Рішення № 93591886, 16.12.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

16 грудня 2020 року № 520/15788/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зоркіної Ю.В., розглянувши за правилами спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , іпн. НОМЕР_1 ) до Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2,м. Харків,61022, код ЄДРПОУ14099344), третя особа: Управління Служби безпеки України в Харківській області (вул. Мироносицька, 2,м.Харків,61002) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

установив

Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, у якому просить суд: визнати дії керівництва ГУ ПФУ в Харківській області щодо не призначення та невиплати пенсії за вислугу років безпідставними та протиправними; зобов`язати ГУ ПФУ в Харківській області нарахувати пенсії за вислугу років, починаючи з часу звільнення до часу призначення пенсії; зарахувати час навчання у вищому цивільному навчальному закладі до загальної вислуги років, з якої обчислюється пенсія; стягнути витрати на правничу допомогу у сумі 7020 грн., зобов`язати виплатити суму боргу негайно або в найближчий період; звернути до негайного виконання рішення суду в частині зобов`язання щодо нарахування пенсії за вислугу років, починаючи з часу звільнення до часу призначення пенсії.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем протиправно відмовлено у призначенні пенсії позивачу, оскільки на момент подання заяви в останнього є наявним стаж для призначення пенсії.

Відповідачем надано відзив на позовну заяву, у якій вказано на те, що документи які би ствердили факт присвоєння офіцерського (спеціального) звання позивачу після закінчення навчального закладу відсутні. Отже, пенсія за вислугу років може бути призначена після надання уповноваженим органом Служби безпеки України розрахунку вислуги років згідно норм чинного законодавства.

Третя особа надала суду пояснення на адміністративний позов , у яких зазначила, що до ГУ ПФУ в Харківській області надані всі необхідні документи для призначення пенсії, в тому числі копія військового квитка позивача, трудової книжки та диплома.

Щодо клопотання відповідача про залучення в якості другого відповідача у справі Управління служби безпеки України в харківській області , то суд вважає його таким, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

За приписами ст.48 КАС України суд першої інстанції, встановивши, що з позовом звернулася не та особа, якій належить право вимоги, може за згодою позивача та особи, якій належить право вимоги, допустити заміну первинного позивача належним позивачем, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Якщо позивач не згоден на його заміну іншою особою, то ця особа може вступити у справу як третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, про що суд повідомляє третю особу. Якщо позивач згоден на його заміну іншою особою, але така особа не згодна на участь у справі, суд залишає позовну заяву без розгляду, про що постановляється відповідна ухвала. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.

Позовні вимоги гуртуються на наявному спорі між позивачем та ГУ ПФУ в Харківській області щодо непризначення та невиплати пенсії відповідно до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби т, та деяких інших осіб».

Відповідно до пп.7 п.4 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об`єднані управління, затвердженого постановою правління ПФУ від 22.12.2014 за № 28-2 саме на управління Фонду покладено обов`язок щодо вирішення питань про призначення та виплату пенсії, отже ГУПФУ в Харківській області є належним відповідачем по справі.

Дослідивши долучені до матеріалів справи документи, суд встановив наступні обставини.

Наказом Служби безпеки України від 07.11.2019 №250-ос позивач виключений із списків особового складу, який звільнений з військової служби з дня виключення зі списків особового складу наказом голови СБУ від 26.10.2019 №1441-ос за підпунктом “а” п.61, підпунктом “а” (за станом здоров`я – непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час) пункту 2 ч.6 ст.26 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу” у запас СБУ, з 07.11.2019.

Вислуга років на пенсію на 07.11.2019 складає: календарна – 28 років 1 місяць 9 днів, з них навчання у закладі вищої освіти – 2 роки 4 місяці 26 днів, пільгова – 7 місяців 24 дні, загальна – 28 років 9 місяців 3 дні.

18.11.2019 на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області надійшли документи від Служби Безпеки України в Харківській області для призначення пенсії за вислугу років ОСОБА_1

20.11.2019 ГУПФУ в Харківській області направлено запит до УСБ України в Харківській області з метою отримання копії диплому та військового квитка ОСОБА_1 для зарахування до вислуги років часу навчання.

Згідно листа Пенсійного фонду України від 24.05.2020 №2800-030203-9/16862, у зв`язку з тим, що документи які би ствердили факт присвоєння офіцерського (спеціального) звання після закінчення навчального закладу відсутні, пенсія за вислугу років ОСОБА_1 може бути призначена після надання уповноваженим органом Служби безпеки України розрахунку вислуги років згідно норм чинного законодавства.

На адвокатський запит від 23.03.2020 № 31 Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повідомило, що рішення про призначення пенсії ОСОБА_1 не прийнято, у зв`язку з направленням запитів до УСБУ в Харківській області та Департаменту пенсійного забезпечення ПФУ.

Не погодившись з такою бездіяльністю відповідача позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання дій керівництва Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо непризначення та невиплати пенсії безпідставними та протиправними; зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області нарахувати пенсію за вислугу років, починаючи з часу звільнення до часу призначення пенсії та зарахувати час навчання у вищому цивільному навчальному закладі до загальної вислуги років ОСОБА_1 , з якої обчислюється пенсія.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 22.07.2020 позовні вимоги задоволено частково: визнано протиправними дії Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо непризначення та невиплати пенсії ОСОБА_1 ; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за вислугу років із прийняттям відповідного рішення з урахуванням висновків, викладених в рішенні суду. У задоволенні решти позовних вимог – відмовлено.

На виконання рішення суду відповідачем повторно розглянуто подані документи та прийняте рішення від 15.09.2020 року про відмову у призначенні пенсії внаслідок відсутності документів на підтвердження присвоєння офіцерського звання після закінчення навчального закладу.

По суті заявлених вимог суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (Закон №2262-ХІІ) особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.

Військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби (ст.2 Закону №2262-ХІІ).

Призначення і виплата пенсій особам, зазначеним у статті 1-2 цього Закону, здійснюються органами Пенсійного фонду України (ст.10 Закону №2262-ХІІ).

Заява про призначення пенсії згідно з цим Законом подається до територіального органу Пенсійного фонду України або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади та Службою зовнішньої розвідки. При цьому днем звернення за призначенням пенсії є день подання до відповідного органу Пенсійного фонду України письмової заяви про призначення пенсії з усіма необхідними для вирішення цього питання документами, а в разі пересилання заяви і документів поштою - дата їх відправлення.

У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, заявнику роз`яснюється, які документи він повинен надати додатково. При наданні ним цих документів до закінчення тримісячного терміну з дня отримання роз`яснення днем звернення за призначенням пенсії вважається день подання заяви або дата відправлення документів поштою, зазначені в частині першій цієї статті. Особа, яка звернулася за призначенням пенсії, пред`являє паспорт або інший документ, що засвідчує особу. (ст.48 Закону №2262-ХІІ).

За приписами ст.50 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсії відповідно до цього Закону призначаються особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби і військової служби за контрактом та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом відповідно до пунктів "а", "в" статті 12 цього Закону, - з наступного дня після звільнення їх зі служби, але не раніше того дня, по який їм сплачено грошове забезпечення.

Відповідно до п.16 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 30 січня 2007 р. № 3-1 при прийманні документів для призначення пенсії орган, що призначає пенсії: перевіряє правильність оформлення заяви й подання про призначення пенсії, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; здійснює попередню перевірку змісту і належного оформлення представлених документів; перевіряє правильність копій відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розходження.

Орган, що призначає пенсії, має право вимагати від міністерств та інших органів, заявників дооформлення поданих документів, а також подання додаткових документів та перевіряти в необхідних випадках обґрунтованість їх видачі.

20.11.2019 ГУ ПФУ в Харківській області направлено на адресу Управління СБУ в харківській області запит щодо надання документів на підтвердження наявності підстав для зарахування періоду навчання позивача до стажу, в тому числі військового квитка та копії диплому та запропоновано у випадку відсутності вказаних документів замінити розрахунок вислуги років та подання про призначення пенсії із дотриманням умов чинного законодавства.

Положеннями ч.1 ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсія за вислугу років призначається: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б" - "д", "ж" статті 1 - 2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 1 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки та 6 місяців і більше.

Згідно долученого до матеріалів справи розрахунку вислуги років позивач має вислугу у календарному обчисленні - 28 років 01 місяць 09 днів, в тому числі: час навчання 02 роки 04 місяці 26 днів.

Отже, на момент подання документів про призначення пенсії, без урахування спірного періоду часу навчання загальна вислуга років для призначення пенсії складає 26 років 04 місяці 07 днів ( наявність вказаного стажу відповідачем ані у оскаржуваному рішенні, ані у відзиві на адміністративний позов не заперечується), що є достатнім для призначення пенсії.

Щодо зарахування до стажу періоду навчання, то суд зазначає, що за приписами частини другої статті 17 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби , та деяких інших осіб», до вислуги років поліцейським, співробітникам Служби судової охорони, особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України при призначенні пенсії на умовах цього Закону зараховується час їхнього навчання (незалежно від форми навчання) у цивільних вищих навчальних закладах, а також в інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, Національної поліції, Служби судової охорони, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України або призначення на відповідну посаду в межах до п`яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби.

Статтею 171 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби , та деяких інших осіб» визначено, що порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Таким нормативним актом є постанова Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактам, начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей».

Так, п.2 вказаного нормативного акту (у ред. на момент початку проходження служби позивачем) передбачено, що до вислуги років особам офіцерського складу Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони та інших військових формувань, створених Верховною Радою України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, а також особам середнього, старшого і вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, поліцейським, особам, зазначеним у пункті "ж" ст.12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби , та деяких інших осіб", особам середнього, старшого і вищого начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту та Державної кримінально-виконавчої служби України при призначенні пенсій згідно з пунктом "а" ст.12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби , та деяких інших осіб" додатково зараховується час їхнього навчання (у тому числі заочно) у цивільних вищих навчальних закладах, а також у інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське звання, до вступу на військову службу або призначення на відповідну посаду в межах до п`яти років із розрахунку - один рік за шість місяців.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що до вислуги років на службі в правоохоронних органах в календарному обчисленні включається період навчання у цивільних вищих навчальних закладах, а також у інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське звання.

Долученим до матеріалів справи військовим квитком позивача, копією диплому не підтверджено того факту, що після закінчення Східноукраїнського державного університету у червні 1994 року йому присвоєне офіцерське звання. Сам факт навчання особи у вищому навчальному закладі не є достатньою підставою для зарахування цього періоду навчання до вислуги років (як календарної, так і пільгової).

Із долученого до матеріалів справи військового квитка позивача встановлено, що він проходив навчання у Національній академії СБ України у 1997, 2005 та 2009 роках.

Проте суд зазначає, що з урахуванням приписів Тимчасового положення про проходження військової служби особами офіцерського складу та форму контракту з громадянином України, який добровільно вступає на військову службу, затвердженого Указом Президента України від 13 травня 1993 року № 174 перше відповідне офіцерське звання присвоюється військовозобов`язаному після закінчення відповідних курсів за умови наявності вищої освіти.

Аналогічні за змістом норми містяться у пп.26-28 Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України, затвердженого Указом Президента України від 27.12.2007 № 1262/2007.

Враховуючи викладене , суд приходить до висновку, що військове звання позивачу присвоєно після закінчення відповідних курсів в Національній академії СБУ, а не закінчення Східноукраїнського державного університету у 1994 році.

Доказів протилежного матеріали справи не містять, а отже, у суду відсутні підстави для задоволення адміністративного позову в цій частині вимог.

Аналогічна правова позиція щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладена у постановах Верховного Суду від 14.08.2019 у справі №805/2337/16-а та від 13.10.2020 у справі №814/4312/15.

Проте суд зауважує, що дії суб`єкта владних повноважень - активна поведінка, яка може мати вплив на права, свободи та інтереси фізичних та юридичних осіб, в той час коли бездіяльність пасивна поведінка суб`єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод та інтересів фізичної та юридичної особи.

В матеріалах справи міститься рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 15.09.2020 про відмову у призначенні пенсії позивачу.

Отже, для ефективного захисту прав та інтересів позивача від порушень з боку суб`єкта владних повноважень суд вважає за необхідне застосувати положення частини 2 ст.9 КАС України, вийти за межі позовних вимог та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 15.09.2020 про відмову у призначенні пенсії.

В той же час, за наявності рішення суб`єкта владних повноважень, яке визнане судом протиправним, оскаржувані дії поглинаються скасуванням прийнятого рішення, а отже вимога про визнання дій протиправними задоволенню не підлягає.

Продовжуючи розгляд справи, суд зазначає, що завданням адміністративного судочинства, відповідно до статті 2 КАС України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Таким чином, адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною третьою статті 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Частиною 4 статті 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини 2 цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

За приписами вказаної правової норми слідує, що у разі, якщо суб`єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками розгляду звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому суб`єктом звернення дотримано усіх визначених законом умов, то суд вправі зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти певне рішення. Якщо ж таким суб`єктом на момент прийняття рішення не перевірено дотримання суб`єктом звернення усіх визначених законом умов або при прийнятті такого рішення суб`єкт дійсно має дискреційні повноваження, то суд повинен зобов`язати суб`єкта владних повноважень до прийняття рішення з урахуванням оцінки суду.

У даній справі оцінка правомірності відмови відповідача у призначенні позивачу пенсії за вислугу років, стосувалася лише мотивів, ненадання управлінню пенсійного фонду відповідних документів на підтвердження правомірності зарахування до стажу періоду навчання.

Беручи до уваги ту обставин, що на момент звернення до відповідача з заявою про призначення пенсії, позивач без урахування строку навчання мав достатній стаж для призначення пенсії в порядку, визначеному ст.12 Закону України ««Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», процедуру призначення пенсії військовослужбовцям (за подання органу , де особа проходила службу), враховуючи положення ст.6 КАС України, суд з метою захисту прав позивача приходить до висновку про наявність підстав для скасування рішення Управління застосування пенсійного законодавства ГУ ПФУ в Харківській області «Про розгляд подання Управління Служби безпеки України для призначення пенсії за вислугу років ОСОБА_1 , передбаченої Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 15.09.2020 та зобов`язання призначити та виплатити пенсію за вислугу років з 08.11.2019

Щодо клопотання позивача про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу у розмірі 7020 грн., суд зазначає наступне.

Статтею 134 КАС України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень КАС України, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань

Відповідно до частини першої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини другої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

За змістом частини третьої статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини четвертої статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною п`ятою статті 134 КАС України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Аналіз наведених положень процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Таким чином, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, до предмета доказування у питанні компенсації понесених у зв`язку з розглядом справи втрат на правничу допомогу необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

На підтвердження витрат на правничу допомогу, ОСОБА_1 до матеріалів справи надано договір про надання професійної правничої допомоги № 14 від 23.03.2020, укладений з адвокатським бюро “Фєдосєєв та партнери”, ордер на надання правничої допомоги №1017408 адвокатом Фєдосєєвим В.В., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії РН №1712 на ім`я Федосєєва В.В., квитанції №ПН1780 від 05.11.2020 про сплату за правову допомогу за договором № 14 від 23.03.2020 3510.00 грн., №ПН1646 від 05.11.2020 про сплату за правову допомогу за договором № 14 від 23.03.2020 3510.00 грн.

З огляду на викладене та надані представником позивача докази, беручи до уваги те, що поданий адміністративний позов за змістом та обґрунтуванням правової позиції фактично відповідає адміністративному позову у справі 520/7856/2020, а запит від 03.09.2020 № 107 запиту № 31 від 23.03.2020, беручи до уваги те, що позовні вимоги задоволені частково суд дійшов висновку про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3500 грн.

Відповідно до пункту 1 ч.1 ст.371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.

Таким чином, суд вважає за необхідне звернути до негайного виконання дане рішення суду в частині виплати суддівської винагороди позивачу у межах суми стягнення за один місяць.

Відповідно до ч. 1,2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Розподіл судового збору здійснюється за правилами ст.139 КАС України.

На підставі викладеного та, керуючись ст. 8, 9, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 257, 262, 263 КАС України,

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Вийти за межі позовних вимог.

Скасувати рішення Управління застосування пенсійного законодавства ГУ ПФУ в Харківській області «Про розгляд подання Управління Служби безпеки України для призначення пенсії за вислугу років ОСОБА_1 , передбаченої Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 15.09.2020

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років з 08.11.2019

У межах суми стягнення за один місяць рішення суду звернути до негайного виконання.

У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 3500 грн. (три тисячі п`ятсот гривень).

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Зоркіна Ю.В.