які складаються Підрядником і подаються для підписання Замовнику, а також на підставі рахунку, в межах одержаних асигнувань на казначейський рахунок Замовника. Представник Замовника протягом п`яти робочих днів перевіряє виконання робіт згідно представленого акту І підписує його в разі відсутності зауважень. На вимогу Замовника Підрядник повинен негайно, в день отримання вимоги, надати до перевірки загальний журнал виконання робіт, спеціальні журнали з окремих видів робіт, документи (або їх копії), які підтверджують якість матеріалів, виробів і конструкцій, використаних при виконанні робіт Підрядником та субпідрядником.

Відповідно до п.9.2 Договору, у разі недосягнення сторонами згоди спори вирішуються у судовому порядку за місцезнаходженням Замовника.

Договір припинив свою дії на підставі Рішення Служби від 17.12.2019 року №2902/01-17 (а.с. 77).

Виконання Відповідачем визначених у Акті приймання виконаних будівельних робіт перевірено Службою за параметрами обсягів та якості і прийнято вказані роботи (а.с. 59-63).

При підрахунку додаткових витрат в Розрахунку додаткових витрат (а.с. 74), пов`язаних зі зміною вартості матеріальних ресурсів внаслідок інфляційних процесів на придбання 5,55 тон бітумної емульсії ЕКШ-60 (шифр ресурсу - СІ 11-1556) в сумі 3 594,62 грн. та 1 443,487 тон суміші асфальтобетонної гарячої і теплої [асфальтобетон щільний] (дорожній) (аеродромний) на бітумах БМП, що застосовується у нижніх шарах покриттів, крупнозернистої, типу А, марки 1 БМП 60/90-52 (С1421-9848) в сумі 236 760,74 грн., до підсумку Відповідачем помилково включено суму 246 108,50 грн. замість вірної суми 240 355,36 грн. (3594,62 + 236 760,74).

Сума допущеної з вини Відповідача арифметичної помилки складає без ПДВ 5 753,14 грн., а з ПДВ - б 903,77 грн.

Як наслідок, в результаті допущеної з вини Відповідача арифметичної помилки в Розрахунку, вартість наданих Відповідачем послуг по об`єкту «Поточний середній ремонт автомобільної дороги загального користування державного значення Н-11 Дніпро - Миколаїв (через м. Кривий Ріг) на ділянці км 255+000 - км 260+000, Миколаївська область» безпідставно завищено на суму 6 903,77 грн. (з ПДВ).

Прийняті відповідно зазначеного Акта приймання виконаних будівельних робіт (форми №КБ-2в) за серпень 2019 року на суму 4 619 003,47 грн. роботи Служба оплатила 07.08.2019 року у повному обсязі на підставі наданого Відповідачем рахунку від 07.08.2019 року №37 (а.с. 75).

Перерахування коштів у розмірі 4 619 003,47 грн. підтверджується випискою з банківського рахунку Служби від 08.08.2019 року (а.с.76).

Завищення вартості виконаних Відповідачем за Договором робіт під час його дії встановлено також Актом ревізії фінансово-господарської діяльності Служби автомобільних доріг у Миколаївській області № 15-14-11/7 від 07.04.2020 за період з 01.10.2017 по 31.12.2019 (а.с. 82-93) та Вимогою Управління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області від 18.05.2020року №15-14-05-14/1260-2020 (а.с. 94-101).

З метою забезпечення повернення Відповідачем грошових коштів у розмірі 6903,77 грн. (з ПДВ) позивачем на його адресу було направлено претензію від 18.08.2020 року №3411/ЮР-06 (а.с. 80).

Станом на день подання позову відповіді від Відповідача на претензію позивач не отримав.

Таким чином, 6 903,77 грн. (з ПДВ), помилково включених з вини Відповідача до Акту приймання виконаних будівельних робіт (форми №КБ-2в) за серпень 2019 року в результаті арифметичної помилки та отриманих ним, є збитками та підлягають стягненню з Відповідача.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управлена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Отже, відповідна норма встановлює відповідальність у вигляді зобов`язання відшкодувати збитки не лише за порушення господарського зобов`язання, але й у випадку порушення установлених вимог щодо здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Право на відшкодування завданих збитків виникає при наявності складу цивільного правопорушення: порушення цивільного права чи інтересу; завдання збитків, причинного зв`язку між порушенням права та збитками, наявність винної поведінки.

Відшкодування збитків є видом відповідальності учасників цивільних правовідносин за шкоду, яка є негативним наслідком правопорушення. При цьому, враховано, що збиток - це грошова оцінка шкоди, яка підлягає відшкодуванню за неможливості, недоцільності або у разі відмови потерпілого від відшкодування шкоди в натурі.

Відповідно до ч. 1 ст. 22, ч. 1 ст. 623 ЦК України відшкодуванню підлягають збитки, що завдані правопорушенням.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 226 ГК України, учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов`язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим суб`єктам, - зобов`язаний відшкодувати на вимогу цих суб`єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі. Сторона, яка порушила своє зобов`язання або напевно знає, що порушить його при настанні строку виконання, повинна невідкладно повідомити про це другу сторону. У протилежному випадку ця сторона позбавляється права посилатися на невжиття другою стороною заходів запобігання збитків та вимагати відповідного зменшення розміру збитків.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Положеннями статей 610, 611 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Відповідно до статті 623 ЦК України Боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором.

Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов`язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред`явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.

При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

За таких обставин, з відповідача підлягають стягненню збитки на загальну суму 6 903,77 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частиною 2 статті 86 ГПК України передбачено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовна вимога в частині стягнення 6 903,77 грн. збитків обґрунтована поданими доказами та підлягає задоволенню.

На підставі ст. 129 ГПК України витрати щодо сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 77, 79, 86, 126, 129, 201, 219, 220, 233, 238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Полтавабудцентр» (36017, м. Полтава, вул.Лісозахисна, 14; ідентифікаційний код 24565511) на користь Служби автомобільних доріг у Миколаївській області(54029, м. Миколаїв, вул. Галини Петрової, 2А, код ЄДРПОУ 25878206) в дохід державного бюджету (отримувач - УК у м.Миколаїв/Заводський р-н/21080500, ЄДРПОУ 37992781, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), р/р UA378999980313060090000014003, код класифікації доходів бюджету 21080500, «Інші надходження») 6 903,77 (шість тисяч дев`ятсот три гривні сімдесят сім копійок) грн. витрат по Договору 36-Б від 20.08.2018 року.

3. Стягнути з Приватного підприємства «Полтавабудцентр» (36017, м. Полтава, вул.Лісозахисна, 14; ідентифікаційний код 24565511) на користь Служби автомобільних доріг у Миколаївській області (54029, м. Миколаїв, вул. Галини Петрової, 2А, код ЄДРПОУ 25878206, НОМЕР_1 в МРУ ПАТ "Приватбанк" м.Миколаїв, МФО 326610) понесені Службою автомобільних доріг у Миколаївській області судові витрати.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.

6. Рішення може бути оскаржене в порядку, визначеному статтею 256 і підпунктом 17.5 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Сторони у справі:

позивач: Служба автомобільних доріг у Миколаївській області (54029, м. Миколаїв, вул. Галини Петрової, 2А, код ЄДРПОУ 25878206).

відповідач: Приватне підприємство “Полтавабудцентр” (36017, м. Полтава, вул.Лісозахисна, 14; ідентифікаційний код 24565511).

Судове рішення складено і підписано суддею 18.12.2020.

Суддя В.О. Ржепецький