
Справа № 420/8697/20
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 грудня 2020 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді – Завальнюка І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Айріш Лайт» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування наказу,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду із вказаним адміністративним позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати наказ від 03.09.2020 № 4027 про проведення фактичної перевірки ТОВ «Айріш Лайт», ЄДРПОУ 43339445.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 03.09.2020 заступником начальника ГУ ДПС в Одеській області прийнято наказ № 4027 про проведення фактичної перевірки ТОВ «Айріш Лайт», який на переконання позивача не відповідає встановленому порядку проведення фактичних перевірок, зокрема підстав для них, є протиправним, порушує його права та підлягає скасуванню. Так, підставою для прийняття наказу має слугувати певна фактична обставина, яка вказує на наявність ймовірних порушень зі сторони позивача, про що зазначається в наказі, натомість в оскаржуваному наказі відсутні будь-які посилання на конкретні підстави призначення перевірки, крім посилань на норми закону, що регулюють питання призначення перевірки. З наказу неможливо встановити передбачену ПКУ підставу для призначення фактичної перевірки та чи дійсно в наявності була така інформація у розпорядженні контролюючого органу на час прийняття спірного наказу, чи саме ця інформація слугувала такою підставою, що свідчить про невідповідність спірного наказу вимогам пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПКУ.
Ухвалою від 14.09.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
30.09.2020 до суду від Головного управління ДПС в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, зазначивши, що в силу пп. 19-1.1.14 п. 19-1.1 ст. 19-1 ПКУ онтролюючі органи здійснюють контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері. Згідно з п. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПКУ фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального. Друга частина зазначеної норми є окремою підставою для проведення фактичної перевірки контролюючим органом, яку було включено окремим нормативно-правовим актом – Законом України від 07.07.2011 № 3609-VI. Вказану позицію податкового органу підтверджено судовою практикою Верховного Суду у постанові від 20.03.2018 № 820/4766/17.
23 та 26 жовтня 2020 до суду від ГУ ДПС в Одеській області надійшло клопотання про залучення до матеріалів справи доказів, серед яких лист ДПС України від 28.08.2020 № 15213/7/19-00-04, за яким головним управлінням ДПС в окремих областях, в т.ч. Одеській, належить організувати проведення фактичних перевірок платників податків, серед яких наявне ТОВ «Айріш Лайт» (43339445).
Ухвалою суду від 26.10.2020 заяву представника Головного управління ДПС в Одеській області із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження залишено без задоволення.
27.10.2020 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якому зазначено, що в спірному наказі відсутнє посилання на лист ДПС України від 28.08.2020 № 15213/7/19-00-04, у зв`язку із чим відповідач не має право стверджувати, що цей лист слугував підставою для призначення фактичної перевірки. Наголосив на відсутності правових підстав для прийняття оскаржуваного наказу у відповідності до пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПКУ.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість адміністративного позову та відсутність підстав для його задоволення, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що 03.09.2020 заступником начальника ГУ ДПС в Одеській області В.Поповим прийнято наказ «Про проведення фактичної перевірки ТОВ «Айріш Лайт» (43339445) № 4027, відповідно до якого з метою здійснення контролю за дотриманням вимог діючого законодавства у сфері виробництва, зберігання та обігу підакцизних товарів, ведення обліку товарних запасів на складах та / або за місцем їх реалізації, наявності ліцензій, свідоцтв, на підставі пп. 19-1.1.4, пп. 19-1.1.14 п.19-1.1 ст.19-1, ст. 20, пп. 80.2.5 п.80.2 ст. 80 ПКУ, наказано провести з 03.09.2020 фактичну перевірку ТОВ «Айріш Лайт», податкова адреса: м. Одеса, вул. Водопровідна, 1А; адреса господарської одиниці: м. Одеса, вул. Скісна, 27/29, крамниця,, Одеська область, м. Одеса, Тираспольське шосе, 19, склад, тривалістю 10 діб; перевіряємий період з 08.11.2019 по дату фактичної перевірки.
На підставі вищезазначеного наказу та направлень на перевірку від 03.09.2020 № 2952, 2953, 2954, 2955 співробітники податкового управління 03.09.2020 здійснили вихід за адресою ТОВ «Айріш Лайт», проте директор Товариства ОСОБА_1 о 15:00 год. відмовилась від підписання наказу від 03.09.2020 № 4027 та ознайомлення з направленнями на перевірку, про що складено акт № 494/15-32-32-03 від 03.09.2020; не допустила до перевірки, про що складено акт № 495/15-32-32-03 від 03.09.2020.
Не погодившись із наказом ГУ ДПС в Одеській області від 03.09.2020 № 4027 про проведення фактичної перевірки ТОВ «Айріш Лайт», позивач звернувся за судовим захистом із даним позовом.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв`язок у їх сукупності, суд вважає зазначений наказ обґрунтованим, а позовні вимоги не підлягаючими задоволенню у зв`язку з наступним.
Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно із підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Згідно з пунктом 80.1 статті 80 ПК фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Підпунктом 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України встановлено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.
Норма цього підпункту дозволяє проведення фактичної перевірки, у тому числі на виконання функцій контролюючого органу, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, які в силу приписів статті 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» покладені на відповідача.
Відповідно до пп. 81.1 ст. 81 ПК України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Згідно відомостей ЄДРПОУ, видами діяльності ТОВ «Айріш Лайт» є 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (основний); 46.41 Оптова торгівля текстильними товарами; 46.42 Оптова торгівля одягом і взуттям; 46.49 Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля.
При цьому судом встановлено, що спірний наказ ГУ ДПС в Одеській області від 03.09.2020 № 4027 про проведення фактичної перевірки ТОВ «Айріш Лайт» (43339445) відповідає вимогам, що передбачені до їх змісту п. 81.1 ст. 81 ПК України, а саме останній містить: дату видачі; найменування контролюючого органу; найменування та реквізити суб`єкта; адреса об`єкта; мета перевірки – контроль за дотриманням вимог діючого законодавства у сфері виробництва, зберігання та обліку підакцизних товарів, ведення обліку товарних запасів на складах та / або за місцем їх реалізації, наявності ліцензій, свідоцтв, вид перевірки; підстави для проведення перевірки, визначені ПК України, зокрема пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України; дата початку перевірки; тривалість перевірки, що відповідає вимогам п.81.1 ст.81 ПК України. Також вказаний наказ містить підпис заступника начальника ДПС В. Попова та скріплений печаткою контролюючого органу, що свідчить про те, що контролюючий орган мав право на проведення фактичної перевірки позивача на підставі здійснення контролюючим органом функцій (відповідно до положень ст. 19-1 ПК України), визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального та рішення керівника контролюючого органу, а наказ є законним.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.04.2020 по справі № 815/1978/18.
При цьому суд враховує, що за змістом наказу від 03.09.2020 № 4027 підставою проведення перевірки є підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПКУ, норма якого дозволяє проведення фактичної перевірки, у тому числі на виконання функцій контролюючого органу, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, які в силу приписів статті 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» покладені на відповідача.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.11.2019 по справі № 140/391/19.
Вирішуючи спір, суд не залишає поза увагою те, що прийняттю оскаржуваного наказу слугував лист ДПС України від 28.08.2020 № 15213/7/19-00-04, за яким головним управлінням ДПС в окремих областях, в т.ч. Одеській, належить організувати проведення фактичних перевірок платників податків, серед яких наявне ТОВ «Айріш Лайт» (43339445).
Зі змісту вказаного листа вбачається, що ДПС України в зв`язку з надходженням листа Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Служби безпеки України від 18.08.2020 № 14/2/3-6036 (вх. ДПС № 35914/5 від 20.08.2020) встановлено, що протягом 2020 року окремі СГД здійснили низку ризикових операцій, а саме скористались «фіктивним» податковим кредитом, внаслідок чого Державний бюджет України недоотримав ПДВ в особливо великих розмірах. Згідно з поданими податковими деклараціями за 2020 рік, суб`єкти господарювання за переліком, зокрема й ТОВ «Айріш Лайт» (43339445), включили до складу податкового кредиту отримані від контрагентів податкові накладні за якими товари / послуги в дійсності не поставлялись або поставлялись в неповному обсязі, а розрахунки не здійснювались або здійснювались частково.
Відтак, з метою відпрацювання фактів формування «сумнівних» операцій з підакцизними товарами обласним головним управлінням ДПС доручено здійснити аналіз фінансово-господарської діяльності суб`єктів господарювання, які накопичують залишки нереалізованих підакцизних товарів (наявність ліцензії оптової/ роздрібної, касових апаратів, дозволів тощо); організувати проведення фактичних перевірок (з одночасним проведенням хронометражу виручки та інвентаризацією підакцизної продукції) на місцях зберігання нереалізованих підакцизних товарів згідно придбаної товарної номенклатури, та розглянути питання щодо відповідності платників податку критеріям ризиковості у відповідності до постанови КМУ № 1165 від 11.12.2019.
Вирішуючи спір, суд враховує, що ПК України не встановлено меж для проведення фактичної перевірки в залежності від підстав її призначення, встановлених пунктом 80.2 статті 80 ПК України, які, в свою чергу, наперед не можуть обмежувати контролюючий орган в обсязі допущених суб`єктом господарювання порушень, що можуть бути виявлені під час проведення перевірки.
Аналіз пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПКУ дає підстави для висновку, що зазначеною нормою передбачено дві підстави для проведення фактичної перевірки:
1. у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками,
2. а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.
Позиція позивача, покладена в основу даного адміністративного позову, зосереджена виключно на першій підставі для призначення фактичної перевірки, і позивач вдається до відсутності в оскаржуваному наказі вказівок на наявність ймовірних порушень зі сторони Товариства, посилань на конкретні підстави тощо.
Натомість, пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПКУ містить дві окремі підстави для призначення фактичної перевірки, про що свідчить застосований в конструкції норми сполучник «а також», який з`єднує рівноправні частини речення, що в даному випадку є суттєвим, проте повністю ігнорується стороною позивача.
Так, відповідно до пп. 20.1.10 п. 20.1 ст. 20 ПКУ контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право здійснювати контроль за додержанням законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків), порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб`єктами господарювання установлених законодавством обов`язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів.
При цьому, відповідачем у відзиві наголошується, що в даному випадку підставою для фактичної перевірки слугувало саме реалізація контролюючим органом функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального. Те, що цьому передував лист ДПС України, яким й зумовлено ініціалізація фактичних перевірок відносно низки суб`єктів господарської діяльності, вирішального значення за встановлених судом обставин не має, оскільки є складовим елементом у процесі реалізації контролюючої функції податкових органів. Натомість, недопущення посадових осіб податкового органу до проведення фактичної перевірки з наведених у позові підстав свідчить лише про бажання позивача уникнути контролю з боку уповноваженого органу.
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 мотивувальної частини Рішення КС України від 30.01.2003 р. N 3-рп/2003).
Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті, і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.
Обов`язковою умовою задоволення позову є доведеність позивачем порушених його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача, зокрема наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов.
Суд зазначає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний приймати рішення, а дії - вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх, дотримуючись встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.
Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Отже суд приходить до висновку про те, що заявлені в даному адміністративному позові позовні вимоги до задоволення не підлягають, оскільки є безпідставними та не ґрунтуються на приписах законодавства, що регулює спірні правовідносини.
Судові витрати розподілити за правилами ст.139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 139, 242-246, 262 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Айріш Лайт» (м. Одеса, вул. Водопровідна, 1 А; ЄДРПОУ 43339445) до Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5; ЄДРПОУ 43142370) про визнання протиправними та скасування наказу відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.255 КАС України.
Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Суддя І.В. Завальнюк
Судове рішення № 93591231, Одеський окружний адміністративний суд було прийнято 16.12.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 420/8697/20. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: