Рішення № 93599010, 17.12.2020, Решетилівський районний суд Полтавської області

єдиний унікальний номер справи 546/1167/17

номер провадження 2/546/30/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2020 року м. Решетилівка

Решетилівський районний суд Полтавської області в складі головуючого судді Зіненка Ю.В., за участі секретаря судового засідання Гудзенко С.В., представника позивача ОСОБА_1 , представника відповідача ТОВ АФГ «Еліта» Назаревича І.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за уточненими позовом ОСОБА_2 , від імені якого діє представник позивача ОСОБА_3 , до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрооб`єднання фермерських господарств «Еліта» про стягнення орендної плати, пені, трьох відсотків річних та індексу інфляції,-

встановив:

Позивач ОСОБА_2 , від імені якої діє представник позивача адвокат Сенкевич В.І., звернулася 06 грудня 2017 року до Решетилівського районного суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю агрооб`єднання фермерських господарств «Еліта» про стягнення орендної плати, пені, трьох відсотків річних та індексу інфляції.

З позовної заяви вбачається, що позивачці на підставі державних актів на право власності на землю серії ІІ – ПЛ №059049 від 06.12.2000 р. та серія ІІ-ПЛ №059041 від 03.11.2000 р. належать земельні ділянки площею 2,45 га та 3,16 га відповідно, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані на території Малобакайської сільської ради Решетилівського району Полтавської області. 03 січня 2008 року були укладені договори оренди на зазначені земельні ділянки між позивачкою та відповідачем. ТОВ «АФГ «Еліта» протягом 2014 року використовувало дані земельні ділянки, що підтверджується довідками із Малобакайської сільської ради Решетилівського району Полтавської області. В свою чергу, незважаючи на використання відповідачем належних позивачці земельних ділянок орендна плата за 2014 рік сплачена не була.

Відповідно до п.4.1 договорів оренди землі (з врахуванням внесення змін додатковою угодою) за користування вказаною земельною ділянкою Орендар сплачує Орендодавцю кожного року орендну плату в розмірі 3% від вартості земельної ділянки. Згідно до п. 4.2 договору оренди землі обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції.

З огляду на індекси інфляції з січня 2008 року по квітень 2015 року орендна плата за 2014 рік відповідно до договорів оренди землі становить 756,12 грн * 2,361 індекс інфляції за даний період = 1785,19 грн.

Пунктом 4.11 Договору оренди передбачено, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим Договором справляється пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від прострочення суми за кожен день прострочення. Відповідно до наведених позивачем розрахунків суми пені загальна пеня за договором складає 472,26 грн. Керуючись статтею 625 ЦК України, позивачка просила стягнути з відповідача на її користь відповідно до наведених розрахунків 848,77 грн суму індексу інфляції та три проценти річних з 01 квітня 2015 року по 24 жовтня 2017 року в розмірі 137,63 грн.

Позивачка вказує, що загальна сума заборгованості становить 3243,85 грн (1785,19 грн + 472,26 + 848,77 + 137,63). Оскільки в оренду було здано дві земельні ділянки, то заборгованість за 2014 рік становить 3243,85*2=6487,70 грн.

Посилаючись на вищевикладені обставини та положення ст.ст. 526, 629, 632, 525, 625 ЦК України, позивачка ОСОБА_2 , від імені якої діє адвокат Сенкевич В.І., звернулася до Решетилівського районного суду Полтавської області з вказаним цивільним позовом про стягнення орендної плати, пені, трьох відсотків річних та індексу інфляції в розмірі 6487,70 грн, а також відстрочити сплату судового збору та покласти на відповідача всі судові витрати (а.с.1-3).

Ухвалою суду від 07 грудня 2017 року в задоволенні клопотання ОСОБА_2 про відстрочення судового збору було відмовлено та залишено позовну заяву без руху (а.с.23).

Після усунення недоліків позовної заяви ухвалою суду від 21 грудня 2017 року по даній справі було відкрито провадження та призначено підготовче судове засідання (а.с.30).

24 січня 2018 року до суду надійшов відзив на позовну заяву від представника відповідача ОСОБА_4 (а.с.35-39), в якому відповідач позов не визнав, оскільки сторонами в договорі оренди було узгоджено орендну плату у розмірі 756,12 грн. Однак в доданих розрахунках позивачкою вказується сума основного боргу орендної плати за землю за 2014 рік у розмірі 1785,19 грн. Пунктом 4.6 договору передбачено, що розмір орендної плати переглядається по мірі необхідності у разі, зокрема, підвищення цін, тарифів у тому числі внаслідок інфляції . Істотними умовами будь – якого договору є його предмет, трок та ціна. Згідно п. 11.1 договору зміна умов здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. Пропозиції щодо змін до договорів оренди земельної ділянки від позивача не надходили та ТОВ АФГ «Еліта» не погоджувались. Відповідач зазначає, що сума орендної плати, що повинна бути передана орендарем до видачі позивачу за 2014 рік складає 756,12 – 15% = 642,7 грн по кожній земельній ділянці. Крім цього представник відповідача зазначав, що внесення орендарем орендної плати за майбутній період, як це передбачено п.4.7 Договору є правом відповідача, а не зміною умов договору. Реалізація даного права орендарем потребує лише усної згоди (відсутності заперечень) орендодавця. Також представник відповідача ОСОБА_4 звертає увагу на те, що позивачкою не підтверджено документально наявність боргу по сплаті орендної плати, не вказано загальну суму орендної плати, отриманої позивачкою у 2009 – 2013 роках. Натомість ТОВ АФГ «Еліта» підтверджує виконання в повному обсязі своїх грошових зобов`язань за укладеним договором оренди письмовим доказом – розрахунком. Крім цього відповідач також заперечує проти відшкодування будь – яких витрат, крім мінімальних, на професійну правничу допомогу, враховуючи, що даний позов є повною копією позовів від інших орендодавців до ТОВ АФГ «Еліта», що вже неодноразово розглядалися за участю тих же представників – адвокатів.

21 травня 2018 року до суду надійшла заява про збільшення позовних вимог по даній справі, в якій представник позивачки ОСОБА_2 ОСОБА_3 просив стягнути з ТОВ АФГ «Еліта» на користь позивачки заборгованість в сумі 7543,92 грн за орендну плату за 2014 рік, що складається з невиплаченої орендної плати за користування земельними ділянками в сумі 3571,80 грн, суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції – 2054,84 грн, суми пені – 1582,10 грн суми 3% річних 336,60 грн.

Спрощене позовне провадження було відкрито ухвалою суду від 23.03.2018 р. та призначено судове засідання (а.с.63). Розгляд справ неодноразово відкладався за клопотаннями учасників розгляду справи.

У зв`язку зі звільненням 27.09.2018 р. у відставку судді ОСОБА_5 справу розподілено судді Лизенко І.В., яка була відряджена до Решетилівського районного суду Полтавської області на підставі рішення Вищої ради правосуддя від 22.01.2019 р. №175/о/15-19 строком на один рік. У зв`язку із закінченням терміну відрядження судді Лизенко І.В. дана справа в порядку ст. 33 ЦПК України передана на розгляд судді Решетилівського районного суду Полтавської області ОСОБА_6 .

Ухвалою суду від 04.08.2020 р. справу прийнято до свого провадження та призначено підготовче судове засідання по справі (а.с.118). За клопотанням представника відповідача підготовче судове засідання було відкладено (а.с.127) на 06 жовтня 2020 року.

14 грудня 2020 року до суду від представника відповідача ОСОБА_4 надійшла заява про застосування позовної давності до вимоги по стягненню пені за невиконання зобов`язання, яка нарахована з порушенням строку спеціальної позовної давності в заяві про збільшення позовних вимог від 20.05.2018 р. (більше ніж за 12 місяців до дати звернення в суд – 21 грудня 2017 року) (а.с.148).

В судовому засіданні 16.12.2020 р. представник позивачки ОСОБА_1 просив задовольнити позов в повному обсязі, посилався на обставини, викладені в позові та в заяві про уточнення позовних вимог. Представник відповідача ОСОБА_4 в задоволенні позову просив відмовити з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву, щодо стягнення пені просив застосувати строк позовної давності.

Позивачка ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, про час і місце розгляду справи була повідомлена належним чином, заяв та клопотань суду не направляла.

Суд, заслухавши пояснення та доводи представника позивачки адвоката Грущанського В.О., представника відповідача ТОВ «АФГ «Еліта» адвоката Назаревича І.Р., дослідивши письмові докази по справі, надані особами, що беруть участь у справі на засадах змагальності та диспозитивності, вивчивши заяви по суті справи, які подані учасниками справи, та всі докази в їх сукупності, і давши цим доказам в їх сукупності та взаємозв`язку відповідну оцінку приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 , від імені якого діє представник позивача ОСОБА_3 , до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрооб`єднання фермерських господарств «Еліта» про стягнення орендної плати, пені, трьох відсотків річних та індексу інфляції підлягають частковому задоволенню, виходячи з таких підстав.

Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Згідно ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч.1 ст.12 ЦПК України).

Судом встановлено, що ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ПЛ № 059049, виданого 06 грудня 2000 року Малобакайською сільською радою народних депутатів, зареєстрованого за № 656, належала на праві приватної власності земельна ділянка площею 2,45 га, що розташована на території Малобакайської сільської ради Решетилівського району Полтавської області та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.7).

Крім цього, ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ПЛ № 059041, виданого 03 листопада 2000 року Малобакайською сільською радою народних депутатів, зареєстрованого за № 649, належала на праві приватної власності земельна ділянка площею 3,16 га, що розташована на території Малобакайської сільської ради Решетилівського району Полтавської області та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.11).

03 січня 2008 року між орендодавцем ОСОБА_2 з одного боку та орендарем ТОВ АФГ «Еліта» з другого боку було укладено договір оренди земельної ділянки про те, що орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне володіння і користування земельну ділянку, яка знаходиться на території Малобакайської сільської ради Решетилівського району Полтавської області (а.с.4-5). В оренду передається земельна ділянка загальною площею 2,45 га для виробництва сільськогосподарської продукції та розміщення відповідної виробничої інфраструктури (п. 5.1 Договору), за користування якою Орендар сплачує Орендодавцю кожного року орендну плату в розмірі 2 % від вартості земельної ділянки (п.4.1 Договору). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з врахуванням індексів інфляції (п.4.2 Договору). Орендна плата вноситься в строки до 1 квітня наступного року (п.4.3 Договору). Відповідно до п.2.4 Договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 22712 грн. Договір укладається на термін 5 років починаючи з дати державної реєстрації і діє до 01 січня 2013 року. Пунктом 4.7. договору визначено, що орендар на визначених у цьому розділі умовах може вносити плату за майбутній період за додатковою згодою сторін. Пунктом 4.11 Договору передбачено, що у разі не внесення орендної плати у строки визначені цим Договором справляється пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від прострочення суми за кожен день прострочення.

В той же день, 03 січня 2008 року між орендодавцем ОСОБА_2 з одного боку та орендарем ТОВ АФГ «Еліта» з другого боку було укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 3,16 га (а.с.8-10). За користування вказаною земельною ділянкою Орендар сплачує Орендодавцю кожного року орендну плату в розмірі 3 % від вартості земельної ділянки, що становить 756,12 грн (п.4.1 Договору). В решті пунктів договорим мають ідентичний зміст.

Вказані договори оренди були підписані особисто орендодавцем ОСОБА_2 та орендарем ТОВ АФГ «Еліта» та зареєстровані у Решетилівському районному відділі Полтавської регіональної філії ДП ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 15 грудня 2008 року та від 19 листопада 2009 року за №040956100235.

Як було встановлено в судовому засіданні та не оспорювалося сторонами, додатковою угодою орендна плата щодо земельної ділянки площею 2,45 га була збільшена до 3% (756,12 грн) від вартості земельної ділянки.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі – це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 2 ст. 409 ЦК України передбачено, що власник земельної ділянки має право на одержання плати за користування нею. Розмір плати, її форма, умови, порядок та строки її виплати встановлюються договором.

Статтею 15 Закону України «Про оренду землі» визначено, що однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її виплати.

У відповідності до ст.ст. 21-23 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю – це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюється за згодою сторін у договорі оренди. Орендна плата може справлятися у грошовій, натуральній та відробітковій (надання послуг орендодавцю ) формах. Сторони можуть передбачити в договорі оренди поєднання різних форм орендної плати. Орендна плата за земельні частки (паї) встановлюється як правило у грошовій формі. За добровільним рішенням власника земельної частки (паю) орендна плата за земельні частки (паї) може встановлюватися у натуральні формі. Внесення орендної плати оформлюється письмово, за винятком перерахування коштів через фінансові установи. Орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін.

Орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати (стаття 24 цього Закону).

Згідно з частинами 2 та 3 ст. 632 ЦК України зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З поданих відповідачем розрахунків нарахування орендної плати по договору оренди земельної ділянки від 03.01.2008 р. площею 3,16 га та площею 2,45 га вбачається, що ОСОБА_2 в 2012 році повинно бути виплачено орендну плату в розмірі 756,12 грн (до видачі за вирахуванням податку – 642,7 грн), фактично було виплачено 1377 грн пшеницею, кукурудзою, соняшником, фактична вартість яких 1618 грн; в 2013 році повинно бути виплачено орендну плату в розмірі 756,12 грн (до видачі за вирахуванням податку – 642,7 грн), фактично було виплачено 1377 грн пшеницею, кукурудзою, соняшником, фактична вартість яких 1512,5 грн (а.с. 40, 41). З цих же розрахунків вбачається, що в графі «Фактично виплачено» суми за 2014 рік не вказані. Представник відповідача ОСОБА_4 пояснив, що в даній таблиці вказано запланована підприємством збільшена сума до видачі та з урахуванням плати за майбутній період, тобто сплачені пшеницею, кукурудзою, соняшником в 2012 -2013 роках суми 1377,00 грн за 2012 рік та 1377, 00 грн за 2013 рік включають в себе і орендну плату за 2014 рік. Це було зроблено для заохочення пайовиків до подальших договірних відносин.

Відповідно до пункту 11. 1 договорів оренди, зміна умов здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін.

Судом встановлено, що протягом 2012-2014 років позивачка ОСОБА_2 не зверталася до орендаря з письмовою вимогою про зміну умов договору у частині розміру орендної плати чи нормативної грошової оцінки землі.

Суд не приймає пояснення представника відповідача ОСОБА_4 щодо того, що в 2012-2013 роках орендну плату позивачці ОСОБА_2 було виплачено в збільшеному розмірі на підставі п. 4.7 договору, і ці суми включають також і орендну плату за 2014 рік, оскільки відповідно до п.4.7 договорів оренди внесення плати за майбутній період можливе тільки за додатковою згодою сторін. Відповідно до наданих в судовому засіданні пояснень представника позивача ОСОБА_1 , не спростованих стороною відповідача, ніякої згоди про виплату орендної плати за майбутній період між сторонами не було. Так само судом не приймається і твердження представника відповідача щодо того, що самим прийняттям вказаної суми позивач визнав цей факт, оскільки воно суперечить п.4.7 договорів оренди.

Зазначена в наданих розрахунках нарахованої орендної плати - «запланована підприємством збільшена сума до видачі та з урахуванням плати за майбутній період» судом не приймається з цих же підстав.

Таким чином, суд приходить до висновку, що виплата орендної плати в підвищеному розмірі в 2012-2013 роках орендодавцю ОСОБА_2 не може вважатися переплатою орендної плати, яка враховує і виплату орендної плати за 2014 рік, а може лише бути розцінено судом як добровільне збільшення орендарем її розміру.

В той же час, враховуючи відсутність письмової додаткової згоди між сторонами про збільшення розміру орендної плати, і відмову сплачувати ОСОБА_2 орендну плату за 2014 рік, враховуючи переплату, яка існує на думку представника відповідача, суд приходить до висновку, що за 2014 рік орендна плата повинна бути сплачена позивачці ОСОБА_2 в сумі 1512 грн 24 коп., враховуючи наступне.

В договорах оренди земельної ділянки площею 2,45 га та площею 3,16 га зазначена нормативно-грошова оцінка земельної ділянки 22712 грн.

Відповідно до п.4.1 договорів оренди землі за користування вказаною земельною ділянкою Орендар сплачує Орендодавцю кожного року орендну платуз урахуванням виправлень в розмірі 3% - 756,12 грн від вартості земельної ділянки.

Пунктом 4.2 договору зазначено, що обчислення орендної плати за землю здійснюється з врахуванням індексу інфляції.

Відповідно до пункту 4.6 договорів оренди земельної ділянки розмір орендної плати переглядається по мірі необхідності, зокрема, у разі зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції.

За змістом підпунктів 9.1.2 та 9.4 договору оренди земельної ділянки орендодавець має право вимагати від орендаря збільшення розмірів орендної плати у випадках, визначених цим договором, а орендар зобов`язаний своєчасно вносити орендну плату.

Верховний Суд в постанові від 16 травня 2018 року по справі № 525/301/16-ц дійшов висновку, що при наявності умов договору, які сторони добровільно погодили, про визначення остаточного розміру орендної плати з урахуванням індексів інфляції, такий розмір має визначатись із застосуванням визначеного індексу інфляції.

Щорічна орендна плата визначена та погоджена сторонами в грошовому розмірі 756 грн 12 коп., що підтверджується розрахунками нарахування орендної плати, наданими представником відповідача ОСОБА_4 . Вказана сума сторонами визнається та не оспорюється. А тому суд не погоджується з твердженням представника позивача на те, що орендна плата за 2014 рік з урахуванням індексів інфляції за даний період має становити 1785,19 грн.

Враховуючи узгоджену сторонами орендну плату - 756,12 грн, на користь позивачки ОСОБА_2 підлягає стягненню з відповідача орендна плата за 2014 рік в сумі 1512 (одна тисяча п`ятсот дванадцять) грн 24 коп. (756,12*12) за дві земельні ділянки. Сума, яка підлягає стягненню, визначена судом без сплати податків і обов`язкових платежів, оскільки вони підлягають стягненню при виплаті орендної плати у встановленому законом порядку.

Відповідно п. 4.11 у разі не внесення орендної плати у строки визначені цим Договором справляється пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від прострочення суми за кожен день прострочення.

За правилами статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Тобто пеня - це санкція, яка нараховується з першого дня прострочення й до тих пір поки зобов`язання не буде виконано. Її розмір збільшується залежно від продовження правопорушення.

Правова природа пені така, що позовна давність до вимог про її стягнення обчислюється по кожному дню (місяцю), за яким нараховується пеня, окремо. Право на позов про стягнення пені за кожен день (місяць) виникає щодня (щомісяця) на відповідну суму, а позовна давність обчислюється з того дня (місяця), коли кредитор дізнався або повинен був дізнатися про порушення права.

За загальним правилом, що випливає із Цивільного кодексу України період, за який нараховується пеня за прострочення виконання зобов`язання, не обмежується.

Відповідно до частини другої статті 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Стаття 266 ЦК України передбачає, що зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

Отже аналіз норм статті 266, частини другої статті 258 ЦК України дає підстави для висновку про те, що стягнення неустойки (пені, штрафу) обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду, а починається з дня (місяця), з якого вона нараховується, у межах строку позовної давності за основною вимогою.

Такий правовий висновок було зроблено Верховним Судом України в постанові від 18 травня 2016 року по справі №6-474цс16.

В судовому засіданні представником відповідача ОСОБА_4 заявлено про застосування позовної давності до вимог про стягнення пені, в заяві про застосування позовної давності вказується дата звернення до суду (21 грудня 2017 року).

Відповідно до частини 2 статті 121 ЦПК України (в редакції чинній на час подачі позову – 06.12.2017 р.) якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 цього Кодексу, сплатить суму судового збору позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Тому датою звернення до суду слід вважати 06 грудня 2017 року.

Пеню слід розраховувати відповідно до даних, розміщених на офіційному сайті Національного Банку України, за період з 06 грудня 2016 року до 05 грудня 2017 року із суми невиплаченої орендної плати за 2014 рік по двом договорам оренди в сумі 1512,24 грн наступним чином:

за період з 06 грудня 2016 року по 13 квітня 2017 року: 1512,24 х 28,00 % (подвійна облікова ставка) / 100 / 365 (днів) x 128 (кількість днів у періоді) = 148,49 грн;

за період з 14 квітня 2017 року по 25 травня 2017 року : 1512,24 х 26,00 % / 100 / 365 x 41 = 44,17 грн;

за період з 26 травня 2017 року по 26 жовтня 2017 року 1512,24 х 25,00 % / 100 / 365 x 153 = 158,47 грн;

за період з 27 жовтня 2017 року по 05 грудня 2017 року 1512,24 х 27,00 % / 100 / 365 x 39 = 43,63 грн.

Всього - 148,49+44,17+158,47+43,63 = 394,76 грн.

При цьому суд погоджується із доводами представника відповідача ОСОБА_4 щодо застосування строку позовної давності до вимоги про стягнення пені саме з дати подання первісного позову. В той же час в частині інших позовних вимог (втрати від інфляції за час прострочення та три проценти річних) слід враховувати дату подання заяви про збільшення позовних вимог – 21 травня 2018 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Про необхідність застосування індексів інфляції при стягнення заборгованості по сплаті орендної плати неодноразово наголошував Верховний Суд в постановах

З огляду на це, з відповідача ТОВ АФГ «Еліта» підлягають стягненню втрати від інфляції за час прострочення в сумі 827 грн. 82 коп., які розраховується за формулою:

(Індекс інфляції) - добуток щомісячних індексів за відповідний період

(Збитки від інфляції) = (Сума боргу) (Індекс інфляції) / 100% - (Сума боргу)

Розрахунок: 1512,24 (сума боргу) х 154,75 % ( підсумковий індекс інфляції за час з 1 квітня 2015 року по 20 травня 2018 року) / 100 % - 1512,24 (сума боргу) = 827,82 грн.

Три проценти річних від простроченої суми: 1512,24 х 3,00% / 100 % / 365 х 1145 (кількість днів) = 142,32 грн.

Таким чином з відповідача ТОВ АФГ «Еліта» на користь позивачки ОСОБА_2 слід стягнути суму 2877,81 грн, з яких сума основного боргу (не виплачена орендна плата за 2014 рік на підставі двох договорів оренди) – 1512, 91 грн, пеня за прострочення сплати орендної плати – 394,76 грн, втрати від інфляції за час прострочення – 827,82 грн, три проценти річних від простроченої суми – 142,32 грн.

В задоволенні іншої частини позовний вимог слід відмовити.

Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З квитанції про сплату судового збору від 15.12.2017 року №0.0.917083959.1 філії ПОУ АТ «Ощадбанк» вбачається, що позивачками при зверненні до суду з даним цивільним позовом було сплачено судовий збір в розмірі 640 грн (а.с.26).

Зважаючи на те, що позовні вимоги суд задовольняє частково, в сумі 2877,14 грн, тобто 38,14% від суми позову, то з відповідача у відповідності до ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню судові витрати в сумі 244,10 грн.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

До закінчення судових дебатів представником позивача ОСОБА_1 суду було надану заяву про те, що стороною позивача будуть подані протягом п`яти днів докази понесених позивачкою ОСОБА_2 витрат на правову допомогу.

Зважаючи на це, питання щодо розподілу між сторонами витрат, пов`язаних з розглядом справи у виді витрат на професійну правничу допомогу в даному рішенні не вирішується.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 13, 15, 21-24 Закону України «Про оренду землі», ст.ст. 15, 409, 526, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 10, 11, 81, 141, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрооб`єднання фермерських господарств «Еліта» про стягнення орендної плати, пені, трьох відсотків річних та індексу інфляції задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрооб`єднання фермерських господарств «Еліта» на користь ОСОБА_2 2877 (дві тисячі вісімсот сімдесят сім) гривень 14 копійок, з яких невиплачена орендна плата за 2014 рік на підставі укладених договорів оренди – 1512, 24 грн, пеня за прострочення сплати орендної плати – 394,76 грн, втрати від інфляції за час прострочення – 827,82 грн, три проценти річних від простроченої суми – 142,32 грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрооб`єднання фермерських господарств «Еліта» на користь ОСОБА_2 судові витрати по справі (витрати по оплаті судового збору) в розмірі 244 грн 10 коп.

Для вирішення питання про судові витрати позивача на професійну правничу допомогу призначити судове засідання на 08 годин 20 хвилин 28 грудня 2020 року.

Надати позивачу строк для подання доказів щодо розміру понесених ним судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, роз`яснивши, що у випадку неподання відповідних доказів протягом встановленого строку заява залишається без розгляду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду через Решетилівський районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач – ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ;

представник позивача - Грущанський Владислав Олегович, робоча адреса: 36039, м. Полтава, вул. Пушкіна, 67, оф.6;

представник позивача - Сенкевич Володимир Іванович, робоча адреса: 36039, м. Полтава, вул. Пушкіна, 67, оф.6;

відповідач - Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрооб`єднання фермерських господарств «Еліта», місцезнаходження: 38423, с Бакай Решетилівського району Полтавської області, код ЄДРПОУ 24389445;

представник відповідача – Назаревич Ігор Ростиславович, робоча адреса: 38400, м. Решетилівка Полтавської області, вул. Джерельна, 41.

Повний текст рішення складений 17 грудня 2020 року.

Суддя Ю.В. Зіненко