Ухвала суду № 93604685, 30.09.2020, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження №2-др/760/21/20

Справа №760/12469/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2020 року Солом`янський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Кушнір С.І.

за участю секретаря Каліш С.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Захарова Олексія Володимировича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом Департаменту забезпечення Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

В С Т А Н О В И В:

За результатами розгляду справи №760/12469/19 за позовом Департаменту забезпечення Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, 04.09.2020 р. Солом`янським районним судом м. Києва ухвалено рішення, - яким позов задоволено частково.

14.09.2020 р. до суду від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Захарова О.В. надійшла заява від 10.09.2020 р. про ухвалення додаткового рішення, у якій представник відповідача просить:

поновити строк на подання заяви;

поновити строк на подання доказів, долучених до заяви;

стягнути з позивача Департаменту забезпечення Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України на користь відповідача ОСОБА_1 судові витрати в сумі 36500 грн.

23.09.2020 р. до суду від представника позивача Департаменту забезпечення Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України надійшли письмові заперечення проти заяви про ухвалення додаткового рішення в частині судових витрат, у якій представник позивача просить залишити без розгляду подану заяву про ухвалення додаткового рішення, посилаючись на пропуск стороною відповідача строку для подання доказів понесених судових витрат.

За змістом положень ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

У відповідності до ч.ч. 3, 4 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

З урахуванням зазначених вище положень, суд не вбачає підстав для виклику сторін по справі для вирішення питання щодо ухвалення додаткового рішення по вказаній справі та вважає за доцільне здійснювати розгляд заяви в порядку письмового провадження без виклику учасників справи.

Вивчивши зміст поданої до суду заяви про ухвалення додаткового рішення, дослідивши матеріали цивільної справи у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Розгляд справи по суті судом першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду. Суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду (ч. 3 ст. 258, ч. 1 ст. 259 ЦПК України).

Згідно положень статті 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; судом не вирішено питання про судові витрати; суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Даний перелік підстав для ухвалення додаткового рішення є вичерпним.

Як роз`яснено у п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі», додаткове рішення може бути ухвалено лише у випадках і за умов, передбачених статтею 220 ЦПК; воно не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні. При порушенні питання про ухвалення додаткового рішення з інших підстав суд ухвалою відмовляє в задоволенні заяви. Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено (ч. 5 ст. 270 ЦПК України).

Так, рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 04.09.2020 р., позов Департаменту забезпечення Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Департаменту забезпечення Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України (ЄДРПОУ 36038290, місцезнаходження: м. Київ, вул. М. Залізняка, б. 3) шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 26955,92 грн. та судовий збір в сумі 2102,00 грн., а всього стягнути 29057 (двадцять дев`ять тисяч п`ятдесят сім) грн. 92 копійки.

В решті позову - відмовлено.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 182 ЦПК України, при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.

Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлено - він встановлюється судом.

Пунктом 8 ч. 3 ст. 178 ЦПК України передбачено, що відзив повинен містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до ч.1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Відповідно до п.1 ч.3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч.ч. 1-3 ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020р. (справа № 755/9215/15-ц) зазначила, що вимоги частини 8 ст. 141 ЦПК України щодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, має застосовуватися і до справ, що розглядаються у спрощеному провадженні, де судових дебатів немає.

Рішення (вступна та резолютивна частина) проголошено судом 04.09.2020 року, сторони були присутні в судовому засіданні.

Згідно наведених судом норм чинного законодавства, докази понесених судових витрат у справі мали б бути подані представником відповідача до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

При цьому, згідно матеріалів справи представником відповідача не було зроблено заяви про розподіл судових витрат до закінчення судових дебатів, що підтверджується протоколом судових засідань та їх звукозаписами.

Відповідно, кінцевим строком подання доказів понесення судових витрат було - 09.09.2020 р.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Заява про ухвалення додаткового рішення подана до суду представником відповідача згідно штемпеля на поштовому конверті, 10.09.2020 року, тобто з пропуском процесуального строку, який представник просить поновити, оскільки ним пропущено строк з поважних причин. Так, представник відповідача у заяві стверджує, що поважною причиною пропуску ним процесуальних строків для подання доказів понесених судових витрат було отримання таких доказів лише 09.09.2020 р.

В якості доказів до заяви додано копії наступних документів: договір на проведення судової експертизи №ЕС-1707-2-1498.20 від 27.02.2020 р.; рахунок №ЕС-1707-2-1498.20 від 27.02.2020 р.; квитанцію про оплату 4000 грн. за договором на проведення судової експертизи №ЕС-1707-2-1498.20 від 27.02.2020 р.; акт від 12.03.2020 р. до договору №ЕС-1707-2-1498.20 від 27.02.2020 р.; договір про надання професійної правничої допомоги від 27.12.2019 р.; акт приймання-передачі послуг з професійної правничої допомоги від 27.12.2019 р.; прибутковий касовий ордер від 09.09.2020 р.; копію свідоцтва про народження.

Відповідно до ст.ст. 120, 121 ЦПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом. Строки, встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Ст. 123 ЦПК України вказує на те, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Статтею 127 ЦПК України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк.

Згідно ч. 3 ст. 127 ЦПК України, якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Положення вказаної статті мають імперативний характер та зобов`язують суд залишити без розгляду заяву про розподіл судових витрат по справі, подану після визначеного ч. 8 ст. 141 ЦПК України граничного строку для її подання.

Разом з тим, суд приходить до висновку, що причини, на які посилається представник відповідача як на підставу пропуску процесуального строку для подання доказів понесених судових витрат, не є поважними.

По даній справі провадження було відкрито 13.05.2019 р. Сторона відповідача приймала участь у судових засіданнях, заперечувала проти задоволення позовних вимог, надавала суду відповідні докази на обґрунтування своїх заперечень, зокрема висновок експерта №ЕС-1707-2-1498.20 судової автотоварознавчої експертизи від 04.03.2020 р., але відповідні документи (квитанції) про понесені витрати у зв`язку з виконанням експертних робіт до суду відповідач та представник відповідача не надавали. До закінчення судових дебатів питання щодо відшкодування судових витрат представник відповідача не ставив, розрахунків понесених витрат у зв`язку з розглядом даної справи не надавав.

Крім того, суд звертає увагу на те, що договір про надання правової допомоги між ОСОБА_1 та адвокатським об`єднанням «Правнича фірма Захарова» укладено 27.12.2019 р.

Акт №1 приймання-передачі наданих послуг за договором про надання правової допомоги від 27.12.2019 р. складено 09.09.2020 р. Прибутковий касовий ордер №1 про сплату ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу в сумі 32500 грн. датований 09.09.2020 р.

При цьому, в заяві не вказано причин подання вказаних доказів з порушенням строку та не зазначено причин неможливості подання даних доказів раніше.

Ч.ч. 4, 5, 6 ст. 124 ЦПК України встановлено, що перебіг строку, закінчення якого пов`язане з подією, яка повинна неминуче настати, закінчується наступного дня після настання події. Останній день строку триває до 24 години, але коли в цей строк слід було вчинити процесуальну дію в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу.

Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.

Вищевказані докази понесених судових витрат були отримані в останній день процесуального строку, а тому могли бути подані до суду у встановлені строки.

Таким чином, докази про понесення стороною відповідача судових витрат подані з пропуском строку, визначеного ч. 8 ст. 141 ЦПК України.

На підставі вищевикладеного та, враховуючи, що заява про ухвалення додаткового рішення в частині судових витрат разом з доказами понесених судових витрат подана представником відповідача 10.09.2020 р., тобто поза межами строку, встановленого ч. 8 ст.141 ЦПК України, поважних причин пропуску процесуального строку судом не встановлено, а тому, з огляду на положення ст.ст. 126, 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне залишити без розгляду подану заяву про ухвалення додаткового рішення.

Керуючись ст.ст. 3, 7, 76-81, 133, 134, 120, 121, 123, 124, 126, 127, 260, 263, 270 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Захарова Олексія Володимировича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом Департаменту забезпечення Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - залишити без розгляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: Кушнір С.І.