Рішення № 93614757, 02.12.2020, Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 216/4846/20

Провадження № 2/216/3254/20

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 грудня 2020 року місто Кривий Ріг

Дніпропетровської області

Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Онопченка Ю.В.,

за участю:секретаря судового засідання Авшаряна С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кривому Розі цивільну справу за позовною заявою акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

19 серпня 2020 року представник акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (далі АТ КБ «ПриватБанк») звернувся до Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позовна заява мотивована тим, ОСОБА_2 підписав заяву № б/н від 03.08.2016, згідно якої отримав кредит у розмірі 12000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, та підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та Банком договір про надання банківських послуг (далі – договір), що підтверджується підписом у заяві. Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту АТ КБ «ПриватБанк» керувався п.п. 2.1.1.2.5, 2.1.1.2.6 Договору, на підставі яких відповідач при укладанні Договору дав свою згоду, щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою АТ КБ «ПриватБанк».

АТ КБ «ПриватБанк» свої зобов`язання за договором про надання банківських послуг виконав в повному обсязі, а саме: надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Відповідач не надавав своєчасно АТ КБ «ПриватБанк» грошові кошти для погашення заборгованості у зв`язку з чим станом на 15.07.2020 виникла заборгованість в розмірі 13822,59 грн., з яких: 13822,59 грн. – заборгованість за тілом кредиту, в тому числі 0,00 грн. – заборгованість за поточним тілом кредиту, 13822,59 грн. – заборгованість за простроченим тілом кредиту, 0,00 грн. – заборгованість за нарахованими відсотками, 0,00 грн. – заборгованість за простроченими відсотками, 0,00 грн. – заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625, 0,00 грн. – нарахована пеня, 0,00 грн. – нарахована комісія, а також штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 0,00 грн. – штраф (фіксована складова), 0,00 грн. – штраф (процентна складова).

Відповідно до п.п. 1.1.6.1 Договору, Договір діє протягом 12 місяців з моменту його підписання. Якщо протягом цього строку кожна з сторін не проінформує другу сторону про припинення даного договору, він автоматично лонгується на той же строк.

АТ КБ «ПриватБанк» свої зобов`язання за договором про надання банківських послуг виконав в повному обсязі, а саме: надав ОСОБА_2 можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, після смерті якого з заявами про прийняття спадщини чи відмову від спадщин ніхто не звертався, спадкова справа була заведена на підставі претензії АТ КБ «ПриватБанк». Разом з тим, на час відкриття спадщини з спадкодавцем проживав за однією адресою відповідач ОСОБА_1 , та фактично прийняв спадщину.

12.06.2020 відповідачу було направлено лист-претензію щодо сплати заборгованості померлого, однак вимоги позивача виконано не було.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі, позов підтримує в повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час, день та місце слухання справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не відомі.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що в заочному порядку позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що 03.08.2016 між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 було підписано заяву № б/н, згідно якої останній отримав кредит у розмірі 12000 грн., у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач погодився, що заява разом із Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомився та погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді (а.с.11-29).

В порушення умов Договору, ОСОБА_2 допустив прострочення повернення кредиту і сплати відсотків, внаслідок чого заборгованість останнього станом на 15.07.2020 склала 13822,59 грн., з яких: 13822,59 грн. – заборгованість за тілом кредиту, в тому числі 0,00 грн. – заборгованість за поточним тілом кредиту, 13822,59 грн. – заборгованість за простроченим тілом кредиту, 0,00 грн. – заборгованість за нарахованими відсотками, 0,00 грн. – заборгованість за простроченими відсотками, 0,00 грн. – заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625, 0,00 грн. – нарахована пеня, 0,00 грн. – нарахована комісія, а також штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 0,00 грн. – штраф (фіксована складова), 0,00 грн. – штраф (процентна складова), що підтверджується розрахунком (а.с.9-10).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвам про смерть (а.с.33), після смерті якого з заявами про прийняття спадщини чи відмовою від спадщини ніхто не звертався.

Згідно довідки відділу реєстрації місця проживання громадян виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті ради від 03.09.2020 встановлено, що відповідач ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.52).

Згідно із частиною третьою статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Чинне законодавство розмежовує поняття прийняття спадщини (глава 87 ЦК України «Здійснення права на спадкування») та оформлення спадщини (глава 89 цього Кодексу «Оформлення права на спадщину»).

Частиною другою статті 1282 ЦК України визначено, що спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Відповідно до частини першої статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Разом з тим незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п`ята статті 1268 ЦК України).

Частиною першою статті 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Однак відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України).

Таким чином, спадкові права є майновим об`єктом цивільного права, оскільки вони надають спадкоємцям можливість успадкувати майно (прийняти спадщину), але право розпорядження нею виникає після оформлення успадкованого права власності у встановленому законом порядку.

Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що хоч отримання спадкоємцем, який прийняв спадщину, свідоцтва про право на спадщину відповідно до статті 1296 ЦК України є правом, а не обов`язком спадкоємця, однак відсутність у спадкоємця такого свідоцтва не може бути підставою для відмови в задоволенні вимог кредитора.

Якщо спадкоємець прийняв спадщину стосовно нерухомого майна, але зволікає з виконанням обов`язку, передбаченого статтею 1297 ЦК України, зокрема, з метою ухилення від погашення боргів спадкодавця, кредитор має право звернутися до нього з вимогою про погашення заборгованості спадкодавця.

Оскільки зі смертю боржника зобов`язання з повернення кредиту входять до складу спадщини, то умови кредитного договору щодо строків повернення кредиту чи сплати його частинами не застосовуються, а підлягають застосуванню норми статті 1282 ЦК України щодо обов`язку спадкоємця задовольнити вимоги кредитора у порядку, передбаченому частиною другою цієї норми. Саме на підставі норм статей 1281, 1282 ЦК України кредитор заявив вимоги до спадкоємців.

Вказаний висновок узгоджений з постановою Верховного Суду України від 12 квітня 2017 року у справі №6-2962цс16.

Абзацом 2 пункту 27 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» судам роз`яснено, що якщо спадкоємець прийняв спадщину стосовно нерухомого майна, але зволікає з виконанням обов`язку, передбаченого статтею 1297 ЦК України, зокрема з метою ухилення від погашення боргів спадкодавця, кредитор має право звернутися до нього з вимогою про погашення заборгованості спадкодавця, розмір якої може бути визначений за правилами статті 625 цього Кодексу.

На момент смерті ОСОБА_2 відповідач був зареєстрований за однією адресою разом з померлим, а саме: АДРЕСА_1 , та вступив в управління та володіння спадковим майном, що свідчить про прийняття ним спадщини, оскільки відсутність свідоцтва про право на спадщину не свідчить про неприйняття спадщини.

Вказаний висновок відповідає позиції постанови Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 336/3968/16-ц.

Враховуючи те, що фактично отримані та використані ОСОБА_2 кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, боржник помер, а відповідач являється його спадкоємцем, та зобов`язаний в силу вимог ст. 1282 ЦК України задовольнити вимоги позивача про сплату заборгованості за кредитом.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За приписами ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати, та для позивача при зверненні до суду з даним позовом, станом на 2020 рік, складала 2102 грн.

З урахуванням задоволення позову з відповідача на користь позивача підлягає відшкодуванню судовий збір в розмірі 2102 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 5-8, 10, 11, 12, 13, 141, 264-265, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 526, 527, 530, 610, 1048, 1049, 1268, 1270, 1282, 1296, 1297 ЦК України, суд -

у х в а л и в:

Позовну заяву акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 03.08.2016, яка складається із заборгованості за кредитом в розмірі 13822,59 грн. (тринадцять тисяч вісімсот двадцять дві гривні п`ятдесят дев`ять копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» судовий збір в сумі 2102 грн. (дві тисячі сто дві гривні).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржено позивачем до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги через Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

- позивач: акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», ЄДРПОУ 14360570, місце знаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1д;

- відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків –НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя Ю.В.Онопченко