Рішення № 93592042, 08.12.2020, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/3035/20

РІШЕННЯ

іменем України

08 грудня 2020 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Гнап Д.Д.

за участю:секретаря судового засідання Жуковської І.С. представника позивача Нагнибіди В.І. представника відповідача Цимбалюк О.В. розглянув адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Подільської митниці Держмитслужби про стягнення коштів.

І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Подільської митниці Держмитслужби, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить:

- визнати бездіяльність Подільської митниці Держмитслужби стосовно повернення ОСОБА_1 суми попередньої оплати митних платежів у розмірі 116 300 (сто шістнадцять тисяч триста) гривень 00 копійок протиправною;

- стягнути з Подільської митниці Держмитслужби на користь ОСОБА_1 суму попередньої оплати митних платежів у розмірі 116300 (сто шістнадцять тисяч триста) гривень 00 копійок;

- зобов`язати Подільську митницю Держмитслужби подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що позивачем здійснено ввезення легкового автомобіля марки CHRYSLER моделі VOYAGER, ідентифікаційний номер (номер кузова/шасі) - НОМЕР_1 в митному режимі імпорту, відповідно до якого іноземні товари після сплати всіх митних платежів, встановлених законами України на імпорт цих товарів, та виконання усіх необхідних митних формальностей випускаються для вільного обігу на митній території України. Вказує, що у зв`язку з відмовою у видачі сертифіката можливості завершити процедури митного оформлення відсутні, як наслідок реєстрація транспортного засобу (постановка на облік) такого автомобіля в Україні також є неможливою.

Зазначає, що в такому випадку кошти сплачені на рахунок Хмельницької митниці ДФС в рахунок попередньої оплати митних платежів підлягають поверненню як надміру сплачені митні платежі.

Оскільки відповідачем не здійснено добровільного повернення вказаних коштів, позивач змушений звернутися до суду із вимогою про їх стягнення.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав з підстав, наведених у позовній заяві.

У поданому відзиві представник відповідача вказала, що законодавством передбачено повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів до завершення митного оформлення. В даному випадку, митне оформлення автомобіля позивача завершено і автомобіль випущено у вільний обіг на митній території України відповідно до митного режиму імпорту, шляхом проставляння відбитка особистої номерної печатки на супровідних документах (деклараціях, відомостях), а сплачені митні платежі перераховано митницею до державного бюджету. Вказала, що Подільська митниця Держмитслужби відмовляючи у поверненні таких коштів діяла на підставі, в межах та у спосіб визначений законами України.

У судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позову заперечила з підстав зазначених у відзиві.

ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою від 18.06.2020 позовну заяву залишено без руху. Позивачем усунуто недоліки позовної заяви.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 15.07.2020 відкрито провадження в цій справі та вирішено її розглянути за правилами загального позовного, підготовче судове засідання призначено на 02.09.2020.

Ухвалою від 02.09.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 30.09.2020.

Судове засідання відкладено на 21.10.2020, 10.11.2020, 26.11.2020, 08.12.2020.

ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

ОСОБА_1 здійснив ввезення легкового автомобіля марки CHRYSLER моделі VOYAGER, ідентифікаційний номер (номер кузова/шасі) - НОМЕР_1 , що підтверджується митною декларацією № UA40003/2019/010548.

На рахунок Хмельницької митниці ДФС позивачем було сплачено:

- 9800,00 грн, що підтверджується квитанцією №П662 від 21 лютого 2019 року;

- 41500,00 грн, що підтверджується квитанцією №П23152 від 20 лютого 2019 року;

- 65000,00 грн, що підтверджується квитанцією № П6449 від 18 лютого 2019 року.

Позивачем, після ввезення автомобіля на територію України, вчинено дії, пов`язані з реєстрацією такого автомобіля в органах МВС.

На його звернення, щодо проведення сертифікації автомобіля, державним підприємством «ДЕРЖАВТОТРАНСНДІПРОЕКТ» було прийнято рішення про відмову у видачі сертифіката відповідності №07182 від 16 вересня 2019 року.

Вважаючи, що завершення процедури митного оформлення неможливе та з метою повернення митних платежів, позивач звернувся до Подільської митниці Держмитслужби з вимогою повернення раніше сплачених коштів.

Відповідач листом від 10 січня 2020 року № 712-15/1- 12/150 відмовив ОСОБА_1 у повернення сплачених митних платежів.

Позивач, вважаючи таку бездіяльність стосовно повернення суми попередньої оплати митних платежів протиправною, звернувся до суду з позовною вимогою про її стягнення.

IV. ОЦІНКА СУДУ

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На митні органи покладається безпосереднє здійснення митної справи (ст. 543 МК України).

Відповідно до ст. 544 МК України здійснюючи митну справу, митні органи виконують, серед іншого, такі основні завдання: забезпечення правильного застосування, неухильного дотримання та запобігання невиконанню вимог законодавства України з питань митної справи; забезпечення виконання зобов`язань, передбачених міжнародними договорами України з питань митної справи, укладеними відповідно до закону; здійснення митного контролю та виконання митних формальностей щодо товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, у тому числі на підставі електронних документів (електронне декларування), за допомогою технічних засобів контролю тощо; забезпечення справляння митних платежів, контроль правильності обчислення, своєчасності та повноти їх сплати, застосування заходів щодо їх примусового стягнення у межах повноважень, визначених МКУ та Податковим кодексом України та іншими актами законодавства України; здійснення обміну документами та інформацією (у тому числі електронною) з іншими державними органами України, митними, правоохоронними та іншими органами іноземних держав.

Згідно з статтею 74 МК України імпорт (випуск для вільного обігу) - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари після сплати всіх митних платежів, встановлених законами України на імпорт цих товарів, та виконання усіх необхідних митних формальностей випускаються для вільного обігу на митній території України.

Умови перебування товарів, транспортних засобів комерційного призначення у відповідному митному режимі, обмеження щодо їх використання, застосування заходів тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами України з питань державної митної справи та у сфері зовнішньоекономічної діяльності (ч. 1 ст. 73 МК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 75 МК України для поміщення товарів у митний режим імпорту особа, на яку покладається дотримання вимог митного режиму, повинна:

1) подати органу доходів і зборів, що здійснює випуск товарів, документи на такі товари;

2) сплатити митні платежі, якими відповідно до законів України обкладаються товари під час ввезення на митну територію України в режимі імпорту;

3) виконати встановлені відповідно до закону вимоги щодо заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з ст. 76 МК України товари, поміщені у митний режим імпорту, набувають статусу українських товарів. Підтвердженням українського статусу товарів, зазначених у частині першій цієї статті, є митна декларація, за якою ці товари випущено у вільний обіг.

Згідно з ч. 1 ст. 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Статтею 266 МК України визначено обов`язок декларанта здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом, та сплатити платежі, контроль за справлянням яких покладено на митні органи.

З моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації (ч. 8 ст. 264 МК України).

Судом встановлено, що позивач у режимі "тимчасове ввезення" ввіз легковий автомобіль марки CHRYSLER моделі VOYAGER, ідентифікаційний номер (номер кузова/шасі) - НОМЕР_1 на митну територію України та заявив його у митний режим імпорту.

21.02.2019 на митний пост «Хмельницький-центральний» Хмельницької митниці ДФС було подано електронну митну декларацію №UA40Q030/2019/010548 від 21.02.2019, згідно якої декларантом ПП «Фірма ГРІФ-СЕРВІС» (договір-доручення від 18.02.2019 №18022019-5 про надання послуг з декларування товарів і транспортних засобів) по дорученню Позивача був задекларований у митний режим імпорту автомобіль марки CHRYSLER моделі VOYAGER, ідентифікаційний номер (номер кузова/шасі) - НОМЕР_1 .

Згідно з ч.ч. 2 та 3 ст. 257 МК України електронне декларування здійснюється з використанням електронної митної декларації, засвідченої електронним цифровим підписом, та інших електронних документів або їх реквізитів у встановлених законом випадках, а також електронних (сканованих) копій паперових документів, засвідчених електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи. Митна декларація та інші документи, подання яких митним органам передбачено цим Кодексом, оформлені на паперовому носії та у вигляді електронних документів, мають однакову юридичну силу.

Підтвердженням заявлення автомобіля у режим імпорту слугує інформація, вказана у графі 37 «Процедура». Відповідно до Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 65, за реєстр. в МЮУ 14.08.2012 за №1372/21684. У графі проставляється код процедури переміщення товарів відповідно до заявленого митного режиму.

У першому підрозділі графи проставляється чотиризначний код, перші дві цифри якого - код митного режиму відповідно до класифікатора митних режимів, наступні дві - код попереднього митного режиму згідно з класифікатором митних режимів. Якщо попередній митний режим відсутній, то третьою і четвертою цифрами коду проставляється "00".

У другому підрозділі графи проставляється чотиризначний код, перші два знаки якого - літерний код особливості переміщення товарів, наступні два знаки - цифровий код додаткової особливості переміщення товарів згідно з класифікатором особливостей переміщення товарів через митний кордон України.

Якщо при переміщенні товарів особливості та/або додаткові особливості переміщення відсутні або не визначені класифікатором особливостей переміщення товарів через митний кордон України, то в другому підрозділі графи проставляються коди особливості та/або додаткової особливості переміщення товарів згідно з класифікатором особливостей переміщення товарів через митний кордон України, що відповідають позиціям "Інше".

У вказаній митній декларації вказано 4031HJ00, що означає:

40 - Імпорт (випуск для вільного обігу) (крім позначеного кодом 42)

31 - Тимчасове ввезення

HJ - Митне оформлення для вільного обігу транспортних засобів, що були ввезені на митну територію України та поміщені в миті режими транзиту або тимчасового ввезення у період з 01 січня 2015 року до 25 листопада 2018 року, в тому числі які були вивезені за межі митної території України після 25 листопада 2018 року та ввезені повторно

00 - Інше.

Отже, транспортний засіб був заявлений у митний режим імпорту, а попередній митний режим - тимчасове ввезення.

12 грудня 2018 року була прийнята постанова Кабінету Міністрів України від 12.12.2018 № 1077 «Про затвердження Тимчасового порядку виконання митних формальностей під час здійснення митного оформлення транспортних засобів для їх вільного обігу на митній території України» (далі - Тимчасовий порядок).

Вказаний Тимчасовий порядок визначав механізм виконання митних формальностей під час здійснення митного оформлення транспортних засобів, що класифікуються за кодом товарної позиції 8703 згідно з УКТЗЕД та ввезені громадянами на митну територію України в період з 1 січня 2015 р. до 25 листопада 2018 р., а також:

1) перебували у митному режимі тимчасового ввезення або транзиту, поміщення в який здійснювалося шляхом вчинення дій, усного декларування або декларування з використанням іншого документа, ніж митна декларація, на бланку єдиного адміністративного документа;

2) перебували у митному режимі тимчасового ввезення або транзиту, були вивезені за межі митної території України після 25 листопада 2018 р. та ввезені повторно.

Так як автомобіль позивача спочатку був ввезений на митну територію України в режимі тимчасового ввезення, а потім заявлений у режим імпорту, відповідно митне оформлення в цьому випадку здійснювалось з врахуванням норм вказаного Тимчасового порядку.

Відповідно до пунктів 5, 6 Тимчасового порядку для митного оформлення транспортного засобу органу доходів і зборів подається електронна митна декларація на бланку єдиного адміністративного документа, заповнена у звичайному порядку відповідно до статті 258 Митного кодексу України. Разом з електронною митною декларацією органу доходів і зборів подаються рахунок або інший документ, що підтверджує вартість транспортного засобу, реєстраційний документ на транспортний засіб, виданий реєстраційним органом країни реєстрації, та документ, що підтверджує право власності на транспортний засіб або право розпоряджатися та декларувати такий транспортний засіб для вільного обігу на митній території України. Відомості про документи, визначені частиною третьою статті 335 Митного кодексу України, зазначаються декларантом або уповноваженою ним особою у встановленому порядку в митній декларації.

Порядок заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року № 651, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14 серпня 2012 р. за № 1372/21684 (далі - Порядок № 651).

Наказом Міністерства фінансів України від 20 вересня 2012 року № 1011 «Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій» (із змінами) (далі - наказ МФУ №1011) затверджені відомчі класифікатори інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій. Зокрема, цим наказом затверджений Класифікатор документів, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій, у табличній формі: код документа та його найменування.

Документи, які подаються декларантом для митного оформлення митної декларації (далі - МД), зазначаються у графі 44 цієї декларації. Щодо правил заповнення графи 44 МД Порядком № 651 визначено, що відомості щодо кожного документа зазначаються з нового рядка за такою схемою: код документа згідно з класифікатором документів, через пробіл - номер документа, дата та (за наявності даних) кінцевий термін його дії; якщо документу відповідає код некласифікованого документа, то перед номером документа зазначається його скорочена назва, яка повинна дозволяти ідентифікувати документ.

Під митною декларацією, заповненою у звичайному порядку, розуміється митна декларація, що містить обсяг відомостей (даних), достатній для завершення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення у заявлений митний режим. Оформлення митним органом митної декларації, заповненої у звичайному порядку, є випуском товарів у заявлений митний режим (ч. 1 ст. 258 МК України).

Відповідно до ч. 5 ст. 255 МК України митне оформлення вважається завершеним після виконання всіх митних формальностей, визначених цим Кодексом відповідно до заявленого митного режиму, що засвідчується митним органом шляхом проставлення відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії.

Електронна митна декларація вважається оформленою за наявності внесеної до неї посадовою особою митного органу, яка завершила митне оформлення, за допомогою автоматизованої системи митного оформлення відмітки про завершення митного оформлення та засвідчення такої декларації електронним цифровим підписом посадової особи митного органу, яка завершила митне оформлення. Оформлена електронна митна декларація за допомогою автоматизованої системи митного оформлення перетворюється у візуальну форму, придатну для сприйняття її змісту людиною, у форматі, що унеможливлює у подальшому внесення змін до неї, засвідчується електронним цифровим підписом посадової особи митного органу, яка завершила митне оформлення, та надсилається декларанту або уповноваженій ним особі (відповідно до частини 16 Положення про митні декларації, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 №450 із змінами).

Таким чином, відповідно до зазначеного вище, митне оформлення вважається завершеним після проставлення відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії або за наявності внесеної до неї посадовою особою митного органу, яка завершила митне оформлення, за допомогою автоматизованої системи митного оформлення відмітки про завершення митного оформлення та засвідчення такої декларації електронним цифровим підписом посадової особи митного органу, яка завершила митне оформлення.

Відповідно до митної декларації № UA40003/2019/010548, що наявна в матеріалах справи, посадовою особою митниці здійснена відмітка про проставленння електронного цифрового підпису 21.02.2019, що свідчить про те, що митне оформлення такої декларації було завершено 21.02.2019, а тому суд відхиляє посилання позивача на те, що митне оформлення автомобіля не завершене.

Відповідно до статті 278 МК України датою виникнення податкових зобов`язань із сплати мита у разі ввезення товарів на митну територію України чи вивезення товарів з митної території України є дата подання митному органу митної декларації для митного оформлення або дата нарахування такого податкового зобов`язання митним органом у випадках, визначених цим Кодексом та законами України.

Частиною 2 статті 270 МК України визначено, що правила оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, іншими (крім мита) митними платежами встановлюються Податковим кодексом України з урахуванням особливостей, що визначаються цим Кодексом.

Згідно з пунктом 2 статті 277 МК України, об`єктом оподаткування митом є: товари, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню митними платежами відповідно до розділу XII цього Кодексу, а також розділів V та VI Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ, зі змінами та доповненнями. Датою виникнення податкових зобов`язань із сплати мита у разі ввезення товарів на митну територію України чи вивезення товарів з митної території України є дата подання митному органу митної декларації для митного оформлення або дата нарахування такого податкового зобов`язання митним органом у випадках, визначених цим Кодексом та законами України (ст. 278 МК України).

Відповідно до ст. 289 МК України у разі ввезення товарів на митну територію України обов`язок із сплати митних платежів виникає з моменту фактичного ввезення цих товарів на митну територію України, а припиняється такий обов`язок згідно п. 1 ч. 1 ст. 290 МК України - при виконанні обов`язку із сплати митних платежів.

Згідно з п.1 ч. 1 ст. 291 МК України обов`язок із сплати митних платежів вважається виконаним (митні платежі вважаються сплаченими) у разі здійснення особою, відповідальною за сплату митних платежів, розпорядження про використання коштів авансових платежів:

а) при здійсненні митного оформлення товарів - з моменту закінчення митного оформлення;

б) якщо сплата не пов`язана із здійсненням митного оформлення товарів, - з моменту списання коштів з авансового рахунку при перерахуванні їх до державного бюджету.

Відповідно до ч. 1 ст. 297 МКУ (в редакції, чинній на день здійснення митного оформлення) у разі ввезення товарів на митну територію України суми митних платежів, нараховані органом доходів і зборів, підлягають сплаті до Державного бюджету України платником податків до або на день подання органу доходів і зборів митної декларації для митного оформлення, крім випадків, якщо відповідно до цього Кодексу товари ввозяться на митну територію України із звільненням від оподаткування митними платежами.

Згідно з частиною 1 статті 301 Митного кодексу України повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України.

В свою чергу, підпунктами 14.1.115 та 14.1.182.пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено поняття надміру сплачених грошових зобов`язань та помилково сплачених грошових зобов`язань. Так, надміру сплачені грошові зобов`язання - це суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов`язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату. Помилково сплачені грошові зобов`язання - суми коштів, які на певну дату надійшли до відповідного бюджету від юридичних осіб (їх філій, відділень, інших відокремлених підрозділів, що не мають статусу юридичної особи) або фізичних осіб (які мають статус суб`єктів підприємницької діяльності або не мають такого статусу), що не є платниками таких грошових зобов`язань.

Частиною 3 статті 301 МК України встановлено, що помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Порядок повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені, визначений розділом ІІІ Порядоку повернення авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів (надалі Порядок № 643).

Так, згідно з пункту 1 Порядку № 643 повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплаченої суми митних, інших платежів та пені здійснюється за заявою платника податків протягом 1095 днів від дня її виникнення.

Пунктом 3 Порядку № 643 встановлено, що у заяві зазначаються: 1) сума коштів до повернення за видами митних, інших платежів та пені; 2) причини виникнення такої суми коштів; 3) найменування юридичної особи та код за ЄДРПОУ, або прізвище, ім`я та по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); 4) напрям(и) перерахування суми коштів: а) на поточний рахунок платника податку в установі банку із зазначенням реквізитів; б) для виплати готівкою (у разі якщо кошти авансових платежів (передоплати) вносилися готівкою); в) для подальших розрахунків як авансові платежі (передоплата) або грошова застава: на депозитний рахунок 3734; на депозитний рахунок 3734 іншої митниці ДФС; на банківський рахунок 2603 (у разі якщо кошти авансових платежів (передоплати) вносилися готівкою); г) для погашення грошового зобов`язання (податкового боргу) з інших платежів незалежно від виду бюджету; 5) реквізити митної декларації (іншого документа, що її замінює) або уніфікованої митної квитанції, за якими помилково та/або надміру сплачені суми митних платежів.

До заяви додаються: документи, що підтверджують суму помилково та/або надміру сплачених митних, інших платежів та пені; виконавчий лист суду та/або рішення суду, що набрало законної сили (за наявності), щодо скасування рішення митниці ДФС, яке призвело до виникнення помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені; документи, що підтверджують право на перенесення граничних строків для подання заяви щодо повернення надміру сплачених митних платежів (за наявності).

Відповідно до частини 4 Порядку № 643 після реєстрації в митниці ДФС заява платника податку про повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені передається на опрацювання до Підрозділу.

Згідно з пунктом 5 Порядку № 643 підрозділ перевіряє факт перерахування суми коштів з відповідного рахунку до державного бюджету за допомогою автоматизованої системи митного оформлення та відсутність у нього податкового боргу. За результатами опрацювання готує висновок або лист про відмову в поверненні коштів з відповідним обґрунтуванням (пункт 11 цього розділу).

Судом встановлено, що сплачені позивачем кошти не підпадають під поняття помилково або надміру сплачених, оскільки ним сплачено вартість митного оформлення автомобіля, яке відповідно до встановлених вище обставин є завершеним та не скасованим.

Реєстрація та постановлення на облік автомобіля не є складовою митного оформлення і не може свідчити про незавершення процедури митного оформлення і відповідно не є підставою для повернення митних платежів.

Враховуючи вищевикладене, та те, що автомобіль розмитнено та випущено у вільний обіг на митній території України відповідно до митного режиму імпорту, а сплачені митні платежі перераховано митницею до державного бюджету, підстав для визнання протиправною бездіяльності Подільської митниці Держмитслужби стосовно повернення ОСОБА_1 суми попередньої оплати митних платежів у розмірі 116300,00 грн та стягнення такої суми - немає.

Крім того, суд зазначає, що процедура повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів врегульована Порядком повернення авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів та є виключними повноваженнями органів митної служби, суд не може підміняти державний орган і вирішувати питання про стягнення таких платежів.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За наведених обставин позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Зі змісту приписів статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні підстави для розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

у задоволенні позову ОСОБА_1 до Подільської митниці Держмитслужби про визнання протиправною бездіяльності та стягнення коштів відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 17 грудня 2020 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 ) Відповідач:Подільська митниця Держмитслужби (вул. Лебединського, 17, Вінниця, Вінницька область, 21034 , код ЄДРПОУ - 43350542)

Головуючий суддя Д.Д. Гнап