Рішення № 93617844, 17.12.2020, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

"17" грудня 2020 р.

Справа №642/4768/20

Провадження № 2/642/1470/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2020 року Ленінський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді – Грінчук О.П.,

за участі секретаря – Мотора В.В.,

представника позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - ОСОБА_2 ,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у відкритому судовому засіданні в місті Харкові в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа: Департамент територіального контрою Харківської міської ради про знесення самовільно побудованої прибудови до будинку,

встановив:

Позивач звернулася до суду із позовом до відповідача, в якому просить зобов`язати його знести за власний рахунок прибудову до будинку за адресою: АДРЕСА_1 , та привести будинок у первинний стан відповідно до технічного паспорту протягом 30 днів з дати набрання рішенням законної сили, а також стягнути з нього моральну шкоду у розмірі 30 000 грн., вказуючи, що їй належить 52/100 частини вказаного будинку, а 48/100 відповідачу. Останній без її згоди та дозволів державних органів збудував самовільну прибудову до будинку, Яка не відповідає будівельним нормам та перебуває у небезпечному стані. На її звернення Департаментом територіального контролю ХМР 18.10.2019 видано відповідачу припис на усунення порушень у строк до 02.11.2019. Позивач найняла бригаду для виконання знесення прибудови, однак ОСОБА_4 перешкоджав будівельній техніці виконати роботу. На її повторне звернення до Департаменту територіального контролю ХМР, їй направили лист з роз`ясненням про звернення до суду із позовом. Таким чином, враховуючи, що вказана прибудова є самочином, здійснена без будь-яких необхідних дозволів та документів, збудована з істотними порушеннями будівельних норм, позивач просить зобов`язати відповідача знести її за власний рахунок. Крім того, вказала, що протиправними діями відповідача їй завдано моральної шкоди, яка привела до сильних душевних хвилювань та страждань, яку позивач оцінює в 30 000 грн. та просить стягнути з відповідача.

Ухвалою суду від 02.10.2020 провадження у справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено судове засідання.

26.10.2020 до суду надійшли пояснення представника третьої особи, згідно яких, він просить задовольнити позов в частині зобов`язання відповідача знести за власний рахунок прибудову до будинку за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки згідно технічного паспорту на будинок, в ньому наявний штамп встановленого зразка щодо самовільного будівництва без дозвільних документів прибудови літ. «Б1-2», мезонін літ. «Бмез.», приміщення №№ 1-10, 1-11, 1-12, 1-13, приміщення №1-8 переобладнано з ганку. Крім того, на підставі звернення ОСОБА_3 , інспекцією було проведено позапланову перевірку за адресою: АДРЕСА_1 , під час якої встановлено, що житловий будинок літ «Б-1» по АДРЕСА_1 самочинно реконструйований шляхом будівництва надбудови та прибудови, внаслідок чого збільшені висота та площа будинку без документа, що надає право на виконання будівельних робіт, що порушує п.1 ч.1 ст. 34, ч.ч. 1,2 ст. 36 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», аб. 2 п.5 п. 13 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, ч.1 ст. 9 ЗУ «Про архітектурну діяльність». З матеріалів КП «Харківське МБТІ» на зазначене домоволодіння встановлено, що площа будинку становить 102,90 кв. м., житлова площа – 64,7 кв.м., висота будинку – 3,86 м. Будинок одноповерховий, має двоскатний дах. Під час перевірки виявлено, що над житловим будинком надбудовано мезонін (мансарда), яка має два вікна, змінено конфігурацію даху та збудовано двоповерхову прибудову з балконом та терасою, внаслідок чого збільшені висота та площа будинку. Під час перевірки не представлено документ, що надає право на виконання будівельних робіт, не представлена проектна документація або будівельний паспорт на забудову земельної ділянки, документ, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою. Під час позапланової перевірки 05.09.2019 встановлено самочинне реконструювання житлового будинку, внаслідок чого ОСОБА_4 видано припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності до 05.11.2019. Під час поточного виходу за адресою: АДРЕСА_1 , стан будинку не змінився, припис не виконано. Згідно рішення виконавчого комітету Ленінської районної ради у м.Харкові від 11.03.2009, ОСОБА_4 надано дозвіл щодо прибудови розміром 5.3 х 3.7 та мансарди розміром 14.5 х 5.7 з терасою і балконом до кв. АДРЕСА_2 . При цьому, загальна площа будинку зміниться на 196,0 кв.м. (житлова 98 кв.м.), у т.ч. загальна площа кв. АДРЕСА_3 зміниться на 126,6 кв.м. (житлова – 70,3 кв.м.). Також зазначено, що всі роботи з будівництвом повинні виконуватись після затвердження в установленому порядку робочого проекту та у відповідності з діючими нормами. Станом на 03.12.2019 в єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відсутня інформація щодо об`єктів за адресою: АДРЕСА_1 . Інформація про виконання ОСОБА_4 припису – відсутня. Тому представник вважає обгрунтованим ухвалити рішення про зобов`язання відповідача знести прибудову та надбудову до будинку.

26.11.2020 від представника відповідача до суду надійшов відзив на позов, згідно якого він заперечує проти заявлених вимог. В обгрунтування заперечень зазначив, що рішенням виконавчого комітету Ленінської районної ради м.Харкова №62 від 11.03.2009, відповідачу було дозволено побудувати до кв. АДРЕСА_3 першого поверху прибудову розміром 5.3 х 3.7 та мансарду розміром 14.5 х 5.7 з терасою і балконом. У зв`язку з цим загальна площа будинку зміниться на 196,0 кв.м. (житлова 98 кв.м.), у т.ч. загальна площа кв.№2 зміниться на 126,6 кв.м. (житлова – 70,3 кв.м.) Житловий будинок вже був побудований на земельній ділянці, відведеної для будівництва житлового будинку в період 1955-1972 роки та введено в експлуатацію. Посилаючись на п. 3.2, 3.21 розділу 3 ДБН А.2.2-3-2014, вказав, що перебудова житлового будинку з метою поліпшення житлових умов , надбудова, розширення, перепланування, яке в себе включає зміну в несучих конструкціях, оновлення фасаду та даху – підпадає під поняття «реконструкція». Реконструкцію було розпочато власними силами ще у 2009 році та за власні кошти. Виконуючи реконструкцію належної відповідачу частини будинку, він мав на меті поліпшення житлових умов без подальшого перерозподілу часток в праві спільної часткової власності та визначення порядку користування. 27.01.2018 позивач надала відповідачу письмову згоду на здійснення ним такої реконструкції його частини будинку. Зазначив, що реконструкція проведена відповідачем належної йому частини будинку та жодним чином не порушує права позивача. 30.10.2020 було виконано звіт про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж об`єкта, згідно якого ФОП ОСОБА_5 підтверджує, що надійність та безпечність конструкції забезпечена в повній мірі. Щодо відсутності документа на виконання будівельних робіт зазначив, що його неможливо отримати, так як необхідна згода позивача як другого власника. Щодо стягнення моральної шкоди зазначив, що така вимога позивача є необгрунтованою.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, посилаючись на викладені в ньому обставини.

Представник відповідача проти позову заперечував, посилаючись на обставини, викладені у відзиві на позов.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився з невідомих суду причин.

Суд, вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 , згідно договору дарування від 20.08.2001, належить 52/100 частини будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_4 на підставі договору дарування від 27.09.2002 належить 48/100 частин вказаного будинку.

Звертаючись до суду з позовом про знесення самовільно збудованої добудови та надбудови, позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що діями відповідача порушуються її права, а саме добудова та надбудова побудовані з істотним порушенням будівельних норм та правил, що впливає на міцність та безпечність, та можуть нести загрозу життю та здоров`ю як її, так і інших осіб, крім того, наявність таких прибудов змінює загальну площу будинку та її частку у ньому.

Згідно технічного паспорту на будинок, в ньому наявний штамп встановленого зразка щодо самовільного будівництва без дозвільних документів прибудови літ. «Б1-2», мезонін літ. «Бмез.», приміщення №№ 1-10, 1-11, 1-12, 1-13, приміщення №1-8 переобладнано з ганку.

На підставі звернення ОСОБА_3 від 15.08.2019, 05.09.2019 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю ХМР (- далі Інспеція) було проведено позапланову перевірку за адресою: АДРЕСА_1 , під час якої, згідно акту №747 від 05.09.2019 встановлено, що житловий будинок літ «Б-1» по АДРЕСА_1 самочинно реконструйований шляхом будівництва надбудови та прибудови, внаслідок чого збільшені висота та площа будинку без документа, що надає право на виконання будівельних робіт, що порушує п.1 ч.1 ст. 34, ч.ч. 1,2 ст. 36 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», аб. 2 п.5, п. 13 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, ч.1 ст. 9 ЗУ «Про архітектурну діяльність».

Так, п.1 ч.1 ст. 34 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що замовник має право виконувати будівельні роботи після: 1) подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.

Частинами 1, 2 ст. 36 цього ж Закону передбачено, що право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), об`єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт. Виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт забороняється. Отримання замовником інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт, крім направлення повідомлення про початок виконання будівельних робіт до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до частини першої цієї статті, не вимагається.

Абзацом 2 п.5, п. 13 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт визначено, що будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та: подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) та об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта. Повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, та повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) (далі - повідомлення), повідомлення про зміну даних у зазначених повідомленнях за формою згідно з додатками 1, 2 і 2-1 до цього Порядку подається замовником (його уповноваженою особою) до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет шляхом подання засобами програмного забезпечення Єдиного державного веб-порталу електронних послуг або заповнюється та надсилається рекомендованим листом з описом вкладення до центру надання адміністративних послуг. Орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом п`яти робочих днів з дня надходження повідомлення забезпечує внесення інформації, зазначеної у повідомленні, до реєстру згідно з цим Порядком. У випадках, встановлених у Порядку ведення першої черги Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва під час реалізації експериментального проекту, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 1 липня 2020 р. № 559, у разі подання повідомлення через електронний кабінет внесення до реєстру інформації, зазначеної у повідомленні, здійснюється в день його надходження автоматично за допомогою програмних засобів ведення реєстру.

Відсутність такого повідомлення про початок виконання будівельних робіт підтверджено представником відповідача.

Суд не бере до уваги заперечення представника відповідача на обгрунтування неподання повідомлення як неможливість отримати згоду від ОСОБА_3 як співвласника, оскільки вказаний факт не є законною підставою для неподання повідомлення про початок будівельних робіт до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Враховуючи відсутність такого повідомлення, за результатами позапланової перевірки, Інспекцією видано ОСОБА_4 припис від 05.09.2019 №747-Пр-У-Т про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності у строк до 05.11.2019.

Згідно доповідної записки головного спеціаліста сектору інспекційної роботи Інспекції Осика І.В., останньою разом із ОСОБА_6 , здійснено вихід на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , для проведення позапланових заходів, згідно направлень Інспекції від 12.11.2019 №1117-Н та від 29.11.2019 №1194-Н. Під час поточного виходу щодо виконання вимог припису №747-Пр-У-Т від 05.09.2019 встановлено, що з моменту надання припису стан вказаного домоволодіння не змінився, будівельні роботи під час перевірки не проводились.

Згідно рішення виконавчого комітету Ленінської районної у м.Харкові ради №62 від 11.03.2009 ОСОБА_4 надано дозвіл щодо побудови до кв.№2 першого поверху прибудови розміром 5.3 х 3.7 та мансарду розміром 14.5 х 5.7 з терасою і балконом до кв. АДРЕСА_2 . При цьому, загальна площа будинку зміниться на 196,0 кв.м. (житлова 98 кв.м.), у т.ч. загальна площа кв. АДРЕСА_3 зміниться на 126,6 кв.м. (житлова – 70,3 кв.м.). Також зазначено, що всі роботи з будівництвом повинні виконуватись після затвердження в установленому порядку робочого проекту та у відповідності з діючими будівельними і санітарними нормами, правилами охорони праці і пожежної безпеки.

Як вбачається з вищезазначеної доповідної записки, станом на 03.12.2019 в єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів Державної архітектурно- будівельної інспекції України, розміщеному на офіційному сайті Держархбудінспекції України, відсутня інформація щодо об`єкта за адресою: АДРЕСА_1 . До теперішнього часу інформація про виконання припису не надходила.

Станом на день розгляду вказаного позову в суді відомостей про виконання відповідачем припису Інспекції ані суду, ані Інспекції не надано.

Як на підставу заперечень проти позову представник позивача посилався на те, що позивачем надана письмова розписки про відсутність заперечень до ОСОБА_4 на виконання ним прибудов та надбудов.

Також і відповідачем була надана розписка ОСОБА_3 аналогічного змісту.

Однак, вказані докази не спростовують предмета спору, оскільки відсутність в позивача зауважень на момент складання такої розписки не є підставою для не дотримання ОСОБА_4 норм у сфері містобудівної діяльності. В той час ОСОБА_3 хоча і отримала аналогічну розписку від відповідача про його дозвіл на будівництво нею прибудов, однак наразі відсутні відомості про здійснення нею будівництва з порушенням законодавчих норм.

Відповідачем надано суду звіт проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж об`єктів за адресою: АДРЕСА_1 , виконаний ФОП ОСОБА_5 на його звернення, за результатами виконання якого встановлено, що добудовані прибудови та надбудова знаходяться в доброму технічному та задовільному стані та не створюють небезпеки мешканцям кв. АДРЕСА_4 .

В той час, вказаний звіт не спростовує наявність самочинного будівництва і не надає законного права реєстрації самочинного будівництва.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» від 20 травня 1999 року (№ 687-ХIV) будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року.

За змістом частин 4, 5 статті 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Відповідно до статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» виконання будівельних робіт дозволяється після подання повідомлення чи видачі органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт.

Проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: отримання замовником або проектувальником вихідних даних; розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; затвердження проектної документації; виконання підготовчих та будівельних робіт; прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; реєстрація права власності на об`єкт містобудування.

Відповідно до статті 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Згідно із ч.1 ст.376 ЦК України самочинне будівництво визначається через сукупність ознак, що виступають умовами або підставами, за наявності яких об`єкт нерухомості вважається самочинним, тобто якщо:

1) він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена в установленому порядку для цієї мети;

2) об`єкт нерухомості збудовано без належного дозволу чи належно затвердженого проекту;

3) об`єкт нерухомості збудований з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Отже, наявність хоча б однієї із трьох зазначених у ч.1 ст.376 ЦК ознак свідчить про те, що об`єкт нерухомості є самочинним.

Відповідно до ч.ч. 2-4 ст. 376 ЦК України особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

Відсутність дозволу на будівництво, проекту або порушення умов, передбачених у цих документах, тягне визнання такого будівництва самочинним відповідно до частини першої статті 376 ЦК України.

Головним наслідком самочинного будівництва є те, що в особи, яка його здійснила, не виникає права власності на нього, як на об`єкт нерухомості (частина друга статті 376 ЦК України).

Вказані правові висновки викладено у постановах Верховного Суду:від 10 квітня 2019 року у справі № 529/501/16-ц (провадження№ 61-11479св18) та від 06 березня 2019 року у справі № 361/4685/17 (провадження № 61-44133св18).

Так, з досліджених судом матеріалів справи встановлено, що відповідач самовільно здійснив добудови та надбудови, при цьому не надав, ані повідомлення про початок будівельних робіт (за згодою другого співвласника будинку), ані проектну документацію і не узаконив їх на час розгляду справи.

Згідно ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право власності набувається у порядку, визначеному законом.

Частиною 2 ст. 319 ЦК України передбачено, що власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства.

В силу вимог ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до п.1.4.4. Наказу Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 № 76 «Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій» переобладнання і перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень, що призводять до порушення тривкості або руйнації несучих конструкцій будинку, погіршення цілісності і зовнішнього вигляду фасадів, порушення вимог протипожежної безпеки та засобів протипожежного захисту, не допускається. Перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень, що погіршує умови експлуатації і проживання всіх або окремих громадян у будинку або квартирі, не допускається.

Разом з тим, під самочинним будівництвом необхідно розуміти як нове будівництво, так і реконструкцію, реставрацію або капітальний ремонт вже існуючих об`єктів нерухомості (ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність»).

Згідно із ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Експлуатація закінчених будівництвом об`єктів, що не відповідають проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам та не прийнятих у встановленому порядку, забороняється.

Згідно із п.1.4.6. Наказу Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 № 76 «Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій» власник, наймач (орендар) жилого будинку, жилого чи нежилого у жилому будинку приміщення, що припустив самовільне переобладнання або перепланування, що призводить до порушення конструктивних елементів або засобів протипожежного захисту, зобов`язаний за свій рахунок привести це приміщення до попереднього стану.

У листі Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 11.09.2006 року, вказано, що роботи з перепланування повинні проводитися відповідно до проекту, розробленого з дотриманням вимог чинних будівельних норм і правил (ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення», ДБН В.2.5-20-2001 «Газопостачання», ДБН А.22-3-97 «Склад, порядок, розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва»).

Положеннями ч.7 ст. 376 ЦК України передбачено, що у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відновлення становища, яке існувало до порушення (п.4 ч.2 ст.16 ЦК України).

Частиною 1 ст. 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин, які входять до предмета доказування.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

В ході судового розгляду судом встановлено порушення відповідачем положень п.1 ч.1 ст. 34, ч.ч. 1,2 ст. 36 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», аб. 2 п.5, п. 13 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, ч.1 ст. 9 ЗУ «Про архітектурну діяльність».

Таким чином, за відсутності у справі даних про те, що відповідач вирішив питання про визнання права на самочинне будівництво, тоді як наявність самочинних прибудов та надбудов, здійснених відповідачем, порушує права позивача як співвласника будинку та земельної ділянки, на якій він знаходиться, а також те, що відповідач ухиляється від виконання припису Інспекції щодо усунення порушень у сфері містобудівної діяльності та не надав необхідних для здійснення такого будівництва документів, суд прийшов до висновку про зобов`язання відповідача знести за власний рахунок такі споруди та привести будинок у первинний стан, згідно технічного паспорту на будинок.

Що стосується вимоги про стягнення 30 000 грн. моральної шкоди, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала, у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Відповідно до положень статті 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується в грошовій або іншій матеріальній формі за рішенням суду незалежно від відшкодування майнової шкоди. Розмір відшкодування визначається судом з урахуванням суті позовних вимог, характеру діяння особи, яка заподіяла шкоду, фізичних чи моральних страждань потерпілого, а також інших негативних наслідків.

Як на підставу для стягнення моральної шкоди позивач послалась на те, що неправомірні дії відповідача завдали їй сильних душевних хвилювань та страждань.

Загальні підходи до відшкодування моральної шкоди, були сформульовані ВС у постанові від 10.04.2019 року у справі № 464/3789/17. Зокрема, Суд дійшов висновку, що відшкодування шкоди, зокрема й моральної, за порушення прав людини є одним з ефективних засобів юридичного захисту. Моральна шкода полягає у стражданні або приниженні, яких людина зазнала внаслідок протиправних дій. Страждання та приниження емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання. Порушення прав людини чи погане поводження з нею з боку інших осіб завжди викликають негативні емоції. Проте не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік і стан здоров`я потерпілого.

Однак, суд критично ставиться до зазначених позивачем посилань. Позивачем не надано належних та допустимих доказів, які були б достатніми для встановлення, що діями відповідача було завдано позивачу моральну шкоду, встановлення причинно-наслідкового зв`язку між діями відповідача та завданням позивачу моральної шкоди, а також визначити, в чому саме виразилась завдана ОСОБА_3 моральна шкода та душевні страждання останньої, тому вважає необхідним в задоволенні даної частини вимог позову відмовити.

Відповідно до вимог частин першої та другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що судом задоволено позовну вимогу про знесення відповідачем прибудов, з останнього необхідно стягнути на користь позивача сплачений нею судовий збір за дану позовну вимогу у розмірі 840,80 грн. Крім того, враховуючи, що в задоволенні позовної вимоги про стягнення моральної шкоди судом відмовлено, судовий збір стягненню з відповідача не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись 1-13, 76-83, 141, 258-259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, ст.ст. 23, 319, 321, 376 ЦК України, ст.9 ЗУ «Про архітектурну діяльність, ст.ст. 26, 34 ЗУ "Про регулювання містобудівної діяльності", суд, -

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_4 , ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) третя особа: Департамент територіального контрою Харківської міської ради (ЄДРПОУ 04059243, адреса місцезнаходження: м. Харків, м-н Конституції, 7) про знесення самовільно побудованої прибудови до будинку – задовольнити частково.

Зобов`язати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 :

-знести за власний рахунок збудовану ним прибудову до будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 ;

-привести будинок у первинний стан відповідно до технічного паспорту.

В решті вимог – відмовити.

Стягнути із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 витрати зі сплати судового збору у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги у 30-денний строк з дня оголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 17.12.2020.

Головуючий: