Рішення № 93606881, 14.12.2020, Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

69106 Україна м. Запоріжжя вул. Лізи Чайкіної 65 тел.(061) 236-59-98

Справа № 332/2122/20

Провадження №: 2/332/1265/20

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2020 р. м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді - Сінєльніка Р.В.,

при секретарі - Васильченко Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) в особі представника адвоката Тимошенка Андрія Володимировича до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс» (місцезнаходження: 01042, м. Київ, пров. Новопечерський, буд. 19/3, корпус 2. офіс 9), треті особи : приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик Володимир Вікторович (місцезнаходження: 0740,1 м. Бровари, вул. Грушевського, буд. 15, офіс 6); приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віра Леонідівна (місцезнаходження: 02002, м. Київ, вул. Раїси Окіпної, буд. 4-а, офіс 71-А), про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

20 серпня 2020 року позивач ОСОБА_1 в особі представника – адвоката Тимошенка А.В. звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс», треті особи: приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик В.В. та приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Дорошкевич В.Л., про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Позов обґрунтований тим, що в ході надання правової допомоги позивачу ОСОБА_1 в рамках виконання договору про надання правової допомоги від 20.04.2019 року, адвокатом Тимошенком А.В. встановлено факт відкриття 26.03.2020 р. приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва – Дорошкевич В.Л. виконавчого провадження №61657956 на підставі виконавчого напису нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області – Колейчика В.В. про стягнення зі ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінфорс» (Правонаступника ТОВ «СС Лоун»), заборгованості в розмірі 17733,69 грн. 83 коп. У позовній заяві зазначено, що жодних повідомлень від ТОВ «Фінфорс» за весь час існування спірних правовідносин до ОСОБА_1 не надходило, у тому числі щодо порушення позивачем умов кредитного договору. Позивач стверджує, що вказаний виконавчий напис вчинений з численним порушенням законодавства та строків, а тому є таким, що не підлягає виконанню.

Сторони в судове засідання не з`явились. Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, позов підтримує, не заперечує про розгляд справи в заочному порядку.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, відзиву на позовну заяву не подав. Про дату, час і місце судового засідання відповідач повідомлений своєчасно та належним чином, у встановленому законом порядку шляхом надіслання судової повістки за адресою його місця знаходження.

Треті особи у судове засідання не з`явились, причини неявки суду не повідомили.

У зв`язку з неявкою у судове засідання сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, вивчивши і дослідивши письмові матеріали справи, аналізуючи і оцінюючи надані докази, приходить до висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з нижченаведених підстав.

Згідно копії виконавчого напису №3349 вчиненого 13.03.2020 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області – Колейчиком В.В., про звернення стягнення зі ОСОБА_1 , який є боржником за кредитним договором № 533150-А укладеним із ТОВ «СС Лоун» 10 квітня 2019 року. Правонаступником ТОВ «СС Лоун» на підставі договору про відступлення прав вимоги за кредитними договорами №40071779-14 від 30.07.2019 року є ТОВ «Фінфорс» (а.с.19).

26 березня 2020 року постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Дорошкевич В.Л. було відкрито виконавче провадження № 61657956 на виконання виконавчого напису № 3349 виданого 13.03.2020 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області – Колейчиком В.В. на стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінфорс» заборгованості в розмірі 17733 грн. 69 коп. (а.с.21).

Ухвалою судді Заводського районного суду м. Запоріжжя від 21 серпня 2020 року задоволено клопотання позивача про забезпечення позову. Зупинено стягнення у виконавчому провадженні № 61657956 від 16.06.2020 року по примусовому виконанню виконавчого напису № 3349, вчиненого приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області – Колейчиком В.В. 13.03.2020 року про стягнення зі ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінфорс» (Правонаступника ТОВ «СС Лоун»), заборгованості за кредитним договором №533150-А в розмірі 17733 грн. 69 коп.

За загальним правилом, яке визначено статтями 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

При цьому, відповідно до статті 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів.

Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (підпункт 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. Цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій, а лише їх конкретизує.

Стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти наступних висновків.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису – це нотаріальна дія, яка полягає у посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує виникнення права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло у стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису – надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання безспірного зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості боржника, у тому числі і внаслідок цивільно-правової відповідальності – це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком документів є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої вимоги боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт подання стягувачем відповідних документів нотаріусу не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотнього. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Підставами оскарження виконавчих написів може бути як порушення нотаріусом процедури вчинення напису (наприклад, неповідомлення боржника про вимогу кредитора), так і необґрунтованість вимог до боржника.

Суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року № 6-887цс17 та постанові Верховного Суду у справі № 207/1587/16 від 19 вересня 2018 року (провадження № 14-12559св18).

У відповідності до переліку документів за якими стягнення заборгованості проводиться від 29 червня 1999 року №1172 у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, затвердженого постановою Кабінету міністрів України (в редакції чинній на момент укладення кредитного договору) не передбачено можливості вчинення виконавчих написів на кредитних договорах, які нотаріально не посвідчені.

Постановою Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014р. «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», не скасовує і не пом`якшує цивільної відповідальності, а отже, не має зворотної дії в часі.

Відповідач не надав ні нотаріусу, ані суду, під час судового розгляду, доказів наявності безспірної заборгованості у позивача на час вчинення виконавчого напису.

Вищезазначені обставини свідчать про те, що заборгованість позивача не є безспірною.

З урахуванням зазначеного, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 є обґрунтованим, а тому підлягає задоволенню.

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у вигляді судового збору в сумі 1261,20 грн. та 8000 грн. витрат на правову допомогу, сплата яких підтверджена документально (а.с.1,2,25-27).

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позов законний, обґрунтований, тому підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 259, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню – задовольнити.

Визнати виконавчий напис № 3349 від 13.03.2020 року, вчинений приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області – Колейчиком Володимиром Вікторовичем, про стягнення зі ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс» заборгованості в сумі 17733 грн. 69 коп. таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс» на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати: 1261 грн. 20 коп. судового збору та витрати на правову допомогу в сумі 8000 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення до Запорізького апеляційного суду через Заводський районний суд м. Запоріжжя.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення виготовлено 17.12.2020.

Суддя Р.В. Сінєльнік