Рішення № 93592533, 16.12.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 грудня 2020 року м. Київ № 640/5761/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Мазур А.С., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу:

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Спеція півночі" до третя особаДніпровського районного відділу Державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції в місті Києві Державна казначейська служба України провизнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Спеція півночі» за позовом Дніпровського районного відділу Державної виконавчої служби в м. Києві, в якому просило: визнати протиправною відмову Дніпровського районного відділу управління юстиції у м. Києва, у підготовці подання до територіального органу Державної казначейської служби про повернення коштів, що були помилково зараховані до бюджету при виконанні постанов Державної архітектурно-будівельної інспекції України № 3-1204/1 від 12.04.2017 та №3-1204/2 від 12.04.2017 щодо стягнення штрафів у в розмірі 39000 грн. та 72000 грн. та зобов`язати Дніпровський районний відділ державної виконавчої служби України підготувати подання до територіального органу Державної казначейської служби про повернення коштів, що були помилково зараховані до бюджету при виконанні постанов Державної архітектурно-будівельної інспекції України № 3-1204/1 від 12.04.2017 та №3-1204/1 від 12.04.2017.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.04.2019 позовну заяву залишено без руху та наданий строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.05.2019 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що звертався у встановленому порядку до Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби України із заявою щодо підготовки подання до територіального органу Державної казначейської служби про повернення коштів, що були помилково зараховані до бюджету при виконанні постанов Державної архітектурно-будівельної інспекції України № 3-1204/1 від 12.04.2017 та №3-1204/1 від 12.04.2017 у зазначених виконавчих провадженнях, але ним отримано відповідь державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби України, в якій зазначено, що у відділу не має правових підстав для звернення з поданням про повернення коштів. Отже, ТОВ «Спеція півночі» фактично позбавлена можливості повернути кошти за постановами, які були скасовані у судовому порядку.

Відповідач правом надати відзив на позовну заяву не скористався.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру підприємств, установ та організацій, Товариство з обмеженою відповідальністю "Кушнер" змінило назву на Товариство з обмеженою відповідальністю "Спеція Півночі". При цьому, місцезнаходження та ідентифікаційний номер юридичної особи не змінився.

28.03.2017 посадовими особами Департаменту ДАБІ у Київській області проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об`єкті будівництва «Реконструкція складського приміщення по вул. Броварська, 148, в смт. Велика Димерка, Броварського району, Київської області».

За результатом перевірки складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 28.03. 2017.

На підставі акта перевірки відповідачем винесено приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з вимогами вимагалось усунути допущені порушення у термін до 28.04.2017 та складено протоколи від 28.03.2017 про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

За результатом розгляду матеріалів справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відповідачем прийняті постанови: від 12.04.2017 № 3-1204/2-10/10-43/1204/08/01 про накладення штрафу у сфері містобудівної діяльності, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом третім пункту 6 частини другої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», та накладено штраф в сумі 72000 грн.; та постанову №3-1204/1-10/10-42/1204/08/01 від 12.04.2017 року про накладення штрафу у сфері містобудівної діяльності, якою на позивача накладено штраф у сумі 57600 грн. за вчинене правопорушення, передбачене абзацом 3 п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності»

17.08.2017 Головним державним виконавцем Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби України відкрито виконавчі провадження про стягнення з ТОВ «Кушнер» на користь Державної архітектурно-будівельної інспекції України на підставі постанов від 12.04.2017: № 3-1204/2-10/10-43/1204/08/01 штрафу у розмірі 72000грн. (ВП № 54526418) та №3-1204/1-10/10-42/1204/08/01 штрафу у розмірі 57600 грн. (ВП № 54526355).

Постановою Головного державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби України від 29.11.2017 виконавчі провадження № 54526418 та № 54526355 об`єднані у зведене ВП за № 55274532.

24.11.2017 АТ «ОТП банк» виконав платіжну вимогу № 1/14 від 16.11.2017 та з рахунку позивача № НОМЕР_1 було стягнуто 134 314,46 грн.

Позивач оскаржив зазначені постанови про накладення штрафу у сфері містобудівної діяльності до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.11.2018 залишено без змін рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.06.2018 по справі № 826/5751/17, визнано протиправним та скасовано припис С-2803/2 від 28.03.2017 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та визнано протиправною та скасовано постанову № 3-1204/2-10/10-43/1204/08/01 від 12.04.2017 про накладення штрафу у сфері містобудівної діяльності у розмірі 72000 грн.

Постановою Верховного Суду від 10.09.2020 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.06.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.11.2018 по справі 826/5751/17 залишено без змін.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 24.09.2019 залишено без змін рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.06.2018 по справі № 826/5757/17 визнаний протиправним та скасований припис №С-2803/3 від 28.03.2017 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та визнана протиправною та скасована постанова 3-1204/1-10/10-42/1204/08/01 від 12.04.2017 про накладення штрафу у сфері містобудівної діяльності у розмірі 57600 грн.

27.12.2018 позивачем подано заяву до Дніпровського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції місті Києві щодо підготовки подання до територіального органу Державної казначейської служби про повернення коштів у розмірі 134 314.46 грн., що були помилково зараховані до бюджету при виконанні постанов Державної архітектурно-будівельної інспекції України. Згодом позивачем отримано відповідь від Дніпровського районного відділу Державної виконавчої служби, у якій зазначено, що у відділу відсутні підстави для звернення до органів державної казначейської служби про повернення коштів у розмірі 134 314,46 грн.

Вважаючи своє право на повернення помилково сплачених коштів у розмірі у 134 314,46 грн. за постановами Державної архітектурно-будівельної інспекції України, які були скасовані у судовому порядку позивач звернувся до суду з цим позовом.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені заперечення, оцінюючи їх в сукупності, вирішуючи спір по суті, суд керується положеннями чинного законодавства, яке діяло на час виникнення спірних правовідносин та бере до уваги наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року № 1404-VІІІ, в редакції, яка діяла на момент виникнення правовідносин (далі - Закон № 1404-VІІІ).

Згідно з частиною першою статті 1 Закону № 1404-VІІІ виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

У частині першій статті 5 Закону № 1404-VІІІ зазначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Частиною першою статті 18 Закону № 1404-VІІІ на виконавця покладено обов`язок вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

За приписами частини п`ятої статті 26 Закону № 1404-VІІІ виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Судом встановлено, що 17.08.2017 відповідачем відкриті виконавчі провадження № № 54526418 та № 54526355 на підставі постанов Державної архітектурно-будівельної інспекції України № 3-1204/1та №3-1204/1 від 12.04.2017. Постановою державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби України від 29.11.2017 виконавчі провадження № 54526418 та № 54526355 об`єднані у зведене ВП за № 55274532.

Згідно з частиною першою статті 42 Закону № 1404-VIII кошти виконавчого провадження складаються з: 1) виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця; 2) авансового внеску стягувача; 3) стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.

Згідно розпорядження №54526418, затвердженого постановою в.о. начальника Дніпровського РВДВС ГТУЮ у м. Києві за вказаним виконавчим провадженням грошові кошти у сумі необхідно було перерахувати: 72000 грн. на користь Броварського управління ДКСУ на виконання постанови від 12.04.2017 № 3-1204/2-10/10-43/1204/08/01 про накладення штрафу у сфері містобудівної діяльності; 7200 грн. виконавчий збір у УДКС у Дніпровському районі м. Києва код платежу 22070000 згідно з постановою про стягнення з боржника виконавчого збору 54526418; 500 грн. - витрати на проведення виконавчих дій у ГУДКСУ. код ОКПО 34691374 згідно з постановою про стягнення з боржника витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій 54526418; 57600 на користь Броварського управління ДКСУ на виконання постанови №3-1204/1-10/10-42/1204/08/01 від 12.04.2017 року про накладення штрафу у сфері містобудівної діяльності; 5760 грн. виконавчий збір у УДКС у Дніпровському районі м. Києва код платежу 22070000 згідно з постановою про стягнення з боржника виконавчого збору 54526355; 500 грн. - витрати на проведення виконавчих дій у ГУДКСУ, код ОКПО 34691374 витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій 54526355.

Згідно реєстру платіжних вимог від 16.11.2017, який долучений до матеріалів справи вбачається, що зазначені вище суми були списані з рахунку позивача у АТ «ОПТ БАНК№ згідно платіжної вимоги №1/4 у розмірі 143560,00 грн.

Отже, 143560,00 грн. яка сплачена позивачем складається з штрафів, що належало сплатити йому сплатити за порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності, судового збору та витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій.

Постановами державного виконавця Дніпровського районного управління юстиції у м. Києва від 04.12.2017 виконавче провадження з примусового виконання постанов Державної архітектурно-будівельної інспекції України № 3-1204/2та №3-1204/1 від 12.04.2017 були закінчені з підстав їх виконання - стягнення боргу, виконавчого збору та витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій з боржника.

Згідно з частиною першою статті 42 Закону № 1404-VIII кошти виконавчого провадження складаються з: 1) виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця; 2) авансового внеску стягувача; 3) стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.

Згідно з ст. 27 Закону № 1404-VIII виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

Підставою для стягнення виконавчого збору у межах виконавчого провадження про стягнення з боржника сум коштів є здійснення державним виконавцем дій по фактичному стягненню з боржника на користь стягувача зазначених у виконавчому документі сум, та виконавчий збір обраховується лише від розміру фактично стягнутих сум.

Також суд зазначає, що витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.

Витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.

Витрати виконавчого провадження органів державної виконавчої служби здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, зазначених у пунктах 2 і 3 частини першої статті 42 Закону № 1404-VII.

Витрати виконавчого провадження приватних виконавців здійснюються за рахунок авансового внеску стягувача, стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 7 ст. 27 Закону № 1404-VIII у разі закінчення виконавчого провадження у зв`язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, виконавчий збір не стягується, а стягнутий виконавчий збір підлягає поверненню.

Отже підставами для повернення стягнутого виконавчого збору є: 1) закінчення виконавчого провадження у зв`язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню; 2) визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Матеріалами справи підтверджується, що виконавчі провадження були закінчені у зв`язку із стягненням боргу з позивача, а рішення на підставі яких було відкриті виконавчі провадження 54526418 та № 54326353 були скасовані після закінчення виконавчих проваджень у зв`язку з їх виконанням.

За змістом пункту 2 частини першої статті 34 Закону № 1404-VIII виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.

Тобто, боржник у виконавчому провадженні у разі оскарження в судовому порядку виконавчого документа, не позбавлений права ініціювати перед судом питання про зупинення стягнення на підставі такого виконавчого документа.

Доказів зупинення стягнення на підставі виконавчого документа позивачем до суду не надано.

Відповідно до статті 13 Закону №1404, під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідні постанови про стягнення виконавчого збору та витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій у зведеному виконавчому провадженні 52745532 не оскаржувались.

Отже, суд приходить до висновку про відсутність підстав для визнання противоправною відмову Дніпровського районного відділу Державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції в місті Києві щодо підготовки подання про повернення судового збору та витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій.

Щодо повернення коштів,, що були помилково зараховані до державного бюджету при виконанні постанов Державної архітектурно-будівельної інспекції України № 3-1204/1 від 12.04.2017 та №3-1204/2 суд зазначає наступне.

Процедуру повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії (далі - платежі), визначає Порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013року № 787 (далі - Порядок № 787).

Згідно п. 3 Порядку № 787, повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів у національній валюті здійснюється органами Державної казначейської служби України (далі - органи Казначейства) з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень (далі - рахунки за надходженнями), відкритих в органах Казначейства відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів.

Повернення платежів у національній валюті здійснюється на рахунки одержувачів коштів, відкриті в банках або органах Казначейства, вказані у поданні або заяві платника. Повернення платежів фізичним особам, які не мають рахунків у банках, може здійснюватись шляхом повернення у готівковій формі коштів за чеком органу Казначейства з відповідних рахунків, відкритих у банках на ім`я органу Казначейства, або з відповідних рахунків банку чи підприємства поштового зв`язку, вказаних у поданні або заяві платника (його довіреної особи).

Пунктом 5 Порядку № 787 встановлено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили.

Подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби України (далі - органи ДФС)) подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Подання за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку подається платником до органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.

Заява про повернення коштів з бюджету, яка подається до відповідного органу Казначейства, складається платником у довільній формі з обов`язковим зазначенням такої інформації: причини повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб`єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи та номер контактного телефону, сума платежу, що підлягає поверненню, спосіб перерахування коштів з бюджету - у безготівковій формі із зазначенням реквізитів рахунку одержувача коштів чи у готівковій формі.

Отже, відповідно до Порядку № 787, обов`язковою умовою для повернення надміру зарахованих до бюджету коштів є підготовка органами, що контролюють справляння надходжень бюджету, відповідного подання.

Наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 року № 11 "Про бюджетну класифікацію" затверджено класифікацію доходів бюджету. Згідно розшифровки бюджетної класифікації, код класифікації 21081100 відповідає таким надходженням до бюджету, як "адміністративні штрафи та інші санкції".

Постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання ведення обліку податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету" від 16 лютого 2011 року № 106 затверджено Перелік кодів бюджетної класифікації в розрізі органів, що контролюють справляння надходжень бюджету. При цьому, вказаною Постановою установлено, що перелік податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету визначається відповідно до переліку кодів бюджетної класифікації в розрізі органів, що контролюють справляння надходжень бюджету (далі - перелік), згідно з додатком.

За вказаною постановою КМУ встановлено, що надходження за кодом бюджетної класифікації 21081100 (адміністративні штрафи та інші санкції) контролюють серед інших також Держархбудінспекція.

Відповідно до Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого постановою КМУ від 09.07.2014 року № 294, в редакції постанови КМУ від 07.06.2017 року № 408, Державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем`єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Держархбудінспекція є юридичною особою публічного права, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, власні бланки, рахунки в органах Казначейства та фінансується за рахунок коштів державного бюджету.

Отже, Державна архітектурно-будівельна інспекція України відноситься до органів, які здійснюють контроль за справлянням надходжень за кодом класифікації бюджету 21081100 «Адміністративні штрафи та інші санкції».

З аналізу положень пунктів 3 та 5 Порядку № 787 слідує, що для повернення коштів сплачених на погашення штрафу Державна архітектурно-будівельна інспекція України є контролюючим органом в розумінні положень пункту 5 Порядку, оскільки саме на виконання рішень його територіальних органів сплачено штрафи позивачем.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.10.2018 року у справі №826/13636/14.

Пунктом 7 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затверджене постановою КМУ від 09.07.2014 року № 294 передбачено, що Держархбудінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо через апарат та свої територіальні органи.

З огляду на те, що саме Державна архітектурно-будівельна інспекція України є юридичною особою публічного права, тому суд приходить до висновку про те, що саме цей орган повинен здійснювати підготовку подання до органів Державної казначейської служби про повернення сплачених коштів щодо накладених її територіальними органами штрафів, розмір яких складає 129600 грн.

У ході розгляду справи встановлено, що відповідачем не допущено протиправної відмови, що виразилась у не підготовці подання до органів Державної казначейської служби України на повернення помилково сплачених грошових коштів після звернення позивача із відповідною заявою.

Крім того, суд звертає увагу на те, що згідно абз. 5 п. 5 Порядку № 787 подання за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку подається платником до органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.

Суд зазначає, для належного захисту права та повернення помилково сплачених штрафів, накладених Державною архітектурно-будівельною інспекцією України буде вимога позивача зобов`язати ДАБІ України звернутись з відповідним поданням до органів Державної казначейської служби, оскільки згідно Порядку № 787 безпосередньо сам платник звертається з поданням відповідного органу та заявою до органів Казначейства.

Вказаним Порядком покладено обов`язок подачі відповідного подання про повернення помилково або надміру сплачених коштів до органів Державної казначейської служби лише на органи ДФС, до яких відповідач не відноситься.

Суд також зазначає, що позивач, заявляючи вимоги про визнання протиправною відмову Дніпровського районного відділу Державної виконавчої служби міста Києва, в позові не зазначив жодної норми законодавства або Закону України "Про виконавче провадження", яку б було порушено відповідачем.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач діяв на підставі Закону України "Про виконавче провадження" та у межах своїх повноважень, а відтак доводи позивача що відповідач протиправно відмовив у підготовці подання до територіального органу Державної казначейської служби про повернення коштів, що були помилково зараховані до бюджету при виконанні постанов Державної архітектурно-будівельної інспекції України № 3-1204/1 від 12.04.2017 та №3-1204/2 від 12.04.2017 щодо стягнення штрафів у в розмірі 57600 грн та 72000 грн. є необґрунтованими та спростовуються зібраними по справі доказами.

Згідно ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

Відповідно до ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Згідно ч. 1 ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

На підставі вищевикладеного, розглянувши справу в межах позовних вимог на підставі наданих доказів, суд дійшов висновку, що адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеція півночі" до Дніпровського районного відділу Державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції в місті Києві про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії, є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Оскільки адміністративний позов задоволенню не підлягає, відсутні підстави для стягнення на користь позивача понесених ним витрат по сплаті судового збору.

Керуючись вимогами ст.ст.2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеція півночі" відмовити.

Судові витрати покласти на позивача.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя А.С. Мазур