Ухвала суду № 93592044, 17.12.2020, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/3943/20

УХВАЛА

17 грудня 2020 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Салюка П.І.

розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень на виконання рішення суду по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А1302 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Військова частина А 1962 про визнання дій, бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з заявою про визнання протиправним рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень на виконання рішення суду по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А1302, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Військова частина А 1962 про визнання дій, бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити дії, в якій просить:

визнати протиправними дії військової частини А1302 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 01 березня 2018 року, враховуючи базовий місяць з моменту підвищення посадового окладу 01 січня 2008 року;

зобов`язати військову частину А1302 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 01 березня 2018 року, враховуючи базовий місяць з моменту підвищення посадового окладу 01 січня 2008 року, з урахуванням вже виплаченої суми.

Досліджуючи заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень на виконання рішення суду по адміністративній справі №560/3943/20, суд встановив наступне.

В провадженні Хмельницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А1302 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Військова частина А 1962 про визнання дій, бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 вересня 2020 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними дії військової частини А1302 щодо невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за неотримане під час проходження військової служби речове майно. Зобов`язано військову частину А1302 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за не отримане під час проходження військової служби речове майно в сумі 32714 (тридцять дві тисячі сімсот чотирнадцять) грн. 43 коп. Визнано протиправними дії військової частини А1302 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 01 березня 2018 року, враховуючи базовий місяць з моменту підвищення посадового окладу 01 січня 2008 року. Зобов`язано військову частину А1302 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 01 березня 2018 року, враховуючи базовий місяць з моменту підвищення посадового окладу 01 січня 2008 року.

В силу частини 5 статті 383 КАС України у разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання.

Оцінивши наявні у справі докази та наведені позивачем аргументи, суд при вирішенні поданої заяви керується наступними мотивами.

Відповідно до частини 1 статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень-відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

За відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень-відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

Отже, застосування судом до суб`єкта владних повноважень-відповідача у справі приписів статті 383 КАС України, можливе лише в разі встановлення факту невчинення таким суб`єктом дій на виконання рішення суду зобов`язального характеру.

Так, рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 01 квітня 2020 року, поряд з іншим, зобов`язано військову частину А1302 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 01 березня 2018 року, враховуючи базовий місяць з моменту підвищення посадового окладу 01 січня 2008 року.

На виконання вказаного судового рішення відповідач нарахував та виплатив позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 01 березня 2018 року у розмірі 764 грн., що підтверджено заявником. При цьому, як вказав позивач, в якості базового місяця для нарахування індексації враховано січень 2016 року.

Позивач не погоджується з діями відповідача, вчиненими на виконання рішення суду та зазначає, що для проведення розрахунку індексації за період відповідач неправомірно застосував як базовий місяць січень 2016 року. Зокрема, останній вважає, що оскільки чинним законодавством передбачено зміну базового місяця для проведення індексації виключно в разі зміни посадового окладу, який у позивача не змінювався, відповідач мав враховувати як базовий саме січень 2008 року.

Суд з цього приводу вказує, що статтею 14 КАС України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами (ч. 1 ст. 370 КАС України).

Виконання судового рішення може відбуватися у добровільному та примусовому порядку, а судовий контроль за виконанням рішення суду здійснює суд, що його ухвалив.

Із тексту заяви слідує, що відповідачем рішення суду у цій справі виконувалося добровільно, однак позивач фактично не погоджується із базовим місяцем, з урахуванням якого йому здійснено розрахунок суми індексації грошового забезпечення.

Між тим, визначення базового місяця для обрахунку індексації грошового забезпечення не було предметом розгляду даної справи, а визначення базового місяця у даній справі, на підставі якого здійснювався розрахунок суми індексації позивачеві, фактично призведе до зміни суті резолютивної частини зазначеного рішення суду, що в свою чергу, є порушенням норм процесуального права.

Однак, позивачем не враховано, що у межах позовного провадження у цій справі не можна зобов`язати відповідача виконувати чинне судове рішення у бажаний для позивача спосіб. Виконання судового рішення у справі № 560/3943/20 є завершальною стадією судового провадження саме у справі № 560/3943/20.

Якщо позивач не погоджується із станом виконання прийнятого на його користь судового рішення, то він вправі ініціювати процедуру його примусового виконання.

Так, за приписами статті 373 КАС України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Питання примусового виконання рішень врегульовані Законом України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII).

Частиною першою статті 1 Закону № 1404-VIII визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина 1статті 18 Закону № 1404-VIII).

У контексті зазначеного, суд звертає увагу позивача на недопустимість зобов`язання суб`єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення із конкретизацією способу та порядку виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 вересня 2020 року у справі № 560/3943/20.

Відтак, оскільки судом не встановлено обставин протиправності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень-відповідача та порушення ним прав та інтересів позивача, тому у задоволенні заяви ОСОБА_1 слід відмовити.

Керуючись статтями 248, 254, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень на виконання рішення суду по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А1302, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Військова частина А 1962 про визнання дій, бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Головуючий суддя П.І. Салюк