Ухвала суду № 93622815, 18.12.2020, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"18" грудня 2020 р. м. Ужгород Справа № 907/848/20

Суддя Господарського суду Закарпатської області Андрейчук Л.В., розглянувши заяву Малого підприємства «Надія» б/н від 17.12.2020 (Вх. № 02.3.1-03/6634/20 від 17.12.2020) про забезпечення позову в справі

за позовом Малого підприємства «Надія», м. Тячів

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Шкала-Енерджі», м. Тячів

про стягнення неустойки в розмірі подвійної плати за користування об`єктом оренди в період з 01.01.2018 по 31.12.2018 на суму 245475,00 грн

сторони не викликались

ВСТАНОВИВ:

Мале підприємство «Надія» 17.12.2020 звернулось до Господарського суду Закарпатської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Шкала-Енерджі» про стягнення неустойки в розмірі подвійної плати за користування об`єктом оренди в період з 01.01.2018 по 31.12.2018 на суму 245475,00 грн.

Позов мотивовано тим, що після закінчення строку діі? договору №25/А від 20.06.2014, якии? укладении? між МП «Надія» (орендодавець) та ТОВ «Шкала-Енерджі» (орендар), відповідач, всупереч пунктів 1.5, 6.1 цього договору, не повернув об`єкт оренди (складське приміщення) орендодавцю, у зв`язку з чим останніий здійснив нарахування неустойки в розмірі подвійної плати за користування об`єктом оренди в період з 01.01.2018 по 31.12.2018 на суму 245475,00 грн.

Разом з позовною заявою Мале підприємство «Надія» подало заяву, якою просить суд вжити заходи забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті ТОВ «Шкала-Енерджі» (90500, Закарпатська область, м. Тячів, код: ЄДРПОУ 35611593) і знаходяться у нього чи в інших осіб, в розмірі, який співмірний ціні позову - 245475,00 грн.

В обґрунтування вказаної заяви про забезпечення позову зазначає, що відповідач, як боржник, тривалий час не виконує взятих на себе зобов`язань та не вчиняє жодних дій щодо повернення орендованого майна та погашення заборгованості, яка виникла, натомість продовжує використовувати об`єкт оренди. Окрім того позивач зазначає, що з метою уникнення накладення арешту на грошові кошти в іншій аналогічній справі №907/726/18, де позивач також є учасником справи, відповідач вчинив дії з відкриття нового рахунку, який не обтяжений арештом. Покликаючись на ці обставини позивач стверджує про високу імовірність утруднення виконання можливого рішення в даній справі, внаслідок можливих недобросовісних дій відповідача. Позивачем додатково подано до суду квитанції №0402210012 від 22.07.2019, №4011710095 від 17.04.2020.

Відповідно до ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 1 ст. 137 ГПК України встановлено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Як зазначає заявник, необхідність вжиття заходів забезпечення позову, викликана наявністю обґрунтованого припущення невиконання рішення в даній справі через недобросовісну поведінку відповідача в межах іншої справи, де позивач є учасником, що викладено в заяві про забезпечення позову.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд дійшов до висновку про її задоволення з наступних підстав.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Господарський суд не повинен вживати таких заходів до забезпечення позову, які фактично є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31.07.2003 у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування.

Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Таким чином, Держава Україна несе обов`язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

На це вказується, зокрема, і у пункті 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 за №15-рп/2004 у справі №1-33/2004, де зазначено, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.

Крім того, Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини рішення від 30.01.2003 за №3-рп/2003 у справі №1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Судом встановлено, що предметом заявленого у даній справі позову є вимога про стягнення неустойки в розмірі подвійної плати за користування об`єктом оренди, який після закінчення дії договору не повернутий орендарем.

Обговорюючи питання про достатнє обґрунтування заявником для забезпечення позову, судом береться до уваги та обставина, що іншій справі за №907/726/18 в межах якої також накладено арешт на грошові кошти ТОВ «Шкала-Енерджі», останнім відкрито новий банківський рахунок в іншій банківській установі, що дозволило користуватись грошовими коштами в обхід діючого (вже існуючого) арешту.

Також, суд враховує, що оскільки ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 13.12.2018 в іншій справі за №907/726/18 накладено арешт на все майно та грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті Товариству з обмеженою відповідальністю «Шкала-Енерджі» у межах суми 2 082 750,00 грн. і знаходяться у нього чи в інших осіб, то на момент пред`явлення позову в даній справі єдиним джерелом погашення заборгованості за можливим рішенням у даній справі, фактично, можуть бути лише грошові кошти, що акумулюються (перебуватимуть) на неарештованих рахунках, що належать відповідачу.

Суд доходить до висновку, що вищезазначені обставини свідчать про обґрунтоване припущення існування загрози утруднення відповідачем виконання можливого рішення суду в даній справі. Дані обставини встановлені на підставі встановлених судом відомостей з квитанцій №0402210012 від 22.07.2019, №4011710095 від 17.04.2020 та ухвали Господарського суду Закарпатської області від 13.12.2018 в іншій справі за №907/726/18, які долучені до заяви про забезпечення позову.

При цьому судом враховано, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити у разі задоволення позовних вимог ефективний захист або поновлення порушених прав або інтересів позивача, за захистом яких позивач звернувся до суду, оскільки, зумовить необхідність з метою відновлення порушених прав, на захист яких подано цей позов, ініціювати процедуру захисту свого права, що потребуватиме значних як фінансових, так і правових витрат, покладання яких на позивача буде неправомірним.

За таких обставин, суд вважає доцільним збереження спірних правовідносин в існуючому на сьогоднішній день стані, оскільки такі дії будуть вжиті в тому числі на забезпечення збереження балансу інтересів учасників справи, - попередить можливість понесення ними можливих збитків та додаткових витрат.

Отже, у випадку виконання рішення суду першої інстанції про задоволення позову, існує ризик того, що заявник, як кредитор, не матиме реальної можливість задоволити свої вимоги про погашення заборгованості.

Тому суд погоджується з доводами заявника про наявність достатньо обґрунтованого припущення, що грошові кошти, які є у відповідача на момент виконання рішення суду можуть зникнути, зменшитись за кількістю. При цьому суд враховує, що відповідачем не вживаються жодні заходи для виконання своїх зобов`язань з повернення заборгованості або мирного врегулювання спору.

Змістом позовних вимог є стягнення неустойки в розмірі подвійної плати за користування об`єктом оренди, який після закінчення дії договору не повернутий орендарем (виконання грошового зобов`язання), а тому вжиття заходів шляхом накладення арешту на грошові кошти товариства з обмеженою відповідальністю «Шкала-Енерджі» у межах суми заявлених позовних вимог свідчить про зв`язок між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, а також їх співмірність.

Окрім того, враховуючи предмет спору та заявлені позивачем позовні вимоги, а також враховуючи наявність підстав вважати, що у випадку набрання законної сили рішенням суду про задоволення позову позивач можливо буде позбавлений можливості виконання рішення суду шляхом звернення стягнення на грошові кошти, та враховуючи невжиття відповідачем жодних заходів для часткового виконання своїх зобов`язань з повернення заборгованості або мирного врегулювання спору, суд вважає, що є доцільним вжиття заходів забезпечення позову, у вигляді накладення арешту на грошові кошти ТОВ «Шкала-Енерджі» в межах суми позову в розмірі 245 475,00 грн., що належать або підлягають передачі або сплаті товариству з обмеженою відповідальністю «Шкала-Енерджі» і знаходяться у нього чи в інших осіб. Вказані заходи є адекватними та забезпечать збалансованість інтересів сторін та забезпечать можливість фактичного виконання рішення суду у випадку задоволення позову.

Відповідно до частин 1, 4 статті 141 ГПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Заявником у поданій заяві не запропоновано заходи зустрічного забезпечення.

Водночас, за змістом диспозитивної норми статті 141 ГПК України пред`явлення особі, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, вимог забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення), є правом, а не обов`язком господарського суду (наведена правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.07.2018 по справі №916/2851/17 та від 26.11.2018 у справі №904/2925/18), так само як і питання зустрічного забезпечення може бути вирішено судом в ухвалі про зустрічне забезпечення позову, винесеній за результатами розгляду клопотання відповідача про зустрічне забезпечення, що відповідає принципу змагальності сторін, закріпленому статтею 13 цього Кодексу.

Відтак, у даному випадку не зазначення в даній ухвалі про вирішення питання зустрічного забезпечення не можна вважати процесуальним порушенням, оскільки з метою захисту своїх прав відповідач не позбавлений можливості звернутися з клопотанням про зустрічне забезпечення.

Надавши належну оцінку доводам заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів, з урахуванням такої умови (принципу), як співмірність, суд дійшов висновку, що обрані позивачем заходи до забезпечення позову співвідносяться з предметом позову, є обґрунтованими, а отже підлягають до застосування судом шляхом постановлення ухвали.

Отже, заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову слід задовольнити повністю.

Керуючись ст.ст. 136-140, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Малого підприємства «Надія» про забезпечення позову - задовольнити.

2. Накласти арешт у межах ціни позову 245475,00 грн. на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Шкала-Енерджі» (90500, Закарпатська область, м. Тячів, вул. Лазівська, 52, код: ЄДРПОУ 35611593), що належать або підлягають передачі або сплаті товариству з обмеженою відповідальністю «Шкала-Енерджі» і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Стягувач: Мале підприємство «Надія» (90500, Закарпатська обл., м. Тячів, вул. Пролетарська (Залізнична), 2, Код ЄДРПОУ 13583486)

Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю «Шкала-Енерджі» (90500, Закарпатська область, м. Тячів, вул. Лазівська, 52, код: ЄДРПОУ 35611593)

Згідно з ч. 1 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання (18.12.2020) та може бути пред`явлена до виконання в передбаченому чинним законодавством порядку до 18.12.2023.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду на підставі ст. 255 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала підлягає негайному виконанню. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі – http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.

Суддя Л.В. Андрейчук