Рішення № 93591934, 17.12.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

17 грудня 2020 року № 520/16454/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді – Зінченко А.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області в особі Харківського міського відділення Управління виконавчої дирекції ФСС України в Харківській області (м-н.Конституції, буд. 1,Палац праці,3, під.4 пов., м. Харків, 61200, код ЄДРПОУ1313928) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив суд визнати протиправними дії Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області в особі - Харківського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області щодо не нарахування та не виплати позивачу страхових виплат за період з 01.05.2020 року по 31.08.2020 року та зобов`язати управління Виконавчої Дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області в особі - Харківського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 страхові виплати за період з 01.05.2020 року по 31.08.2020 року негайно після проголошення судового рішення.

В обґрунтування позовних вимог позивачем було зазначено, що ОСОБА_1 є особою, яка переміщена з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, що підтверджується довідкою від 16.09.2020 року № 6333-5000308170 виданою Управлінням праці та соціального захисту населення адміністрації Основ`янського району Харківської міської ради.

ОСОБА_1 перебуває на обліку у Фонді соціального страхування України з 26 квітня 2010 року, та має зареєстрований страховий випадок трудове каліцтво, що стався 03 серпня 2009 року та є отримувачем щомісячних страхових виплат в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку.

За висновком МСЕК від 16 березня 2016 року серія 12 ААА №008729 встановлена стійка втрата професійної працездатності 25%, з повторним оглядом 04 квітня 2018 року.

Під час повторного переогляду за висновком МСЕК від 25 квітня 2018 року серія 12 ААА №024066 позивачу встановлена стійка втрата професійної працездатності 25%, з повторним оглядом 25 квітня 2020 року.

Під час повторного переогляду за висновком МСЕК від 18 березня 2020 року серія 12 ААА №033425 позивачу встановлена стійка втрата професійної працездатності 25%, з повторним оглядом 10 березня 2022 року.

11.11.2020 року через свого адвоката позивач звернувся до Відповідача щодо надання інформації про законні правові підстави не виплати мені страхових виплат, оскільки не мав від Відповідача офіційної інформації.

Листом від 16.11.2020 року №15.02-14/4561 на запит представника відповідач повідомив, що ОСОБА_1 перебував на обліку у відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Харків з 01.11.2014 по 31.07.2017 та з 01.08.2017 по 30.04.2020 року.

З 01.05.2020 року виплати Відділенням не проводяться у зв`язку з закінченням терміну дії висновку МСЕК про встановлення відсотків втрати професійної працездатності (стаття 47 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 року №1105-ХІУ зі змінами).

Лисичанським міським відділенням управління виконавчої дирекції ФСС України в Луганській області на запит відділення, було надіслано висновок МСЕК від 18.03.2020 року серії 12 ААА №033425.

На підставі заяви від 17.09.2020 року про продовження раніше призначених страхових виплат Постановою Харківського міського відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Харківській області від 29.09.2020 року № 2052/23052/12292.2/40 «Про продовження раніше призначеної щомісячної страхової виплати» ОСОБА_1 з 01 вересня 2020 року по 30 квітня 2022 року включно.

Позивач вважає , що відповідач лише констатував факт безпідставності невиплати щомісячних страхових виплат не виносячи Постанови про припинення страхових виплат за період з 01.05.2020 року по 31.08.2020 року включно, оскільки як він сам зазначив Лисичанським міським відділенням управління виконавчої дирекції ФСС України в Луганській області на запит відділення, було надіслано висновок МСЕК від 18.03.2020 року серії 12 ААА №033425, згідно якого позивачу встановлена стійка втрата професійної працездатності 25%, з повторним оглядом 10 березня 2022 року. Згідно якого ОСОБА_1 вчасно пройшов медичний огляд.

Згідно Рішення Харківського окружного суду по справі №520/6624/19 від02.08.2019 року зобов`язано відповідача нарахувати та провести страхові виплати у період з 01.04.2018 р. по 30.06.2018 р., допустивши негайне виконання у межах платежу за один місяць. Рішення суду відповідачем виконане.

Таким чином, на думку позивача, відповідач вдруге не зважаючи на діюче законодавство та вищезазначене Рішення суду по аналогічній судовій справі зловживаючи своїми правами безпідставно не виплатив страхові виплати за період з 01.05.2020 року по 31.08.2020 року включно.

Позивач не згоден з діями відповідача, а тому звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Надаючи правову оцінку вищенаведеному, суд вказує наступне.

Право на соціальний захист, а саме на отримання пенсії, гарантовано Конституцією України та чинними нормативно - правовими актами України.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Статус внутрішньо переміщеної особи врегульований Законом України Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб від 20.10.2014р. №1706-VII (далі - Закон № 1706-VII).

Статтею 7 Закону України Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб визначено, що для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на зайнятість, пенсійне забезпечення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, на отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України.

Питання щодо страхових виплат врегульовані Законом України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування №1105-ХІУ.

У відповідності до вимог ст. 46 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхові виплати і надання соціальних послуг припиняються: 1) на весь час проживання потерпілого за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України; 2) на весь час, протягом якого потерпілий перебуває на державному утриманні, за умови, що частка виплати, яка перевищує вартість такого утримання, надається особам, які перебувають на утриманні потерпілого; 3) якщо з`ясувалося, що виплати призначено на підставі документів, які містять неправдиві відомості. Сума витрат на страхові виплати, отримані застрахованим, стягується в судовому порядку; 4) якщо страховий випадок настав внаслідок навмисного наміру заподіяння собі травми; 5) якщо потерпілий ухиляється від медичної чи професійної реабілітації або не виконує правил, пов`язаних з установленням чи переглядом обставин страхового випадку, або порушує правила поведінки та встановлений для нього режим, що перешкоджає одужанню; 6) в інших випадках, передбачених законодавством.

Тобто, відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження наявності підстав для припинення страхових виплат, передбачених діючим законодавством.

Відповідно до ч. 7 ст. 47 Закону №1105-ХІУ, якщо потерпілому або особам, які мають право на одержання страхової виплати, з вини Фонду своєчасно не визначено або не виплачено суми страхової виплати, ця сума виплачується без обмеження протягом будь-якого строку та підлягає коригуванню у зв`язку із зростанням цін на споживчі товари та послуги в порядку, встановленому статтею 34 Закону України "Про оплату праці".

Гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб визначено Законом України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" від 20 жовтня 2014 року № 1706-VII (надалі - Закон N1706-VII).

Статтею першою Закону N 1706-VII визначено, що внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 цього ж Закону факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.

Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення (ч. 2 цієї статті).

Довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону (ч. 1 ст. 5 Закону N 1706-VII).

Статтею 14 Закону № 1706-VII визначено, що внутрішньо переміщені особи користуються тими ж правами і свободами відповідно до Конституції, законів та міжнародних договорів України, як і інші громадяни України, що постійно проживають в Україні. Забороняється їх дискримінація при здійсненні ними будь - яких прав і свобод на підставі, що вони є внутрішньо переміщеними особами.

Виходячи із системного аналізу вищенаведених норм, слід дійти висновку, що внутрішньо переміщені особи користуються тими ж правами і свободами, що й інші Громадяни, які постійно проживають на території України.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону № 1706-VII для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на зайнятість, пенсійне забезпечення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, на отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України.

Правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов`язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві, унормовано Законом України від 23 вересня 1999 року № 1105-ХІУ «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (далі - Закон № 1105-ХІУ), який із 01 січня 2015 року діє в редакції Закону України від 28 грудня 2014 року № 77-VIII.

Відповідно до підпункту «в» пункту 1 частини першої статті 21 Закону № 1105- ХІУ (у редакції, яка діяла до 01 січня 2015 року) у разі настання страхового випадку Фонд зобов`язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров`я, виплачуючи йому, зокрема, щомісяця грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого.

Статтею 40 Закону № 1105-ХІУ (у редакції до 01 січня 2015 року) передбачено, що страхові виплати потерпілому провадяться щомісячно в установлені Фондом дні на підставі постанови цього Фонду або рішення суду з дня втрати працездатності внаслідок нещасного випадку або з дати встановлення професійного захворювання. Страхові виплати провадяться протягом строку, на який встановлено втрату працездатності у зв`язку із страховим випадком. Страхові виплати провадяться протягом строку, встановленого МСЕК або ЛКК.

З 01 січня 2015 року зазначені норми встановлені частинами першою, п`ятою та шостою статті 47 Закону № 1105-ХІУ (у редакції Закону України від 28 грудня 2014 року № 77-VIII).

Відповідно до ч. 7 ст. 47 Закону №1105-ХІУ, якщо потерпілому або особам, які мають право на одержання страхової виплати, з вини Фонду своєчасно не визначено або не виплачено суми страхової виплати, ця сума виплачується без обмеження протягом будь-якого строку та підлягає коригуванню у зв`язку із зростанням цін на споживчі товари та послуги в порядку, встановленому статтею 34 Закону України «Про оплату праці».

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивач має беззаперечне право на отримання страхових виплат, як особа, що втратила працездатність від професійного захворювання, з часу первинного призначення страхових виплат. Норми статті 47 Закону №1105- XIV гарантують мені право виплати страхової суми без обмеження протягом будь - якого строку (оскільки інвалідність встановлено безстроково) та не ставлять в залежність від прийняття окремого порядку Кабінетом Міністрів України.

Положеннями пункту 3 розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» передбачено, що особливості надання соціальних послуг та виплати матеріального забезпечення за соціальним страхуванням внутрішньо переміщеним особам (громадянам України, які переселилися з тимчасово окупованої території, території проведення антитерористичної операції або зони надзвичайної ситуації) визначаються Кабінетом Міністрів України.

Порядок надання страхових виплат, фінансування витрат на медичну та соціальну допомогу, передбачених загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання для осіб, які переміщуються з тимчасово окупованої території і районів проведення антитерористичної операції затверджено постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на-виробництві та професійних захворювань України від 11.12.2014 № 20 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.01.2015 за №6/26451, що був чинним на момент виникнення спірних правовідносин.

Пунктом 1 Розділу 3 Порядку № 20 передбачено, що особи, які тимчасово переміщені, мають право на продовження раніше призначених та нарахованих страхових виплат у робочому органі виконавчої дирекції Фонду за фактичним місцем проживання (перебування) на підставі заяви, до якої додаються копії довідки про взяття на облік, паспорта або документа, що посвідчує особу, та реєстраційного номера облікової картки платника податків або серії та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомили про це відповідні державні органи і мають відмітку у паспорті). Копії засвідчуються працівником відділення при пред`явленні оригіналів.

Відтак, окремо підстав для припинення виплат Порядком № 20 не передбачено.

Наразі порядок надання страхових виплат, фінансування витрат на медичну та соціальну допомогу, передбачених загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання для внутрішньо переміщених осіб затверджено Постановою правління Фонду соціального страхування України від 12.12.2018 № 27.

Крім того, пунктом 5 розділу III Порядку № 20, зазначено, що щомісячні страхові виплати особі, яка тимчасово переміщена, нараховуються з місяця подання заяви або з місяця, в якому не здійснювались страхові виплати робочим органом виконавчої дирекції Фонду, в якому зберігалася справа про страхові виплати на той час, та фінансуються впродовж тридцяти календарних днів з дати прийняття постанови про продовження раніше призначених страхових виплат.

В розумінні норм викладених в пункті 5 розділу III Порядку № 20, щомісячні страхові виплати ВПО нараховуються з місяця подання заяви для осіб, які вперше звернулись за страховою виплатою, а для ВПО, які вже отримували страхові виплати з місяця, в якому не здійснювались страхові виплати робочим органом виконавчої дирекції Фонду.

Пунктом 15 Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат ВПО, затвердженим Постановою КМУ № 365 визначено, що суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та виплачується на умовах окремого порядку, визначеного КМУ.

Дана норма п.15 Порядку не надає підстав для нарахування або не нарахування соціальних виплат. Вона визначила лише одну підставу обліку соціальних виплат - "які не виплачені за минулий період".

У відповідності до Постанови Великої Палати Верховного Суду (справа 243/3505/16-ц, провадження № 14-271цс18) від 20 вересня 2018 року остання зазначила, що "у зв`язку з наведеним Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне відступити від висновків Верховного Суду України щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у раніше ухваленій постанові Верховного Суду України від 12 квітня 2017 року у справі № 6-51цс17, та погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що відсутність довідки про взяття на облік позивача як особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району АТО, не може бути підставою для невиплати позивачу страхових виплат.

Відтак, відповідач не довів правомірності щодо не нарахування та невиплати позивачу суми страхових виплат за період з 24.08.2015 року по 28.02.2018 року включно

Відповідно до статті 1 Протоколу N 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Суб`єкти публічного права мають право здійснювати свої повноваження в межах встановлених границь та повноважень.

З врахуванням вищевикладеного, повно і всебічно з`ясувавши обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, оцінюючи наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні на предмет належності, допустимості та достовірності кожного доказу окремо, а також достатності та взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, як того вимагає процесуальне законодавство, проаналізувавши норми матеріального права, які належить застосувати до спірних правовідносини, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 243, 244, 245, 246 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов – задовольнити.

Визнати протиправними дії Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області в особі - Харківського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 страхових виплат за період з 01.05.2020 року по 31.08.2020 року.

Зобов`язати управління Виконавчої Дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області (код ЄДРПОУ 41313928, адреса: 61200, м. Харків, м-н Конституції, б. 1, Палац праці, 3 під., 4 пов.) в особі - Харківського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області (код ЄДРПОУ 41433726, адреса: 61001, м. Харків, пр. Гагаріна, буд. 1, 3 пов.) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) страхові виплати за період з 01.05.2020 року по 31.08.2020 року.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду у відповідності до ст. 295 цього Кодексу.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Зінченко А.В.