Рішення № 93591343, 16.12.2020, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/6545/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Гіглави О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Полтавської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Полтавське міське управління земельних ресурсів та земельного кадастру Виконавчого комітету Полтавської міської ради, про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

06.11.2020 (згідно відбитку поштового штампу на конверті) ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Виконавчого комітету Полтавської міської ради про:

- визнання протиправними дій Виконавчого комітету Полтавської міської ради щодо відмови у наданні інформації про наявність вільних земельних ділянок державної та комунальної власності на території м. Полтава з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд у відповідності до норм безоплатної передачі, згідно листа "Щодо розгляду запиту" від 16.06.2020 №01-04-01.2-07/1021;

- зобов`язання Виконавчого комітету Полтавської міської ради надати ОСОБА_1 інформацію про наявність вільних земельних ділянок державної та комунальної власності на території м. Полтава з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд у відповідності до норм безоплатної передачі, згідно заяви від 09.06.2020.

Позовні вимоги ОСОБА_1 мотивує протиправністю відмови Виконавчого комітету Полтавської міської ради у наданні інформації на його заяву з посиланнями на відсутність у комітету запитуваної інформації. Зазначає, що згідно з положеннями Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" Виконавчий комітет Полтавської міської ради є розпорядником запитуваної позивачем інформації, а саме, інформації про наявність вільних земельних ділянок державної та комунальної власності по місту Полтава з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), а відтак у відповідача не було правових підстав для відмови у задоволенні заяви ОСОБА_2 про надання такої інформації.

Ухвалою суду від 16.11.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/6545/20, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

24.11.2020 до суду від Виконавчого комітету Полтавської міської ради надійшло клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Полтавського міського управління земельних ресурсів та земельного кадастру Виконавчого комітету Полтавської міської ради, оскільки саме вказаним управлінням надавалася відповідь на запит позивача.

Ухвалою суду від 25.11.2020 клопотання Виконавчого комітету Полтавської міської ради про залучення третьої особи задоволено, залучено Полтавське міське управління земельних ресурсів та земельного кадастру Виконавчого комітету Полтавської міської ради до участі у справі №440/6545/20 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

02.12.2020 до суду надійшов відзив Виконавчого комітету Полтавської міської ради Полтавської області на позовну заяву ОСОБА_1 , у якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог останнього. Зазначає, що враховуючи фактичні обставини справи та норми чинного законодавства позивачем поняття "виконавчі органи сільських, селищних, міських рад" ототожнено з Виконавчим комітетом Полтавської міської ради, оскільки відповідь за результатами розгляду заяви про надання публічної інформації від 09.06.2020 була надана Полтавським міським управлінням земельних ресурсів та земельного кадастру - окремим виконавчим органом Полтавської міської ради, наділеним відповідними повноваженими, правоздатністю та який є окремою юридичною особою (код ЄДРПОУ 25165593). Вказує, що Полтавською міською радою створено Полтавське міське управління земельних ресурсів та земельного кадастру - виконавчий орган Полтавської міської ради, яке є юридичною особою та в межах своєї компетенції здійснює самоврядне управління земельними ресурсами, забезпечує проведення земельної реформи, раціональне використання та охорону земель на території міста. Зауважує, що приписи статті 24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначають повноваження відповідних суб`єктів владних повноважень - органу з питань містобудування та архітектури, а також центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, а не виконавчого комітету міської ради, який визначено відповідачем по даній справі. Враховуючи викладене, Виконавчим комітетом Полтавської міської ради не було порушено прав та інтересів позивача щодо отримання публічної інформації, у зв`язку з цим у задоволенні позовних вимог останнього слід відмовити.

02.12.2020 до суду від Полтавського міського управління земельних ресурсів та земельного кадастру Виконавчого комітету Полтавської міської ради надійшли письмові пояснення на позов, у яких третя особа заперечує проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 . Зазначає, що за змістом положень Земельного кодексу України, Законів України "Про землеустрій", "Про Державний земельний кадастр" земельна ділянка за своєю правовою природою є геопросторовим, реально існуючим об`єктом, що характеризується певним місцеположенням на Землі і визначений у встановленій системі просторово-часових координат, тобто необхідною умовою виникнення та існування речового права на земельну ділянку є її реальне існування. Земельна ділянка, як об`єкт речового права, виникає виключно по факту здійснення державної реєстрації сформованої земельної ділянки, з моменту присвоєння їй відповідного кадастрового номеру, по факту визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Публічною інформацією є виключно інформація, що відповідним чином відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформації, тобто конкретна інформація, що міститься на відповідному матеріальному носії. З огляду на це, управління відповідно до своїх повноважень листом від 16.06.2020 №01-04-01.2-07/1021 повідомило позивача, що у зв`язку з відсутністю факту володіння Полтавською міською радою та її виконавчим комітетом відображеної та задокументованої на відповідному матеріальному носії запитуваної інформації, надання такої інформації є неможливим /а.с. 76-79/.

07.12.2020 до суду від представника позивача надійшла заява про заміну неналежного відповідача, в якій останній просив суд замінити неналежного відповідача - Виконавчий комітет Полтавської міської ради на належного відповідача - Полтавське міське управління земельних ресурсів та земельного кадастру Виконавчого комітету Полтавської міської ради, оскільки саме вказане управління надавало відповідь на запит позивача.

Ухвалою суду від 16.12.2020 у задоволенні заяви про заміну неналежного відповідача відмовлено.

У відповіді на відзив, що надійшла до суду 07.12.2020, позивач наполягає на тому, що ані відповідачем, ані третьою особою, що надавала відповідь на заяву, не було надано відповіді в контексті відсутності у зазначених органах відповідної компетенції щодо надання такої інформації, тобто питання наявності такої компетенції у виконавчого органу Полтавської міської ради не оспорюється та визначається сторонами у справі /а.с. 85-89/. Посилання Полтавського міського управління земельних ресурсів на норми права, що регулюють питання формування та реєстрації земельних ділянок є безпідставними та такими, що не відповідають закону, адже формування земельної ділянки відбувається при передачі даної земельної ділянки у власність чи користування. При цьому інформація, що запитувалася позивачем, стосується виключно земель запасу, тобто несформованих земельних ділянок. Відтак, посилання управління на відсутність такої інформації на будь-яких носіях не позбавляє обов`язку такого органу щодо створення такої інформації та доведення її до відома всіх зацікавлених осіб у отриманні землі у власність, що є безпосереднім обов`язком органу виконавчої влади. Таким чином, доводи відповідача та третьої особи зводяться до формальних підстав відмови у наданні інформації, яка шляхом бездіяльності цих компетентних органів не є уніфікованою чи впорядкованою. При цьому, такий облік та уніфікація є безпосереднім обов`язком органу виконавчої влади та створеного управління земельних ресурсів.

За змістом заперечень на відповідь на відзив Виконавчого комітету Полтавської міської ради, що надійшли до суду 16.12.2020, відповідач наполягає на тому, що позивачем не надано нормативно-правового обґрунтування стосовно наявності відповідного обов`язку щодо здійснення інвентаризації та обліку земель запасу на території відповідної територіальної одиниці у відповідача /а.с. 97-98/. Предметом даних правовідносин є направлення позивачем заяви про доступ до публічної інформації, результати її розгляду Виконавчим комітетом Полтавської міської ради, а не зобов`язання щодо вчинення останнім дій по здійсненню інвентаризації та обліку земель запасу на території міста.

Відповідно до приписів статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), зокрема, справи щодо оскарження бездіяльності суб`єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію.

Cправи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 звернувся до Виконавчого комітету Полтавської міської ради із заявою про доступ до публічної інформації від 09.06.2020, в якій просив надати: - достовірну та повну інформацію про наявність вільних земельних ділянок державної та комунальної власності на території м. Полтава з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд у відповідності до норм безоплатної передачі земельних ділянок громадянам, згідно вимог статті 121 Земельного кодексу України; - належні графічні матеріали вільних земельних ділянок із вказанням цільового призначення, що необхідні для дотримання порядку отримання земельної ділянки у власність громадянам у відповідності з нормами Земельного кодексу України /а.с. 49-50/.

До вказаної заяви позивач додав копії посвідчення учасника бойових дій, ідентифікаційного номеру та довідки про його безпосередню участь в антитерористичній операції /а.с. 51-53/.

Заява про доступ до публічної інформації від 09.06.2020 надійшла до Виконавчого комітету Полтавської міської ради та зареєстрована 11.06.2020, про що свідчать дані на вхідному штампі Виконавчого комітету /а.с. 49/.

За дорученням секретаря міської ради О. Шамоти заява ОСОБА_1 про доступ до публічної інформації від 09.06.2020 була направлена для розгляду до Полтавського міського управління земельних ресурсів та земельного кадастру Виконавчого комітету Полтавської міської ради /а.с. 55/.

Полтавським міським управлінням земельних ресурсів та земельного кадастру Виконавчого комітету Полтавської міської ради заява ОСОБА_1 про доступ до публічної інформації від 09.06.2020 отримана 12.06.2020 /а.с. 49/.

Листом Полтавського міського управління земельних ресурсів та земельного кадастру Виконавчого комітету Полтавської міської ради від 16.06.2020 №01-04-01.2-07/1021 позивача повідомлено про те, що публічною інформацією є виключно інформація, що відповідним чином відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформації, тобто конкретна інформація, що міститься на відповідному матеріальному носії. Враховуючи вищевикладене та відсутність факту володіння Полтавською міською радою та її виконавчим комітетом відображеної та задокументованої на відповідному матеріальному носії запитуваної інформації, надання її є неможливим /а.с. 56-57/.

Позивач, вважаючи протиправними дії Виконавчого комітету Полтавської міської ради щодо відмови у наданні інформації про наявність вільних земельних ділянок державної та комунальної власності на території м. Полтава з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд у відповідності до норм безоплатної передачі, звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам та відповідним доводам сторін, суд дійшов таких висновків.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону України "Про інформацію" від 02.10.1992 №2657-ХІІ кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

Законом України "Про доступ до публічної інформації" від 13.01.2011 №2939-VI (далі - Закон №2939-VІ) визначено порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес.

Згідно зі статтею 1 Закону №2939-VІ публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Право на доступ до публічної інформації гарантується обов`язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом (пункт 1 частини першої статті 3 Закону №2939-VІ).

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 3 Закону №2939-VІ право на доступ до публічної інформації гарантується максимальним спрощенням процедури подання запиту та отримання інформації.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 5 Закону №2939-VІ доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію.

Частиною п`ятою статті 6 Закону №2939-VІ визначено, що не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно. При дотриманні вимог, передбачених частиною другою цієї статті, зазначене положення не поширюється на випадки, коли оприлюднення або надання такої інформації може завдати шкоди інтересам національної безпеки, оборони, розслідуванню чи запобіганню злочину.

Статтею 12 Закону №2939-VІ встановлено, що суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.

Відповідно до частини першої статті 13 Закону №2939-VІ розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються: 1) суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання; 2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів; 3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб`єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов`язаної з виконанням їхніх обов`язків; 4) суб`єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.

Частиною четвертою статті 13 Закону №2939-VІ визначено, що усі розпорядники інформації незалежно від нормативно-правового акта, на підставі якого вони діють, при вирішенні питань щодо доступу до інформації мають керуватися цим Законом.

Згідно з частиною першою статті 19 Закону №2939-VІ запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.

Частиною другою статті 19 Закону №2939-VІ визначено, що запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

Відповідно до частини третьої статті 19 Закону №2939-VІ запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача.

Частинами четвертою та п`ятої статті 19 Закону №2939-VІ встановлено, що письмовий запит подається в довільній формі.

Запит на інформацію має містити: 1) ім`я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв`язку, якщо такий є; 2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо; 3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.

Згідно з частинами першою, четвертою статті 20 Закону №2939-VІ розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

Статтею 23 Закону №2939-VІ передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду.

Запитувач має право оскаржити: 1) відмову в задоволенні запиту на інформацію; 2) відстрочку задоволення запиту на інформацію; 3) ненадання відповіді на запит на інформацію; 4) надання недостовірної або неповної інформації; 5) несвоєчасне надання інформації; 6) невиконання розпорядниками обов`язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 цього Закону; 7) інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача.

Оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації до суду здійснюється відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України.

Пунктом 31 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 №280/97-ВР передбачено, що міським радам надані виключні повноваження щодо прийняття рішень про передачу іншим органам окремих повноважень щодо управління майном, яке належить до комунальної власності відповідної територіальної громади, визначення меж цих повноважень та умов їх здійснення.

Відповідно до частини п`ятої статті 24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 №3038-VI уповноважені органи з питань містобудування та архітектури і центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, забезпечують відкритість, доступність та повноту інформації про наявність на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці земель державної та комунальної власності, не наданих у користування, що можуть бути використані під забудову, про наявність обмежень і обтяжень земельних ділянок, містобудівні умови та обмеження в містобудівному і державному земельному кадастрах.

Абзацом другим частини п`ятої статті 24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено, що до моменту внесення відповідної інформації до містобудівного та державного земельного кадастрів виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації або відповідний місцевий орган виконавчої влади зобов`язані надавати за запитами фізичних та юридичних осіб письмову інформацію про наявність земельних ділянок, що можуть бути використані під забудову.

За приписами статті 33 Закону України "Про місцеве самоврядування" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить, зокрема, надання під забудову та для інших потреб земель, що перебувають у власності територіальних громад, організація і здійснення землеустрою, погодження проектів землеустрою, здійснення контролю за впровадженням заходів, передбачених документацією із землеустрою.

Системний аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що орган, до якого направлена заява громадянина, зобов`язаний об`єктивно і вчасно її розглянути, перевірити викладені в ній факти, прийняти рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечити його виконання, а також повідомити громадянина про наслідки розгляду такої заяви.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся саме до Виконавчого комітету Полтавської міської ради із заявою про доступ до публічної інформації від 09.06.2020, в якій просив надати: - достовірну та повну інформацію про наявність вільних земельних ділянок державної та комунальної власності на території м. Полтава з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд у відповідності до норм безоплатної передачі земельних ділянок громадянам, згідно вимог статті 121 Земельного кодексу України; - належні графічні матеріали вільних земельних ділянок із вказанням цільового призначення, що необхідні для дотримання порядку отримання земельної ділянки у власність громадянам у відповідності з нормами Земельного кодексу України /а.с. 49-50/.

Матеріалами справи підтверджується та не заперечується відповідачем, що вказану заяву Виконавчим комітетом Полтавської міської ради отримано 11.06.2020 /а.с. 49/.

Водночас, у ході судового розгляду суд встановив, що за дорученням секретаря міської ради О. Шамоти заява ОСОБА_1 про доступ до публічної інформації від 09.06.2020 без будь-яких посилань чи обґрунтувань на відсутність у Виконавчого комітету повноважень на розгляд вказаної заяви була направлена для розгляду до Полтавського міського управління земельних ресурсів та земельного кадастру Виконавчого комітету Полтавської міської ради /а.с. 55/.

Отже, відповідь на заяву позивача надавалася Полтавським міським управлінням земельних ресурсів та земельного кадастру Виконавчого комітету Полтавської міської ради згідно листа від 16.06.2020 №01-04-01.2-07/1021, у якому ОСОБА_2 повідомлено про те, що публічною інформацією є виключно інформація, що відповідним чином відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформації, тобто конкретна інформація, що міститься на відповідному матеріальному носії. Враховуючи вищевикладене та відсутність факту володіння Полтавською міською радою та її виконавчим комітетом відображеної та задокументованої на відповідному матеріальному носії запитуваної інформації, надання її є неможливим /а.с. 56-57/.

З цього приводу суд вважає за доцільне зазначити, що відповідно до статті 11 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.

Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.

Згідно з частиною першою статті 51 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради є виконавчий комітет ради, який утворюється відповідною радою на строк її повноважень. Після закінчення повноважень ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті ради її виконавчий комітет здійснює свої повноваження до сформування нового складу виконавчого комітету.

За змістом частини другої статті 12 Земельного кодексу України до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належать:

1) надання відомостей з Державного земельного кадастру відповідно до закону;

2) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Отже, посилання відповідача на правомірність направлення ним заяви позивача на розгляд до Полтавського міського управління земельних ресурсів та земельного кадастру Виконавчого комітету Полтавської міської ради, оскільки вказана заява стосувалася саме земельних правовідносин (надання інформації про наявність вільних земельних ділянок державної та комунальної власності на території м. Полтава з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд у відповідності до норм безоплатної передачі), а також віднесення вирішення порушених у заяві питань до повноважень Полтавського міського управління земельних ресурсів та земельного кадастру, суд відхиляє з огляду на приписи частини другої статті 12 Земельного кодексу України, за якою такі повноваження віднесені саме до відання виконавчого органу міської ради, яким є відповідач.

Крім того, як вже зазначалося вище, уповноважені органи з питань містобудування та архітектури і центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, забезпечують відкритість, доступність та повноту інформації про наявність на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці земель державної та комунальної власності, не наданих у користування, що можуть бути використані під забудову, про наявність обмежень і обтяжень земельних ділянок, містобудівні умови та обмеження в містобудівному і державному земельному кадастрах. До моменту внесення відповідної інформації до містобудівного та державного земельного кадастрів виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації або відповідний місцевий орган виконавчої влади зобов`язані надавати за запитами фізичних та юридичних осіб письмову інформацію про наявність земельних ділянок, що можуть бути використані під забудову.

З огляду на зазначене, передусім вказані органи, до яких відноситься й Виконавчий комітет Полтавської міської ради, згідно з їхньою компетенцією зобов`язані надавати інформацію про земельні ділянки комунальної або державної форми власності, не надані у користування, що можуть бути використані під забудову для реалізації права на безоплатне отримання у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Вони також залишаються розпорядниками цієї інформації після її внесення до містобудівного та державного земельного кадастрів, якщо вона є у їхньому фактичному володінні.

Будь яких відомостей стосовно того, що Виконавчий комітет Полтавської міської ради не має доступу до відомостей з Державного земельного кадастру та не володіє запитуваною у заяві ОСОБА_1 інформацією матеріали справи не містять.

До відзиву на позовну заяву, що надійшов до суду 02.12.2020, Виконавчий комітет Полтавської міської ради не надає доказів направлення заяви позивача до Полтавського міського управління земельних ресурсів та земельного кадастру Виконавчого комітету Полтавської міської ради для розгляду саме за належністю з підстав відсутності у Виконавчого комітету компетенції на розгляд такої заяви.

Поряд з цим, суд вважає за доцільне відмітити ту обставину, що надаючи відповідь позивачу управління по суті діяло не самостійно, а від імені як Полтавської міської ради , так і Виконавчого комітету Полтавської міської ради.

Про це свідчить зміст самої відповіді управління, в якій зазначено про відсутність факту володіння Полтавською міською радою та її виконавчим комітетом відображеної та задокументованої на відповідному матеріальному носії запитуваної позивачем інформації, що й слугувало підставою для відмови останньому у наданні такої інформації.

Сам же відповідач у відзиві на позовну заяву фактично не спростував того, що відповідь на заяву ОСОБА_1 надавалася управлінням саме від імені Виконавчого комітету.

Також, судом критично оцінюються посилання Полтавського міського управління земельних ресурсів, як на підставу щодо відсутності факту володіння Полтавською міською радою та її виконавчим комітетом відображеної та задокументованої на відповідному матеріальному носії запитуваної позивачем інформації, на те, що земельна ділянка, як об`єкт речового права, виникає виключно по факту здійснення державної реєстрації сформованої земельної ділянки, з моменту присвоєння їй відповідного кадастрового номеру, по факту визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру, оскільки на переконання суду, формування земельної ділянки відбувається при передачі даної земельної ділянки у власність чи користування.

При цьому інформація, що запитувалася позивачем, стосується виключно земель запасу, тобто несформованих земельних ділянок.

Відтак, відсутність такої інформації на будь-яких носіях не позбавляє обов`язку органу, до якого звернулася особа з відповідним запитом, в даному випадку Виконавчого комітету Полтавської міської ради, доводити таку інформацію до відома зацікавленої у отриманні землі у власність особи.

Таким чином, суд вважає, що доводи відповідача та третьої особи зводяться до формальних підстав відмови у наданні інформації, яка внаслідок бездіяльності є не уніфікованою та не впорядкованою.

За викладених обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість та необхідність задоволення позовних вимог ОСОБА_3 про визнання протиправними дій Виконавчого комітету Полтавської міської ради щодо відмови у наданні на заяву ОСОБА_1 від 09 червня 2020 року інформації про наявність вільних земельних ділянок державної та комунальної власності на території м. Полтава з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд у відповідності до норм безоплатної передачі, а також зобов`язання Виконавчий комітет Полтавської міської ради надати ОСОБА_1 інформацію про наявність вільних земельних ділянок державної та комунальної власності на території м. Полтава з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд у відповідності до норм безоплатної передачі згідно запиту від 09.06.2020.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Беручи до уваги те, що позивачем при поданні позову судовий збір не сплачувався, з огляду на наявність у нього, як учасника бойових дій, пільг по сплаті такого судового збору, підстави для розподілу судових витрат в частині судового збору відсутні.

Разом з тим, за змістом позовної заяви позивач вказує на те, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які він поніс і очікує понести у зв`язку з розглядом справи складає 8000,00 грн, які мають бути стягнуті на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з наступного.

Частинами першою та третьою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин другої - п`ятої статті 134 вказаного Кодексу за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною першою статті 138 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір витрат, пов`язаних з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів та вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою справи до розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Згідно з частиною дев`ятою статті 139 згаданого Кодексу при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що розмір суми витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу та вартості виконаних робіт.

У спірному випадку, позивачем до суду не надано жодного документального доказу на підтвердження фактичного чи очікуваного понесення ним витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн, як то договору про надання правової допомоги, переліку послуг, що зобов`язується надати адвокат, попереднього розрахунку вартості послуг адвоката, актів виконаних робіт (наданих послуг), а також документів про оплату гонорару адвокату (квитанції, платіжного доручення тощо).

З огляду на викладене, позивачем не доведено фактичне чи очікуване понесення витрат на правничу допомогу в розмірі 8000,00 грн, у зв`язку з чим сума судових витрат на правничу допомогу розподілу між сторонами не підлягає.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Виконавчого комітету Полтавської міської ради (вул. Соборності, 36, м. Полтава, Полтавська область, 36000, ідентифікаційний код 05384689), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Полтавське міське управління земельних ресурсів та земельного кадастру Виконавчого комітету Полтавської міської ради (вул. Соборності, 36, м. Полтава, Полтавська область, 36000, ідентифікаційний код 25165593), про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Виконавчого комітету Полтавської міської ради щодо відмови у наданні на заяву ОСОБА_1 від 09 червня 2020 року інформації про наявність вільних земельних ділянок державної та комунальної власності на території м. Полтава з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд у відповідності до норм безоплатної передачі.

Зобов`язати Виконавчий комітет Полтавської міської ради надати ОСОБА_1 інформацію про наявність вільних земельних ділянок державної та комунальної власності на території м. Полтава з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд у відповідності до норм безоплатної передачі згідно його заяви від 09 червня 2020 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Гіглава