Ухвала суду № 93605911, 30.11.2020, Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська

Справа № 209/244/15-ц

Провадження № 4-с/209/16/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2020 року м. Кам`янське

Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області в складі: головуючого судді Решетник Т.О.,

за участю секретаря Шаповал А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кам`янське скаргу ОСОБА_1 , представник заявника – ОСОБА_2 , Посадова особа, дії чи бездіяльність якої оскаржується – Приватний виконавець виконавчого округу Дніпровської області Ванжа Олександр Володимирович, Стягувач – Товариство з обмеженою відповідальністю – ФК «ФАКТОРІНГС», на дії приватного виконавця,-

ВСТАНОВИВ:

Представник заявника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 звернувся до суду із скаргою на дії виконавця. Просить суд визнати протиправною та скасувати постанову Приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Ванжа Олександра Володимировича про відкриття виконавчого провадження № 63311535 від 15 жовтня 2020 року.

На обґрунтування скарги зазначила, що заочним рішенням Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 17 березня 2015 року по цивільній справі №209/244/15-ц за позовом ПАТ “Надра” до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, було задоволено позов в повному обсязі. Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк “Надра” суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 40 970,40 (сорок тисяч дев`ятсот сімдесят доларів США сорок центів) та 158 455,23 (сто п`ятдесят вісім тисяч чотириста п`ятдесят п`ять гривень двадцять три копійки) та судові витрати за сплату судового збору в розмірі 1827 гривень з кожного відповідача. 01 лютого 2016 року Дніпровським районним судом м. Дніпродзержинська було видано виконачий лист № 209/244/15-ц відносно боржника ОСОБА_4 . Ухвалою суду від 15 червня 2020 року було замінено стягувача з ПАТ КБ « Надра» на ТОВ «ФК «ФАКТОРІНГС» у вищезазначеній цивільній справі. 23 жовтня 2020 року ОСОБА_1 отримала поштою постанову про відкриття виконавчого провадження від 15 жовтня 2020 року, яка відкрита на підставі виконавчого листа № 209/244/15-ц від 01.02.2016 року. Вважає, що державний виконавець незаконно прийняв вищезаначений виконавчий лист до виконання та відкрив виконавче провадження, оскільки строк пред?явлення виконавчого листа до виконання збіг ще 01.02.2019 року. Стягувач ТОВ "Факторинг плюс" не звертався до суду із заявою про поновлення строку для пред?явлення виконавчого документа до виконання, строки пред?явлення виконавчого документа до виконання не переривалися, отже у державного виконавця відсутні правові підстави для відкриття виконавчого провадження.

27.11.2020 року приватним виконавецем виконавчого округу Дніпровської області Ванжа О.В. було надано відзив на скаргу, відповідно до змісту якої зазначено, що в нього на виконанні знаходиться виконавче провадження № 63311535 з примусового виконання виконавчого листа справі №209/244/15-ц про солідарне стягнення з ОСОБА_3 та ОСОБА_5 на користь ТОВ «ФК «ФАКТОРІНГС» (з урахуванням ухвали Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 15 червня 2020 року про заміну сторони її правонаступником) суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 40 970,40 (сорок тисяч дев`ятсот сімдесят доларів США сорок центів) та 158 455,23 (сто п`ятдесят вісім тисяч чотириста п`ятдесят п`ять гривень двадцять три копійки) . 15 жовтня 2020 року стягувачем подано заяву про відкриття виконавчого провадження разом із виконавчим листом Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 01 лютого 2016 року по справі № 209/244/15-ц. Керуючись вимогами Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою Наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5 державним виконавцем були здійсненні дії, що передують відкриттю виконавчого провадження, та з?ясовано, що в виконавчому листі від 01 лютого 2016 року по справі № 209/244/15-ц зазначена відмітка про завершення виконавчого провадження на підставі п.2 ч. 1 ст. 37 ЗУ " Про виконавче провадження" датована 19.11.2018 року та скріплена гербовою печаткою відповідного відділу даржавної виконавчої служби. Зазначені обставини є доказом того, що виконавчий документ перебував на виконанні, строк його пред?явлення до виконання переривався. З огляду на викладене, строк пред?явлення виконавчого документу до виконання було перервано та встановлено до 20.11.2021 року, таким чином факти та обставини, які викладені у скарзі ОСОБА_1 не відповідають дійсності. Просить суд в задоволенні скарги відмовити.

Представник заявника – ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, надала суду заяву про розгляд скарги за її відсутності, просила скаргу задовольнити.

Посадова особа, дії чи бездіяльність якої оскаржується – Приватний виконавець виконавчого округу Дніпровської області Ванжа Олександр Володимирович в судове засідання не з`явився, надав суду відзив на скаргу, проти задоволення скарги заперечував у повному обсязі.

Представник стягувача Товариство з обмеженою відповідальністю – ФК «ФАКТОРІНГС`в судове засідання не з`явився, просив відкласти розляд скарги на іншу дату.

У зв`язку з неявкою всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи за скаргою та надані суду докази в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Гарантуючи судовий захист з боку держави, Конституція України одночасно визнає право кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань (ч. 5ст. 55 Конституції України). І це конституційне право не може бути скасоване або обмежене (ч. 2 ст. 22, ст. 64 Конституції України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно ч.1 ст.12 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Згідно ч. 4 ст.12 ЗУ «Про виконавче провадження» строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: - пред`явлення виконавчого документа до виконання;- надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Згідно ч.1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до п.22 розділу ІІI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 р. № 512/5, у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу, виконавець зазначає підставу для цього з посиланням на відповідну норму Закону, результати виконання, залишок нестягненої суми, якщо за виконавчим документом проводилося стягнення, сума стягнутого виконавчого збору або сума стягнутої основної винагороди приватного виконавця, розмір авансового внеску, який підлягає поверненню стягувачу, а також наслідки закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа, передбачені частиною першою статті 40 Закону.

Згідно ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Відповідно дост. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цьогоКодексу, порушено їхні права чи свободи.

Зі змісту вищезазначеної норми вбачається, що скарга на дії державного виконавця вважатиметься прийнятою, якщо буде встановлено, що державний виконавець при здійсненні виконавчих дій своїми діями чи бездіяльністю порушив права сторони виконавчого провадження.

Згідно ч. 1ст. 448 ЦПК України, скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Частина 3 ст. 12 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів.

Відповідно до ст. 451 ЦПК України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Дослідивши матеріали вищевказаної скарги, суд приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення виходячи с наступного.

Судом дослідженні матеріали цивільної справи, зокрема виконавчий лист по справі № 209/244/15-ц від 01 лютого 2016 року, який містить відмітку про завершення виконавчого провадження 19.11.2018 року, що є підставою вважати, що строк пред?явлення виконавчого документу до виконання було перервано. У виконавчому документі на момент його пред?явлення приватному виконавцю виконавчого округу Дніпровської області Ванжа Олександру Володимировичу визначався строк повторного пред?явлення три роки та його відлік почався з 19.11.2018 року. Таким чином, враховуючи вищенаведені норми закону та обставини справи, суд вважає, що приватний виконавець при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження не порушував вимоги закону та вжив відповідні заходи примусового виконання з дотриманням вимог діючого законодавства.

Керуючись ст.ст.49,83,84,258-261,353,354,432 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні скарги ОСОБА_1 , представник заявника – ОСОБА_2 , Посадова особа, дії чи бездіяльність якої оскаржується – Приватний виконавець виконавчого округу Дніпровської області Ванжа Олександр Володимирович, Стягувач – Товариство з обмеженою відповідальністю – ФК «ФАКТОРІНГС», на дії приватного виконавця - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складання судового рішення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області.

Суддя Решетник Т.О.