
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 грудня 2020 року Чернігів Справа № 620/4895/20
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скалозуба Ю. О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 до Управління соціального захисту Носівської районної державної адміністрації Чернігівської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії У С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 (далі по тексту – позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління соціального захисту Носівської районної державної адміністрації Чернігівської області (далі по тексту – відповідач, Управління сонцезахисту) про визнання дій протиправними та зобов`язання відповідача встановити позивачу статус інваліда війни 2 групи та видати посвідчення інваліда війни.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що він брав участь у ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС у складі формувань цивільної оборони. На підтвердження цьому посилається на розпорядження зам. Голови Ради Міністрів СРСР Щербіни Б.Е. - голови державної комісії від 27.04.1986 № 1, наказ Начальника Цивільної оборони - голови Ради Міністрів УРСР А. Ляшка від 30.04.1986 № 173, довідку Департаменту з питань цивільного захисту та наслідків Чорнобильської катастрофи. Зазначає, що діюче на момент аварії на Чорнобильській АЕС законодавство колишнього СРСР обов`язкової вимоги щодо видання розпорядчого документу про зарахування працівника до складу невоєнізованого формування цивільної оборони підприємства, установи або організації, так само і щодо залучення кожної окремої особи до дій у складі цих формувань не передбачало.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 29.10.2020 позовну заяву ОСОБА_1 до Управління соціального захисту в Носівському районі м. Носівка про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.
У строк, встановлений судом, позивачем усунуто недоліки позовної заяви.
Ухвалою суду від 19.11.2020 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Вказана ухвала була надіслана відповідачу на його офіційну адресу електронної пошти 19.11.2020.
Відповідач у встановлений судом строк відзив на позов не надав.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
ОСОБА_1 має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році (категорія 1) (а.с. 14).
Із копії Довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією від 01.04.2014 серії АВ № 0128578 має 2 групу інвалідності у зв`язку із захворюванням, пов`язаним з роботами на ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (а.с. 15).
Зазначена інформація також вбачається в копії Виписного епікризу із медичної карти стаціонарного хворого ОСОБА_1 № 255 (а.с. 18).
Із копії Експертного висновку від 15.05.1998 № 808-1148 вбачається, що Центральна міжвідомча експертна комісія на засіданні № 4 від 05.05.1998 прийшла до висновку, що ОСОБА_1 має захворювання, пов`язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (а.с. 8).
Із копії Виписки із наказу директора Київського суднобудівно-судноремонтного заводу від 09.06.1986 № 239 ОСОБА_1 призначено поваром на т/к «Днепродзержинск» з 12.06.1986 (а.с. 9).
Відповідно до копії Трудової книжки від 10.03.1975 позивач 12.06.1986 був прийнятий повором т/к «Днепродзержинск» до Київського суднобудівно-судноремонтного заводу, звідки 01.09.1987 був звільнений (а.с. 16-17).
Згідно копії Довідки від 12.11.1992 позивачу виплачувалася заробітна плата за роботу в населених пунктах зони відчуження м. Чорнобиль, т/к «Днепродзержинск» у 1986 році, починаючи з 25 червня за місцем роботи Київський суднобудівно-судноремонтний завод (а.с. 10).
Згідно копії Довідки Акціонерної судноплавної компанії «Укррічфлот» від 22.07.1999 № 10-7/291 ОСОБА_1 безпосередньо був зайнятий на роботах, які дають право на державну пенсію на пільгових умовах у 1986 році, починаючи з 25 червня. Працював у зоні відчуження/спецпорт Чорнобиль (а.с. 11).
Робота позивача у 1986 році в зоні порт «Чорнобиль» т/к «Днепродзержинск» підтверджується також Табелями обліку робочого часу за червень, серпень, вересень, жовтень, листопад місяці 1986 року (а.с. 19-29).
27.04.1986 у зв`язку з аварією на ЧАЕС та виконанням Вказівки заступника голови Ради Міністрів СРСР ОСОБА_2 – голови урядової комісії, про залучення цивільних формувань підприємств цивільної оборони до ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС Управлінням будівництва Чорнобильської АЕС прийнято розпорядження № 1, згідно якого, зокрема, начальнику штабу цивільної оборони – головному інженеру УБ ЧАЕС ОСОБА_3 наказано організувати виробництво робіт на об`єктах згідно вказівок Урядової комісії (а.с. 6).
Згідно підпункту 25 пункту 4 Положення про невоєнізовані формування цивільної оборони і норми оснащення (табелізації) їх матеріально-технічними засобами, введеного в дію наказом начальника Цивільної оборони СРСР – заступника Міністра оборони СРСР від 06.07.1975 № 90, до складу формувань зараховуються в обов`язковому порядку громадяни СРСР: чоловіки у віці від 16 до 60 років і жінки від 16 до 55 років, за виключенням військовозобов`язаних, які мають мобілізаційний припис, інвалідів І і ІІ групи, вагітних жінок і жінок, які мають дітей до 8-річного віку, а також жінок, які мають середню та вищу медичну освіту, які мають дітей до 2-річного віку.
Невоєнізовані формування цивільної оборони, які можуть використовуватися в мирний час, зокрема, для ліквідації наслідків великих аварій і катастроф комплектуються особовим складом шляхом залучення до цих формувань в обов`язковому порядку робітників, службовців і колгоспників, крім військовозобов`язаних, які мають мобілізаційний припис, інвалідів І і ІІ групи, вагітних жінок і жінок, які мають дітей до 8-річного віку, жінок, які досягли 55 років, і чоловіків, які досягли 60 років. Залучення робітників, службовців і колгоспників до вказаних робіт допускається на строк до одного місяця з продовженням його у виключних випадках рішенням ради міністрів союзних і автономних республік, краєвих (обласних) виконкомів, Мосвиконкому і Ленвиконкому (а.с. 7).
Листом від 20.10.2020 № 03-24/961 відповідач у відповідь на заяву від 09.10.2020 повідомив позивача про те, що згідно п.1 ч.2 ст.7 Зако ну України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» до осіб з інвалідністю внаслідок війни на лежать також особи з інвалідністю з числа військовослужбовців, осіб вільно найманого складу, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, конту зії, каліцтва або захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання інших обов`язків військової служби, пов`язаних з перебуванням на фронті в інші періоди, з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, яде рних аварій, ядерних випробувань, з участю у військових навчаннях із застосу ванням ядерної зброї, іншим ураженням ядерними матеріалами (а.с. 5).
Надаючи нормативно-правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
Частиною 2 статті 19 Конституції України гарантовано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Нормами Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 № 3551-XII (далі по тексту - Закон № 3551-XII) визначено правовий статус ветеранів війни.
Згідно частини 2 статті 4 Закону № 3551-XII, до ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни.
Пунктом 9 частини 2 статті 7 Закону № 3551-ХІІ передбачено, що до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать також особи з інвалідністю з числа осіб, залучених до складу формувань Цивільної оборони, які стали особами з інвалідністю внаслідок захворювань, пов`язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.
Пунктом 2 Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків інвалідів війни, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1994 № 302 (далі - Положення № 302) визначено, що посвідчення є документом, що підтверджує статус осіб, на яких поширюється дія Закону № 3551-ХІІ.
Пунктом 10 Положення № 302 встановлено, що «Посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни» видається на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про групу та причину інвалідності.
Відповідно до частини 1 статті 10 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII (далі - Закон № 796-XII), учасниками ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов`язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988 - 1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.
Судом встановлено, що позивач періодично, починаючи з червня 1986 року, брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що зокрема підтверджується Випискою із наказу директора Київського суднобудівно-судноремонтного заводу від 09.06.1986 № 239 (а.с. 9), записами у Трудовій книжці від 10.03.1975 (а.с. 16-17), копією Довідки від 12.11.1992 (а.с. 10), копією Довідки Акціонерної судноплавної компанії «Укррічфлот» від 22.07.1999 № 10-7/291 (а.с. 11).
Також судом встановлено, що ОСОБА_1 має 2 групу інвалідності у зв`язку із захворюванням, пов`язаним з роботами на ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, що підтверджується копіями Довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією від 01.04.2014 серії АВ № 0128578 (а.с. 15), Виписного епікризу із медичної карти стаціонарного хворого ОСОБА_1 № 255 (а.с. 18), Експертного висновку від 15.05.1998 № 808-1148 (а.с. 8).
У той же час, згідно з пунктом 9 частини 2 статті 7 Закону № 3551-ХІІ, до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать також особи з інвалідністю з числа осіб, залучених до складу формувань Цивільної оборони, які стали особами з інвалідністю внаслідок захворювань, пов`язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.
Тому для набуття статусу особи з інвалідністю внаслідок війни, з підстав, встановлених цією нормою Закону № 3551-XII, окрім як факту настання в особи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, необхідною умовою також є те, щоб така особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС саме у складі формувань Цивільної оборони.
Це пояснюється зокрема тим, що крім формувань Цивільної оборони у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС брали участь і інші формування, які створювались в іншому порядку, ніж невоєнізовані формування цивільної оборони та направлялись у райони виконання робіт за розпорядженнями керівників відповідних органів, відомств, організацій, установ та підприємств.
Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 07.06.2018 у справі № 377/797/17, від 21.08.2018 у справі № 279/2285/16-а, від 15.05.2019 у справі № 816/851/18, від 18.09.2019 у справі № 674/450/17, від 19.09.2019 у справі № 756/8323/16-а, від 20.12.2019 у справі № 315/594/15-а (2-а/315/29/15), від 02.12.2020 у справі № 363/2667/17.
Як з`ясовано судом та зазначено вище, позивач приймав участь в роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та має 2 групу інвалідності у зв`язку із захворюванням, пов`язаним з роботами на ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Тобто, документи, які є в наявності у позивача, підтверджують його статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та настання інвалідності, проте, належного документального підтвердження своєї безпосередньої участі у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи саме в складі формувань Цивільної оборони позивачем надано не було.
Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 07.06.2018 у справі №377/797/17, від 21.08.2018 у справі №279/2285/16-а, від 15.05.2019 у справі №816/851/18, від 18.09.2019 у справі №674/450/17, від 19.09.2019 у справі №756/8323/16-а, від 20.12.2019 у справі №315/594/15-а (2-а/315/29/15), від 29.10.2020 у справі № 732/470/17.
Згідно частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного правового аналізу положень законодавства України та доказів, які містяться у матеріалах справи, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для повного задоволення позовних вимог.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 139, 227, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В И Р І Ш И В:
У задоволенні позовну ОСОБА_1 до Управління соціального захисту Носівської районної державної адміністрації Чернігівської області про визнання дій протиправними та зобов`язання відповідача встановити позивачу статус інваліда війни 2 групи та видати посвідчення інваліда війни – відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , ІН НОМЕР_1 .
Відповідач: Управління соціального захисту Носівської районної державної адміністрації, вул. Центральна, 20, м. Носівка, Чернігівська область, код ЄДРПОУ 03196096.
Дата складення повного рішення суду - 17.12.2020.
Суддя Ю. О. Скалозуб
Судове рішення № 93592354, Чернігівський окружний адміністративний суд було прийнято 17.12.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 620/4895/20. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: