Рішення № 93614733, 10.11.2020, Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 216/2289/20

Провадження № 2/216/2710/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2020 року місто Кривий Ріг

Дніпропетровської області

Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Онопченка Ю.В.,

за участю:секретаря судового засідання Авшаряна С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кривому Розі цивільну справу за позовною заявою акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

27 квітня 2020 року представник акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (далі АТ КБ «ПриватБанк») звернувся до Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позовна заява мотивована тим, ОСОБА_1 підписала заяву № б/н від 22.09.2010, згідно якої отримав кредит, та підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та Банком договір про надання банківських послуг (далі – Договір), що підтверджується підписом у заяві. Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту АТ КБ «ПриватБанк» керувався п.п. 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Договору, на підставі яких відповідач при укладанні Договору дав свою згоду, щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою АТ КБ «ПриватБанк».

АТ КБ «ПриватБанк» свої зобов`язання за договором про надання банківських послуг виконав в повному обсязі, а саме: надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Відповідач не надавав своєчасно АТ КБ «ПриватБанк» грошові кошти для погашення заборгованості у зв`язку з чим станом на 31.03.2020 виникла заборгованість в розмірі 485768,13 грн., яка складається з заборгованості за кредитом – 3868,45 грн., та заборгованості по процентах за користування кредитом – 481899,68 грн.

Рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13.11.2015, стягнено з відповідача на користь позивача заборгованість в розмірі 11881,48 грн., з яких: 3868,45 грн. – заборгованість за кредитом, 5271,05 грн. – заборгованість по процентах за користування кредитом, 1700 грн. – заборгованість по пені та комісії, 500 грн. – штраф (фіксована частина), 541,98 грн. – штраф (процентна складова), різниця становить 476628,63 грн., яка складається з заборгованості по процентах за користування кредитом – 476628,63 грн., а також штрафи відповідно до пунктів 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. – штраф (фіксована частина), 23831,43 грн. – штраф (процентна складова), а всього – 500960,06 грн.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі, позов підтримує в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з`явився, надав суду відзив на позов, просить суд відмовити позивачу в позові. Як на підставу заперечень посилається на те, що рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13.11.2015 стягнено з нього заборгованість за кредитним договором від 22.09.2010, відсотки, комісію, пеню, штрафи, яке виконано ним в повному обсязі. Тому вважає, що двічі притягнення до юридичної відповідальності за одне й те саме правопорушення в силу ст. 61 Конституції України недопустимо. Крім того, посилання позивача на п. 1.1.3.2.3 Умов та правил надання банківських послуг, за якими Банк має право вносити зміни Тарифів, а також інших умов обслуговування рахунків, при цьому Банк, за виключенням випадків зміни розміру наданого кредиту зобов`язаний не менше ніж за 7 днів до внесення змін проінформувати клієнта, у виписці по картрахунку згідно п. 1.1.3.1.9 цього договору. Однак Банк не надав жодних доказів того, що він такі виписки зі змінами взагалі надавав за 7 днів, тому підвищення процентних ставок є протиправним. У заві від 22.09.2010 процентна ставка взагалі не зазначена, також відсутні умови договору про відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафу), за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру. Також матеріали справи не містять підтвердження, що саме ті Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт, на які посилається позивач, розумів відповідач, ознайомився та погодився з ними, підписавши заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), саме у зазначеному в цих документах розмірах і порядках нарахування. Роздруківка із сайту позивача не може бути належним доказом, оскільки повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено постановою Верховного Суду України від 11.03.2015 № 6-16цс15.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що 22.09.2010 між ПАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 було підписано заяву № б/н, згідно якої останній отримав кредит, та погодився, що заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та Банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві, становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомився та погодився з Умовами та правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді.

До кредитного договору банк додав Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», «Універсальна Contract», «Універсальна Cold» та Витяг з Умов та правила надання банківських послуг в ПриватБанку Ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщений на сайті www.privatbank.ua (а.с.11-36).

В порушення умов Договору, відповідач допустив прострочення повернення кредиту, внаслідок чого заборгованість останнього станом на 31.03.2020 складає 485768,13 грн., яка складається з заборгованості за кредитом – 3868,45 грн., та заборгованості по процентах за користування кредитом – 481899,68 грн., що підтверджується розрахунком (а.с.9-10).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Як правило, застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику, грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем, у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом, розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства, та договірні, розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі.

Вище зазначене повністю узгоджується із правовим висновком Великої Палати Верховного Суду у справі № 342/180/17-ц від 03 липня 2019 року.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов`язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася.

Договір приєднання, як і публічний договір, є узагальненою категорією таких цивільно-правових договорів, в яких умови договору встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах і які укладаються лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого тексту. Друга сторона при цьому не може запропонувати свої умови договору, але саме вона вирішує та виявляє волевиявлення на укладення договору на запропонованих їй умовах. Таким чином, додержується принцип свободи договору. Чинним законодавством передбачено укладення договору лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованих умов у цілому.

Рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13.11.2015, яке набрало законної сили 05.01.2016, стягнено з відповідача на користь позивача заборгованість в розмірі 11881,48 грн., з яких: 3868,45 грн. – заборгованість за кредитом, 5271,05 грн. – заборгованість по процентах за користування кредитом, 1700 грн. – заборгованість по пені та комісії, 500 грн. – штраф (фіксована частина), 541,98 грн. – штраф (процентна складова) (а.с.8).

ОСОБА_1 виконував свої зобов`язання за вищевказаним рішенням, тим самим погодився з умовами та порядком нарахування процентів за користування кредитом, пені, комісії, штрафів.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язанням.

Так, відповідно до роз`яснень, наданих в п. 17 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30.03.2012 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» зобов`язання припиняється з підстав, передбачених договором або законом (частина перша статті 598 ЦК України). Такі підстави, зокрема, зазначені у статтях 599-601, 604-609 ЦК України.

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником в порядку встановленому договором, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України, оскільки зобов`язання залишається невиконаним належним чином відповідно до вимог статей 526, 599 ЦК України.

В постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц, зазначено, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання.

Звертаючись з вимогою про стягнення процентів відповідно до статті 625 ЦК України, позивач також не повинен доводити розмір дійсних майнових втрат, яких він зазнав. Тому оцінка таких втрат кредитора, пов`язаних із затримкою розрахунку, не має на меті встановлення точного їх розміру.

Відповідно до частини третьої статті 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

З огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов`язання.

Сума заборгованості відповідача за кредитним договором станом на момент звернення з позовом значно перевищує суму кредиту та складає 500960,06 грн., з яких 476628,63 грн. – заборгованість по процентах за користування кредитом, а також штрафи відповідно до пунктів 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. штраф (фіксована частина), 23831,43 грн. – штраф (процентна складова). Враховуючи очевидну неспівмірність заявлених до стягнення сум, санкцій у вигляді процентів за користування кредитом та штрафів, що не є справедливим, коли наслідки невиконання боржником зобов`язання вочевидь більш вигідні для кредитора, ніж належне виконання такого зобов`язання, та вважає справедливим, пропорційним і таким, що відповідатиме обставинам цієї справи, які мають юридичне значення, та наведеним вище критеріям, суд вважає можливим зменшити розмір заборгованості по процентах за користування кредитом та штрафів.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 18 березня 2020 року № 902/417/18.

Таким чином, слід стягнути з відповідача на користь позивача 47662,80 грн. – заборгованість по процентах за користування кредитом, та штрафи: 500 грн. штраф (фіксована частина), 2383,10 грн. – штраф (процентна складова).

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За приписами ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати, та для позивача при зверненні до суду з даним позовом, станом на 2020 рік, складала 2102 грн.

З урахуванням часткового задоволення позову з відповідача на користь позивача підлягає відшкодуванню судовий збір в розмірі 212,08 грн. (50545,90 х 2102 : 500960,06 = 212,08).

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 5-8, 10, 11, 12, 13, 141, 264-265 ЦПК України, ст.ст. 526, 527, 530, 610, 1048, 1049 ЦК України, суд -

у х в а л и в:

Позовну заяву акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 22.09.2010, яка складається із заборгованості по процентах за користування кредитом – 47662,80 грн. та штрафів відповідно до пунктів 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. штраф (фіксована частина), 2383,10 грн. – штраф (процентна складова), а всього – 50545,90 грн. (п`ятдесят тисяч п`ятсот сорок п`яти гривень дев`яносто копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» судовий збір в сумі 212,08 грн. (двісті дванадцять гривень вісім копійок).

В іншій частині позову – відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення, а особами, які не були присутні в судовому засіданні в 30-денний строк з дня отримання копії рішення.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

- позивач: акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», ЄДРПОУ 14360570, місце знаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1д;

- відповідач: ОСОБА_1 ,ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Ю.В.Онопченко