Рішення № 93592623, 17.12.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2020 року м. Київ № 640/20344/19

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі судді Вєкуа Н.Г., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Об`єднана торговельна

компанія "ЄВРОПЛЮС"

до Офісу великих платників податків Державної податкової служби України

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

від 29.07.2019 року, -

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Об`єднана торговельна компанія "ЄВРОПЛЮС" (01014, м. Київ, вул. Звіринецька, 63, код ЄДРПОУ 30217001) з позовом до Офісу великих платників податків Державної податкової служби України (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11-Г, код ЄДРПОУ 39440996), в якому просить суд визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 29 липня 2019 року №0009684402.

Позовні вимоги мотивовано відсутністю підстав для застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "Об`єднана торговельна компанія "ЄВРОПЛЮС" штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію чи не реєстрацію податкових накладних, що не надаються отримувачу (покупцю). Позивач наголошує, що штраф в розмірі 6 785 549, 00 грн. є неспівмірним тяжкості начебто вчиненого податкового правопорушення та порушує баланс публічних інтересів та прав позивача, як сумлінного платника податків. Також, позивач наголошує на тому, що складеним за результатами камеральної перевірки Актом встановлено факт порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних, які вже були об`єктом перевірки згідно акту від 13.12.2018 №4113/28-10-44-02/30217001. При цьому, згідно зі ст. 61 Конституції України, ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.10.2019 відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що грошове зобов`язання визначається податковим-повідомленням рішенням, а не актом перевірки, проте позивачем не надано доказів застосування штрафних/фінансових санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування визначених в акті перевірки від 01.07.2018 №1954/28-10-44-02/30217001 з тих самих підстав, а отже спірне податкове повідомлення-рішення є правомірним, прийняте з урахуванням норм чинного законодавства та застосовано штрафні санкції за виявлені правопорушення. Також, відповідачем зазначено, що, виписані податкові накладні/розрахунки коригування зазначені в акті перевірки від 01.07.2018 №1954/28-10-44-02/30217001 зареєстровані Позивачем з пропуском граничного строку реєстрації, а тому враховуючи п. 201.10 ст. 201 ПК України та відповідно до п. 1201.1 ст. 1201 ПК України до ТОВ ОТК «ЄВРОПЛЮС» з врахуванням ст. 19 Конституції України на підставі наведених вище норм, за порушення платником податку податкового законодавства правомірно застосувано штрафні санкції.

Протокольною ухвалою суду від 30.01.2020 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні 15.12.2020 представниками сторін було надано додаткові пояснення по суті спірних правовідносин та за згодою сторін вирішено здійснювати подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи Офісом великих платників податків Державної податкової служби України проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних ТОВ ОТК «ЄВРОПЛЮС» в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За результатами перевірки контролюючим органом складено акт перевірки від 01.07.2019 №1954/28-10-44-02/30217001, згідно з висновками якого перевіркою встановлено порушення ТОВ ОТК «ЄВРОПЛЮС» пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, а саме несвоєчасно зареєстровано податкові накладні, а саме порушення термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцю - платнику податку на додану вартість, які наведено у таблиці 1.

За результатами розгляду заперечень на Акт перевірки 01.07.2019 №1954/28-10-44-02/30217001, висновки такого акту залишені податковим органом без змін.

На підставі акта перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 29.07.2019 №0009684402, яким за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних до позивача застосовано штраф у розмірі 6 785 459, 00 грн.

За результатами адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення від 29.07.2019 №0009684402, вказане рішення податкового органу залишено без змін, а скаргу позивача - без задоволення.

Вважаючи прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення від 29.07.2019 №0009684402 протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пункту 201.1. статті 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата складання податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду.

Відповідно до підпункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Пунктом 1201.1 статті 1201 Податкового кодексу України встановлено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Як встановлено під час судового розгляду справи, штраф, визначений податковим повідомленням-рішенням 29.07.2019 №0009684402 застосований за порушення граничних терміні реєстрації податкових накладних, що не надаються отримувачу (покупцю) та за порушення граничних терміні реєстрації податкових накладних, які оподатковуються за нульовою ставкою.

Системний аналіз статті 201, пункту 1201.1 статті 1201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) дає підстави для висновку про те, що порушення платником податку на додану вартість граничного строку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є підставою для застосування до такого платника штрафу, за виключенням випадку порушення строку реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю) та складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Тобто, для звільнення від відповідальності, передбаченої пунктом 1201.1 статті 1201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), необхідна наявність двох обов`язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 10.12.2019 року по справі №540/830/19.

Крім того, згідно з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 26.06.2018 по справі №816/1990/17, обов`язок щодо здійснення відповідної реєстрації покладається на платника податків як відносно податкових накладних, що надаються покупцю, так і податкових накладних, які не надаються покупцю, а також податкових накладних, складених за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування.

За змістом частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Також, частиною 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII встановлено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Як встановлено під час судового розгляду справи, позивачем з порушенням граничних строків реєстрації податкових накладних, визначених статтею 201 Податкового кодексу України, зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, перелік яких наведено в таблиці №1, зазначеній в акті перевірки.

При цьому, позивачем не заперечується факт порушення строків реєстрації відповідних податкових накладних, а наголошується на тому, що несвоєчасність реєстрації таких видів податкових накладних, які не надаються отримувачу (покупцю) та які оподатковуються за нульовою ставкою - не створює підстав для застосування штрафних санкцій.

В судовому засіданні 15.12.2020 судом було поставлено представникові позивача чітке запитання: чи відповідали податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю "Об`єднана торговельна компанія "ЄВРОПЛЮС", за пропущення термінів реєстрації яких до позивача застосовано штрафні санкції, одночасно двом обов`язковим вимогам, які б звільняли платника податків від обов`язку реєстрації спірних податкових накладних в ЄРПН, а саме: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою).

На зазначене запитання представником позивача було зазначено, що окремі податкові накладні ТОВ ОТК «ЄВРОПЛЮС» були такими, що не підлягали наданню отримувачу, а інші такими, що оподатковуються за нульовою ставкою. Проте, жодна з податкових накладних ТОВ ОТК «ЄВРОПЛЮС» не відповідача одночасно двом умовам. При цьому, на переконання представника позивача, достатньо лише однієї умови для нереєстрації зазначених вище накладних в ЄРПН.

Тобто, наданими представником позивача усними поясненнями в судовому засіданні 15.12.2020, що зафіксовано в протоколі судового засідання, підтверджується той факт, що податкові накладні ТОВ ОТК «ЄВРОПЛЮС», за порушення термінів реєстрації яких до позивача було застосовано штрафні санкції відповідали лише одній умові, що не давало позивачеві права вчасно не реєструвати такі накладні в ЄРПН, що ним і було зроблено.

Відповідно до пункту 201.10. статті 201 Податкового кодексу України, податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Аналіз наведеної норми свідчить, що у разі, коли законодавець виокремлює податкові накладні, які не надаються покупцю, та податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, ним застосовується слово "а також", натомість у пункті 1201.1 статті 1201 Податкового кодексу України використано інші обороти.

З огляду на викладене суд вважає необґрунтованими твердження позивача щодо незастосування штрафних санкцій в разі несвоєчасності реєстрації в ЄРПН податкових накладних, які не надаються отримувачу (покупцю) або які оподатковуються за нульовою ставкою, адже можливість не реєстрації податкових накладних в ЄРПН виникає лише якщо податкова накладна відповідає двом умовам одночасно, що підтверджується неодноразовою практикою Верховного Суду.

Разом з тим, що стосується тверджень позивача відносно того, що складеним за результатами камеральної перевірки Актом від 01.07.2019 встановлено факт порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних, які вже були об`єктом перевірки згідно акту від 13.12.2018 №4113/28-10-44-02/30217001, суд зазначає наступне.

Як свідчать матеріали справи, у 2018 році Офісом великих платників податків Державної податкової служби України було проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних ТОВ ОТК «ЄВРОПЛЮС» в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За результатами перевірки контролюючим органом було складено акт перевірки від 13.12.2018 №4113/28-10-44-02/30217001, згідно з висновками якого перевіркою встановлено порушення ТОВ ОТК «ЄВРОПЛЮС» пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, а саме несвоєчасно зареєстровано податкові накладні, а саме порушення термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцю - платнику податку на додану вартість, які наведено у таблиці 1.

На виконання вимог суду позивачем було надано порівняльну таблицю Актів камеральної перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних ТОВ ОТК «ЄВРОПЛЮС», в якій наведено перелік накладних, своєчасність реєстрації яких підлягала перевірці у 2018 році та у 2019 році.

Так, із зазначеної таблиці судом встановлено перелік накладних, які підлягали перевірці, виключно у 2019 році, а саме: №5385 від 06.04.2017; №1/1 від 03.04.2019; №1/1 від 02.04.2019; №1/1 від 12.04.2019; №1/1 від 05.04.2019; №1/1 від 04.04.2019; №1/1 від 11.04.2019; №1/1 від 08.04.2019; №1/1 від 01.04.2019; №1/1 від 15.04.2019; №2/1 від15.04.2019; №2/1 від 01.04.2019; №2/1 від 08.04.2019; №2/1 від 12.04.2019; №2/1 від 03.04.2019; №2/1 від 09.04.2019; №3/1 від 08.04.2019; №3/1 від 15.04.2019; №3/1 від 09.04.2019; №3/1 від 09.04.2019; №4/1 від 08.04.2019; №437 від 07.06.2018; №1 від 08.09.2018; №2 від 08.09.2018; №1 від 08.11.2018; №2 від 08.11.2018; №3 від 08.11.2018; №4 від 08.11.2018; №5 від 08.11.2018; №6 від 08.11.2018; №7 від 08.11.2018; №10 від 18.01.2019; №11 від 18.01.2019; №12 від 18.01.2019; №13 від 18.01.2019; №2 від 24.01.2019; №8 від 18.01.2019; №9 від 18.01.2019; 35803 від 13.03.2017; №5805 від 13.03.2017; №5807 від 16.03.2017; №5809 від 27.03.2017; №5811 від 16.03.2017; №5813 від 28.03.2017; №91 від 31.10.2018; №1 від 17.12.2018; №2 від 17.12.2018; №23 від 31.12.2018; №235/2 від 17.12.2018; №258/2 від 19.12.2018; №6 від 28.12.2018; №7 від 28.12.2018; №7 від 21.12.2018.

Тобто, загальна кількість таких накладних складає 52 одиниці.

Враховуючи наведені обставини, суд зазначає наступне.

Так, Актом перевірки від 13.12.2018 №4113/28-10-44-02/30217001 було встановлено порушення з боку позивача граничних термінів реєстрації податкових накладних, перелік яких наведено в таблиці №1 Акта перевірки.

Під час судового розгляду справи на запитання суду чи було контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення на підставі висновків Акта перевірки від 13.12.2018 №4113/28-10-44-02/30217001, відповідач надати відповідь не зміг, пояснень з яких підстав не було прийнято відповідне податкове повідомлення-рішення суду також надано не було.

На переконання суду, сам Акт перевірки і встановлені у ньому обставини можуть бути розцінені, як встановлення факту порушення позивачем приписів податкового законодавства щодо граничних термінів реєстрації податкових накладних та відповідальності за такі порушення, при цьому, неможливість встановлення факту прийняття податкового повідомлення рішення податковим органом на підставі висновків акта перевірки від 2018 року, не впливає на зазначені висновки щодо встановленого порушення.

Таким чином, суд приходить до висновку, що Актом перевірки від 2019 року встановлено факт порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних, які вже були об`єктом перевірки згідно акту від 13.12.2018 №4113/28-10-44-02/30217001, тобто частково встановлено порушення за один і той самий період по одним і тим самим накладним.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що штрафні санкції за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних не можуть бути застосовані до тих податкових накладних, які вже були предметом перевірки по Акту від 2018 року.

Проаналізувавши наведене у сукупності, суд приходить до висновку, що у відповідача були підстави для застосування до позивача штрафу за порушення граничного строку, передбаченого статтею 201 Податкового кодексу України, для реєстрації частини податкових накладних, перелік яких наведено в акті перевірки від 01.07.2019 №1954/28-10-44-02/30217001, а саме: №5385 від 06.04.2017; №1/1 від 03.04.2019; №1/1 від 02.04.2019; №1/1 від 12.04.2019; №1/1 від 05.04.2019; №1/1 від 04.04.2019; №1/1 від 11.04.2019; №1/1 від 08.04.2019; №1/1 від 01.04.2019; №1/1 від 15.04.2019; №2/1 від15.04.2019; №2/1 від 01.04.2019; №2/1 від 08.04.2019; №2/1 від 12.04.2019; №2/1 від 03.04.2019; №2/1 від 09.04.2019; №3/1 від 08.04.2019; №3/1 від 15.04.2019; №3/1 від 09.04.2019; №3/1 від 09.04.2019; №4/1 від 08.04.2019; №437 від 07.06.2018; №1 від 08.09.2018; №2 від 08.09.2018; №1 від 08.11.2018; №2 від 08.11.2018; №3 від 08.11.2018; №4 від 08.11.2018; №5 від 08.11.2018; №6 від 08.11.2018; №7 від 08.11.2018; №10 від 18.01.2019; №11 від 18.01.2019; №12 від 18.01.2019; №13 від 18.01.2019; №2 від 24.01.2019; №8 від 18.01.2019; №9 від 18.01.2019; 35803 від 13.03.2017; №5805 від 13.03.2017; №5807 від 16.03.2017; №5809 від 27.03.2017; №5811 від 16.03.2017; №5813 від 28.03.2017; №91 від 31.10.2018; №1 від 17.12.2018; №2 від 17.12.2018; №23 від 31.12.2018; №235/2 від 17.12.2018; №258/2 від 19.12.2018; №6 від 28.12.2018; №7 від 28.12.2018; №7 від 21.12.2018 - в загальній кількості 52 одиниці.

Поряд з цим, суд зазначає, що в судовому засіданні 15.12.2019 відповідачем було надано суду копію листа Офісу великих платників податків ДПС від 11.12.2020 №38517/10/28-10-04-03-02 щодо перерахунку суми штрафи за податковим повідомленням-рішенням, яке є предметом оскарження в даній справі, а саме - №0009684402 від 29 липня 2019 року.

Так, в зазначеному листі відповідачем вказано, що з 08.08.2020 року набрав чинності Закон України від 14.07.2020 №768 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб - підприємств», яким, зокрема, внесено зміни до п. 73 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу в частині зменшення розміру штрафів за порушення платниками ПДВ граничного строку для реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування.

Період, за яким у платника податків є право на перегляд застосування штрафних санкцій, розпочинається з 01.01.2017 і закінчується 23.05.2020 (датою набрання чинності Законом України №466 від 16.01.2020 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженосте у податковому законодавстві»).

В листі також зазначено, що вказана норма поширюється на випадки, коли грошові зобов`язання неузгоджені станом на 23.05.2020. Станом на 23.05.2020 податкове повідомлення-рішення знаходилось на оскарженні в Окружному адміністративному суді м. Києва.

Тобто, відповідачем не заперечується той факт, що позивач має право на перерахунок штрафних санкцій за податковим повідомленням-рішенням №0009684402 від 29 липня 2019 року.

Разом з тим, перерахунок штрафних санкцій, визначених оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням не є функцією суду, а є обов`язком податкового органу, про що свідчить власне інформація, викладена в листі від 11.12.2020 №38517/10/28-10-04-03-02 та не заперечувалось представником відповідача під час судового розгляду справи.

За таких обставин, суд погоджується з висновками контролюючого органу щодо порушення позивачем граничних термінів реєстрації податкових накладних, оскільки такі накладні не відповідали двом вимогам одночасно, які б звільняли платника податків від реєстрації в ЄРПН податкових накладних, та зазначає, що за порушення реєстрації податкових накладних №5385 від 06.04.2017; №1/1 від 03.04.2019; №1/1 від 02.04.2019; №1/1 від 12.04.2019; №1/1 від 05.04.2019; №1/1 від 04.04.2019; №1/1 від 11.04.2019; №1/1 від 08.04.2019; №1/1 від 01.04.2019; №1/1 від 15.04.2019; №2/1 від15.04.2019; №2/1 від 01.04.2019; №2/1 від 08.04.2019; №2/1 від 12.04.2019; №2/1 від 03.04.2019; №2/1 від 09.04.2019; №3/1 від 08.04.2019; №3/1 від 15.04.2019; №3/1 від 09.04.2019; №3/1 від 09.04.2019; №4/1 від 08.04.2019; №437 від 07.06.2018; №1 від 08.09.2018; №2 від 08.09.2018; №1 від 08.11.2018; №2 від 08.11.2018; №3 від 08.11.2018; №4 від 08.11.2018; №5 від 08.11.2018; №6 від 08.11.2018; №7 від 08.11.2018; №10 від 18.01.2019; №11 від 18.01.2019; №12 від 18.01.2019; №13 від 18.01.2019; №2 від 24.01.2019; №8 від 18.01.2019; №9 від 18.01.2019; 35803 від 13.03.2017; №5805 від 13.03.2017; №5807 від 16.03.2017; №5809 від 27.03.2017; №5811 від 16.03.2017; №5813 від 28.03.2017; №91 від 31.10.2018; №1 від 17.12.2018; №2 від 17.12.2018; №23 від 31.12.2018; №235/2 від 17.12.2018; №258/2 від 19.12.2018; №6 від 28.12.2018; №7 від 28.12.2018; №7 від 21.12.2018 (в загальній кількості 52 одиниці) позивач має нести встановлену законом відповідальність.

Разом з тим, враховуючи зміни внесені до Податкового кодексу України в частині зменшення розміру штрафів за порушення платниками ПДВ граничного строку для реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування, обрахована відповідачем сума штрафних санкцій підлягає перерахунку, а тому не може бути застосовано до позивача у тому розмірі, який визначено оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з статтею 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи представників сторін стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог повністю.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч. 1 ст. 139 КАС України).

Керуючись ст. ст. 2, 77, 159, 243-245, 263, Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Об`єднана торговельна компанія "ЄВРОПЛЮС" (01014, м. Київ, вул. Звіринецька, 63, код ЄДРПОУ 30217001) - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної податкової служби України від 29 липня 2019 року №0009684402.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Об`єднана торговельна компанія "ЄВРОПЛЮС" (01014, м. Київ, вул. Звіринецька, 63, код ЄДРПОУ 30217001) понесені ним витрати по сплаті судового збору в розмірі 19 210, 00 грн. (дев`ятнадцять тисяч двісті десять гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної податкової служби України (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11-Г, код ЄДРПОУ 39440996).

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Н.Г. Вєкуа