Рішення № 93592602, 17.12.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2020 року м. Київ №320/5966/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шейко Т.І.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомГромадської організації «Громадська оборона» до Державної архітектурно-будівельної інспекції Українипровизнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні діїТретя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

- Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮПІДЖІ»;

встановив:

До Київського окружного адміністративного суду звернулася Громадська організація «Громадська оборона» з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, в якому просила:

- визнати протиправними дії Державної архітектурно-будівельної інспекції України щодо видачі ТОВ «ЮПІДЖІ» сертифіката від 06.05.2020 за реєстраційним №ІV 163201271348;

- скасувати сертифікат, виданий Державною архітектурно-будівельною інспекцією України від 06.05.2020 за реєстраційним №ІV 163201271348.

Ухвалою суду від 22.07.2020 адміністративну справу №320/5966/20 за позовом ГО «Громадська оборона» до Держархбудінспекції України про визнання протиправними дій та скасування сертифікату передано за підсудністю до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Ухвалою суду від 17.08.2020 відкрито провадження у справі №320/5966/20, розгляд якої вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та залучено до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮПІДЖІ», як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про необґрунтоване прийняття відповідачем в експлуатацію об`єкта «Будівництво АЗК з пунктом сервісного обслуговування населення, адміністративними приміщеннями, АГПЗ та автомийки за адресою: Житомирська область, м. Житомир, проспект Незалежності, 29», замовником якого є ТОВ «ЮПІДЖІ», та видачу йому відповідного сертифіката. Будівництво згаданого об`єкта містобудування здійснювалося з численними порушеннями цим товариством вимог законодавства у сфері містобудування, земельного законодавства та природоохоронного законодавства. При будівництві цього об`єкта не виконувалося судове рішення про заборону будь-яких будівельних та інших робіт.

Так, зокрема, рішенням від 18.12.2019 №430/19-а головний інспектор будівельного нагляду Управління Державного архітектурно-будівельної інспекції в Житомирській області Хорова Н.В. скасувала містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва від 08.08.2017 №52/17 на об`єкт «Будівництво АЗК з пунктом сервісного обслуговування населення, адміністративними приміщеннями, АГЗП та автомийки за адресою: Житомирська область, м. Житомир, проспект Незалежності, 29», затверджені наказом від 18.09.2019 №123/19 (замовник ТОВ «ЮПІДЖІ»).

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 13.02.2020 у справі №240/11107/19 задоволено позов ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії. Суд визнав протиправними дії Державної архітектурно-будівельної інспекції України щодо надання ТОВ «ЮПІДЖІ» дозволу на виконання будівельних робіт №IV 113192001524 від 19.07.2019 на об`єкт «Будівництво АЗК з пунктом сервісного обслуговування населення, адміністративними приміщеннями, АГЗП та автомийки за адресою: Житомирська область, м. Житомир, проспект Незалежності, 29». Скасував дозвіл Державної архітектурно- будівельної інспекції України №IV 113192001524 від 19.07.2019, виданий ТОВ «ЮПІДЖІ» на об`єкт «Будівництво АЗК з пунктом сервісного обслуговування населення, адміністративними приміщеннями, АГЗП та автомийки за адресою: Житомирська область, м. Житомир, проспект Незалежності, 29».

Ухвалою Господарського суду від 27.12.2019 у справі №906/1372/19 за позовом Житомирської міської ради до ТОВ «ЮПІДЖІ» та ТОВ «Коростень-МБО» про зобов`язання вчинити дії задоволено заяву Житомирської міської ради про забезпечення позову та:

- заборонено ТОВ «ЮПІДЖІ» проводити будівельні, земляні та інших роботи на земельних ділянках загального користування Житомирської міської об`єднаної територіальної громади по проспекту Незалежності, 29 в м. Житомирі;

- зборонено ТОВ «Коростень-МБО» проводити будівельні, земляні та інших роботи на земельних ділянках загального користування Житомирської міської об`єднаної територіальної громади по проспекту Незалежності, 29 в м. Житомирі;

- заборонено будь-яким іншим особам вчиняти дії з проведення будівельних, земляних та інших робіт на земельних ділянках загального користування Житомирської міської об`єднаної територіальної громади по проспекту Незалежності, 29 в м. Житомирі до отримання та узгодження всіх відповідних дозвільних документів в органах місцевого самоврядування на право здійснення такої діяльності.

Управлінням Держархбудінспекції у Житомирській області ТОВ «Коростень-МБО», яке є підрядником будівельних робіт, які виконуються за замовленням ТОВ «ЮПІДЖІ» ЮПІДЖІ», внесено припис від 06.12.2019 №116/19-к про зупинення підготовчих та будівельних робіт, який ТОВ «Коростень-МБО» не виконано.

ТОВ «ЮПІДЖІ» не виконано припис Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 20.12.2019 №752-ДК/0448Пр/03/01/-19 про усунення порушень вимог земельного законодавства шляхом оформлення проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки за адресою: Житомирська область, м. Житомир, проспект Незалежності, 29», а також припис від 03.02.2020 №140-ДК/52/АП/09/01/-20 про виконання вищевказаного припису.

Згідно з листом Міністерства екології та захисту довкілля України від 24.01.2020 №2-2320 ТОВ «ЮПІДЖІ» оцінка впливу на довкілля об`єкту «Будівництво АЗК з пунктом сервісного обслуговування населення, адміністративними приміщеннями, АГЗП та автомийки за адресою: Житомирська область, м. Житомир, проспект Незалежності, 29» ТОВ «ЮПІДЖІ» не здійснювалась. При цьому позивач наголосив на тому, що відповідно до приписів Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» та Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» проекти господарської діяльності та іншої діяльності повинні мати матеріали оцінки її впливу на навколишнє природне середовище і здоров`я людей.

Вищевказаний об`єкт будівництва - є об`єктом підвищеної небезпеки, що може негативно впливати на навколишнє природне середовище. Порушення, якими супроводжувалось дане будівництво, створює реальну загрозу мешканцям міста Житомир, які проживають поруч, окремі з яких є членами ГО «Громадська оборона», та навколишньому природному середовищу.

Головною метою діяльності позивача як громадської організації, визначеної його статутом, є захист прав і свобод громадян, задоволення суспільних, зокрема, економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів, забезпечення захисту законних прав та інтересів всіх соціальних, вікових, національних верств населення, захист конституційних прав та свобод членів громадської організації та інших громадян. Для досягнення своєї мети та статутних завдань позивач має право представляти і захищати свої законні інтереси та законні інтереси своїх членів чи інших осіб у будь-яких органах державної влади, в тому числі в судах.

Відтак, з метою захисту життя і здоров`я та екологічних прав та інтересів мешканців міста Житомира щодо безпечного довкілля, в тому числі й тих, які проживають поруч з вищевказаним об`єктом будівництва, поміж яких є члени ГО «Громадська оборона», позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в якому заперечуючи щодо задоволення позовних вимог, зазначив про правомірність своїх дій щодо прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта «Будівництво АЗК з пунктом сервісного обслуговування населення, адміністративними приміщеннями, АГПЗ та автомийки за адресою: Житомирська область, м. Житомир, проспект Незалежності, 29», та видачу ТОВ «ЮПІДЖІ» у зв`язку з цим відповідного сертифікату, обґрунтовуючи відсутністю визначених законодавством підстав для видачі сертифіката.

Зокрема, під час прийняття об`єкта до експлуатації відповідачем не встановлено невідповідності його проектній документації на будівництво та вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, в тому числі щодо доступності об`єкта для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення. Також не виявлено недостовірності даних у поданих Товариством документах. Згідно з доводами відповідача позивач жодного доказу щодо спростування вищевикладеного до суду не надав.

Водночас відповідач повідомив, що 19.05.2020 ТОВ «ЮПІДЖІ» набуло права власності на новостворений об`єкт будівництва «АЗК з пунктом сервісного обслуговування населення, адміністративними приміщеннями, АГПЗ та автомийки за адресою: Житомирська область, м. Житомир, проспект Незалежності, 29».

За правилами статті 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» реєстрація права власності на об`єкт містобудування є завершальним етапом будівництва.

Ураховуючи вищевикладене відповідач вказав на те, що сертифікат, з яким пов`язується закінчення будівництва об`єкта містобудування, внаслідок реєстрації права власності на об`єкт містобудування вичерпує свою дію. Отже його скасування не породжує жодних правових наслідків для позивача, оскільки у ТОВ «ЮПІДЖІ» виникло право власності на вищевказане нерухоме майно і це право ґрунтується на правовстановлюючих документах.

Відповідач уважає цей спір приватноправовим, оскільки за вищевикладених обставин він стосується законності набуття ТОВ «ЮПІДЖІ» права власності на нерухоме майно, що свідчить про приватноправовий характер спору, що має вирішуватися в порядку, визначеному Цивільним процесуальним кодексом України.

З огляду на викладене відповідач стверджує, що позивач обрав невірний шлях захисту своїх порушених прав.

В обґрунтування таких своїх доводів відповідач вказав на правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 10.04.2019 у справі №815/6057/17 та Верховного Суду, викладені в постановах від 05.09.2019 у справі №813/5260/13а та від 23.06.2020 у справі №804/5786/16.

Позивач надав суду відповідь на відзив, у якому повторно наголосив на низці порушень законодавствам, що мають місце при будівництві ТОВ «ЮПІДЖІ» вищевказаного об`єкта будівництва, і які не були взяті відповідачем до уваги при прийнятті цього об`єкта до експлуатації та видачі ТОВ «ЮПІДЖІ» сертифікату. Факти таких порушень вбачаються із наданих позивачем доказів, що долучені до позовної заяви.

Позивач критично сприйняв посилання відповідача на інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон на відчуження об`єктів нерухомого майна щодо набуття ТОВ «ЮПІДЖІ» права власності на об`єкт «Будівництво АЗК з пунктом сервісного обслуговування населення, адміністративними приміщеннями, АГПЗ та автомийки за адресою: Житомирська область, м. Житомир, проспект Незалежності, 29», стверджуючи, що цей документ був оформлений після видачі спірного сертифікату та не має значення для вирішення судом питання про правомірність його видачі.

Третя особа своїм правом щодо надання до суду пояснень по суті спору не скористалася.

Розглянувши документи і матеріали, з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтується позов, заперечення відповідача, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

06.06.2017 відбувся відкритий аукціон щодо продажу земельної ділянки за адресою: м. Житомир, проспект Незалежності, 29, кадастровий номер 1810136300:05:025:017, цільове призначення відповідно до КВЦПЗ - 03.07. «Будівництво та обслуговування будівель торгівлі», що відносить до земель житлової та громадської забудови, переможцем якого визначено ТОВ «ЮПІДЖІ».

З постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 13.02.2020 у справі №240/11107/19, яка набрала законної сили відповідно до постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21.07.2020, вбачається що відповідно до договору купівлі-продажу, укладеного 06.06.2017 між Житомирською міською радою (продавець) та ТОВ «ЮПІДЖІ» (покупець), та змін до нього від 08.06.2017, витягу №88900949 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, ТОВ «ЮПІДЖІ» на земельних торгах у формі аукціону отримало у приватну власність земельну ділянку несільськогосподарського призначення загальною площею 1,1 га з категорії земель - землі житлової та громадської забудови, цільове призначення - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, за адресою: м. Житомир, проспект Незалежності, 29, кадастровий номер 1810136300:05:025:0017.

Наказом Департаменту містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради від 08.08.2017 №52/17 зі змінами, внесеними наказом від 18.09.2019 №123/19, затверджено містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва «Будівництво АЗК з пунктом сервісного обслуговування населення, адміністративними приміщеннями, АГЗП та автомийки» на земельній ділянці кадастровий номер 1810136300:05:025:0017.

Згідно з дозволом на виконання будівельних робіт від 19.07.2019 №ІV ТОВ «ЮПІДЖІ» (замовник) та генеральному підряднику (підряднику) ТОВ «КОРОСТЕНЬ-МБО» надано дозвіл на «Будівництво АЗК з пунктом сервісного обслуговування населення, адміністративними приміщеннями, АГПЗ та автомийки за адресою: Житомирська область, м. Житомир, проспект Незалежності, 29», місцерозташування об`єкта будівництва: Житомирська область, м. Житомир, проспект Незалежності, 29.

29.04.2020 ТОВ «ЮПІДЖІ» звернулося до Держархбудінспекції України із заявою про прийняття в експлуатацію об`єкта та видачу сертифіката «Будівництво АЗС з пунктом сервісного обслуговування населення, адміністративними приміщеннями, АГЗП та авто мийки за адресою: м. Житомир, проспект Незалежності, 29, клас наслідків СС3».

06.05.2020 за наслідками розгляду указаної заяви відповідач видав ТОВ «ЮПІДЖІ» сертифікат №ІV 163201271348.

Уважаючи такі дії протиправними, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, при вирішенні якого суд виходить із наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Крім того, статтею 51 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» встановлено екологічні вимоги до розміщення, проектування, будівництва, реконструкції, введення в дію та експлуатації підприємств, споруд та інших об`єктів.

Так, при проектуванні, розміщенні, будівництві, введенні в дію нових і реконструкції діючих підприємств, споруд та інших об`єктів, удосконаленні існуючих і впровадженні нових технологічних процесів та устаткування, а також в процесі експлуатації цих об`єктів забезпечується екологічна безпека людей, раціональне використання природних ресурсів, додержання нормативів шкідливих впливів на навколишнє природне середовище. При цьому повинні передбачатися вловлювання, утилізація, знешкодження шкідливих речовин і відходів або повна їх ліквідація, виконання інших вимог щодо охорони навколишнього природного середовища і здоров`я людей.

Підприємства, установи й організації, діяльність яких пов`язана з шкідливим впливом на навколишнє природне середовище, незалежно від часу введення їх у дію повинні бути обладнані спорудами, устаткуванням і пристроями для очищення викидів і скидів або їх знешкодження, зменшення впливу шкідливих факторів, а також приладами контролю за кількістю і складом забруднюючих речовин та за характеристиками шкідливих факторів.

Проекти господарської та іншої діяльності повинні мати матеріали оцінки її впливу на навколишнє природне середовище і здоров`я людей.

Оцінка здійснюється з урахуванням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, екологічної ємкості даної території, стану навколишнього природного середовища в місці, де планується розміщення об`єктів, екологічних прогнозів, перспектив соціально-економічного розвитку регіону, потужності та видів сукупного впливу шкідливих факторів та об`єктів на навколишнє природне середовище.

Підприємства, установи та організації, які розміщують, проектують, будують, реконструюють, технічно переозброюють, вводять в дію підприємства, споруди та інші об`єкти, а також проводять дослідну діяльність, що за їх оцінкою може негативно вплинути на стан навколишнього природного середовища, подають центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, спеціальну заяву про це.

Забороняється введення в дію підприємств, споруд та інших об`єктів, на яких не забезпечено в повному обсязі додержання всіх екологічних вимог і виконання заходів, передбачених у проектах на будівництво та реконструкцію (розширення та технічне переоснащення).

Згідно зі статтею 10 Закону України «Про архітектурну діяльність» для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюють органи державного архітектурно-будівельного контролю, визначені статтею 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Державний архітектурно-будівельний нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2014 № 294 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2020 № 219) (далі - Положення №219) Держархбудінспекція є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку громад та територій (далі - Міністр) і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду в частині надання (отримання, реєстрації), відмови у видачі чи анулювання (скасування) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів.

Відповідно до приписів пункту 4 Положення №219 Держархбудінспекція України відповідно до покладених на неї завдань, поміж іншого:

- отримує повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, повідомлення про початок виконання будівельних робіт, здійснює внесення змін до них, а також скасовує право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення (підпункт 2);

- видає дозволи на виконання будівельних робіт, повідомлення про внесення змін до них, відмовляє у видачі таких дозволів, анулює дозволи на виконання будівельних робіт (підпункт 3);

- приймає в установленому порядку в експлуатацію закінчені будівництвом об`єкти (видає відповідні сертифікати або відмовляє у їх видачі, реєструє декларації про готовність об`єкта до експлуатації, вносить зміни до них, а також повертає такі декларації та скасовує їх реєстрацію) (підпункт 4).

Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон) встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Статтею 39 Закону врегульовано питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів.

Так, відповідно до частини другої статті 39 Закону прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, здійснюється на підставі акта готовності об`єкта до експлуатації шляхом видачі органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №461 (далі - Порядок №461) визначено, що прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, а також комплексів (будов), до складу яких входять об`єкти з різними класами наслідків (відповідальності), здійснюється на підставі акта готовності об`єкта до експлуатації шляхом видачі відповідними органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката.

Згідно з пунктом 24 Порядку №461 для отримання сертифіката замовник (його уповноважена особа) подає до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю через центр надання адміністративних послуг чи через електронний кабінет шляхом подання засобами програмного забезпечення Єдиного державного веб-порталу електронних послуг або заповнює та надсилає рекомендованим листом з описом вкладення до центру надання адміністративних послуг заяву про прийняття в експлуатацію об`єкта та видачу сертифіката за формою згідно з додатком 8 до цього Порядку, до якої додається акт готовності об`єкта до експлуатації за формою згідно з додатком 9 до цього Порядку.

Пунктом 25 Порядку №461 встановлено, що орган державного архітектурно-будівельного контролю приймає подані замовником заяву, акт готовності об`єкта до експлуатації та вчиняє дії у межах чинного законодавства щодо з`ясування питання достовірності відомостей у поданих документах, відповідності об`єкта проектній документації, вимогам будівельних норм, стандартів і правил на основі чек-листа за формою згідно з додатком 9-1 до цього Порядку, за результатами яких складається довідка за формою, наведеною у додатку 10 до цього Порядку.

Під час розгляду питання прийняття в експлуатацію об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, орган державного архітектурно-будівельного контролю здійснює огляд об`єкта. Під час такого огляду посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю з`ясовує наявність виконавчої документації в обсязі, передбаченому державними будівельними нормами, та матеріалів технічної інвентаризації згідно з додатком 9-1 до цього Порядку, а також здійснює фото- та відеофіксацію.

Відповідно до пункту 27 Порядку №461 орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дати реєстрації заяви приймає рішення про видачу сертифіката або про відмову в його видачі.

Підставою для відмови у видачі сертифіката є:

- неподання документів, необхідних для прийняття рішення про видачу сертифіката;

- виявлення недостовірних відомостей у поданих документах;

- невідповідність об`єкта проектній документації на будівництво такого об`єкта та/або вимогам будівельних норм, стандартів і правил.

Частина сьома Закону містить більш ширший перелік підстав для відмови органом державного архітектурно-будівельного контролю у видачі сертифіката з таких підстав:

1) неподання документів, необхідних для прийняття рішення про видачу сертифіката;

2) виявлення недостовірних відомостей у поданих документах;

3) невідповідність об`єкта проектній документації на будівництво такого об`єкта та/або вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, у тому числі щодо доступності об`єкта для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення;

4) невиконання вимог, передбачених Законом України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», щодо оснащення будівлі вузлами обліку відповідних комунальних послуг.

Згідно з доказами, наданими відповідачем 29.04.2020 ТОВ «ЮПІДЖІ» звернулося до Держархбудінспекції України із заявою про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта та видачу сертифікату, а саме «Будівництво АЗК з пунктом сервісного обслуговування населення, адміністративними приміщеннями, АГЗП та автомийки за адресою: Житомирська область, м. Житомир, проспект Незалежності, 29» за адресою: 10014, Житомирська область, м. Житомир, проспект Незалежності, 29, клас наслідків СС3.

Аналіз змісту і форми заяви дає підстави суду стверджувати, що вона оформлена за формою, що міститься в додатку 8 до Порядку №461.

До указаної заяви додано акт готовності об`єкта до експлуатації, зміст та форма якого також узгоджуються із формою, що міститься в додатку 9 до Порядку №461.

Копії вищевказаних заяви ТОВ «ЮПІДЖІ» та акту готовності об`єкта до експлуатації відповідач надав до суду. Водночас відповідач не надав суду доказів вчинення дій щодо з`ясування питання достовірності відомостей у поданих документах, відповідності об`єкта проектній документації, вимогам будівельних норм, стандартів і правил на основі чек-листа за формою згідно з додатком 9-1 до Порядку №461, за результатами яких складається довідка за формою, наведеною у додатку 10 до цього Порядку.

Наведене унеможливлює здійснення судом в повному обсязі перевірки правомірності видачі відповідачем ТОВ «ЮПІДЖІ» сертифікату від 06.05.2020 №ІV 163201271348.

Однак, ані вказана вище обставина, ані доводи позивача про порушення ТОВ «ЮПІДЖІ» вимог законодавства у сфері містобудування, земельного законодавства та природоохоронного законодавства при будівництві «Будівництво АЗК з пунктом сервісного обслуговування населення, адміністративними приміщеннями, АГПЗ та автомийки за адресою: Житомирська область, м. Житомир, проспект Незалежності, 29», не мають значення при вирішенні судом даного спору з огляду на таке.

Відповідно до пункту 11 Порядку №461 датою прийняття в експлуатацію об`єкта є дата реєстрації декларації або видачі сертифіката.

Згідно з частиною дев`ятою статі 39 Закону зареєстрована декларація про готовність об`єкта до експлуатації або сертифікат є підставою для укладення договорів про постачання на прийнятий в експлуатацію об`єкт необхідних для його функціонування ресурсів - води, газу, тепла, електроенергії, включення даних про такий об`єкт до державної статистичної звітності та оформлення права власності на нього.

Підключення закінченого будівництвом об`єкта, прийнятого в експлуатацію, до інженерних мереж здійснюється протягом десяти днів з дня відповідного звернення замовника до осіб, які є власниками відповідних елементів інженерної інфраструктури або здійснюють їх експлуатацію.

За змістом частини п`ятої статті 26 Закону завершальним етапом будівництва об`єкта містобудування є реєстрація права власності на такий об`єкт.

Як вбачається з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 02.09.2020 №222355725 державним реєстратором Ушомирської сільської ради Коростенського району Житомирської області Лонською Л.С. 19.05.2020 за №36544457 зареєстровано право власності ТОВ «ЮПІДЖІ» на об`єкт нерухомого майна «АЗК з пунктом сервісного обслуговування населення, адміністративними приміщеннями, АГЗП та автомийки» за адресою: Житомирська область, м. Житомир, проспект Незалежності, будинок 29.

Підставою для державної реєстрації вказано сертифікат Держархбудінспекції України від 06.05.2020 №IV 163201271348 та документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси, виданий Житомирською міською радою від 15.05.2020 №873/11.

З огляду на викладене сертифікат від 06.05.2020 №IV 163201271348, виданий Держархбудінспекцією України ТОВ «ЮПІДЖІ» є актом одноразового застосування, який потягнув за собою настання певних правових наслідків, в даному випадку реєстрацію за третьою особою права власності на вищевказаний об`єкт містобудування.

На цій підставі суд погоджується з доводами відповідача про те, що після реєстрації права власності третьої особи на «АЗК з пунктом сервісного обслуговування населення, адміністративними приміщеннями, АГЗП та автомийки» за адресою: Житомирська область, м. Житомир, проспект Незалежності, будинок 29 вищевказаний сертифікат, як акт індивідуальної дії, вичерпав свою дію.

Пунктом 19 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийнятий) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

У рішенні від 16.04.2009 №7-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що у Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону). Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є «гарантією стабільності суспільних відносин» між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в абзаці другому пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13.05.1997 № 1-зп.

Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування, враховуючи також і наявність делегованих повноважень, є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

На цій підставі суд погоджується з доводами відповідача, що задоволення позову про визнання протиправними дій Держархбудінспекції України стосовно видачі ТОВ «ЮПІДЖІ» сертифікату від 06.05.2020 №IV 163201271348 та його скасування жодним чином не призведе до захисту порушених, на думку позивача, прав та інтересів громадян саме в публічній сфері.

Вищевказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, що міститься в постанові від 05.09.2019 у справі №813/5260/13-а.

За висновком суду твердження відповідача про те, що даний спір має приватноправовий характер вмотивоване тим, що предметом в цій справі є законність набуття третьою особою права власності на нерухоме майно, не відповідає дійсності та спростовується змістом позовної заяви ГО «Громадська оборона». Так, зокрема, зі змісту вказаної позовної заяви не вбачається наявності спору у зв`язку із виникненням у третьої особи права на вищевказаний об`єкт нерухомості, яке було зареєстроване за нею на підставі оскаржуваного сертифікату.

Стосовно права ГО «Громадська оборона» на звернення до суду з адміністративним позовом, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 42 Кодексу адміністративного судочинства України учасниками справи є сторони, треті особи. У справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Згідно з частиною другою статті 46 цього ж Кодексу позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб`єкти владних повноважень.

Частиною першою статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у випадках, встановлених законом, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, державні органи, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до адміністративного суду із позовними заявами в інтересах інших осіб і брати участь у цих справах. При цьому Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, державні органи, органи місцевого самоврядування повинні надати адміністративному суду документи та інші докази, які підтверджують наявність визначених законом підстав для звернення до суду в інтересах інших осіб.

Статтями 1, 21 Закону України «Про громадські об`єднання» громадським організаціям надано право звертатися у порядку, визначеному законом, до органів державної влади, органів влади АРК, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб з пропозиціями (зауваженнями), заявами (клопотаннями), скаргами. При цьому, право громадських організацій на звернення до суду із відповідними позовами у розумінні пункту другого частини першої статті 21 наведеного Закону є загальною прерогативою та обмежено певними категоріями правовідносин, з якими безпосередньо пов`язана статутна діяльність громадських організацій, та законодавством, яке безпосередньо регулює відповідні правовідносини.

Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 28.11.2013 № 12-рп/2013 у справі за конституційним зверненням асоціації «Дім авторів музики в Україні» щодо офіційного тлумачення положень пункту 7 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» у взаємозв`язку із положеннями пункту "г" частини 1 статті 49 Закону України «Про авторське право і суміжні права» зазначено, що громадська організація може захищати в суді особисті немайнові та майнові права як своїх членів, так і права та охоронювані законом інтереси інших осіб, які звернулися до неї за таким захистом, лише у випадках, якщо таке повноваження передбачено у її статутних документах та якщо відповідний закон визначає право громадської організації звертатися до суду за захистом прав та інтересів інших осіб.

Відповідно до статті 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров`я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди. Екологічні інтереси населення можуть підлягати судовому захисту на підставі частини сьомої статті 41 Конституції України, відповідно до якої використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі, а також приписів статті 66 Основного Закону, відповідно до якої ніхто не повинен заподіювати шкоду довкіллю.

Міжнародним документом, який закріпив зобов`язання держав у сфері доступу до правосуддя в екологічних справах, стала Орхуська конвенція.

Орхуську конвенцію ратифіковано Законом України № 832-ХІУ від 06.07.1999, тому її положення відповідно до статті 9 Конституції України є нормами прямої дії, а положення національного законодавства про процедури і механізми судового захисту порушених екологічних прав та інтересів можуть їх конкретизувати.

Для забезпечення належної реалізації, зокрема, зокрема, екологічних прав Орхуська конвенція передбачає у статті 9 право і гарантії доступу до судового й адміністративного оскарження рішень, дій чи бездіяльності, що вчинені з порушенням права на доступ до інформації чи права на участь у процесі прийняття рішень з питань, що стосуються довкілля.

Пунктом 3 статті 9 Орхуської конвенції на її Договірні Сторони покладається зобов`язання, зокрема, забезпечувати доступ громадськості до процедур оскарження дій та бездіяльності державних органів і приватних осіб, що порушують вимоги національного екологічного законодавства.

При цьому відповідно до Орхуської конвенції представники громадськості мають право оспорювати порушення національного законодавства у сфері довкілля незалежно від того, належать такі порушення до прав на інформацію і на участь громадськості при прийнятті рішень, гарантованих Орхуською конвенцією, чи ні (згідно з Керівництвом із провадження Орхуської конвенції (ООН, 2000 рік), далі - Керівництво). Орхуська конвенція забезпечує доступ до правосуддя як на підставі власних положень, так і в порядку забезпечення дотримання національного природоохоронного законодавства.

Відповідно до пункту 3.1 статуту ГО «Громадська оборона», затвердженого рішенням установчих зборів цієї громадської організації 24.10.2019 (протокол №1), головною метою діяльності позивача як громадської організації, визначеної його статутом, є захист прав і свобод громадян, задоволення суспільних, зокрема, економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів, забезпечення захисту законних прав та інтересів всіх соціальних, вікових, національних верств населення, захист конституційних прав та свобод членів громадської організації та інших громадян.

За змістом пункту 2.4.2 вищевказаного статуту ГО «Громадська організація» для досягнення своєї мети та статутних завдань позивач має право представляти і захищати свої законні інтереси та законні інтереси своїх членів чи інших осіб у будь-яких органах державної влади, в тому числі в судах.

На цій підставі суд дійшов висновку, що позивач наділений правом на звернення до суду з даним адміністративним позовом, метою якого є захист життя, здоров`я та екологічних прав та інтересів мешканців міста Житомира, зокрема, тих, що проживають поруч з вищевказаним об`єктом містобудування, на безпечне довкілля.

Такий висновок узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду, що міститься в постанові від 11.12.2018 у справі №910/8122/17.

Водночас суд виходить з того, що позивач обрав неналежний спосіб захисту порушених прав, оскільки визнання судом протиправними дій Держархбудінспекції України щодо видачі ТОВ «ЮПІДЖІ» сертифіката від 06.05.2020 №ІV 163201271348 та скасування цього сертифіката не призведе до досягнення позивачем поставленої мети, а саме: забезпечення дотримання суб`єктом містобудівної діяльності вимог містобудівного, земельного та природоохоронного законодавства, оскільки за наявності чинного свідоцтва про право власності на новозбудований (реконструйований) об`єкт будівництва скасування вказаного сертифікату не тягне за собою настання будь-яких правових наслідків.

Доцільно зауважити, що після реєстрації права власності на збудований об`єкт нерухомого майна, у разі наявності підстав вважати його самочинним будівництвом відповідно до частини першої статті 376 Цивільного кодексу України та статті 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», позивач може звернутися з позовом про знесення самочинного будівництва у порядку, встановленому законом.

Наведене узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 05.09.2019 у справі №813/5260/13-а.

У разі невідповідності діяльності об`єкту містобудування «АЗК з пунктом сервісного обслуговування населення, адміністративними приміщеннями, АГЗП та автомийки за адресою: Житомирська область, м. Житомир, проспект Незалежності, 29» з порушенням природоохоронного законодавства, спричинення негативного впливу на довкілля та створення загрози навколишньому середовищу, зокрема, загрози життю та здоров`ю людей, позивач також не позбавлений можливості звернутися до Державної екологічної інспекції України чи її територіальних органів, основним завданням яких, поміж іншого, є здійснення у межах повноважень, передбачених законом, державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства екологічної безпеки.

При вирішенні спору суд враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява №65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява №63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04; пункт 58), відповідно до якої принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

За таких обставин суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Підстави для вирішення судом питання про розподіл судових витрат відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.

Керуючись статтями 2, 77, 139, 241-246, 251 Кодексу адміністративного судочинства України Окружний адміністративний суд міста Києва -

в и р і ш и в:

У задоволенні позову Громадської організації «Громадська оборона» до Державної архітектурно-будівельної інспекції відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, встановлені статтями 295- 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.І. Шейко