Постанова № 93604790, 11.12.2020, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження № 2-а/760/792/20

В справі № 760/9088/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 грудня 2020 року Солом`янський районний суд м. Києва в складі головуючого - судді Шереметьєвої Л.А., за участю секретаря - Шпори М.М.,розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Київської митниці Державної митної служби України про визнання протиправною та скасування постанови у справі про порушення митних правил, суд

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом і просить визнати протиправною та скасувати постанову відповідача від 02 квітня 2020 року в справі про порушення митних правил № 0749/10000/19.

Посилається в позові на те, що 02 квітня 2020 року виконуючим обов`язки начальника Київської митниці Держмитслужби Борисенко А.В. за результатами розгляду протоколу про порушення митних правил № 0749/10000/19 від 17 жовтня 2019 року, складеного державним інспектором відділу митного оформлення № 1 митного поста «Столичний» Київської міської митниці ДФС Вахрамєєвим К.К., про порушення ним митних правил, передбачених ст. 485 МК України, винесено постанову у справі про порушення митних правил № 0749/10000/19, якою його визнано винним і накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 % від несплаченої суми митних платежів, що становить 1 605 707, 31 гр.

Вважає вказану постанову необгрунтованою, винесеною з порушенням норм чинного законодавства, викладені у ній обставини та підстави порушення митних правил такими, що не відповідають дійсності, а розгляд справи є неповним та необ`єктивним, з огляду на наступне.

Зазначає, що між ФОП ОСОБА_1 та TOB «ТАРТЕХ» укладено договір про надання послуг митного брокера № 21-МБ/18 від 14 серпня 2018 року, за умовами якого виконавець зобов`язується надати послуги з митного оформлення вантажу замовника, а замовник зобов`язується прийняти і оплатити ці послуги.

На виконання вказаного договору 10 жовтня 2018 року ним було подано до відділу митного оформлення № 1 митного поста «Столичний» Київської міської митниці ДФС, шляхом електронного декларування типу ІМ 40 ДЕ № UA100110/2019/156342 на товар - самосвал, бувший у використанні, марка VOLVO, модель: FM № 84 RB, (VIN): НОМЕР_1, 2014 рік виготовлення, тип двигуна: дизель, робочий об`єм двигуна: 12 777; кількість дверей: 2; місць для сидіння: 2, повна маса при максимальному навантаженні: 50 293 кг, вантажопідйомність: 32 000 кг, колір: біла кабіна, оранжевий кузов, виготовлений не на базі легкового авто, призначений для використання на дорогах загального призначення, оснащений кузовом. Країна виробництва: BE. Виробник: VOLVO, загальна вартість 355 000 турецьких лір або 1 503 298,98 гр.

Відправник товару - компанія «Ergin Motorlu Araclar Tic. A.S.» (G.M.K. Bulvan № 299/A 33110 Enisehir/MERSIN/Туреччина.

Одержувач товару - TOB «ТАРТЕХ».

Відомості про товар були взяті з наданих представником ТОВ «ТАРТЕХ» товаросупровідних документів, які були надані, у відповідності до вимог митного законодавства, разом з митною декларацією, а саме: контракт № 03092018 від 03 вересня 2018 року, специфікація № 1 від 03 вересня 2019 року до контракту № № 3092018 від 03 вересня 2018 року, інвойс № 373590 від 12 листопада 2018 року, коносамент (Bill of Lading) № 1 від 30 листопада 2018 року; сертифікат про походження товару № Р 0547386 від 20 листопада 2018 року, інші документи, які зазначені у графі 44 МД.

Крім того, даний транспортний засіб заїхав на митну територію країни 03 грудня 2018 року та мав бути доставлений протягом 10 днів до Київської митниці ДФС, де мав бути розмитнений.

В зв`язку з тим, що у даного транспортного засобу виникли технічні поломки, він був доставлений до станції технічного огляду та перебував там на ремонті, в зв`язку з чим митним органом було надано дозвіл на продовження строку розмитнення даного товару.

Після ремонту транспортного засобу була подана вище приведена декларація.

Виходячи з того, що технічний паспорт та транзитні номери транспортного засобу були втрачені під час його перевезення, визначаючи строк використання (коефіцієнт віку) транспортного засобу він виходив з тих відомостей, що були йому надані, в тому числі з таблиці, що міститься на транспортному засобі (Шилдік), де значиться дата 18 грудня 2014 року.

Транспортний засіб був виготовлений у 2014 році, а на митну територію України заїхав у 2018 році, тобто, коефіцієнт віку транспортного засобу становив 4 роки.

Транспортний засіб було заявлено до розмитнення у 2019 році і з цього випливає, що термін його експлуатації не перевищує 5 років.

На підставі цього ним було задекларовано товар за кодом згідно УКТ ЗЕД 8704 23 99 00, так як даний товар повністю відповідає даному коду, та застосовано ставку ввізного мита - 10 % (150 329,90 гр.), акциз - 0,033 ЕUR (11 436,66 гр.), ПДВ - 20 % (333 013,11 гр.).

Натомість відповідач прийняв рішення, що він невірно розрахував коефіцієнт віку транспортного засобу, зазначивши, що термін його використання потрібно рахувати не з наступного року, який слідує за роком виготовлення, а з точної дати його реєстрації, а саме з 14 травня 2014 року.

Вважає, що якщо у відповідача виникли сумніви щодо інформації, наведеної у товаросупровідних документах, останній мав звернутися до відповідних компетентних органів, які ставили відповідний транспортний засіб на облік та видавали технічний паспорт, а також до країни, яка здійснювала оформлення експорту транспортного засобу, для отримання документів, на підставі яких здійснювались митні формальності, з метою перевірки даних, наведених у товаросупровідних документах.

Оскаржувана постанова винесена без належного та допустимого доказу, який вказував би на подання недостовірних товаросупровідних документів та зазначення недостовірної інформації у митній декларації, документ, який визначає іншу дату первинної реєстрації, ніж 2014 рік, та будь-які інші докази, що підтверджують, що ним було невірно визначено коефіцієнт віку транспортного засобу.

Стаття 485 МК України, за якою його було притягнуто до адміністративної відповідальності, не передбачає настання відповідальності за невірне визначення коефіцієнта віку транспортного засобу.

Згідно електронних даних, митна декларація надійшла до електронної бази митного органу 10 жовтня 2019 року о 15 год. 58 хв.

В свою чергу, митним органом було прийнято її в роботу та призначено номери UA100110/2019/156342.

Митне оформлення ВМД № UА100110/2019/156342 повинно було завершитись протягом чотирьох годин з моменту пред`явлення митному органу товарів, тобто 10 жовтня 2019 року о 20 годині, але станом на вказану годину, а також станом на 16 жовтня 2019 року митне оформлення не завершено, так само як не було зупинено чи відмовлено у його оформленні.

Вважає, що відповідачем не було дотримано своїх обов`язків та були допущені перевищення повноважень при виконанні своїх посадових обов`язків, що врешті призвело до незаконного обвинувачення його у порушенні митних правил та притягнення до відповідальності без доведення вини та умислу, а постанову вважає безпідставною та незаконною, а тому просить задовольнити позов.

Ухвалою суду від 21 квітня 2020 року у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідно до ст.ст. 162, 165 КАС України відповідачу був наданий строк для надання суду відзиву на позовну заяву.

10 червня 2020 року до суду надійшов відзив від представника відповідача, в якому останній просить відмовити в задоволенні позову.

Посилається на те, що 10 жовтня 2019 року до відділу митного оформлення № 1 митного поста «Столичний» Київської міської митниці ДФС, шляхом електронного декларування, подано митну декларацію типу ІМ 40 ДЕ № UA100110/2019/156342 на товар «моторні транспортні засоби для перевезення вантажів (для дорожніх робіт) самосвал бувший у використанні, марка: VOLVO; модель: FM 84 RB: (VIN): НОМЕР_1 , календарний рік виготовлення: 2014, модельний рік виготовлення 2014, тип двигуна: дизель; робочий об`єм двигуна: 12 777, кількість дверей: 2, місць для сидіння: 2, повна маса при максимальному навантаженні: 50 293 кг., вантажопідйомність: 32 000 кг., колір: біла кабіна, оранжевий кузов, виготовлений не на базі легкового авто; призначений для використання на дорогах загального призначення, оснащений кузовом, торгівельна марка: VOLVO, країна виробництва: BE, виробник: «VOLVO», всього 1 товар, загальною вартістю 355 000 турецьких лір або 1 503 298.98 гр.

Декларування товару здійснено на підставі договору про надання послуг митного брокера № 21-МБ/18 від 14 серпня 2018 року, укладеного між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «ТАРТЕХ».

Разом із митною декларацією для здійснення митного оформлення позивач надав, серед інших необхідних документів, документ від 14 травня 2014 року № 33519 та класифікував його як «свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу».

Позивач задекларував товар за кодом згідно з УК Г ЗЕД 8704 23 99 00 (ставка ввізного мита 10 % ( 150 329,90 гр.), акциз - 0.033 EUR ( 1 1 436.66 гр.). ПДВ - 20 % (333013, 11 гр.)). Акцизна ставка податку застосована декларантом 0.033 EUR євро за 1 куб.см об`єму циліндрів двигуна для автомобілів, що використовувалися до 5 років.

Позивач зумів ідентифікувати документ від 14 травня 2014 року № 33519 та зазначив його код відповідно до класифікатора - 2800, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, а тому вважає очевидним, що, оформляючи митну декларацію, розумів, які документи долучає.

Зазначає, що у постанові наведена норма закону, в якій визначено, які акцизні ставки податку застосовуються для транспортних засобів, що використовувалися.

Згідно інформації, яка міститься у документі від 14 травня 2014 року № 33519, поданим декларантом разом з МД № UA100110/2019/156342, і класифікованого ним, як «свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу», в графі дата реєстрації транспортного засобу марки: VOLVO; модель: FM 84 RB: (VIN): НОМЕР_1 , зазначено - 14 травня 2014 року.

Тобто, станом на 10 жовтня 2019 року транспортний засіб використовувався понад 5 років.

Для транспортного засобу, що використовувався понад 5 до 8 років, який відповідає коду 8704 згідно з УКГ ЗНД, фіксована ставка податку становить 1.32 евро за 1 куб. см. об`єму циліндрів двигуна.

Таким чином, при врахуванні дати першої реєстрації транспортного засобу 14 травня 2014 року станом на 10 жовтня 2019 року акцизний податок на товар, заявлений за МД № UA1001 10/2019/156342, повинен становити ставку акцизу 1.032 EUR (457 466, 47 гр.).

Крім того, відповідно до листа ТОВ «Вольво Україна» від 17 березня 2020 року № 34, в базі технічних даних по виготовленим вантажівкам концерну «Volvo АВ» зареєстровано наступний транспортний засіб: VOLVO FM, номер шасі НОМЕР_1 , тип вантажний автомобіль (шасі), дата виготовлення 04 лютого 2014 року, дата передачі у власність кінцевому замовнику 14 травня 2014 року.

Отже, митним органом у повному обсязі у протоколі про порушення митних правил та в оскаржуваній постанові наведено норми закону, які порушено позивачем при самостійному визначенні ставки акцизу.

В даному випадку неврахування позивачем фактично наявних в товаросупровідних документах відомостей щодо дати першої реєстрації транспортного засобу та самостійне визначення ставки акцизу призвело до ухилення від сплати митних платежів в повному обсязі, що і відповідає об`єктивній стороні складу порушення митних правил, передбачених ст. 485 МК України, а саме: інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів.

Зазначає, що такі дії є протиправними, оскільки згідно з п.1 ст. 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою точних відомостей про товари.

Виходячи з цього, вважає, що постанова Київської митниці Держмитслужби від 02 квітня 2020 року у справі про порушення митних правил № 0749/10000/19 є законною, обгрунтованою, прийнятою з урахуванням всіх фактичних обставин справи та відповідно до норм чинного законодавства, підстави для скасування постанови митниці відсутні, а тому просить відмовити у задоволенні адміністративного позову.

22 липня 2020 року до суду надійшла відповідь позивача на відзив.

Зазначає, що відповідач при притягненні його до адміністративної відповідальності зобов`язаний був вказати причину та норми законодавства, які були порушені,та надати докази, якими відповідач обгрунтовує свою позицію.

Крім того, вважаючи автомобіль таким, що був у використанні більше 5 років, відповідач зобов`язаний був навести норми чинного законодавства, які підтверджують, яким чином вираховується вік використання транспортного засобу.

Ні протокол про порушення митних правил № 0749/10000/19, ні постанова від 02 квітня 2020 року не містять посилання на норми чинного законодавства, що визначають метод вирахування коефіцієнту віку його використання та належним чином підтверджують наявність порушення норм законодавства в цій частині.

Тобто, на момент складання протоколу про порушення митних правил та винесення постанови підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності були відсутні.

З урахуванням цього просить задовольнити позов.

Дослідивши матеріали справи, суд не знаходить підстав для задоволення вимог позивача, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Згідно ст. 489 МК України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом ст. 495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 529 МК України постанова митниці про порушення митних правил може бути оскаржена, зокрема, до місцевого загального суду як адміністративного суду в порядку, передбаченому КАС України.

Судом встановлено, що 10 жовтня 2019 року до відділу митного оформлення № 1 митного поста «Столичний» Київської міської митниці ДФС, шляхом електронного декларування, було подано митну декларацію типу ІМ 40 ДЕ № UA100110/2019/156342 на товар - «моторні транспортні засоби для перевезення вантажів (для дорожніх робіт) самосвал бувший у використанні, марка: VOLVO; модель: FM 84 RB: (VIN): НОМЕР_1 , календарний рік виготовлення: 2014, модельний рік виготовлення 2014, тип двигуна: дизель; робочий об`єм двигуна: 12 777, кількість дверей: 2, місць для сидіння: 2, повна маса при максимальному навантаженні: 50 293 кг., вантажопідйомність: 32 000 кг., колір: біла кабіна, оранжевий кузов, виготовлений не на базі легкового авто; призначений для використання на дорогах загального призначення, оснащений кузовом, торгівельна марка: VOLVO, країна виробництва: BE, виробник: «VOLVO», всього 1 товар, загальною вартістю 355 000 турецьких лір або 1 503 298.98 гр.

Декларування товару здійснено на підставі договору про надання послуг митного брокера № 21-МБ/18 від 14 серпня 2018 року, укладеного між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «ТАРТЕХ».

Разом із митною декларацією для здійснення митного оформлення позивач надав, серед інших необхідних документів, документ від 14 травня 2014 року № 33519, класифікований ним як «свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу».

Між ФОП ОСОБА_1 та TOB «ТАРТЕХ» укладено договір про надання послуг митного брокера № 21-МБ/18 від 14 серпня 2018 року, згідно умов якого виконавець зобов`язується надати послуги з митного оформлення вантажу замовника, а замовник зобов`язується прийняти і оплатити ці послуги.

Відправник товару - компанія «Ergin Motorlu Araclar Tic. A.S.» (G.M.K. Bulvan № 299/A 33110 Enisehir/MERSIN/Туреччина.

Одержувач товару - TOB «ТАРТЕХ».

Позивач задекларував зазначений товар за кодом згідно з УК Г ЗЕД 8704 23 99 00 (ставка ввізного мита 10 % ( 150 329,90 гр.), акциз - 0.033 EUR ( 1 1 436.66 гр.). ПДВ - 20 % (333013, 11 гр.)).

Акцизна ставка податку застосована декларантом 0.033 EUR євро за 1 куб.см об`єму циліндрів двигуна для автомобілів, що використовувалися до 5 років.

/ а.с. 14 - 18, 22 - 37 /

Відповідно до Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року № 651:

3.2.Відомості, заявлені у МД декларантом або уповноваженою ним особою є відомостями, необхідними для митних цілей.

3.3.Графи Л. С, Г)/.І. Г/.І, Г. С. І МД паперового примірника МД та її електронної копії або електронної МД заповнюються посадовими особами митних органів.

Інші графи митної декларації заповнюються декларантом.

У разі заповнення графи 44 «Додаткова інформація / Подані документи / Сертифікати і дозволи», відомості щодо кожного документа зазначаються з нового рядка за такою схемою: код документа згідно з класифікатором документів, через пробіл - номер документа, дата та (за наявності даних) кінцевий термін його дії.

Якщо документ відсутній у відповідному розділі класифікатора документів, то в декларації зазначається код некласифікованого документа відповідного розділу.

Якщо документу відповідає коду некласифікованого документа, то перед номером документа зазначається його скорочена назва, яка повинна дозволяти ідентифікувати документ.

Позивач ідентифікував документ від 14 травня 2014 року № 33519 та зазначив його код відповідно до класифікатора 2800, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу.

У ст. 222.2.1 Податкового кодексу України визначено, що податок із ввезених на митну територію України товарів (продукції) сплачується платниками податку до або в день подання митної декларації.

Відповідно до Закону України від 28 грудня 2014 року № 71 -VIIІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» визначена акцизна ставка податку у твердій сумі з одиниці реалізованого товару за кодом згідно з УК Г ЗЕД 8704 23 99 00, яка становить 0,033 євро за 1 куб.см. об`єму циліндрів двигуна, для транспортних засобів, що використовувалися до 5 років, а для автомобілів що використовувалися від 5 до 8 років - 1,32 євро за 1 куб.см. об`єму циліндрів двигуна.

Відповідно до п.8 Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів що переміщуються громадянами через митний кордон України якщо на транспортні засоби уповноваженими державними органами, в тому числі іноземними, видано реєстраційні документи, що дають право їх експлуатувати, вони вважаються такими, що використовувалися. Датою початку користування (введення в експлуатацію) транспортних засобів, що були в користуванні та ввозяться на митну територію України, вважається дата їх першої реєстрації, визначена в реєстраційних документах, які видані уповноваженими державними органами та дають право експлуатувати ці транспортні засоби на постійній основі.

З інформації, яка міститься у документі від 14 травня 2014 року № 33519, поданому позивачем разом з митною декларацією № UA100110/2019/156342, і класифікованого ним, як «свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу», в графі дата реєстрації транспортного засобу марки: VOLVO; модель: FM 84 RB: (VIN): НОМЕР_1 , зазначено - 14 травня 2014 року.

З цього випливає, що станом на 10 жовтня 2019 року транспортний засіб використовувався понад 5 років, тобто акцизний податок на вказаний товар повинен становити ставку акцизу 1.032 EUR.

Стаття 485 МК України передбачає відповідальність саме за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги.

Згідно зі ст. 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Декларант зобов`язаний вносити до митної декларації відомості про товари, його найменування, кількість, торговельний опис, виробника, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар, а також код товару згідно з УКТ ЗЕД, вартість товару, тощо.

Статтею 69 МК України передбачено, що митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення згідно УКТ ЗЕД.

У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів митний орган має право самостійно класифікувати такі товари.

Рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов`язковими.

На вимогу посадової особи органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них.

У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари.

Відповідно до ст. 264 МК України з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

Згідно ст. 266 МК України декларант зобов`язаний здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого Митним кодексом України; надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей; сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату.

З цього випливає, що позивачем було надано органу доходів і зборів невірну інформацію щодо транспортного засобу, що призвело до сплати митних платежів у меншій сумі, ніж передбачено законодавством.

У відповідності до ч. 1 ст. 486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Статтею 531 МК України визначено, що підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є, в тому числі, відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил; необ`єктивність або неповнота провадження у справі або необ`єктивність її розгляду; невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи; обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду; неправильна або неповна кваліфікація вчиненого правопорушення.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Виходячи з викладеного вище, суд приходить до висновку, що постанова Київської міської митниці ДФС від 02 квітня 2020 року у справі про порушення митних правил щодо позивача є законною та обґрунтованою, а тому підстави для задоволення позову відсутні.

Суд не приймає до уваги твердження позивача щодо відсутності доказів про наявність у нього умислу на неправомірне зменшення розміру митних платежів при митному оформленні товару, виходячи з наступного.

Стаття 458 Митного кодексу України передбачає, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

За змістом ст.ст.10, 11 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків; правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.

Диспозиція статті 485 Митного кодексу України передбачає декілька варіантів об`єктивної сторони передбаченого нею правопорушення, зокрема:

- заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару; неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості;

- надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості;

- несплата митних платежів у строк, встановлений законом;

- інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів;

- використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги.

Аналіз диспозиції цієї статті свідчить про те, що наведені варіанти дій, які являють собою об`єктивну сторону даного правопорушення, можуть бути вчинені як умисно (в тому числі з непрямим умислом), так і у зв`язку з необережністю (недбалістю).

З цього випиває, що особа, відповідальна за передбачені цією статтею дії, може прямо і не бажати настання відповідної мети, однак повинна усвідомлювати можливість настання наслідків своїх дій у вигляді неналежної сплати митних платежів.

Відповідно до ч.6 ст. 69 Митного кодексу України штрафи та інші санкції за несплату митних платежів та за інші порушення, виявлені у зв`язку з неправильною класифікацією товарів, застосовуються органами доходів і зборів виключно у разі, якщо прийняте органом доходів і зборів рішення про класифікацію цих товарів у складному випадку було прийнято на підставі поданих заявником недостовірних документів, наданої ним недостовірної інформації та/або внаслідок ненадання заявником всієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття зазначеного рішення, що суттєво вплинуло на характер цього рішення.

Тобто, даною нормою закону органу доходів і зборів надано право самостійно класифікувати такі товари.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

При цьому провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь.

Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

Враховуючи викладене вище, суд вважає, що митний орган при винесенні постанови діяв у межах закону та наданих повноважень, а висновки, викладені в постанові, відповідають вимогам закону.

Керуючись ст.ст. 8, 19 Конституції України, ст. ст. 69, 264, 257, 485, 489, 498 МК України, 2, 4-5, 7-10, 72-78, 241-244, 245, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

В адміністративному позові ОСОБА_1 до Київської митниці Державної митної служби України про визнання протиправною та скасування постанови у справі про порушення митних правил відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя : Л.А.Шереметьєва