Рішення № 93591755, 07.12.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2020 р. Справа №520/14293/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Тітова О.М.,

за участю секретаря судового засідання - Мадевської Е.Д.,

представника позивача - Канівця С.І.,

представника відповідача - Шапошника С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00004721305 від 31.05.2019 року про нарахування грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00004731305 від 31.05.2019 року про нарахування грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00004741305 від 31.05.2019 року про нарахування грошового зобов`язання з військового збору.

В обґрунтування позову зазначає, що в результаті реалізації договірних правовідносин між ПАТ "УкрСиббанк" та ОСОБА_1 , останньою було повернуто Банку суму більшу, ніж була отримана нею в якості кредиту, тобто у позивача внаслідок вказаних правовідносин фактично не відбулось збільшення загального майнового стану чи приросту його активів, а тому і відсутній об`єкт оподаткування в розумінні положень ст.14, п.163.1 ст.163, п.164.1 ст.164 Податкового кодексу України. Отже, висновки, викладені в акті перевірки ґрунтуються лише на припущеннях та не ґрунтуються на належних доказах.

Ухвалою суду від 27.12.2019 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.

23.01.2020 представником відповідача надано до суду відзив на позов (а.с. 19, 20), в якому просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог з огляду на їх необґрунтованість зазначивши, що боржник, який отримав додаткове благо у вигляді прощення (анулювання) основної суми боргу за кредитом та який був належним чином повідомлений про прощення (анулювання) такого боргу, зобов`язаний відобразити анульовану суму боргу у складі оподаткованого доходу з обчисленням та перерахуванням до бюджету відповідної суми податку.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 12.02.2020 вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та замінено засідання розгляду справи по суті на підготовче засідання.

Протокольною ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 07.12.2020 закрито підготовче судове засідання та за письмовою згодою сторін призначено розгляд справи по суті у даному судовому засіданні.

В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги та доводи позовних вимог, просить суд їх задовольнити у повному обсязі та скасувати оскаржувані рішення контролюючого органу.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог з огляду на їх необґрунтованість та безпідставність, просив суд відмовити в задоволенні позову.

Дослідивши матеріали справи, зміст відзиву на позов, заслухавши в судовому засідання пояснення представника позивача, а також представника відповідача, суд встановив наступне.

23.04.2008 між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (далі по тексту - банк) та позивачем було укладено Договір №11338234000 про надання споживчого кредиту, згідно якого банк зобов`язався надати позивачу, а позивач зобов`язався прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредит (грошові кошти) в сумі 96780,00 доларів США, та сплатити проценти за його користування шляхом внесення платежів в порядку і на умовах, визначених даним Договором на придбання квартири за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 99-105).

Відповідно до п. 2.1. цього Договору з метою забезпечення виконання зобов`язань Позичальника Банком приймається застава нерухомості (будівлі/споруди/приміщення), а саме: квартира, що складається з двох кімнат, загальною площею 51,1 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та є власністю ОСОБА_2 , код ДРФО НОМЕР_1 .

31.05.2017 ПАТ «УкрСиббанк» повідомив ОСОБА_3 за вихідним №31-1-64/110 про анулювання боргу (в порядку абз. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст.164 Податкового кодексу України), в якому повідомлено позивача, як платника податку на доходи фізичних осіб, що АТ «УкрСиббанк» прийнято рішення про анулювання кредитної заборгованості за основною сумою боргу, яка станом на 31.05.2017 становить 65689, 73 доларів США або 1731106,87 грн.

Вказане повідомлення було отримане особисто ОСОБА_1 31.05.2017, що підтверджується відповідною розпискою на повідомленні (а.с. 41).

Відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати Позивачем податку на доходи фізичних осіб та військового збору з отриманого доходу у вигляді додаткового блага платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 за період з 01.01.2017 по 31.12.2017, про що складено відповідний Акт від 04.04.2019 №1070/20-40-13-05-08/ НОМЕР_1 (надалі - Акт), копія якого наявна в матеріалах справи (а.с.30-35).

Акт перевірки спрямовано Позивачу засобом поштового зв`язку рекомендованим листом з повідомлення про вручення, проте поштове відправлення повернуто відправнику у зв`язку з закінченням терміну зберігання (а.с. 29).

Перевіркою встановлено порушення Позивачем вимог:

1) пп. 164.2.17 «д» п. 164.2 ст.164, ст.168.1.3, п.168.1 ст.168 ПКУ у результаті чого занижено податкові зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб за 2017 рік у сумі 311599,24 грн. (1 731 106,87 грн. х 18% = 311 599,24грн.) внаслідок чого контролюючим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення від 31.05.2019 року №00004731305.

Окрім цього, до ОСОБА_1 було застосовано штрафні санкції в сумі 77899,81 грн. (311599,24 х 25% = 77899,81).

2) п. 16-1 розділу XX ПКУ, встановлено заниження військового збору за 2017 рік у сумі 25 966,60 грн. (1 731 106,87 грн. х 1,5% = 25 966,60 грн.) внаслідок чого контролюючим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення від 31.05.2019 року №00004741305. Окрім цього, було застосовано штрафні санкції в сумі 6491,65 грн. (25966,60x25% = 6491,65).

3) пп.49.18.4 п. 49.18 ст.49, пп.176.1. "в" п.176, ст.176, п. 179.1 ст. 179 ПКУ не подано податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2017 рік внаслідок чого контролюючим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення від 31.05.2019 №00004721305.

Податкові повідомлення-рішення направлені позивачеві поштою рекомендованим листом з повідомленням про вручення та вручені платнику 11.06.2019 (а.с. 28).

Позивачем оскаржено податкові повідомлення - рішення в адміністративному порядку. Відповіді за результатами розгляду скарги матеріали справи не містять та відповідачем не надано.

Вважаючи податкові повідомлення-рішення відповідача протиправними, позивач звернулась з даним адміністративним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, суд зазначає наступне.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з пп. 163.1.1. п. 163.1 ст. 163 Податкового кодексу України (тут і далі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), об`єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Відповідно до абзацу другого пункту 164.1 статті 164 ПК України загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Відповідно до пп. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року.

Приписами підпункту 14.1.54 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.

Згідно підпункту 14.1.47 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час прощення боргу за кредитним договором) додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов`язаний з виконанням обов`язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Як вбачається з матеріалів справи, що ПАТ «УкрСиббанк» було анульовано заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором, яка складається з основного зобов`язання у розмірі 65689,73 доларів США (1731106,87 грн.)

Головне управління ДПС у Харківській області, керуючись пп. «д» пп.164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України включило суму прощеного основного зобов`язання 65689,73 доларів США (1731106,87 грн.) до загального річного оподатковуваного доходу ОСОБА_1 , що стало підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Так, доходи, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, визначені у ст. 165 Податкового кодексу України.

Статтю 165 Податкового кодексу України було доповнено новим пп. 165.1.59 згідно із Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році», який набув чинності з 01 січня 2016 року.

Відповідно до пп. 165.1.59 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума, прощена (анульована) кредитором у порядку, передбаченому законом щодо реструктуризації зобов`язань громадян України за кредитами в іноземній валюті, що отримані на придбання єдиного житла (іпотечні кредити).

Відповідно до відомостей офіційного веб-порталу Верховної Ради України, проект Закону про реструктуризацію зобов`язань громадян України за кредитами в іноземній валюті, що отримані на придбання єдиного житла був зареєстрований 17 червня 2016 року, однак в подальшому відкликаний, знятий з розгляду та на момент прийняття рішення в даній справі не прийнятий.

В той же час, вищевказана норма пп. 165.1.59 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України залишається чинною та не є скасованою.

Згідно з пояснювальною запискою до проекту Закону про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році, метою його прийняття, було вдосконалення норм Податкового кодексу України для покращення адміністрування податків, шляхом, зокрема, звільнення від оподаткування сум, прощених (анульованих) кредитором за кредитами в іноземній валюті, що отримані на придбання єдиного житла (іпотечні кредити).

Таким чином, положення пп. 165.1.59 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України були спрямовані саме на звільнення від оподаткування сум, прощених (анульованих) кредитором за кредитами в іноземній валюті, що отримані на придбання єдиного житла (іпотечні кредити).

Виключивши зазначені суми із переліку доходів, що входять до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, законодавець додатково передбачив, що прощення (анулювання) боргу має відбуватися у порядку, передбаченому законом щодо реструктуризації зобов`язань громадян України за кредитами в іноземній валюті, що отримані на придбання єдиного житла (іпотечні кредити) та взяв на себе зобов`язання прийняти такий закон.

Разом з тим, закріпивши на законодавчому рівні право на звільнення від оподаткування відповідних сум, держава не виконала взятого на себе зобов`язання щодо прийняття спеціального нормативно-правового акту, який встановлює порядок прощення (анулювання) такої заборгованості.

У відповідності до ч. 1 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно з ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

У справі «Суханов та Ільченко проти України» Європейський суд з прав людини встановив, що Закон України «Про соціальний захист дітей війни» діяв у редакції зі змінами, внесеними Законом України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» та передбачав, що розмір відповідної надбавки визначатиме Кабінет Міністрів України. Зважаючи на імперативне формулювання, заявники могли законно сподіватись, що Кабінет Міністрів України встановить розмір пенсії за відповідний період. Таким чином, протягом цього періоду заявники мали «законне сподівання» щодо підвищеного розміру пенсії. Однак такої постанови в 2006 році прийнято не було.

Європейський суд з прав людини констатував, що у цьому випадку відмова держави здійснити певні дії становила втручання в права заявників, передбачені статтею 1 Першого протоколу. Суд не бачив жодних причин, чому органи влади не вжили заходів для визначення розміру надбавки до пенсії заявників, і вважав це втручання невиправданим.

Суд наголошує, що з 01.01.2016 року та, зокрема, станом на момент анулювання боргу позивача, Податковий кодекс України містить імперативне формулювання про те, що сума, прощена (анульована) кредитором за кредитами в іноземній валюті, що отримані громадянами України на придбання єдиного житла (іпотечні кредити) не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.

Отже, ОСОБА_1 , з огляду на пряму вказівку Податкового кодексу України, мала законне очікування, що сума прощеної АТ «УкрСиббанк» заборгованості не є об`єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором.

Не прийнявши спеціальний закон, передбачений пп. 165.1.59 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України, держава допустила невиправдане втручання у права позивача.

В той же час, з системного аналізу положення пп. 165.1.59 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України слідує, що ключовими умовами, з якими пов`язано звільнення суми прощеного боргу від оподаткування, є наступні: прощення боргу кредитором; боржником є громадянин України; кредит був отриманий в іноземній валюті; кредит надавався для цілей придбання єдиного житла; виконання кредитного зобов`язання було забезпечене іпотекою.

Так, матеріалами справи підтверджується, а відповідачем не заперечується наявність у позивача всіх вказаних вище вимог для застосування до неї положень пп. 165.1.59 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України.

З огляду на викладене суд приходить до висновку про те, що сума прощеного боргу ОСОБА_1 основного зобов`язання у розмірі 65689,73 доларів США (1731106,87 грн.) не підлягає включенню до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу згідно з пп. 165.1.59 п.165.1 ст. 165 Податкового кодексу України.

Аналогічна правова позиція щодо застосування положення пп. 165.1.59 п.165.1 ст. 165 Податкового кодексу України викладена в постанові Верховного Суду від 20 грудня 2018 року у справі №820/2600/16, яка в силу ч. 5 ст. 242 КАС України враховується судом при розгляді даної справи.

Відповідач дійшов невірного висновку, що анульована (прощена) за договором сума боргу є основною сумою заборгованості за кредитом (тілом кредиту), а тому зазначена сума відповідно до підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України є додатковим благом платника податку (Позивача) та підлягає включенню до його загального місячного (річного) оподатковуваного доходу за 2017 рік, оскільки контролюючий орган помилково не врахував положення пп. 165.1.59 п.165.1 ст. 165 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01 січня 2016 року.

Крім того, відповідно до п. 161 підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України, тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Проте, згідно з пп. 1.7. п. 161 підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України, звільняються від оподаткування збором доходи, що згідно з розділом IV цього Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою).

Відтак нарахування позивачу грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб і військового збору, а також застосування штрафних (фінансових) санкцій за неподання податкової декларації про майно і доходи за 2017 рік є незаконним.

За таких обставин вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Харківській області від 31.05.2019 №№00004721305, №00004731305, №00004741305 є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Додатково суд зазначає, що відносини, що виникають між банком та клієнтом з питань надання кредиту є цивільно-правовими відносинами, які регулюються актами цивільного законодавства України.

Частиною першою статті 1054 Цивільного кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин; далі - ЦК України) передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частиною 1 статті 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

У відповідності до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі статтею 605 ЦК України зобов`язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов`язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.

Зміст наведених норм дає підстави для висновку, що додаткове благо визначається як доход у разі приросту показників фінансового та/або майнового стану платника податку. Грошова сума, яка надана в кредит, підлягає поверненню, тому сама по собі ця сума не збільшує доход платника податку. Водночас, в разі коли відпадуть встановлені законом та/або договором підстави для витребування кредитором у боржника грошової суми, наданої на умовах повернення, у платника податку - боржника виникає приріст фінансових показників за рахунок суми, взятої в борг.

Разом з тим, згідно з висновком судової економічної експертизи №11 від 12.11.2020 (а.с. 164-170) в ході дослідження виписок по кредитному договору №11338234000 від 23.04.2008 по рахунках бухгалтерського обліку 2233 та 2238 за період з 23.04.2008 по 31.05.2017 встановлено, що за досліджуємий період Позичальник - ОСОБА_1 сплатила на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», в рахунок погашення споживчого кредиту за договором №11338234000 від 23.04.2008, 189483,95 дол. США (сто вісімдесят дев`ять тисяч чотириста вісімдесят три дол. США 95 центів), що на 123794,22 дол. США більше, ніж анульована сума кредитної заборгованості (65689,73 дол. США).

Таким чином станом 31.05.2017 в наслідок анулювання суми кредитної заборгованості Позичальник зазнав збитків на суму перевищення переплат (123 794,22 дол. США).

За результатами судової економічної експертизи, висновки акту перевірки від 04.04.2019 №1070/20-40-13-05-08/ НОМЕР_1 в частині заниження фізичною особою ОСОБА_1 податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб за 2017 рік у сумі 311599,24 грн. заниження фізичною особою ОСОБА_1 військового збору за 2017 рік у сумі 25966,60 грн., також документально не підтвердились.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною 7 ст. 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем при поданні позовної заяви сплачено судовий збір згідно з квитанцією №14 від 24.12.2019 у розмірі 4221,30 грн. (а.с.4), які підлягають стягненню на користь позивача.

Згідно ч.5 ст.137 КАС України, розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Відповідно до ч.6, 7 та 8 ст.137 КАС України, розмір витрат на оплату робіт (послуг) залученого стороною спеціаліста, перекладача чи експерта має бути співмірним із складністю відповідної роботи (послуг), її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт (надання послуг).

У разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату робіт (послуг) спеціаліста, перекладача чи експерта, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами.

Зі змісту Висновку експерта №11 від 12.11.2020 встановлено, що експертне дослідження проведено з питань предмету адміністративного позову, відтак понесені витрати на проведення експертизи пов`язані з розглядом справи.

За таких обставин та з урахуванням задоволення адміністративного позову, щодо якого проведено експертизу, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з Головного управління ДПС у Харківській області на користь позивачки документально підтверджені витрати на проведення судової економічної експертизи у сумі 5000,00 грн. (а.с.164-172).

Належних доказів понесення інших судових витрат матеріали справи не містять.

Керуючись статтями 132, 139, 143, 242-246, 255, 260-263, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00004721305 від 31.05.2019 року про нарахування грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00004731305 від 31.05.2019 року про нарахування грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00004741305 від 31.05.2019 року про нарахування грошового зобов`язання з військового збору.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (61057, м.Харків, вул.Пушкінська,46, код ЄДРПОУ 43143704) судовий збір у розмірі 4221 (чотири тисячі двісті двадцять одна) грн. 30 коп.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (61057, м.Харків, вул.Пушкінська,46, код ЄДРПОУ 43143704) судові витрати за проведення економічної експертизи у розмірі 5000 (п`ять тисяч) грн. 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 17.12.2020.

Суддя О.М. Тітов