Рішення № 93610076, 11.11.2020, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/42/20

№ 2/183/1901/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 листопада 2020 року м. Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Городецького Д.І.

секретаря судового засідання Тесленко А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа – Амур-Нижньодніпровський відділ державної виконавчої служби у м. Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про стягнення індексації розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі,-

в с т а н о в и в :

03 січня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа – Амур-Нижньодніпровський відділ державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про стягнення індексації розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 посилалася на те, що згідно рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 листопада 2015 року у справі № 183/6562/15, з ОСОБА_2 на її користь стягнуто аліменти на утримання сина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 1 500,00 гривень щомісяця, починаючи стягнення з 09 жовтня 2015 року і до досягнення дитиною повноліття.

16 грудня 2015 року Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області на виконання рішення суду було видано виконавчий лист по справі провадження № 2/183/3527/15.

04 січня 2016 року постановою державного виконавця Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції відкрите виконавче провадження ВП № 49751973 з примусового виконання виконавчого листа №2/183/3527/15 від 16 грудня 2015 року.

Позивач ОСОБА_1 зазначає, що відповідач здійснював платежі на утримання дитини нерегулярно та не в повному обсязі, через що виникла заборгованість, яку після накладення арешту на майно боржника останній сплатив.

На теперішній час відповідач ОСОБА_2 має заборгованість зі сплати аліментів в розмірі 480,30 грн.

ОСОБА_1 вважає, що при нарахуванні аліментів в твердій грошовій сумі не врахована, а при їх сплаті відповідачем не сплачена сума індексації розміру аліментів.

Разом з тим, для аліментів, визначених судом у твердій грошовій сумі, що були призначені до червня 2016 року, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з дня набрання чинності Законом України від 17 травня 2016 року № 1368-УІІІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо індексації розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі».

Позивач ОСОБА_1 зазначила, що постановою Дніпровського апеляційного суду від 20 червня 2019 року у справі № 183/3467/18, за період з 09 жовтня 2015 року по 01 травня 2018 року з відповідача ОСОБА_2 на її користь було стягнуто суму індексації розміру аліментів, визначених судом у твердій грошовій формі в розмірі 6 942,04 грн.

Згідно розрахунку індексації розміру аліментів, проведеного позивачем у відповідності до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, за період з 02 травня 2018 року по 01 листопада 2019 року сума індексації розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі складає 11 109,00 грн.

ОСОБА_1 зазначила в позові, що вона звернулася з заявою до державного виконавця Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про обчислення суми індексації, на що отримала відповідь згідно якої до обов`язків державного виконавця обчислення розміру індексації аліментів, визначених судом у твердій грошовій сумі не відноситься.

В зв`язку з наведеним, ОСОБА_1 , посилаючись на приписи ст. 184 СК України, ст. 71 ЗУ «Про виконавче провадження», просить суд:

-стягнути з відповідача на її користь суму індексації аліментів, стягнутих на підставі рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 листопада 2015 року по справі № 183/6562/15, за період з 02 травня 2018 року по 01 листопада 2019 року в розмірі 11 109,00 грн.;

-зобов`язати Амур-Нижньодніпровський відділ державної виконавчої служби у м. Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) проводити розрахунок індексації розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі щомісяця, згідно індексу споживчих цін, який публікується Міністерством статистики України та оновлювати згідно індексу споживчих цін кожен місяць суму аліментів, яка підлягає стягненню.

Ухвалою суду від 06 лютого 2020 року відкрите провадження у справі.

Ухвалою суду від 17 вересня2020 року закрите підготовче провадження у справі, справа призначена до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 11 листопада 2020 року замінено первісну третю особу на належну - Амур-Нижньодніпровський відділ державної виконавчої служби у м. Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).

Позивач ОСОБА_1 та її представник в судове засідання не з`явилися, згідно заяви представника, останній просив проводити розгляд справи без його участі, позов підтримує в повному обсязі, просив суд задовольнити заявлені вимоги, у разі повторної неявки відповідача не заперечував проти проведення заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, згідно опублікованого оголошення 08.04.2020 року на офіційному веб-порталі судової влади України про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином,причин неявки суду не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи та відзиву на позовну заяву суду не подавав.

Згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення). За згодою представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Враховуючи те, що відповідач був належним чином повідомлений про місце, дату і час розгляду справи, повторно не з`явився в судове засідання, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

У зв`язку з неявкою осіб, які приймають участь у справі, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши надані позивачем та його представником докази, приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до п.7 Постанови Пленуму ВСУ від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститись позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

Судом встановлено, що рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 листопада 2015 року у справі № 183/6562/15, з ОСОБА_2 на її користь стягнуто аліменти на утримання сина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 1 500,00 гривень щомісяця, починаючи стягнення з 09 жовтня 2015 року і до досягнення дитиною повноліття. Рішення суду набрало законної сили 01 грудня 2015 року.

16 грудня 2015 року Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області на виконання рішення суду видано виконавчий лист у справі провадження № 2/183/3527/15.

04 січня 2016 року постановою державного виконавця Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції відкрите виконавче провадження ВП № 49751973 з примусового виконання виконавчого листа №2/183/3527/15 від 16 грудня 2015 року.

Судом встановлено, що відповідач здійснював платежі на утримання дитини нерегулярно та не в повному обсязі, через що виникла заборгованість в розмірі 480,30 грн., що підтверджується розрахунком державного виконавця Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області.

За даним розрахунком, станом на 01 жовтня 2019 року наявна заборгованість в сумі 480,30 грн. зі сплати аліментів ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання дитини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . З цієї довідки вбачається, що відповідачу до сплати нараховувалися аліменти щомісячно в сумі по 1 500,00 грн. за період з жовтня 2015 року по вересень 2019 року.

Встановлено, що постановою Дніпровського апеляційного суду від 20 червня 2019 року у справі № 183/3467/18, за період з 09 жовтня 2015 року по 01 травня 2018 року з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто суму індексації розміру аліментів, визначених судом у твердій грошовій формі в розмірі 6 942,04 грн. постанова набрала законної сили 20 червня 2019 року.

Згідно ч.4 ст.82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Встановлено, що позивач ОСОБА_1 звернулася з заявою до державного виконавця Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про обчислення суми індексації, на що 03 січня 2019 року за вих. № 1450 отримала відповідь, згідно якої до обов`язків державного виконавця обчислення розміру індексації аліментів, визначених судом у твердій грошовій сумі не відноситься.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд застосовує наступні норми права.

Так, індекс споживчих цін - це показник, який характеризує зміни загального рівня цін на товари і послуги, які купує населення для невиробничого споживання.

До 12 червня 2016 року спеціального закону про індексацію розміру аліментів, визначених у твердій грошовій сумі, не було прийнято, а в Україні діяв Закон України «Про індексацію грошових доходів населення».

У частині першій статті 2 цього закону визначені об`єкти індексації грошових доходів населення; при цьому розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, до цих об`єктів не відносився.

Верховний Суд України у своїй постанові від 06 листопада 2013 року у справі № 6-113цс13 висловив позицію про те, що розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, на підставі частини другої статті 184 СК України, підлягає індексації за аналогією закону згідно з пунктом 8 статті 8 ЦПК України у порядку, передбаченому Законом України «Про індексацію грошових доходів населення».

17 травня 2016 року прийнято Закон України № 1368-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо індексації розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі», пунктом 1 розділу І якого внесено зміни до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», а пунктом 2 - до Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV «Про виконавче провадження».

Цим Законом, зокрема, розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, включено до переліку об`єктів індексації, визначених у частині першій статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення»; а також внесено зміни до статті 74 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV «Про виконавче провадження», якою регламентовано порядок стягнення аліментів, а саме: покладено обов`язок на державного виконавця обчислювати суму індексації розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі.

Згідно з частиною четвертою статті 74 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV «Про виконавче провадження» (зі змінами внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо індексації розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі») державний виконавець обчислює розмір заборгованості із сплати аліментів, суму індексації розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі, складає відповідний розрахунок та повідомляє про нього стягувачу і боржнику: у разі якщо виконавчий документ уперше надійшов для виконання; за заявою сторін виконавчого провадження; у разі надсилання постанови до адміністрації підприємства, установи, організації, фізичної особи, фізичної особи - підприємця для проведення відрахування із заробітної плати (доходів), пенсії та стипендії боржника; у разі закінчення виконавчого провадження у зв`язку з надходженням виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби; за власною ініціативою; в інших передбачених законом випадках.

Зі змісту цієї статті випливає, що обов`язок державного виконавця обчислювати, зокрема, суму індексації розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі, не є безумовним та не поширюється на всі виконавчі провадження, які перебувають у державного виконавця. Такий обов`язок виникає за наявності зазначених у згаданій статті підстав, зокрема, у разі звернення сторони виконавчого провадження з відповідною заявою.

Закон України від 17 травня 2016 року № 1368-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо індексації розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі» набрав чинності 12 червня 2016 року.

Але, 02 червня 2016 року було прийнято Закон України № 1404-VIII «Про виконавче провадження», який набрав чинності 05 жовтня 2016 року. На підставі цього закону 05 жовтня 2016 року втратили чинність Закон України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV «Про виконавче провадження», а також пункт 2 розділу I Закону України від 17 травня 2016 року № 1368-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо індексації розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі».

Таким чином, норма частини четвертої статті 74 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV «Про виконавче провадження» з урахуванням згаданих вище змін, якою передбачений обов`язок державного виконавця обчислювати суму індексації розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі, була чинною у період з 12 червня 2016 року до 05 жовтня 2016 року.

У чинному Законі України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» порядок стягнення аліментів визначено у статті 71. До цієї статті внесені зміни згідно із Законом № 831-ІХ від 01 вересня 2020 року, відповідно до яких індексація розміру аліментів, визначеного у твердій грошовій сумі, проводиться, якщо інше не передбачено у виконавчому документі чи у договорі між батьками про сплату аліментів на дитину, виконавцем у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку. Індексація розміру аліментів проводиться щороку, починаючи з другого року після визначення розміру аліментів (ч. 1 абз. 2 цієї статті). Виконавець зобов`язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця, а також проводити індексацію розміру аліментів відповідно до частини першої цієї статті (ч. 4 абз 1 цієї статті).

Статтею 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» визначено, що індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Частиною першою статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» встановлено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру.

Аліменти у твердій грошовій сумі підлягають індексації, що чітко визначено в абз. 7 згаданої вище норми. Індексацію аліментів, визначених судом у твердій грошовій сумі, проводять за рахунок коштів платника аліментів (абз. 7 ст. 5 даного Закону про індексацію).

Статтею 9 Закону про індексацію, передбачено, що індексація розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі, здійснюється підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями, які проводять відповідні відрахування аліментів із доходу платника аліментів.

Згідно з п.10.4 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі, здійснюється з місяця, в якому призначено аліменти.

Для аліментів, визначених судом у твердій грошовій сумі, що були призначені до червня 2016 року, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з дня набрання чинності Законом України від 17 травня 2016 року № 1368-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо індексації розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі».

Стаття 184 СК України передбачає можливість визначення розміру аліментів на утримання дитини у твердій грошовій сумі.

Це відповідна (фіксована) сума коштів на утримання дитини, яка не є одноразовим платежем, а твердою грошовою сумою, визначеною судом на утримання дитини до її повноліття.

Частина друга статті 184 СК України передбачає, що визначений судом у твердій грошовій сумі розмір аліментів підлягає індексації відповідно до закону.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду справа № 341/915/16-ц (провадження № 61-4029св18) від 26 червня 2018 року та постанові Верховного Суду справа № 766/14778/16-ц (провадження № 61-15818св18) від 04 липня 2018 року.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст. 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Таким чином, внаслідок підвищення доходу за рахунок індексації, визначається новий розмір проіндексованого доходу і саме з цього моменту починається наростаючим підсумком обчислюватись новий індекс, аж поки ця розрахункова величина знов не досягне рівня порогу індексації. При цьому, увесь цей час, з моменту проведення індексації, дохід сплачується у новому, проіндексованому розмірі. Під час нової індексації, за базу розрахунку береться вже раніше проіндексована сума.

Саме такий метод розрахунку індексації наведений у Додатку № 1 до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року№ 1078.

За змістом розрахунок, проведений позивачем, з яким погоджується суд, відповідає методології, визначеної Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, а тому сума індексації розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі за період з 02 травня 2018 року по 01 листопада 2019 року складає 11 109,00 грн.

Доказів порушення методології розрахунку індексації здійсненого позивачем відповідач не надав.

За наведених вище обставин, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в цій частині, з відповідача на користь позивача належить стягнути суму індексації аліментів, стягнутих на підставі рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 листопада 2015 року по справі № 183/6562/15, за період з 02 травня 2018 року по 01 листопада 2019 року в розмірі 11 109,00 грн.

Щодо позовних вимог про зобов`язання державної виконавчої служби проводити розрахунок індексації розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі щомісяця,зокрема оновлювати згідно індексу споживчих цін кожен місяць суму аліментів, яка підлягає стягненню суд зазначає наступне.

З позовної заяви вбачається, що Амур-Нижньодніпровський відділ державної виконавчої служби у м. Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) у справі є третьою особою, позивачем не заявлялися позовних вимог до зазначеного відділу виконавчої служби.

Крім того, як зазначалося вище, приписами ч.1, п.3 ч.4 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець обчислює розмір заборгованості зі сплати аліментів, суму індексації розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі, складає відповідний розрахунок і повідомляє про нього стягувачу та боржнику. Порядок стягнення аліментів визначається законом. Виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України. Індексація розміру аліментів, визначеного у твердій грошовій сумі, проводиться, якщо інше не передбачено у виконавчому документі чи у договорі між батьками про сплату аліментів на дитину, виконавцем у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку. Індексація розміру аліментів проводиться щороку, починаючи з другого року після визначення розміру аліментів.

Виконавець зобов`язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця, а також проводити індексацію розміру аліментів відповідно до частини першої цієї статті. Виконавець зобов`язаний повідомити про розрахунок заборгованості стягувачу і боржнику у разі: зокрема, подання заяви стягувачем або боржником.

В той же час, згідно ч.1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Розділ VIІ ЦПК України визначає судовий контроль за виконанням судових рішень.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль, де сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи, що відповідає приписам ст. 447 ЦПК України.

Аналізуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в цій частині, оскільки позивач обрав невірний спосіб захисту своїх прав та законних інтересів.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладено та керуючись ст.184 СК України, ст.ст. 76-81, 89, 141, 258-259, 263-268, 273, 280-284, 354 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа – Амур-Нижньодніпровський відділ державної виконавчої служби у м. Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про стягнення індексації розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі,- задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму індексації аліментів, стягнутих на підставі рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 листопада 2015 року по справі № 183/6562/15, за період з 02 травня 2018 року по 01 листопада 2019 року в розмірі 11 109,00 грн. (одинадцять тисяч сто дев`ять грн. 00 коп.).

В задоволенні іншої частини вимог ОСОБА_1 – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати в сумі 840,80 грн. (вісімсот сорок грн. 80 коп.).

Учасники справи:

- позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ;

- відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , останнє відоме місце реєстрації за адресою:АДРЕСА_2 .

- третя особа - Амур-Нижньодніпровський відділ державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), код ЄДРПОУ 34984493, місцезнаходження за адресою: 49051, Дніпропетровська область, м. Дніпро, пр. Слобожанський, буд. 42

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Повне судове рішення складене 11 листопада 2020 року.

Суддя Д.І. Городецький