Рішення № 93604411, 16.12.2020, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/18099/20

пр. № 2-а/759/346/20

16 грудня 2020 року суддя Святошинського районного суду м.Києва Миколаєць І.Ю., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (м. Київ, вул. Народного Ополчення, 9), третя особа: Департамент патрульної поліції (м.Київ, вул. Федора Ернста, 3) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ

23.10.2020 року адвокат Антощук А.О., яка предствляє інтереси ОСОБА_1 звернулась до Святошинського районного суду м.Києва з вищезазначеним адміністративним позовом вимогами якого є скасування постанови від 29.09.2020 р. серії ДП18 №755660 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1ст. 121 КУпАП.

Позовні вимоги обгрунтовує наступними обставинами. Поліцейський ОСОБА_3, яким була складена постанова про притягнення до відповідальності, особисто не був присутній та не бачив рух автомобіля Peugeot 3008, д.н.з. НОМЕР_1 на площі Героїв Бресту, 1, оскільки приїхав на виклик екіпажу, який безпосередньо зупинив автомобіль; 29.09.2020 приблизно о 01 год. 15 хв. автомобіль Peugeot 3008, д.н.з. НОМЕР_1 був зупинений поліцейськими ОСОБА_6, ОСОБА_2 , інші поліцейські не були свідками події; поліцейський ОСОБА_3 не представився та не надав документи, що посвідчують його особу й підтверджують повноваження, а на прохання повідомити своє прізвище, ім`я та по батькові обмежився ім`ям « ОСОБА_4 »; поліцейський ОСОБА_3 не склав акт перевірки технічного стану транспортного засобу, як то передбачено Порядком здійснення контролю за технічним станом колісних транспортних засобів під час їх експлуатації, затвердженого Наказом МВС від 13.08.2008 року № 534; поліцейський ОСОБА_3 не зазначив про будь-яку технічну фіксацію правопо- рушення та про технічний прилад за допомогою якого було зафіксовано несправність ближнього світлу фар транспортного засобу Peugeot 3008, д.н.з. НОМЕР_1 на момент його зупинки поліцейським, який самоусунувся від розгляду адміністративної справи та покинув місце зупинки автомобіля; поліцейський ОСОБА_3 не надав доказів несправності ближнього світлу фар транспортного засобу Peugeot 3008, д.н.з. НОМЕР_1 ; поліцейський ОСОБА_3 притягнув ОСОБА_5 до відповідальності за ч. 1 cm. 121 КУпАП, хоча диспозиція названої норми не передбачає можливість притягнення до відповідальності за порушення п. 36.1 «б» ПДР; поліцейський ОСОБА_3 розглянув адміністративну справу та склав постанову від 29.09.220 не за місцем вчинення порушення.

27.11.2020 року ухвалою Святошинсьокого районного суду м.Києва відкрито провадження, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення ( виклику) сторін.

09.12.2020 року до суду надійшли письмові пояснення представника відповідача Щур І.В., якими заперечуються обставини наведені у позові, і до яких додано відеозапис з нагрудної камери поліцейського.

Також, 09.12.2020 року до суду надійшли доповнення до пояснень третьої особи надані представником відповідача Щур І.В.

Представник відповідача у вказаних поясненнях зазначає учасників справи, які є відмінними від визначених позивачем.

Відповідно до ст. 269 КАС України, у даній категорії справ заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив).

11.12.2020 року адвокат Антощук А.О., яка предствляє інтереси ОСОБА_1 надає відповідь на відзив. Оскільки ст. 269 КАС України, у даній категорії справ не передбачено подачі відповіді на відзив, суд не приймає його до уваги.

Суд, всебічно з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні, вважає встановленими такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що відповідно до постанови серії ДП 18 №755660 від 29.09.2020 , в м. Києві на пл. Героїв Бресту, 1, 29.09.2020 р. о 01:25 год. ОСОБА_1 керувала транспортним засобом «Peugeot 3008», державний номерний знак НОМЕР_1 з несправним ближнім світлом фар в темну пору доби, чим порушила п.п. 31.6 «б» ПДР та скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КУпАП. У зв`язку з чим ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено штраф у розмірі 340,00 грн.

Відповіддно до ч.2 ст. 77 КАСУ, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем наданий відеозапис з нагрудного реєстратора інспектора патрульної поліціїї.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Вирішуючи справу по суті, суд враховує висновок щодо застосування норм права, викладений у Постанові ВС від 29.04.2020 року у справі №161/5372/17, який зводиться до того, що для стверджуваного висновку про порушення особою, яка притягується (притягнута) до адміністративної відповідальності, необхідна сукупність узгоджених між собою та наданих суб`єктом владних повноважень доказів про вчинення особою адміністративного правопорушення, які переважають над доказами, на які посилається така особа.

Разом із тим, суд зважає на нормативні акти, що регулюють діяльність національної поліції при складанні протоколів про притягнення до адміністративної відповідальності розглянуті у сфері дотримання ПДД та об`єктивну неможливість відповідача у збиранні доказів «post factum» та використання таких доказів при наданні відзиву на позов, за умовами абз.2 ч.2. ст. 77 КАСУ. Однак, за правової невизначеності рішення у справі приймається на користь особи, що оскаржує таке рішення.

Досліджений судом відеозапис з нагрудної камери інспектора патрульної поліції не містить відомостей про факт керування ОСОБА_1 автомобілем, що мав несправності зовнішніх світлових приладів ( темної пори доби), оскільки початок відеозапису здійснений після зупинки автомобіля.

Враховуючи, що відповідачем не було надано жодного допустимого, достовірного та достатнього доказу, який міг би підтвердити правомірність оскаржуваного позивачем рішення, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП18 №755660, складену поліцейським роти №5, батальону №3 полку №1 УПП в м.Києві ДДП ОСОБА_3 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП та накладення на неї адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн.

Окремо слід зазначити щодо інших аргументів представника позивача викладених у позовній заяві.

Так, у рішенні ЄСПЛ у справі «Серявін та інші проти України» зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обгрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Право сторони на вмотивованість судового рішення не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (параграф 32 рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії»),

Відповідно до Висновку КРЕС Nol 1 (2008) щодо якості судових рішень, судові рішення повинні, у принципі, бути обгрунтованими. Хоча судді й мають можливість, а інколи й зобов`язані учиняти деякі дії з власної ініціативи, вони повинні давати відповідь лише на доречні доводи, здатні вплинути на вирішення спору. Виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення. Відповідно до п. 41 вказаного Висновку КРЕС, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Суд вважає достатнім мотивування суду, за яким позов задоволено.

Щодо заяви адвоката Антощук А.О., яка предствляє інтереси ОСОБА_1 про постановлення окремої ухвали у справі у зв`язку з протиправними діями представника відповідача Щур І.В. Судом не вбачається за необхідне постановлення такої ухвали, оскільки представником відповідача Щур І.В. обгрунтовувалась позиція відповідача у справі, що не може бути оціненим судом як протиправність дій.

Керуючись ст.ст. 72, 75, 76, 77, 241, 268, 269, КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (м. Київ, вул. Народного Ополчення, 9), третя особа: Департамент патрульної поліції (м.Київ, вул. Федора Ернста, 3) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, ДП18 №755660, складену поліцейським роти №5, батальону №3 полку №1 УПП в м.Києві ДДП ОСОБА_3 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП та накладення на неї адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Стягнути з Департаменту патрульної поліції (код за ЄДРПОУ 40108646; місцезнаходження: 03048, місто Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_2 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 копійок та 50 (п`ятдесят) гривень 00 копійок комісії за сплату судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: І.Ю. Миколаєць