Ухвала суду № 93621399, 15.12.2020, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/5157/19

Провадження № 2-к/461/1/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.12.2020 року м.Львів

Галицький районний суд м.Львова в складі:

головуючого судді Мисько Х.М.,

з участю секретаря судових засідань Волошин Ю.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові клопотання ВАТ «РЖД» про надання дозволу на виконання на території України рішення Арбітражного суду м.Москви від 24 грудня 2015 року про стягнення грошових коштів з ДТГО «Львівська залізниця»,-

ВСТАНОВИВ:

в провадженні Галицького районного суду м.Львова перебуває клопотання ВАТ «РЖД» про надання дозволу на виконання на території України рішення Арбітражного суду м.Москви від 24 грудня 2015 року про стягнення грошових коштів з ДТГО «Львівська залізниця» на користь ВАТ «РЖД» 989787,65 руб. збитків та 10796,00 руб. державного мита.

Учасники процесу в судове засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Перевіривши матеріали клопотання, суд прийшов до висновку, що таке слід залишити без розгляду та повернути його разом із усіма доданими до нього документами заявнику у зв`язку з наступним.

25.06.2014 року КМ України прийнято Постанову №200 «Про утворення публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», відповідно до якої постановлено утворити публічне акціонерне товариство «Українська залізниця», 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, на базі Державної адміністрації залізничного транспорту (код згідно з ЄДРПОУ 00034045), підприємств та установ залізничного транспорту загального користування згідно з додатком №1, у якому міститься перелік підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, на базі яких утворюється публічне акціонерне товариство «Українська залізниця», серед яких є Державне територіально-галузеве об`єднання «Львівська залізниця».

Постановою Кабінету Міністрів України №735 від 02.09.2015 року затверджено Статут Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця».

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 року №732 «Питання публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» 21.10.2015 року проведена державна реєстрація Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (ПАТ «Укрзалізниця») (код згідно з ЄДРПОУ 40075815).

Пунктом 6 ст. 2 Закону України «Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування» (№4442-УІ, від 23.02.2012) передбачено, що ПАТ «Укрзалізниця» є правонаступником всіх прав і обов`язків Державної адміністрації залізничного транспорту України (Укрзалізниці) а також підприємств і установ залізничного транспорту, реорганізованих шляхом злиття відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 року №200 «Про утворення публічного акціонерного товариства «Українська залізниця». У переліку підприємств та установ, правонаступником яких є ПАТ «Укрзалізниця» і який наведено в додатку 1 до зазначеної вище постанови №200, зазначено також Державне територіально-галузеве об`єднання «Львівська залізниця».

Таким чином, Державне територіально-галузеве об`єднання «Львівська залізниця» реорганізовано шляхом злиття в Регіональну філію «Львівська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», яка має статус відокремленого підрозділу без права юридичної особи.

Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 31.10.2018 року №938 "Деякі питання акціонерного товариства "Українська залізниця" тип публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" змінений з публічного на приватне та Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" перейменоване у Акціонерне товариство "Українська залізниця". Також затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 2 вересня 2015 року №735 "Питання публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" Статут викладений в новій редакції.

З огляду на викладені обставини, суб`єкт господарювання - відповідач по справі Державне територіально-галузевого об`єднання «Львівська залізниця» фактично припинив діяльність шляхом реорганізації у відокремлений підрозділ регіональна філія "Львівська залізниця" Акціонерного товариства «Українська залізниця» (79000 Україна, Львів, вул. Гоголя, 1; код ЄДРПОУ 40081195).

Таким чином, правонаступником за зобов`язаннями ДТГО "Львівська залізниця" стало Публічне акціонерне товариство Українська залізниця", яке станом на 11.12.2018 року перейменоване у Акціонерне товариство "Українська залізниця" (03680, м.Київ, Печерський район, вул.Тверська, будинок 5; Код 40075815).

Позивач у справі посилається на вимоги Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах (підписана від імені України у м. Мінську 22 січня 1993 року, ратифікована із застереженнями Законом України Ш40/94-ВРвід 10.11.94, надалі Конвенція).

Відповідно до ст.53 Конвенції клопотання про дозвіл примусового виконання рішення подається в компетентний суд Договірної Сторони, де рішення підлягає виконанню.

Відповідно до ст. 464 Цивільного процесуального кодексу України питання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду розглядається судом за місцем проживання (перебування) або місцезнаходженням боржника.

Згідно зі ст.27 ЦПК України місцезнаходження відповідача (боржника) - юридичної особи визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Як зазначено правонаступником за зобов`язаннями ДТГО "Львівська залізниця" стало Публічне акціонерне товариство Українська залізниця", яке станом на 11.12.2018 року перейменоване у Акціонерне товариство "Українська залізниця" (код 40075815) і відповідно до відомостей, що містяться у Єдиниму державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань місцезнаходження юридичної особи визначено - 03680, м. Київ, Печерський район, вул. Тверська, будинок 5.

Відповідно до ч.1 ст.390 ЦПК України, рішення іноземного суду (суду іноземної держави; інших компетентних органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних чи господарських справ; іноземних чи міжнародних арбітражів) визнаються та виконуються в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності.

Згідно із ч. 2 ст. 394 ЦПК України до клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду додаються документи, передбачені міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України №12 від 24 грудня 1999 року «Про практику розгляду судами клопотань про визнання й виконання рішень іноземних судів та арбітражі і про скасування рішень, постановлених у порядку міжнародного комерційного арбітражу на території України», суди повинні з`ясовувати наявність міжнародних договорів про взаємне надання правової допомоги між Україною і державою, про визнання й виконання рішення суду чи арбітражу якої надійшло клопотання.

Згідно п.п. «б» п.3 вказаної постанови, у даний час є чинною, зокрема, Угода про порядок вирішення спорів, пов`язаних зі здійсненням господарської діяльності, підписана урядами держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у м. Києві 20 березня 1992 року до учасниць даної Угоди належать республіки Білорусь, Вірменія, Таджикистан, Казахстан, Туркменистан, Узбекистан, Киргизька Республіка, Російська Федерація та Україна.

Відповідно до п.5 постанови Пленуму Верховного Суду України №12 від 24 грудня 1999 року «Про практику розгляду судами клопотань про визнання й виконання рішень іноземних судів та арбітражі і про скасування рішень, постановлених у порядку міжнародного комерційного арбітражу на території України», клопотання про визнання й виконання рішень іноземних судів та арбітражів в Україні подаються в порядку, визначеному відповідним міжнародним договором.

За змістом ст.8 Угоди про порядок вирішення спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності від 20 березня 1992 року (далі Угода), яка ратифікована Україною 19 грудня 1992 року, виконання рішення відбувається за клопотанням заінтересованої Сторони. До клопотання додаються:

1. належним чином завірена копія рішення, про примусове виконання якого порушене клопотання;

2. офіційний документ про те, що рішення набуло чинності, якщо це не випливає з тексту самого рішення;

3. докази про повідомлення іншої Сторони про процес;

4. виконавчий документ.

Відповідно до ч.4 ст.394 ЦПК України суд, встановивши, що клопотання і документи, що додаються до нього, не оформлено відповідно до вимог, передбачених цією главою, або до клопотання не додано всі перелічені документи, залишає його без розгляду та повертає клопотання разом з документами, що додано до нього, особі, що його подала.

Таким чином, клопотання ВАТ «РЖД» про визнання та приведення до виконання рішення Арбітражного суду м.Москви від 24 грудня 2015 року про стягнення грошових коштів з ДТГО «Львівська залізниця» на користь ВАТ «РЖД» 989787,65 руб. збитків та 10796,00 руб. державного мита слід залишити без розгляду та повернути його разом із усіма доданими до нього документами заявнику, оскільки клопотання ВАТ "РЖД" про визнання та надання дозволу на виконання на території України рішення Арбітражного суду м. Москви від 24.12.2015 року про стягнення грошових коштів з ДТГО "Львівська залізниця" підлягає розгляду у суді за місцезнаходженням юридичної особи - правонаступника боржника.

Окрім того, заявнику необхідно вчинити дії для заміни у провадженні боржника його правонаступником - замінити Державне територіально-галузеве об"єднання Львівська залізниця (79007, м.Львів, вул.Гоголя, 1) його правонаступником Акціонерним товариством «Українська залізниця» (03680, м. Київ, Печерський район, вул. Тверська, будинок 5; Код 40075815).

Відтак суд приходить до висновку, що подане ВАТ «РЖД» клопотання про визнання та приведення до виконання рішення Арбітражного суду м.Москви від 24 грудня 2015 року вимогам закону не відповідає.

Керуючись ст.ст. 210, 390-395 ЦПК України суд, -

УХВАЛИВ :

клопотання заявника ВАТ «РЖД» про визнання та приведення до виконання рішення Арбітражного суду м. Москви від 24 грудня 2015 року про стягнення грошових коштів з ДТГО «Львівська залізниця» на користь ВАТ «РЖД» 989787,65 руб. збитків та 10796,00 руб. державного мита - залишити без розгляду та повернути його разом із усіма доданими до нього документами заявнику.

Роз`яснити заявникові, що повернення даного клопотання не перешкоджає повторному зверненню з ним до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для його повернення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`яти днів з дня її проголошення до Львівської апеляційного суду через Галицький районний суд м. Львова.

У разі якщо ухвалу постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Х.М. Мисько