Рішення № 93615521, 11.09.2020, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/2656/20

2/405/369/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

11 вересня 2020 року м. Кропивницький

Ленінський районний суд міста Кіровограда у складі:

головуючого судді: Драного В.В.

при секретарі: Дерев`янко А.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Теплоенергетик» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за отриману послугу з централізованого теплопостачання, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач КП «Теплоенергетик» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу за отриману послугу з централізованого теплопостачання в сумі 24 292,70 грн. В обґрунтування позову зазначив, що відповідач ОСОБА_1 мешкає у житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 . Шляхом подачі теплової енергії за вищевказаною адресою, сторони вступили у фактичні договірні правовідносини, за якими позивач в опалювальні сезони надавав теплову енергію в будинок АДРЕСА_1 , в свою чергу, відповідач належним чином зобов`язання по оплаті послуг з централізованого теплопостачання не виконував, внаслідок чого, заборгованість за період з січня 2017 року по березень 2020 року складає 22 015,48 грн. Крім того, відповідно до вимог ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання має сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних, що відповідно до розрахунку, 3% річних становить 623,61 грн., індекс інфляції становить 847,84 грн., а також, відповідно до ст. 549 ЦК України розмір пені становить 805,77 грн., а всього 24 292,70 грн. Посилаючись на вказані обставини, позивач просив стягнути з відповідача вказану суму заборгованості та понесені позивачем судові витрати.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 04.05.2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін.

Копія ухвали про відкриття провадження та призначення справи до розгляду, з копією позовної заяви та доданими до неї документами були направлені за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцю проживання відповідача.

10.09.2020 року за вх. № 5888 до суду від позивача надійшла заява про розгляд справи без участі представника позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, пославшись на обставини, викладені в позові, просить позов задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся відповідно до вимог ст. ст. 128-131 ЦПК України, про причини неявки не повідомив, відзиву на позовну заяву не подав.

Зі згоди позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи відповідно до ст. 280 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає та є власником житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою КП «ЖЕО № 2 МРМК» № 12403 від 12.12.2019 року (а.с. 9).

КП «Теплоенергетик» відповідно до «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, Закону України «Про теплопостачання» та Закону України «Про житлово-комунальні послуги», надає споживачам послугу з централізованого теплопостачання.

За змістом ч. 1 ст. 901, ч. 1 ст. 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст. 68 ЖК України наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

Частиною 6 ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» визначено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Відповідно до частини п`ятої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» плата за користування житлом (квартирна плата) обчислюється виходячи з загальної площі квартири, плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться, крім квартирної плати, за затвердженими тарифами. Наймач зобов`язаний самостійно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги у строки, встановлені законом або договором.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», плата за послуги нараховується щомісячно.

Договір на надання послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з централізованого постачання гарячої води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньо будинкових систем) у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та виконавцями цих послуг (ч. 3ст. 29 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Пунктом 1 частини 3статті 24 Закону України «Про теплопостачання», встановлений обовязок споживача теплової енергії, - своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії. Аналогічний обов`язок міститься в п. 1 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Інформація щодо відключення споживача від системи центрального опалення, з отриманням дозволу у передбаченому законом порядку, в матеріалах справи відсутня.

При цьому, згідно зазначених норм закону споживач зобов`язаний оплатити житлово-комунальні послуги, якщо він фактично користувався ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у справі № 638/11034/15-ц від 10.12.2018 року.

Судом також встановлено, що позивач в повному обсязі виконав свої зобов`язання по наданню послуг, однак відповідач належним чином та в повному обсязі зобов`язання по оплаті послуг з теплопостачання не виконує, внаслідок чого утворилася заборгованість за отримані послуги з централізованого теплопостачання за період з січня 2017 року по березень 2020 року в розмірі 22 015,48 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості абонента ОСОБА_1 наданим позивачем, який приймається судом до уваги, при цьому, відповідачем зазначений розрахунок заборгованості не оспорений (а.с. 6).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо законом чи договором не встановлений інший розмір відсотків.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. Зобов`язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов`язанням.

Таким чином, правовідношення, в якому замовник зобов`язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов`язанням.

Отже, виходячи з юридичної природи правовідносин сторін як грошових зобов`язань на них поширюється дія частини другої статті 625 ЦК України як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання, тобто боржник сплачує борг з урахуванням рівня інфляції та три відсотки річних за прострочення зобов`язання.

Така правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 14 листопада 2011 року у справі № 6-40цс11, від 20 червня 2012 року у справі №6-68цс12 та від 30 жовтня 2013 року у справі №6-59цс13.

А відтак, суд, враховуючи вищезазначені положення ЦК України, вважає за необхідне стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 623,61 грн., індекс інфляції у розмірі 847,84 грн., які розраховані позивачем, виходячи з наявного розміру заборгованості в сумі 22 015,48 грн.

Також позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 805,77 грн., яка виникла внаслідок прострочення виконання зобов`язань, посилаючись на норми ст. 549 ЦК України.

Згідно з ч. 3 ст.549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання ним грошового зобов`язання за кожен день простроченого виконання.

Частиною 1 статті 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.

Враховуючи несвоєчасність здійснення платежів за отримані послуги з централізованого теплопостачання, суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в розмірі 805,77 грн., яка розрахована позивачем за період з січня 2017 року по березень 2020 року.

Відповідно ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Беручи до уваги, що позивач просить стягнути заборгованість починаючи з січня 2017 року, суд зазначає, що згідно ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленої до винесення ним рішення, тому за відсутності такої заяви у матеріалах даної цивільної справи позовна давність не застосовується.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача, а тому стягненню на користь позивача з відповідача підлягають судові витрати в сумі 2102,00 грн.

Керуючись ст. ст. 19, 76, 81, 141, 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов комунального підприємства «Теплоенергетик» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за отримані послуги з централізованого теплопостачання - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ) на користь комунального підприємства «Теплоенергетик» (25491, м. Кропивницький, вул. Ливарна, 1, ЄДРПОУ 24153576) заборгованість за отримані послуги з централізованого теплопостачання за період з січня 2017 року по березень 2020 року в розмірі 22 015 грн. 48 коп., на рахунок НОМЕР_1 у Філії – Кіровоградське обласне управління АТ «Ощадбанк», 3% річних у розмірі 623,61 грн., індекс інфляції у розмірі 847,84 грн., пеню у розмірі 805,77 грн., на рахунок НОМЕР_2 АБ «Південний», а всього 24 292 грн. 70 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ) на користь комунального підприємства «Теплоенергетик» на рахунок НОМЕР_2 АБ «Південний» судовий збір в розмірі 2102 грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції через Ленінський районний суд м. Кіровограда протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення, або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

В порядку статті 289 ЦПК України заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Ленінського районного суду

м. Кіровограда В.В. Драний