Рішення № 93622752, 15.12.2020, Господарський суд Житомирської області

Господарський суд

Житомирської області

_________

____________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" грудня 2020 р. м. Житомир Справа № 906/923/20

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Соловей Л.А.

при секретарі судового засідання: Пеньківській О.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: Сароян А.А.;

від відповідача: Брох В.В., довіреність від 14.12.20;

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу

за позовом Фізичної особи-підприємця Сарояна Азата Абрамовича (с.Дубрівка Баранівського району Житомирської області)

до Чуднівської міської ради (м.Чуднів Житомирської області)

про стягнення 1871175,97грн

Фізична особа-підприємець Сароян Азат Абрамович звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з Чуднівської міської ради 1871175,97грн боргу, з яких:

- 1580882,49грн заборгованості за договором №31 про виконання робіт від 01.11.18, з яких: 1410791,00грн основного боргу, 103128,82грн інфляційних та 66962,67грн 3% річних;

- 290293,48грн заборгованості за договором №32 про виконання робіт від 01.11.18, з яких: 259060,00грн основного боргу, 18937,29грн інфляційних та 12296,19грн 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договорів №31 та №32 від 01.11.18 в частині оплати виконаних робіт.

Ухвалою суду від 02.08.20 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 29.09.20.

У відзиві на позовну заяву відповідач позовні вимоги не визнає в повному обсязі, посилаючись на те, що бюджетні асигнування та бюджетні призначення на укладення договорів №31 та №32 про виконання робіт від 01.11.18 не виділялися з місцевого бюджету Чуднівської міської ради у 2018 році. В Чуднівській міській раді оригінали договорів №31 та №32 відсутні, такі договори не зареєстровані в органах державного казначейства та, на думку відповідача, є недійсними (нікчемними правочинами) згідно ч.3 ст.48 Бюджетного кодексу України (а.с.54-55).

У відповіді на відзив позивач вважає доводи, викладені у відзиві безпідставними, та вказує на те, що відповідачем не спростовано факт укладення договорів №31 та №32 від 01.11.2018, факт виконання позивачем робіт у повному обсязі за вказаними договорами та факт прийняття без претензій та зауважень цих робіт відповідачем за актами приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2018 року на суму 1410791,00грн та на суму 259060,00грн, не спростовано розрахунків позивача, на яких базуються позовні вимоги (а.с.61-64).

Ухвалою суду від 29.09.20 відкладено підготовче засідання на 19.10.20.

У зв`язку перебуванням судді Соловей Л.А. з 19.10.20 по 23.10.20 у відпустці, судове засідання у справі №906/923/20 19.10.20 не відбулося; ухвалою суду від 30.10.20 призначено підготовче засідання на 24.11.20.

03.11.20 на електронну адресу суду від Чуднівської міської ради надійшло заперечення на відповідь на відзив від 30.10.20 №04-19/1386 (а.с.77-78).

Ухвалою суду від 24.11.20 закрито підготовче провадження та призначено справу №906/923/20 до судового розгляду по суті на 15.12.20.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача проти позовну заперечив з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

01.11.18 між Фізичною особою-підприємцем Сарояном Азатом Абрамовичем (підрядник, позивач) та Чуднівською міською радою (замовник, відповідач) укладено договори на виконання робіт №31 та №32 (а.с.12-14; 27-29).

Пунктом 1.1 договору №31 про виконання робіт передбачено, що підрядник здійснює згідно дефектного акту, зведеного кошторисного розрахунку та договірної ціни капітальний ремонт дорожнього покриття по вул.І.Франко зі з`їздом на вул.Л.Українки в м.Чуднів Житомирської області.

Згідно п.1.1 договору №32 про виконання робіт підрядник здійснює згідно дефектного акту, зведеного кошторисного розрахунку та договірної ціни капітальний ремонт дорожнього покриття по вул.І.Франко в м.Чуднів Житомирської області.

Відповідно до п.2.1 договору №31 вартість робіт, визначена зведеним кошторисним розрахунком та локальним кошторисом, договірною ціною, складає 1410791,00грн, без ПДВ.

У пункті 2.1 договору № 32 сторони погодили, що вартість робіт визначена зведеним кошторисним розрахунком та локальним кошторисом, договірною ціною, складає 259060,00грн, без ПДВ.

Розрахунки з підрядником за виконані роботи здійснюються в безготівковому порядку на підставі наданих підрядником та підписаних замовником актів виконаних робіт в термін 10 днів з моменту їх підписання (п.2.2 договору №31 та №32).

Згідно п.2.3 договорів №31 та №32 термін виконання робіт до 30.12.18.

Відповідно до п.3.1 договору №31 та №32 якість робіт по цьому договору повинна відповідати вимогам діючих держстандартів та нормативно-правових актів.

Пунктом 4.1 договорів №31 та №32 визначено, що роботи рахуються виконаними після підписання обома сторонами акту виконаних робіт.

На виконання умов вищевказаних договорів на виконання робіт, позивачем були належним чином виконані роботи з капітального ремонту дорожнього покриття по вул.І.Франко зі з`їздом на вул.Л.Українки в м.Чуднів Житомирської області на суму 1410791,00грн та капітального ремонту дорожнього покриття по вул.І.Франко в м.Чуднів Житомирської області на суму 259060,00грн. Разом на загальну суму 1669851,00грн, що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2018 року по договору №31 від 01.11.18 та актом приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2018 року по договору №32 від 01.11.18, які підписані повноважними представниками сторін без зауважень та скріплені печатками підрядника та замовника (а.с.15-18, 30-33).

Відповідач в порушення умов договорів № 31 та №32 від 01.11.18 розрахунок за виконані роботи "Капітальний ремонт дорожнього покриття по вул.І.Франко зі з`їздом на вул.Л.Українки в м.Чуднів Житомирської області" та "Капітальний ремонт дорожнього покриття по вул.І.Франко в м.Чуднів Житомирської області" не провів.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем договірних зобов`язань, за останнім утворилась заборгованість у розмірі 1669851,00грн.

В порядку досудового врегулювання спору відповідачу позивачем вручено 15.04.20 претензію №14-04/20 від 14.04.20 з вимогою перерахувати заборгованість на розрахунковий рахунок ФОП Сарояна А.А. в 20-денний строк з дня її отримання (а.с.42), яку залишено без відповіді та задоволення.

За вказаних обставин, позивач звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості за виконані роботи на підставі договорів №31 та №32 про виконання робіт від 01.11.18.

Дослідивши в сукупності всі обставини та матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше осіб, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Приписами ч.ч.1,2 ст.193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання, в тому числі підприємці, повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до Закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони.

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За своєю правовою природою правовідносини, що склалися між позивачем та відповідачем, є правовідносинами підряду, згідно яких у відповідача внаслідок прийняття робіт виконаних позивачем на підставі договору №31 про виконання робіт від 01.11.18 та договору №32 від про виконання робіт від 01.11.18, виник кореспондуючий обов`язок оплатити їх.

Згідно із ч.1 ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

За змістом ст.846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Приписами ч.1 ст.853 ЦК України передбачено, що замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Частина 4 ст.882 ЦК України передбачає, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Матеріали справи не містять зауважень щодо виконаних Фізичною-особою підприємцем Сарояном Азатом Абрамовичем робіт чи щодо визначення їх вартості, також матеріали справи не містять доказів відмови підрядника від договорів підряду чи відмови від підписання актів приймання виконаних будівельних робіт.

Акти приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2018 року підписано повноважними представниками сторін та скріплено печатками ФОП Сарояна А.А. та Чудніської міської ради, що свідчить про прийняття робіт відповідачем без зауважень.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як зазначалось вище, умовами договорів №31 та №32 про виконання робіт від 01.11.18 визначено порядок та строк оплати виконаних робіт.

Однак, відповідач не здійснив відповідних розрахунків за виконані роботи в установлені договором строки.

Матеріалами справи підтверджено, що у відповідача станом на день розгляду справи існує прострочення в оплаті виконаних позивачем підрядних робіт на підставі договору №31 про виконання робіт "Капітальний ремонт дорожнього покриття по вул.І.Франко зі з`їздом на вул.Л.Українки в м.Чуднів Житомирської області" від 01.11.18 на суму 1410791,00грн та договору №32 про виконання робіт "Капітальний ремонт дорожнього покриття по вул.І.Франко в м.Чуднів Житомирської області" від 01.11.18 на суму 259060,00грн

Суд відхиляє доводи відповідача про відсутність у Чуднівській міській раді оригіналів договорів про виконання робіт, та той факт, що вказані договори не реєструвалися в органах Державної казначейської служби України як бюджетне зобов`язання відповідно до Бюджетного кодексу України та Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов`язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах ДКС України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №309 від 02.03.12; а також посилання на те, що бюджетні асигнування та бюджетні призначення на укладення договорів №31 та №32 про виконання робіт від 01.11.18 не виділялися з місцевого бюджету Чуднівської міської ради у 2018 році.

Верховний Суд України в Постанові від 15.05.12 у справі №11/446 зробив висновок, що на підставі частини другої статті 617 Цивільного кодексу України, частини другої статті 218 Господарського кодексу України та рішення Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18 жовтня 2005 року відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання. У пункті 61 постанови Верховного Суду від 17.04.2018 у справі №911/4249/16 Велика палата зазначила про те, що сама собою відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язання. Такий правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду України від 22 березня 2017 року у справі № 3-77гс17, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 березня 2018 року у справах №925/246/17, №925/974/17, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2018 року у справі №12-46гс18.

Отже, відсутність бюджетних коштів не виправдовує бездіяльність замовника і не є підставою для звільнення чи відстрочення виконання грошового зобов`язання.

Також безпідставними є посилання відповідача на недійсність договору в силу ч.3 ст.48 Бюджетного кодексу України, відповідно до якої укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, за якими розпорядником бюджетних коштів взято зобов`язання без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет).

Так, за змістом ст.1 ЦК України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників. До майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.

Відносини, що регулюються Бюджетним кодексом України, визначені статтею 1 цього Кодексу, як відносини, які виникають у процесі затвердження, виконання бюджетів; звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства; питання відповідальності за порушення бюджетного законодавства; правові засади утворення та погашення державного і місцевого боргу.

Спірні відносини, які склались між сторонами даної справи на підставі договорів про виконання робіт №31 та №32 від 01.11.18 є цивільно-правовими та регулюються положеннями Цивільного та Господарського кодексів України, в той час як норми Бюджетного кодексу України не впливають на зобов`язання сторін за договорами, які за своєю правовою природою є відплатними договорами, правами та обов`язками за якими наділені обидві сторони правочинів, позивач та відповідач у цій справі.

При цьому, ані приписи Господарського кодексу України, ані норми Цивільного кодексу України не допускають привілейованого становища суб`єктів господарювання, що пов`язані із фінансуванням від третіх осіб, в тому числі бюджетного фінансування.

За вказаних обставин відповідач самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями за договорами, і така відповідальність не може ставитися у залежність від дій чи бездіяльності будь-яких третіх осіб.

Враховуючи наведене, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення 1410791,00грн основного боргу за договором №31 про виконання робіт від 01.11.18 на капітальний ремонт дорожнього покриття по вул.І.Франко зі з`їздом на вул.Л.Українки в м.Чуднів Житомирської області та 259060,00грн основного боргу за договором №32 про виконання робіт від 01.11.18 на капітальний ремонт дорожнього покриття по вул. І.Франко в м.Чуднів Житомирської області обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача за порушення виконання грошового зобов`язання відповідно до ст.625 ГПК України 66962,67грн 3% річних та 103128,82грн інфляційних за договором №31 від 01.11.18, 12296,19грн 3% річних та 18937,29грн інфляційних за договором №32 від 01.11.18.

Як унормовано приписами ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом ч.2 ст.625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції а також 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.

Під час перевірки наданого позивачем розрахунку інфляційних втрат (а.с.25,40) судом враховується наступне.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому, в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Таким чином, індекс інфляції має нараховуватись в наступному місяці за місяцем, в якому мав бути здійснений платіж та на заборгованість, яка існувала п о в н и й місяць.

Умовами договорів визначено, що розрахунки за виконані роботи проводяться в термін 10 днів з моменту підписання актів виконаних робіт.

Зважаючи на викладене, відповідач зобов`язаний був здійснити розрахунок за виконані роботи згідно актів приймання виконаних будівельних робіт, які підписані 26.11.18 до 06.12.18 (включно).

Враховуючи несплату відповідачем коштів у вищезазначений договорами №31 та №32 строк, у позивача виникло право на нарахування інфляційних з грудня 2018 року.

Однак позивач не врахував рекомендації, викладені у п.3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.13, та невірно здійснив нарахування інфляційних починаючи з листопада 2018 року.

Здійснивши за допомогою калькулятора сертифікованої комп`ютерної програми інформаційно-правового забезпечення "ЛІГА:ЗАКОН" перерахунок інфляційних втрат суд вважає, що розмір інфляційних, які підлягають до стягнення за договором №31 від 01.11.18 складає 98710,12грн, за договором №32 від 01.11.18 становить 18125,89грн

В іншій частині позовних вимог про стягнення 4418,70грн інфляційних за договором №31 від 01.11.18 та 811,40грн за договором №32 від 01.11.18 слід відмовити, оскільки розрахунок здійснений з порушенням норм чинного законодавства України.

Перевіривши за допомогою калькулятора сертифікованої комп`ютерної програми інформаційно-правового забезпечення "ЛІГА:ЗАКОН" розрахунок 3% річних, суд дійшов висновку, що 3% річних у сумі 66962,67грн за договором №31 від 01.11.18 та 12296,19грн з % річних за договором №31 від 01.11.18 нараховані обґрунтовано та підлягають задоволенню.

Згідно зі ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно ст.ст.13, 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч.1 ст.76 ГПК України).

Відповідач доказів сплати заборгованості не надав, доводів позивача не простував.

За таких обставин, позовні вимоги обґрунтовані, заявлені відповідно до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, наявними в матеріалах справи, та підлягають задоволенню на суму 1865945,87рн, з яких:

-1576463,79грн заборгованості за договором №31 про виконання робіт від 01.11.18, в тому числі: 1410791,00грн основного боргу, 98710,12грн інфляційних та 66962,67грн 3% річних;

- 289482,08грн заборгованості за договором №32 про виконання робіт від 01.11.2018, в тому числі: 259060,00грн основного боргу, 18125,89грн інфляційних та 12296,19грн 3% річних.

Суд відмовляє в позові в частині стягнення 4418,70грн інфляційних за договором №31 від 01.11.18 та 811,40грн за договором №32 від 01.11.18

Витрати по сплаті судового збору згідно ст.129 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями123, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Фізичної особи-підприємця Сарояна А.А. до Чуднівської міської ради задовольнити частково.

2. Стягнути з Чуднівської міської ради (13201, м.Чуднів Житомирської області, вул.Героїв Майдану, буд.146, код ЄДРПОУ 04344952)

на користь Фізичної особи-підприємця Сарояна Азата Абрамовича (12737, с.Дубрівка Баранівського району Житомирської області, код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ):

- 1576463,79грн заборгованості за договором №31 про виконання робіт від 01.11.2018, з яких: 1410791,00грн основного боргу, 98710,12грн інфляційних та 66962,67грн 3% річних;

- 289482,08грн заборгованості за договором №32 про виконання робіт від 01.11.2018, з яких: 259060,00грн основного боргу, 18125,89грн інфляційних та 12296,19грн 3% річних;

- 27989,19грн судового збору.

3. Відмовити в задоволенні позову в частині стягнення 4418,70грн інфляційних за договором №31; та 811,40грн інфляційних за договором №32.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено: 18.12.20

Суддя Соловей Л.А.

Віддрукувати: 3 прим.

1- в справу;

2,3- сторонам (рек. з повід)