Рішення № 93603198, 15.12.2020, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/2529/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" грудня 2020 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючої судді - Марфіної Н.В.,

за участі секретаря - Міроненко С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві адміністративну справу за адміністративним позовом Громадянина Республіки Азербайджан ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області про визнання протиправним та скасування рішення про примусове повернення до країни походження або третьої країни, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області про визнання протиправним та скасування рішення Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області про примусове повернення до країни походження або третьої країни від 15.08.2019 року, яким вирішено громадянина Республіки Азербайджан ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 примусово повернути до країни походження, зобов`язати його покинути територію України у термін до 10.09.2019 року та заборонено в`їзд строком на три роки до 15.08.2022 року.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 15 серпня 2019 року в районі ринку «Троєщина» працівниками Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області затримано громадянина Республіки Азербайджан ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Було встановлено, що позивач перебуває на території України з порушенням вимог ЗУ «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства». В цей же день Головним спеціалістом відділу протидії нелегальної міграції управління міграційного контролю, протидії нелегальної міграції та реадмісії ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області Євгенієм Русановим прийнято рішення про примусове повернення до країни походження або третьої країни громадянина Республіки Азербайджан ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . З вказаного рішення вбачається, що позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 203 КУпАП, а саме порушення іноземцями та особами без громадянства правил перебування в Україні і транзитного проїзду через територію України. Позивачем сплачено штраф у розмірі 1700,00 грн. згідно постанови, проте, позивач вказує, що копії протоколу та постанови Позивачу не вручено, тим більше не ознайомлено з ними в присутності перекладача. Зазначеним вище рішенням примусово повернуто до країни походження громадянина Республіки Азербайджан ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зобов`язано його покинути територію територію України у терміни до 10.09.2019 року та заборонено позивачу в`їзд на територію України строком на три роки до 15.08.2022 року. Позивач зазначає. що при винесенні зазначеного рішення йому не було роз`яснено його права, суть винесеного рішення та було повідомлено, що він знову зможе приїхати на територію України через 3 місяці, що не відповідало дійсності. Також, позивач не володіє Українською мовою, при розгляді адміністративної справи відносно позивача відповідачем не було залучено перекладача. 15.08.2019 року позивач придбав квитки на авіарейс до Республіки Азербайджан та 10.09.2019 року покинув територію України у визначений відповідачем термін. 18 грудня 2019 року позивач прилетів в аеропорт «Бориспіль», проте йому було відмовлено у перетині кордону та стягнуто штраф у розмірі 5100,00 грн.. Позивач зазначає, що на території України в нього залишилась цивільна дружина, з якою в грудні 2019 року вони мали укласти шлюб, однак не змогли, оскільки позивача не пропущено через державний кордон України.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 18 лютого 2020 року позовну заяву повернуто позивачеві.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від14 серпня 2020 року, ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 18 лютого 2020 року скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, представник позивача - Тіхова О. С. звернулась до суду з заявою про розгляд справи без участі сторони позивача, позовні вимоги підьтримує в повному обсязі, просить задовольнити.

Представник відповідача, в судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного.

Відповідно до п.п. 1,2,3 Положення про Державну міграційної служби затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 р. № 360, Державна міграційна служба України (ДМС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів.

ДМС у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Основними завданнями ДМС є: 1) реалізація державної політики у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів; 2) внесення на розгляд Міністра внутрішніх справ пропозицій щодо забезпечення формування державної політики у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів.

Відповідно до пп. 9 п. 4 Положення, ДМС відповідно до покладених на неї завдань: приймає рішення про продовження (скорочення) строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України, про добровільне повернення або примусове повернення іноземців та осіб без громадянства до країн їх громадянської належності або країн походження, звертається до судів з позовами про примусове видворення іноземців та осіб без громадянства, здійснює заходи, пов`язані з примусовим видворенням іноземців та осіб без громадянства з України;

Як убачається з матеріалів справи, 15 серпня 2019 року Головним спеціалістом відділу протидії нелегальної міграції управління міграційного контролю, протидії нелегальної міграції та реєдмісії Русановим Є. І. винесено Рішення про примусове повернення до країни походження або третьої країни гр. Республіки Азербайджан ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 . (а. с. 60)

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров`я, захисту прав і законних інтересів громадян України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органу Служби безпеки України або органу охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України), з подальшим повідомленням протягом 24 годин прокурору про підстави прийняття такого рішення. У рішенні про примусове повернення зазначається строк, протягом якого іноземець або особа без громадянства повинні виїхати з України. Зазначений строк не повинен перевищувати 30 днів з дня прийняття рішення.

Підставою для винесення рішення про повернення громадянина до країни походження, слугує постанова про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 203 КУпАП.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 КУпАП, порушення іноземцями та особами без громадянства правил перебування в Україні, тобто проживання без документів на право проживання в Україні, за недійсними документами або документами, термін дії яких закінчився, або працевлаштування без відповідного дозволу на це, якщо необхідність такого дозволу передбачено законодавством України, або недодержання встановленого порядку пересування і зміни місця проживання, або ухилення від виїзду з України після закінчення відповідного терміну перебування, неприбуття без поважних причин до визначеного місця навчання або працевлаштування після в`їзду в Україну у визначений строк, а так само порушення правил транзитного проїзду через територію України, крім порушень, передбачених частиною другою цієї статті, - тягнуть за собою накладення штрафу від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», іноземці та особи без громадянства в`їжджають в Україну за наявності визначеного цим Законом чи міжнародним договором України паспортного документа та одержаної у встановленому порядку візи, якщо інше не передбачено законодавством чи міжнародними договорами України. Це правило не поширюється на іноземців та осіб без громадянства, які перетинають державний кордон України з метою визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового або тимчасового захисту чи отримання притулку.

Частинами 1, 2 ст. 16 цього ж Закону визначено, що реєстрація іноземців та осіб без громадянства, які в`їжджають в Україну, здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон України органами охорони державного кордону. Відмітка про реєстрацію іноземця або особи без громадянства в паспортному документі та/або імміграційній картці або інших передбачених законодавством України документах дійсна на всій території України незалежно від місця перебування чи проживання іноземця або особи без громадянства на території України.

За змістом ч.1 ст. 30 цього ж Закону центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органи охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України) або органи Служби безпеки України можуть лише на підставі винесеної за їх позовом постанови адміністративного суду примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо вони не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення, крім випадків затримання іноземця або особи без громадянства за незаконне перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України та їх передачі прикордонним органам суміжної держави.

Під час здійснення своїх повноважень, ДМС керується Інструкцією про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України 23.04.2012 № 353/271/150 (у редакції наказу Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України 22.01.2018 № 38/77), яка визначає порядок дій посадових осіб Державної міграційної служби України, її територіальних органів і територіальних підрозділів (далі - органи ДМС), органів охорони державного кордону та органів Служби безпеки України (далі - СБУ) під час прийняття рішень про примусове повернення і примусове видворення іноземців та осіб без громадянства (далі - іноземці), їх ідентифікації і вжиття заходів з безпосереднього примусового повернення, поміщення до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні (далі - ПТПІ), а також під час прийняття рішень про продовження строку затримання.

Відповідно до п. 2, 4, 5 Інструкції, у цій Інструкції терміни «примусове повернення» та «примусове видворення» означають систему адміністративно-правових заходів, спрямованих на примушування іноземців, які незаконно перебувають в Україні, покинути територію України всупереч їх волі і бажанню. Дія цієї Інструкції поширюється на посадових осіб територіальних органів, територіальних підрозділів ДМС, органів охорони державного кордону, органів СБУ та іноземців, які підлягають примусовому поверненню чи примусовому видворенню у випадках, передбачених Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства». Іноземці можуть бути примусово повернуті до країни походження чи третьої країни на підставі рішення органу ДМС або органу охорони державного кордону, або органу СБУ про примусове повернення чи примусово видворені на підставі винесеної за позовом цих органів/підрозділів постанови адміністративного суду про примусове видворення. Підставами для прийняття рішення про примусове повернення іноземців до країни походження або третьої країни є, зокрема, дії, що порушують законодавство України про правовий статус іноземців та осіб без громадянства.

Як вбачається з мотивувальної частини рішення: «15.08.2019 року співробітниками ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області був виявлений громадянин Республіки Азербайджан ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який знаходиться на території України з порушенням Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства». На територію України іноземець прибув 28.04.2019 року авіаційним транспортом з приватною метою через пункт пропуску «Бориспіль». Під час перебування в Україні працював продавцем фруктів на ринку «Троєщина». Дозволу на працевлаштування не мав, оскільки не знав, що він необхідний. Заробляв 200 грн. на день. Останній час проживав за адресою: АДРЕСА_1 . Територію України не залишив у встановлений термін через відсутність коштів на квитки до Азербайджану. За порушення правил перебування іноземних громадян на території України громадянин Республіки Азербайджан ОСОБА_1 , був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 203 КУпАП. Встановлені обставини, а саме: нелегальне становище, відсутність у громадянина Республіки Азербайджан підстав для подальшого перебування на території України.»

Згідно розділу ІІ Інструкції, Рішення про примусове повернення до країни походження або третьої країни іноземця або особи без громадянства готує у двох примірниках посадова особа органу ДМС, органу охорони державного кордону та органу СБУ і затверджує начальник (заступник начальника) відповідного органу/підрозділу або особа, яка виконує його обов`язки, за наявності підстав, зазначених у пункті 5 розділу І цієї Інструкції, з подальшим повідомленням щодо рішення про примусове повернення до країни походження або третьої країни іноземця або особи без громадянства упродовж 24 годин прокурора за територіальністю про підстави прийняття такого рішення. Інформацію надсилають відомчою електронною поштою (факсимільним зв`язком): органи ДМС - до апарату ДМС; органи охорони державного кордону - до Адміністрації Держприкордонслужби; регіональні органи СБУ - до Центрального управління СБУ.

Рішення про примусове повернення оголошується іноземцю протягом 72 годин з дати його ухвалення, за винятком випадків, коли місцезнаходження іноземця не встановлено, в присутності перекладача та/або законного представника (на вимогу особи) під підпис та обліковується посадовою особою органу ДМС, органу охорони державного кордону та органу СБУ, яка уповноважена складати документи для примусового повернення, у журналі обліку прийнятих рішень про примусове повернення та видворення з України іноземців та осіб без громадянства (додаток 3). У разі відмови іноземця від особистого підпису в рішенні про примусове повернення посадова особа робить про це запис у рішенні про примусове повернення в присутності двох свідків.

Один з примірників рішення про примусове повернення видається іноземцю, стосовно якого воно прийнято, інший залишається в органі, який його прийняв.

У разі прийняття рішення про примусове повернення в паспортному документі іноземця скасовується віза, вилучаються документи, що підтверджують законні підстави перебування в Україні, та проставляється штамп, зразок якого наведено в додатку 4 до цієї Інструкції.

Іноземець зобов`язаний самостійно залишити територію України у строк, зазначений у рішенні про примусове повернення.

Витрати, пов`язані із супроводом іноземця під час виконання рішення про примусове повернення, здійснюються за рахунок та в межах кошторису органів ДМС та органів охорони державного кордону, в яких проходять службу (працюють) такі посадові особи.

З метою контролю за виконанням іноземцем рішення про примусове повернення посадові особи органів ДМС та органів охорони державного кордону можуть супроводжувати такого іноземця територією України до пункту пропуску (пункту контролю) через державний кордон України, через який іноземець запланував виїзд.

Під час прийняття Рішення про примусове повернення до країни походження або третьої країни гр. Республіки Азербайджан ОСОБА_1 від 15.08.2019 року головним спеціалістом відділу ДМС не був залучений перекладач, що підтверджується відсутністю відповідної відмітки у вказаному рішенні, в той же час, відповідач не скористався подати відзив до позовної заяви на спростування вказаних обставин.

У відповідності з ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

У даному випадку, за відсутності залученого під час винесення Рішення перекладача, у суду відсутні підстави вважати, що позивач розумів та міг скористатись своїми правами. Наведене свідчить про неправомірність Рішення про примусове повернення до країни походження або третьої країни гр. Республіки Азербайджан ОСОБА_1 від 15.08.2019 року, оскільки не були дотримані процедурні питання, що позбавило позивача можливості скористатись правовою допомогою, подати свої докази, заявляти клопотання тощо. Вказане призводить не необхідності задоволення вимог позивача та скасування відповідного рішення.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів суд приходить до висновку, що позовні вимоги Громадянина Республіки Азербайджан ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області про визнання протиправним та скасування рішення про примусове повернення до країни походження або третьої країни є обгрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 6, 194, 211, 217, 288, 289, 373 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст. 26, 30, 31 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», , суд -

у х в а л и в:

Адміністративний позов Громадянина Республіки Азербайджан ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області про визнання протиправним та скасування рішення про примусове повернення до країни походження або третьої країни - задовольнити.

Рішення від 15.08.2019 року Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області про примусове повернення до країни походження або третьої країни громадянина Республіки Азербайджан ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - визнати протиправним та скасувати.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду через Дніпровський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 17.12.2020 року.

Учасники справи:

Позивач - громадянин Республіки Азербайджан ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 );

Відповідач - Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області (м. Київ, вул. Березняківська, 4а, код ЄДРПОУ 42552598).

Суддя -