Рішення № 93603062, 09.12.2020, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/6496/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" грудня 2020 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючої судді Яровенко Н.О.,

при секретарі Локотковій І.С.,

за участі:

заявника ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за заявою ОСОБА_2 , заінтересована особа: Київська міська рада про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем, -

в с т а н о в и в :

Заявник звернувся до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання спадкоємця ОСОБА_2 з 11 березня 1998 року по 06 квітня 2020 року однією сім`єю разом зі спадкодавцем ОСОБА_3 .

В обґрунтування заяви вказує, що з 11 березня 1998 року заявник проживала з ОСОБА_3 однією сім`єю, вели спільне господарство. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер. Організацію поховання та всі витрати пов`язані з цим заявник взяла на себе. Коли заявник звернулась до приватного нотаріуса з метою отримання спадщини, то ОСОБА_2 було роз`яснено, що для прийняття спадщини необхідно рішення суду на підтвердження проживання однією сім`єю не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини. Факт проживання заявника та спадкодавця ОСОБА_3 підтверджується актом про склад сім`ї . купівлею будинку та земельної ділянки та рішенням суду. Показаннями свідків та поясненнями заявника.

12 серпня 2020 року представник заінтересованої особи ОСОБА_4 подала відзив на заяву в якому просила ухвалити рішення згідно норм чинного законодавства та розглядати справу за відсутності представника КМР.

Заявник в судовому засіданні заяву підтримала в повному обсязі та просила її задовольнити.

Представник заінтересованої особи заінтересованої особи в судове засідання не з`явилась. В поданому відзиві просила розгляд справи здійснювати у відсутність представника.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 12 травня 2020 року відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 28 липня 2020 року клопотання представника заявника про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції залишено без розгляду.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 07 вересня 2020 року клопотання представника заявника про витребуванні доказів задоволено. Витребувано від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Євдокії Юріївни (02152, м. Київ, б-р Шевченка, 38, прим. 147, кімн. 5,7, 01032)копію спадкової справи щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 .

09 листопада 2020 року на виконання ухвали суду від 07 вересня 2020 року приватним нотаріусом КМНО Буждиганчука Є.Ю. направлено належним чином завірену копію спадкової справи № 16/2020 щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .

Протокольною ухвалою від 09 грудня 2020 року судом було задоволено клопотання про допит свідків в судовому засіданні.

Суд, заслухавши пояснення заявника, допитавши свідків, дослідивши письмові докази по справі, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як вбачається з пояснень та матеріалів справи, ІНФОРМАЦІЯ_1 спадкодавець ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть виданого Київським міським відділом державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) серії НОМЕР_1 (актовий запис № 5819). (а.с. 8)

Статтею 1270 ЦК України визначено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

З матеріалів спадкової справи вбачається, що 06 липня 2020 року ОСОБА_2 звернулась до приватного нотаріуса КМНО Буджиганчук Є.Ю. із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 .

Як зазначає заявник в своїй заяві, приватним нотаріусом Буджиганчук Є.Ю. в усному порядку було роз`яснено відсутність підстав для видачі свідоцтва про прийняття спадщини, оскільки у спадкоємця відсутні докази того, що вона проживала зі спадкодавцем не менше як п`ять років до дня відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1264 ЦК України, яка передбачає: «у четверту чергу право власності на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкоємцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини».

Сім`я є первинною й основною ланкою побудови будь-якого суспільства. Вона є відправним пунктом у формуванні дитини як особистості та активного члена суспільства, громадянина держави.

Зі ст. 3 Сімейного кодексу України вбачається визначення сім`ї, як первинного та основного осередку суспільства. Сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Сім`я створюється на підставі:

- укладеного шлюбу;

- кровного споріднення;

- усиновлення;

- на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

П.21 ППВСУ від 30.05.2008 р.№7 "Про судову практику у справах про спадкування" визначено, що при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК (2947-14) про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік),які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім`ї, тощо. Правила статті 1264 ЦК (435-15) не стосуються дітей, влаштованих у прийомні сім`ї та дитячі будинки сімейного типу. До числа спадкоємців четвертої черги не входить особа, яка хоча і проживала спільно зі спадкодавцем, але перебувала у зареєстрованому шлюбі з іншою особою. Проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення в них права на спадкування за законом у першу чергу на підставі статті 1261 ЦК.

Таким чином, при з`ясуванні наявності чи відсутності підстав вважати, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 проживали однією сім`єю, підлягають встановленню в сукупності такі факти, як спільне проживання, спільний побут, наявність взаємних прав та обов`язків.

За правилами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів та показами свідків.

Заявником на підтвердження факту сумісного проживання надано наступні докази.

Так, з акту про проживання від 15 квітня 2020 року вбачається, що ОСОБА_3 дійсно проживав з 11 березня 1998 року по дату смерті , а саме ІНФОРМАЦІЯ_1 за місцем реєстрації - АДРЕСА_1 . (а.с.7)

Відповідно до довідки про реєстрацію місця проживання особи, ОСОБА_3 з 03 листопада 2005 року по дату надання довідки (27 грудня 2019 року) зареєстрований був за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.12). Також. за даною адресою по сьогоднішній день зареєстрована ОСОБА_2 (а.с. 11).

Як вбачається з договору купівлі-продажу житлового будинку від 23 серпня 2000 року, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 купили в рівних частках кожний житловий будинок під АДРЕСА_1 .

В подальшому, рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 28 лютого 2006 року позов ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Дніпровської РДА про визнання права власності та введення в експлуатацію будівель задоволено. Визнано в рівних частках за ОСОБА_1 та ОСОБА_3 право власності на житловий будинок (літ. А), гараж (літ. Б) та госполарський блок (лат. В) по АДРЕСА_1 .

Допитаний свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні засвідчила, що вона є сусідкою та заявниці ОСОБА_2 . Повідомила, що перебуває в дружній відносинах. Також повідомила, що заявник та померлий проживали однією сім`єю як чоловік та жінка та завжди вважала, що вони були чоловіком та дружиною.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснила, що є сусідкою близько 20 років. Також повідомила, що заявник та померлий проживали разом однією сім`єю.

Суд приймає до уваги покази свідків, які підтвердила, що заявник ОСОБА_2 та ОСОБА_3 проживали однією сім`єю за адресою АДРЕСА_1 , вели спільне господарство, оскільки у суду не має підстав ставити під сумнів достовірність і правдивість фактів, повідомлених свідками. Дані про заінтересованість свідків в результаті розгляду справи відсутні, їх показання об`єктивно підтверджуються та не суперечать іншим наданим доказам.

Як вбачається із заяви, заявник просить встановити факт проживання однією сім`єю з померлим ОСОБА_3 починаючи з 11 березня 1998 року по день смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Так, відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України визначено, що Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.

Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли та продовжують існувати після набрання ним чинності.

Виходячи із принципу незворотності дії у часі, встановленого ч. 1 ст. 58 Конституції України та ст. 5 ЦК України, на правовідносини, що виникли раніше дія вказаних нормативних актів не поширюється.

Інститут спільного проживання осіб як чоловіка і жінки, який породжує юридичні наслідки, передбачений Цивільним кодексом 2004 року і такий факт може бути встановлений лише з 01 січня 2004 року.

Виходячи з предмету спору та норм чинного законодавства, якими регулюються правовідносини, які виникли між сторонами спору, суд приходить до висновку, що вимоги заявника про встановлення факту проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з 11 березня 1998 року по 06 квітня 2020 року підпадають під застосування Кодексу про шлюб та сім'ю України (в редакції 1969 р.), нормами якого чітко визначено реєстрація шлюбу у державних органах реєстрації актів громадянського стану, при цьому, зазначений Кодекс не передбачав право встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, а тому вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню, а саме встановити факт проживання однією сім`єю ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з 1 січня 2004 року по 06 квітня 2020 року.

Аналізуючи зібрані у справі письмові докази, з урахуванням заявника та його представника, наданих письмових доказів та допитаних свідків, суд прийшов висновку про доведеність заявлених вимог щодо встановлення факту проживання ОСОБА_2 однією сім`єю разом з ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Києві з 01січня 2004 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 - день смерті ОСОБА_3 .

Керуючись ст. ст. 328, 1261, 1264,1270 ЦК України, ст. ст. 3 СК України, Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», та керуючись ст. ст. 7-13, 76-81, 139, 141, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_2 , заінтересована особа: Київська міська рада про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем - задовольнити.

Встановити факт постійного проживання спадкоємця ОСОБА_2 однією сім`єю разом зі спадкодавцем ОСОБА_3 з ІНФОРМАЦІЯ_2 по день смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В іншій частині заявлених вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому копія повного судового рішення не була вручена в день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому копії повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 09 грудня 2020 року.

Відомості про сторін:

Заявник: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Заінтересована особа: Київська міська рада, код ЄДРПОУ 22883141, адреса: м. Київ, вул. Хрещатик, 36.

Суддя Н.О. Яровенко