Рішення № 93611373, 16.12.2020, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/23587/20

Провадження № 2/947/3680/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.12.2020 року

Київський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого - судді Калініченко Л.В.

при секретарі Киркиової О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою

Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА»

до ОСОБА_1

про відшкодування шкоди в порядку регресу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «УНІКА» 20 серпня 2020 року звернулось до Київського районного суду міста Одеси з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу, в якому позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь суму виплаченого страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 19407 гривень 15 копійок та витрати по сплаті судового збору в сумі 2102 гривні 00 копійок.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Калініченко Л.В.

Ухвалою судді Київського районного суду міста Одеси від 11.09.2020 року прийнято вказану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по цивільній справі, в порядку спрощеного позовного провадження, з повідомленням сторін по справі в судовому засіданні.

У судове засідання призначене на 16.12.2020 року представник позивача не з`явився, про дату, час і місце проведення якого повідомлений належним чином, однак надав до суду заяву в якій позов підтримав, просить суд розгляд справи провести за його відсутності, у разі неявки відповідача провести розгляд справи в заочному порядку.

Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання призначене на 16.12.2020 року не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи належним чином повідомлений, шляхом надсилання копії ухвали суду про відкриття провадження по справі, копії позовної заяви з додатками до неї, разом з судовою повісткою на адресу зареєстрованого місця проживання, яка встановлена у відповідності до відповіді з відділу адресної довідкової роботи Головного управління державної міграційної служби України в Одеській області, якою є: АДРЕСА_1 , однак усі поштові повідомлення були повернуті до суду без вручення. Також відповідачем не повідомлено суд про поважність причин неявки, відзив на позовну заяву не надано.

Згідно з ч. 2 ст. 281 ЦПК України, розгляд справи і ухвалення заочного рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуюче вищевикладене, судом було ухвалено провести розгляд справи за відсутності сторін по справі та у відповідності до ст.ст. 280, 281 ЦПК України, за згодою позивача, Київським районним судом м. Одеси була постановлена ухвала про заочний розгляд справи.

Дослідивши, вивчивши та проаналізувавши матеріали справи, суд вважає, що позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» про відшкодування збитків в порядку регресу підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 26.08.2017 року о 20:45, керуючи транспортним засобом ЗАЗ Lanos, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по просп. Добровольського в м.Одесі, навпроти будинку №83, в порушення п.10.9 Правил дорожнього руху, під час руху заднім ходом, не переконався в безпеці свого маневру та скоїв наїзд на припаркований автомобіль марки «Hyundai Santa Fe», реєстраційний номер НОМЕР_2 , внаслідок чого обидва автомобіля отримали механічні пошкодження.

За наслідком вчиненого адміністративного правопорушення, постановою Київського районного суду міста Одеси від 27.10.2017 року по справі №520/12191/17, ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 гривень.

Також, як вбачається, за наслідком вчиненої дорожньо-транспортної пригоди, ОСОБА_1 з місця події поїхав, та завдяки розшукових дій, особу водія було встановлено, за наслідком чого ОСОБА_1 постановою Київського районного суду міста Одеси від 01.11.2017 троку по справі №520/12186/17 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 122-4 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 255 гривень.

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Преюдиційні факти - це факти, встановлені рішенням чи вироком суду, що набрали законної сили.

Преюдиційність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і визначається його суб`єктивними і об`єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у розгляді справи, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішенням у такій справі правовідносини.

Преюдиційні обставини є обов`язковими для суду, який розглядає справу навіть у тому випадку, коли він вважає, що вони встановлені невірно. Таким чином, законодавець намагається забезпечити єдність судової практики та запобігти появі протилежних за змістом судових рішень.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

З огляду на викладене та відповідно до положення частини четвертої ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України, суд не піддає сумніву та доказуванню обставини, встановлені постановами Київського районного суду міста Одеси від 27.10.2017 року по справі №520/12191/17 та від 01.11.2017 року по справі №520/12186/17, згідно засад інституту доказування у цивільному судочинстві, які не оскаржувались та набрали законної сили.

Тобто, наявність вини в діях ОСОБА_1 у скоєні дорожньо-транспортної пригоди та залишення місця події, що мало місце 26.08.2017 року, додатковому доказуванню не підлягає.

В результаті вказаних дорожньо-транспортної пригоди були пошкоджені транспортні засоби, у тому числі автомобіль марки «Hyundai Santa Fe», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 від 14.10.2014 року, на час ДТП, належав ОСОБА_3 .

Як вбачається, цивільна-правова відповідальність власника пошкодженого, у вказаній дорожньо-транспортній пригоді, транспортного засобу марки «Hyundai Santa Fe», реєстраційний номер НОМЕР_2 , була застрахована в ПрАТ «Страхова компанія «Арсенал Страхування», що підтверджується договором добровільного страхування наземного транспорту №461/16-Т/О від 18.10.2016 року.

В день скоєння вказаної дорожньо-транспортної пригоди, а саме 26.08.2017 року ОСОБА_3 , як власник пошкодженого транспортного засобу, звернулась до ПрАТ «Страхова компанія «Арсенал Страхування» з заявою про повідомлення про настання події, що має ознаки страхового випадку за вказаним договором добровільного страхування.

Згідно з рахунком-фактури №БА-00001864 від 30.08.2017 року складеного ДП «БАЗІС АВТО», вбачається, що вартість ремонтних робіт автомобіля марки «Hyundai Santa Fe», реєстраційний номер НОМЕР_2 , становить в сумі 24055,65 грн.

Відповідно до страхового акту №006,00897517-1 за договором страхування №461/16-Т/О від 18.10.2016 року, ПрАТ «Страхова компанія «Арсенал Страхування» визнано страховим випадком в сумі 24055,65 грн. та вирішено виплатити вказану суму коштів на рахунок ОСОБА_3

07.09.2017 року ПрАТ «Страхова компанія «Арсенал Страхування» було здійснено виплату ОСОБА_3 суму страхового відшкодування в сумі 24055,65 грн., що підтверджується платіжним дорученням №900984 від 07.09.2017 року.

Судом також встановлено, що на час дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 26.08.2017 року цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу марки ЗАЗ Lanos, реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким керував відповідач, була застрахована в ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА», що підтверджується полісом №АМ/0203037 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Ліміт суми відшкодування матеріальної шкоди визначено в сумі 100000 гривень.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Згідно з п. 22 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників неземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

З урахуванням застрахованої цивільно-правової відповідальності власником транспортного засобу, яким керував відповідач, ПрАТ «Страхова компанія «Арсенал Страхування» звернулось до ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА» з вимогою про сплату виплаченого ОСОБА_3 страхового відшкодування в сумі 24055,65 грн.

25.05.2018 року ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА» винесено наказ за №00259639, яким наказано виплатити ПрАТ «СК «Арсенал Страхування», за умовами страхзового полісу №АМ/0203037 від 06.07.2017 року, страхове відшкодування згідно розрахунку суми збитку в розмірі 19407,15 грн., шляхом перерахування безготівкових коштів на розрахунковий рахунок.

25 травня 2018 року ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА» було здійснено виплату ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» суму страхового відшкодування в сумі 19407,15 грн., що підтверджується платіжним дорученням №023984 від 25 травня 2018 року.

Відповідно до ч.2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з ч. 1 ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлено законом.

Відповідно до абз. «а», «в», «ґ» п. п. 38.1.1. п. 38.1. ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він керував транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; та/або якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди чи відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або вжив алкоголь, наркотики чи лікарські препарати, виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником); та/або якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.

Згідно з п. 33.1 ст. 33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов`язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов`язок, він має підтвердити це документально

Як вбачається, з матеріалів справи, ОСОБА_1 залишив дорожньо-транспортну пригоду, за наслідком чого суд доходить до висновку, що відповідачем було порушено умови договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності №АМ/0203037, а також з урахуванням вже встановлених обставин того, що дорожньо-транспортна пригода, яка мала місце 26.08.2017 року, скоєна саме з вини ОСОБА_1 , внаслідок чого транспортний засіб марки «Hyundai Santa Fe», реєстраційний номер НОМЕР_2 , отримав механічні пошкодження, у зв`язку з чим ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА» було виплачено страховику потерпілої особи страхове відшкодування в сумі 19407,15грн., суд вважає, що позивач набув право на звернення до суду з регресним позовом до відповідача.

Також, як вбачається 27.06.2018 року ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА» надіслало на адресу місця проживання ОСОБА_1 претензію за вих. №22382/1 про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 19407,15 грн.

Як вбачається, зазначена вимога була отримана ОСОБА_1 30.09.2018 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, однак не виконана, через що позивач був вимушений звернутись до суду з цим позовом.

З огляду на те, що обставини на які посилався позивач знайшли своє підтвердження під час судового розгляду, не спростовані відповідачем належними та допустимими доказами, виходячи з встановлених судом обставин справи та вимог чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що до позивача перейшло право регресної вимоги до відповідача, а тому вважає наявними підстави для стягнення з відповідача на користь позивача суми відшкодування в порядку регресу, сплачені останнім в розмірі: 19407,15 грн., як страхове відшкодування страховику страхувальника пошкодженого транспортного засобу марки «Hyundai Santa Fe», реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Згідно зі ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

З урахуванням вище встановлених обставин, суд вважає позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» до ОСОБА_1 про відшкодування збитків в порядку регресу, таким, що підлягає до задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Стягненню з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір сплачений останнім в сумі 2102 грн. 00 коп.

Керуючись ст. ст. ст.ст. 2, 4, 5, 6, 76-78, 81, 141, 263-265, 280-282, 352, 354 ЦПК України, ст. ст. 22, 1187, 1191 ЦК України, Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» (місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 70-А) до ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 ) про відшкодування шкоди в порядку регресу- задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» (код ЄДРПОУ 20033533) в порядку регресу суму виплаченого страхового відшкодування в загальній сумі 19407 (дев`ятнадцять тисяч чотириста сім) гривень 15 (п`ятнадцять) копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» (код ЄДРПОУ 20033533) витрати по сплаті судового збору в сумі 2102 (дві тисячі сто дві) гривні 00 (нуль) копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржено позивачем до Одеського апеляційного суду шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його складання.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий Калініченко Л. В.