Рішення № 93591227, 17.12.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/10704/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Іванова Е.А., розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Одесі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛБВ Карго» до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішень про коригування митної вартості товарів,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛБВ Карго» до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішень про коригування митної вартості товарів: №UA500070/2020/000103/2 від 21.07.2020 року; №UA500070/2020/000106/2 від 24.07.2020 року; №UA500070/2020/000109/2 від 03.08.2020 року; №UA500500/2020/500004/2 від 10.08.2020 року; №UA500500/2020/500005/2 від 10.08.2020 року.

Позивач обґрунтовує позов тим, що митницею за результатами перевірки митних декларацій UA500070/2020/226921 від 21.07.2020 року, UA500070/2020/227506 від 24.07.2020 року, UА500070/2020/229027 від 03.08.2020 року, UA500500/2020/501086 від 10.08.2020 року, UA500500/2020/501076 від 10.08.2020 року, які подано ТОВ «ЛБВ Карго» з метою здійснення митного оформлення товарів, поставлених за контрактом №L1/1 від 09.04.2020 року, безпідставно застосовано другорядний резервний метод визначення митної вартості товарів в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товарів та скориговано митну вартість товарів, оскільки надані декларантом при митному оформленні документи підтверджували числові значення митної вартості товарів за ціною договору, у сумі 66148,84 USD, 53239,22 USD, 85938,30 USD, 36762,03 USD, 47242,60 USD відповідно, та не містили розбіжностей. На думку позивача, ним при митному оформленні надані усі необхідні документи, що підтверджували числові значення митної вартості товарів за ціною договору, ідентифікували оцінювані товари, не містили розбіжностей та митний орган не навів доказів того, що документи подані декларантом є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, невідповідності обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів, та так само витребувано додаткові документи без зазначення чіткої фактичної підстави, а лише висловлено імовірні припущення, що жодним чином не пояснює, які саме недоліки чи порушення допустив позивач. При цьому Рішення містить лише загальні відомості та припущення на які спирався відповідач, та не містить інформації який саме товар було використано в якості джерела інформації, які числові значення митної вартості таких товарів, відсутні обґрунтування числового значення митної вартості товарів, відсутнє її коригування, не зазначені факти, які вплинули або повинні були вплинути на таке коригування, щодо обсягів, умов поставки, фактурної вартості, країни походження, методи визначення митної вартості тощо, а містить лише посилання на номер та дату інших митних декларацій. Натомість позивачем проведено власне дослідження на конкурентному ринку таких товарів та отримано митні декларації від конкурентних організацій, які займаються поставками аналогічних товарів, за якими здійснено митне оформлення товарів без жодних заперечень і зайвих митних формальностей, та в таких митних деклараціях зазначаються ціни, що не відрізняються від заявлених позивачем (митні декларації конкурентів UA500060/2018/024089, UA500060/2018/037069). За таких обставин позивач вважає прийняті Рішення протиправними, необґрунтованими та невмотивованими, та просить позов задовольнити у повному обсязі.

Представник Одеської митниці Держмитслужби надав до суду письмовий відзив, який мотивований тим, що під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів, Одеською митницею Держмитслужби встановлені розбіжності в поданих документах та відсутність в них всіх відомостей, що підтверджують числове значення складових митної вартості товарів та ціни, що були фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, а саме: відсутня інформація про витрати на страхування товару, про витрати на навантаження оцінюваних товарів, пов`язана з їх транспортуванням до порту ввезення на митну територію України, про вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару. За наслідками запитуваних додаткових документів та відомостей, позивачем листом від 21.07.2020 року повідомлено про відсутність додаткових документів, та за наслідками проведених консультацій між органом та декларантом обрано додатковий метод визначення митної вартості товарів резервний, та прийнято Рішення №UA500070/2020/000103/2 від 21.07.2020 року, №UA500070/2020/000106/2 від 24.07.2020 року, №UA500070/2020/000109/2 від 03.08.2020 року, №UA500500/2020/500004/2 та №UA500500/2020/500005/2 від 10.08.2020 року та Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 21.07.2020 року №UА500070/2020/00383, від 24.07.2020 року №UА500070/2020/00389, від 03.08.2020 року №UА500070/2020/00397, від 10.08.2020 року №UА500500/2020/50005, №UА500500/2020/50006. При цьому в Рішеннях наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, та визначені джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості. Оскільки Одеська митниця Держмитслужби діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, підстави для задоволення адміністративного позову відсутні.

Ухвалою суду від 20.10.2020 року відкрито провадження у справі та вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Статтею 258 КАС України передбачено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч.2 ст.262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

З огляду на завершення 30-ти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважає за можливим розглянути та вирішити справу по суті у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Дослідивши матеріали справи, та оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 09.04.2020 року між ТОВ «ЛБВ Карго» (Покупець) та фірмою «FOSHAN JINRUІLI FURNITURE СО, LTD» (продавець) укладено контракт №L1/1, відповідно до п.1 якого продавець продає, а покупець купує продукцію, зазначену в специфікаціях до даного договору, які складають його невід`ємну частину (а.с.20-22).

Відповідно до п.2 контракту, ціна товару та сума товару визначаються окремими специфікаціями до даного контракту для кожної окремої партії. Опис, кількість і вартість товарів вказуються в специфікаціях (п.4 контракту).

Відповідно до п.5 даного контракту, продавець відвантажить товари за даним контрактом на умовах CPT-Одесса, Україна, згідно з Міжнародними правилами Інкотермс-2020. Умови поставки фіксуються в інвойсі, переданому продавцем покупцеві.

А також 15.06.2020 року між ТОВ «ЛБВ Карго» та фірмою «FOSHAN JINRUІLI FURNITURE СО, LTD» укладено додаткову угоду №1 до контракту №L1/1 від 09.04.2020 року (а.с.108-110).

На виконання умов контракту №L1/1 від 09.04.2020 року фірмою «FOSHAN JINRUІLI FURNITURE СО, LTD» поставлено позивачу товар торгової марки NICOLAS, відповідно до специфікації №7 від 03.06.2020 року та інвойсу (Commercial Іnvoice) №111/1 від 03.06.2020 року на загальну суму 66148,84 доларів США, а саме меблі для житлових приміщень, столи: стіл розкладний (скло оброблене закаленне + МДФ, вставка МДФ), колона МДФ, основа - нержавіюча сталь: модель НТ2179-140 – 20 шт., модель НТ2088-120 – 20 шт., модель НТ2214 – 40 шт., модель НТ2196-120 – 19 шт., модель НТ2527-120 – 15 шт., модель НТ2510-140 – 100 шт., модель 2135-160 – 20 шт.; стіл розкладний (кераміка + МДФ, вставка МДФ), колона МДФ, основа - нержавіюча сталь, модель НТ81002-120 – 2 шт.; стіл (кераміка, скло оброблене закаленне), ніжки металічні, модель НТ51010-160 – 36 шт., модель НТ92028-160 – 10 шт.; стіл розкладний (кераміка + скло оброблене закаленне + МДФ, вставка МДФ), колона МДФ, основа - нержавіюча сталь, модель НТ2368А – 17 шт. (а.с.23-24). При цьому ціна за вказані товари визначена відповідно до прайс-листа фірми «FOSHAN JINRUІLI FURNITURE СО, LTD» для ТОВ «ЛБВ Карго» №23/14 від 26.03.2020 року, складеного за умови поставки CPT - Odessa і щодо пакування зазначено – експорт стандартного пакування, коробки марковані розміром і моделлю (а.с.27).

Як вбачається з митної декларації країни відправлення №521720200670191710 від 02.06.2020 року товар загальною вартістю 66148,84 доларів США, оформлений у Китайській Народній Республіці в митному режимі експорт (а.с.28-29). Товар доставлений з Китайської Народної Республіки у контейнерах DFSU7350175, CSNU7236451 за коносаментом (Bill of lading) MRFB20060759 від 10.06.2020 року (а.с.26).

З метою здійснення митного оформлення товару позивачем подано митну декларацію UA500070/2020/226921 від 21.07.2020 року, в якій митна вартість товару визначена за ціною договору в розмірі 66148,84 USD доларів США. В графі 31 Митної декларації вказаний опис товару, який відповідає товару вказаному в специфікації та інвойсі, а також зазначено, що товар у розібраному стані для зручності транспортування (а.с.12-13)

На підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації митної вартості товару та обраного методу її визначення Декларант надав митному органу разом з декларацією наступні документи: контракт №L1/1 від 09.04.2020 року; специфікацію №7 від 03.06.2020 року; інвойс (Commercial Іnvoice) №111/1 від 03.06.2020 року; пакувальний лист (packing list) №111/2 від 15.06.2020 року; коносамент (bill of lading) MRFB20060759 від 10.06.2020 року, тощо.

З метою підтвердження числових значень складових митної вартості від декларанта було витребувано відповідно до вимог ч.3 ст.53 МК України додаткові документи згідно з переліком та ТОВ «ЛБВ Карго» 21.07.2020 року направлено лист Вих.№210720/1 з повідомленням, що надано всі документи, які були в наявності та що додаткові документи відсутні (а.с.30).

21.07.2020 року Одеська митниця Держмитслужби прийняла Рішення про коригування митної вартості товарів №UA500070/2020/000103/2, яким за результатами проведеної консультації між органом доходів і зборів та декларантом скориговано митну вартість товару за резервним методом, оскільки декларантом не усунені розбіжності та не подані всі документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.2-4 ст.53 МК України, а саме, на підставі аналізу баз даних АСМО «Інспектор-2006» та ЄАІС Держмитслужби України, відповідачем встановлено, що рівень митної вартості по товару №1 є більшим та становить 4,01 дол. США/кг (ЕМД від 12.02.2020 року №UA500070/2020/205160 та від 05.06.2020 року №UA807200/2020/8618), тобто митну вартість товару визначено за другорядним методом у розмірі 105260,50 долари США (а.с.18-19).

На підставі прийнятого рішення про коригування митної вартості товару Одеська митниця Держмитслужби 21.07.2020 року видала позивачу картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА500070/2020/00383 (а.с.16-17).

22.07.2020 року декларантом позивача подано митну декларацію №UА500070/2020/227101 з метою випуску товару у вільний обіг (а.с.14-15).

Крім того, на виконання умов контракту №L1/1 від 09.04.2020 року фірмою «FOSHAN JINRUІLI FURNITURE СО, LTD» поставлено позивачу товар торгової марки NICOLAS, відповідно до специфікації №8 від 04.06.2020 року та інвойсу (Commercial Іnvoice) №112/1 від 04.06.2020 року на загальну суму 53239,22 доларів США, а саме: Товар 1 (43091,60 доларів США) – меблі для житлових приміщень, столи: стіл розкладний (скло закаленне оброблене + МДФ, вставка МДФ), тумба - МДФ, основа - нержавіюча сталь, розмір (120+40)*80*76 см: модель НТ2527-120 – 65 шт., модель НТ2421-120 – 20 шт., модель НТ2375-120 – 20 шт., модель НТ2398-110 – 20 шт., модель НТ2088S-120 – 20 шт.; стіл (кераміка), каркас і ніжки металічні, розмір 180*90*76 см, модель НТ90015В – 40 шт.; стіл розкладний (кераміка, МДФ, вставка МДФ), тумба - МДФ, основа - нержавіюча сталь, розмір (140+40)*90*76 см, модель НТ2436-140 – 20 шт.; стіл розкладний (скло закаленне оброблене + МДФ, вставка МДФ), тумба - МДФ, основа - нержавіюча сталь, розмір (140+40)*90*76 см: модель НТ2179-140 – 20 шт.; Товар 2 (10147,62 доларів США) – меблі для сидіння, з металевим каркасом, оббиті: стілець: оббивка – шкірозамінник, каркас і ніжки – металічні: розмір 45*59*102 см, модель НD6611 – 240 шт., розмір 59*45*89 см, модель НD6664 – 60 шт., розмір 50,5*54*94 см, модель НD6899С [НD6938] – 180 шт., модель НD6894 – 42 шт. (а.с.42-43). При цьому ціна за вказані товари визначена відповідно до прайс-листа фірми «FOSHAN JINRUІLI FURNITURE СО, LTD» для українських споживачів №23/15 від 01.06.2020 року, складеного за умови поставки CPT - Odessa і щодо пакування зазначено – експорт стандартного пакування, коробки марковані розміром і моделлю (а.с.46).

Як вбачається з митної декларації країни відправлення №521720200670208724 від 12.06.2020 року товар загальною вартістю 53239,22 доларів США, оформлений у Китайській Народній Республіці в митному режимі експорт (а.с.47-48). Товар доставлений з Китайської Народної Республіки у контейнерах САІU8626374, ТCNU6316630 за коносаментом (Bill of lading) MRFB20062184 від 17.06.2020 року (а.с.45).

З метою здійснення митного оформлення товару позивачем подано митну декларацію UA500070/2020/227506 від 24.07.2020 року, в якій митна вартість товару визначена за ціною договору в розмірі 53239,22 USD доларів США. В графі 31 Митної декларації вказаний опис товару, який відповідає товару вказаному в специфікації та інвойсі (а.с.31-33)

На підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації митної вартості товару та обраного методу її визначення Декларант надав митному органу разом з декларацією наступні документи: контракт №L1/1 від 09.04.2020 року; специфікацію №8 від 04.06.2020 року; інвойс (Commercial Іnvoice) №112/1 від 04.06.2020 року; пакувальний лист (packing list) №112/2 від 18.06.2020 року; коносамент (bill of lading) MRFB20062184 від 17.06.2020 року, тощо.

З метою підтвердження числових значень складових митної вартості від декларанта було витребувано відповідно до вимог ч.3 ст.53 МК України додаткові документи згідно з переліком та ТОВ «ЛБВ Карго» 24.07.2020 року направлено лист Вих.№240720/1 з повідомленням, що надано всі документи, які були в наявності та що додаткові документи відсутні (а.с.49).

24.07.2020 року Одеська митниця Держмитслужби прийняла Рішення про коригування митної вартості товарів №UA500070/2020/000106/2, яким за результатами проведеної консультації між органом доходів і зборів та декларантом скориговано митну вартість товару за резервним методом, оскільки декларантом не усунені розбіжності та не подані всі документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.2-4 ст.53 МК України, а саме, на підставі аналізу баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України, відповідачем встановлено, що рівень митної вартості по товару №1, №2 є більшим та становить 4,01 дол. США/кг (митні декларації від 16.05.2020 року №UA500080/2020/009241 та від 18.05.2020 року №UA100020/2020/025839), (митні декларації від 08.07.2020 року №UA500070/2020/224957 та від 23.06.2020 року №UA100020/2020/217345), ніж заявлено декларантом 2,52 дол. США/кг, тобто митну вартість товару визначено за другорядним методом у розмірі 68569,80 долари США по товару №1 та 16146,67 долари США по товару №2 (а.с.39-41).

На підставі прийнятого рішення про коригування митної вартості товару Одеська митниця Держмитслужби 24.07.2020 року видала позивачу картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА500070/2020/00389 (а.с.37-38).

27.07.2020 року декларантом позивача подано митну декларацію №UА500070/2020/227806 з метою випуску товару у вільний обіг (а.с.34-36).

На виконання умов додаткової угоди №1 від 15.06.2020 року до контракту №L1/1 від 09.04.2020 року фірмою «FOSHAN JINRUІLI FURNITURE СО, LTD» поставлено позивачу товар у розібраному стані торгової марки NICOLAS, відповідно до специфікації №1 від 15.06.2020 року та інвойсу (Commercial Іnvoice) №118/1 від 15.06.2020 року на загальну суму 85938,30 доларів США, а саме: Товар 1 (55244,70 доларів США) – меблі для сидіння, оббиті, з металевим каркасом: стілець: оббивка – тканина, каркас і ніжки – металеві, обтягнуті тканиною: розмір 60*51*80 см, модель F236G/KD – 2120 шт., розмір 60*68*88 см, модель F236F – 230 шт.; стілець: оббивка – шкірозамінник, каркас і ніжки – металеві, обтягнуті шкірозамінником, розмір 45*60*89 см, модель F307 – 260 шт.; Товар 2 (30693,60 доларів США) – меблі для оббиті, з металевим каркасом: стілець: оббивка – тканина, каркас і ніжки – металеві, механізм «поворот 360», розмір 56*44*85 см, модель F263P/Z – 1624 шт. (а.с.60-61). При цьому ціна за вказані товари визначена відповідно до прайс-листа фірми «FOSHAN JINRUІLI FURNITURE СО, LTD» для українських споживачів №23/16 від 02.06.2020 року, складеного за умови поставки CPT - Odessa і щодо пакування зазначено – експорт стандартного пакування, коробки марковані розміром і моделлю (а.с.64).

Як вбачається з митної декларації країни відправлення №530420200040565471 від 12.06.2020 року товар загальною вартістю 85938,30 доларів США, оформлений у Китайській Народній Республіці в митному режимі експорт (а.с.65). Товар доставлений з Китайської Народної Республіки у контейнерах TCLU1747489, SEGU6337298, ТCNU6295440, CSLU6140321, DFSU7169341 за коносаментом (Bill of lading) MRFB20062181 від 22.06.2020 року (а.с.63).

З метою здійснення митного оформлення товару позивачем подано митну декларацію UА500070/2020/229027 від 03.08.2020 року, в якій митна вартість товару визначена за ціною договору в розмірі 85938,30 USD доларів США. В графі 31 Митної декларації вказаний опис товару, який відповідає товару вказаному в специфікації та інвойсі (а.с.50-52).

На підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації митної вартості товару та обраного методу її визначення Декларант надав митному органу разом з декларацією наступні документи: контракт №L1/1 від 09.04.2020 року; додаткову угоду №1 від 15.06.2020 року до контракту №L1/1 від 09.04.2020 року; специфікацію №1 від 15.06.2020 року; інвойс (Commercial Іnvoice) №118/1 від 15.06.2020 року; пакувальний лист (packing list) №118/2 від 24.06.2020 року; коносамент (bill of lading) MRFB20062181 від 22.06.2020 року, тощо.

З метою підтвердження числових значень складових митної вартості від декларанта було витребувано відповідно до вимог ч.3 ст.53 МК України додаткові документи згідно з переліком та ТОВ «ЛБВ Карго» 03.08.2020 року направлено лист Вих.№030820/4 з повідомленням, що надано всі документи, які були в наявності та що додаткові документи відсутні (а.с.66).

03.08.2020 року Одеська митниця Держмитслужби прийняла Рішення про коригування митної вартості товарів №UA500070/2020/000109/2, яким за результатами проведеної консультації між органом доходів і зборів та декларантом скориговано митну вартість товару за резервним методом, оскільки декларантом не усунені розбіжності та не подані всі документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.2-4 ст.53 МК України, а саме, на підставі аналізу баз даних ЄАІС Держмитслужби України, відповідачем встановлено, що рівень митної вартості по товару №1, №2 є більшим та становить 4,01 дол. США/кг (ЕМД 18.05.2020 року №UA500070/2020/217677 та від 28.05.2020 року №UA110020/2020/003892), (ЕМД від 12.06.2020 року №UA100300/2020/411090 та від 18.06.2020 року №UA205030/2020/015797), ніж заявлено декларантом 2,52 дол. США/кг, тобто митну вартість товару визначено за другорядним методом у розмірі 87909,23 долари США по товару №1 та 48841,80 долари США по товару №2 (а.с.58-59).

На підставі прийнятого рішення про коригування митної вартості товару Одеська митниця Держмитслужби 03.08.2020 року видала позивачу картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА500070/2020/00397 (а.с.56-57).

04.08.2020 року декларантом позивача подано митну декларацію №UА500500/2020/500221 з метою випуску товару у вільний обіг (а.с.53-55).

Крім того на виконання умов додаткової угоди №1 від 15.06.2020 року до контракту №L1/1 від 09.04.2020 року фірмою «FOSHAN JINRUІLI FURNITURE СО, LTD» поставлено позивачу товар торгової марки NICOLAS/OHRA:

відповідно до специфікації №2 від 16.06.2020 року та інвойсу (Commercial Іnvoice) №122/1 від 16.06.2020 року на загальну суму 47242,60 доларів США, а саме: Товар 1 (46600,00 доларів США) – меблі для житлових приміщень, столи: стіл розкладний (кераміка + скло загартоване), каркас і ніжки металеві, розмір 160(35+35)*90*76 см, модель НТ93007-160 – 20 шт.; стіл розкладний (кераміка + скло загартоване), каркас і ніжки металеві, розмір (160+50)*90*76 см, модель НТ98001-160 – 40 шт.; стіл розкладний (кераміка + скло загартоване), каркас і ніжки металеві, розмір (160+40+40)*90*76 см, модель НТ92015-160 – 20 шт.; стіл розкладний (кераміка + скло загартоване), каркас - металевий, тумба - МДФ, основа - нержавіюча сталь розмір (160+40+40)*90*76 см, модель НТ2647-160 – 60 шт.; стіл розкладний (кераміка + скло загартоване), каркас - металевий, тумба - МДФ, основа - нержавіюча сталь розмір (160+50)*90*76 см, модель НТ93002-160 – 20 шт.; Товар 2 (642,60 доларів США) – меблі для сидіння оббиті, з металевим каркасом: стілець: оббивка – шкірозамінник, каркас і ніжки – металеві, розмір 54*60*94 см, модель HD6894 – 34 шт. (а.с.97-98);

відповідно до специфікації №3 від 23.06.2020 року та інвойсу (Commercial Іnvoice) №123/1 від 23.06.2020 року на загальну суму 36762,03 доларів США, а саме: Товар 1 (35617,94 доларів США) – меблі для житлових приміщень, столи: стіл розкладний (кераміка + скло загартоване), каркас і ніжки металеві, розмір 180(+50+50)*90*76 см, модель НТ92019-180 – 39 шт.; стіл розкладний (скло загартоване + МДФ, вставка МДФ), колона - МДФ, основа - нержавіюча сталь, розмір 120(+40)*80*76 см: модель НТ2196-120 – 1 шт., модель НТ2368А-180 – 3 шт., модель НТ2400-140 – 40 шт.; стіл розкладний (кераміка + скло загартоване), каркас і ніжки металеві, розмір 120(+40)*80*76 см, модель НТ55003-120 – 70 шт.; Товар 2 (831,60 доларів США) – меблі для сидіння оббиті, з металевим каркасом: стілець: оббивка – шкірозамінник, каркас і ніжки – металеві, розмір 60*54*94 см, модель HD6894 – 44 шт.; Товар 3 (312,49 доларів США) – інші меблі та їх частини: стільниця від столу, матеріал: кераміка + МДФ, вставка МДФ, розмір 160*90*7, модель НТ2527-160 – 2 шт.; вставка від столу, матеріал: кераміка + МДФ, модель НТ2685-120 – 1 шт. (а.с.77-78).

При цьому ціна за вказані товари визначена відповідно до прайс-листів фірми «FOSHAN JINRUІLI FURNITURE СО, LTD» для українських споживачів №23/17 від 04.06.2020 року та №23/18 від 09.06.2020 року, складеного за умови поставки CPT - Odessa і щодо пакування зазначено – експорт стандартного пакування, коробки марковані розміром і моделлю (а.с.101, 81).

Як вбачається з митних декларації країни відправлення №530420200040634259 від 25.06.2020 року та №530420200040674925 від 03.07.2020 року товар загальною вартістю 47242,60 USD та 36762,03 USD відповідно, оформлений у Китайській Народній Республіці в митному режимі експорт (а.с.102, 82-83). Товар доставлений з Китайської Народної Республіки у контейнері ООLU9855128 за коносаментом (Bill of lading) MRFB20063612 від 30.06.2020 року (а.с.100) та у контейнері CSNU7405037 за коносаментом (Bill of lading) MRFB20071015 від 07.07.2020 року (а.с.80).

З метою здійснення митного оформлення товару позивачем подано митні декларації №UA500500/2020/501076 та №UA500500/2020/501086 від 10.08.2020 року, в яких митна вартість товару визначена за ціною договору в розмірі 47242,60 USD та 36762,03 USD відповідно. В графах 31 Митних декларацій вказаний опис товару, який відповідає товару вказаному в специфікаціях та інвойсах (а.с.85-87, 67-69).

На підтвердження обґрунтованості заявленої у митних деклараціях митної вартості товару та обраного методу її визначення Декларант надав митному органу разом з деклараціями наступні документи: контракт №L1/1 від 09.04.2020 року; додаткову угоду №1 від 15.06.2020 року до контракту №L1/1 від 09.04.2020 року; специфікації №2 від 16.06.2020 року та №3 від 23.06.2020 року; інвойси (Commercial Іnvoice) №122/1 від 16.06.2020 року та №123/1 від 23.06.2020 року; пакувальні листи (packing list) №122/2 від 16.06.2020 року та №123/2 від 23.06.2020 року; коносаменти (bill of lading) MRFB20063612 від 30.06.2020 року та MRFB20071015 від 07.07.2020 року, тощо.

З метою підтвердження числових значень складових митної вартості від декларанта було витребувано відповідно до вимог ч.3 ст.53 МК України додаткові документи згідно з переліком та ТОВ «ЛБВ Карго» 10.08.2020 року надано прайс-лист та направлено листи Вих.№100820/5 та Вих.№100820/4 з повідомленням, що надано всі документи, які були в наявності та що додаткові документи відсутні (а.с.84, 103).

10.08.2020 року Одеська митниця Держмитслужби прийняла Рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2020/500005/2, яким за результатами проведеної консультації між органом доходів і зборів та декларантом скориговано митну вартість товару за резервним методом, оскільки декларантом не усунені розбіжності та не подані всі документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.2-4 ст.53 МК України, а саме, на підставі аналізу баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України, відповідачем встановлено, що рівень митної вартості по товару №1, №2 є більшим та становить 4,01 дол. США/кг (МД від 08.08.2020 року №UA500150/2020/205853 та від 06.08.2020 року №UA100020/2020/036130), (МД від 06.08.2020 року №UA500220/2020/002159 та від 04.08.2020 року №UA100020/2020/035831), ніж заявлено декларантом 2,52 дол. США/кг, тобто митну вартість товару визначено за другорядним методом у розмірі 74152,92 долари США по товару №1 та 1022,55 долари США по товару №2 (а.с.95-96).

А також 10.08.2020 року Одеська митниця Держмитслужби прийняла Рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2020/500004/2, яким за результатами проведеної консультації між органом доходів і зборів та декларантом скориговано митну вартість товару за резервним методом, оскільки декларантом не усунені розбіжності та не подані всі документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.2-4 ст.53 МК України, а саме, на підставі аналізу баз даних ЄАІС Держмитслужби України, відповідачем встановлено, що рівень митної вартості по товару №1, №2, №3 є більшим та становить 4,01 дол. США/кг (ЕМД від 20.05.2020 року №UA500150/2020/223513), (ЕМД від 24.06.2020 року №UA500080/2020/011630), (ЕМД від 14.05.2020 року №UA500110/2020/005205), ніж заявлено декларантом 2,52 дол. США/кг, тобто митну вартість товару визначено за другорядним методом у розмірі 56677,74 долари США по товару №1, 1323,30 долари США по товару №2 та 497,24 долари США по товару №3 (а.с.75-76).

На підставі прийнятих рішень про коригування митної вартості товару Одеська митниця Держмитслужби 10.08.2020 року видала позивачу картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА500500/2020/50006 та №UА500500/2020/50005 (а.с.91-94, 73-74).

Декларантом позивача подано митні декларації №UА500500/2020/501231 від 11.08.2020 року та №UА500500/2020/501199 від 10.08.2020 року з метою випуску товару у вільний обіг (а.с.88-90, 70-72).

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Засади державної митної справи, зокрема, правовий статус органів доходів і зборів, митна територія та митний кордон України, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, митні режими та умови їх застосування, заборони та/або обмеження щодо ввезення в Україну, вивезення з України та переміщення через територію України транзитом окремих видів товарів, умови та порядок справляння митних платежів, митні пільги, визначаються Митним кодексом України (далі ? МК України) та іншими законами України.

Відповідно до ст.49 МК України, митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відомості про митну вартість використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів (ст. 50 МК України).

Керуючись ч.1 ст.51 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм Митного кодексу України. Про це ж вказано у ч. 1 ст. 52 МК України.

При цьому, відповідно до ч.2 ст.52 МК України, декларант або уповноважена ним особа зобов`язані подавати митниці достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, а митний орган має право впевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості (п.1 ч.5 ст.54 МК України).

Як встановлено ч.1 ст.53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документи, які підтверджують митну вартість товарів, визначені у ч.2 ст.53 МК України. Однак, у разі необхідності, органи доходів та зборів мають право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості (п.2 ч.5 ст.54 МК України), а декларант чи уповноважена ним особа зобов`язані надати такі додаткові документи (ч.3, 4 ст.53 МК України).

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів та зборів під час проведення митного контролю та митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості згідно із ч.1 ст.54 МК України.

При цьому, у п.1 ч.4 ст.54 МК України визначено обов`язок митниць здійснювати контроль заявленої декларантом митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості товарів, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Разом з тим, якщо документи, які підтверджують митну вартість товарів та подані декларантом до митного органу, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, визначені ч.3 ст.53 ММК України.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено тощо.

Поряд із цим, митний орган повинен витребувати ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України.

Така правова позиція наведена, зокрема, в постановах Верховного Суду України від 31.03.2015 р. у справах № 21-127а15 та № 21-53а15.

Одеська митниця у якості підстав витребування документів у ТОВ «ЛБВ Карго» зазначила наявність розбіжностей у документах, та те, що документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також спрацювання профілів ризику автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР).

Проте із зазначених в рішеннях про коригування митної вартості товарів від 21.07.2020 року, 24.07.2020 року, 03.08.2020 року та від 10.08.2020 року обставин, жодна не вказує на наявність розбіжностей щодо визначення митної вартості товару.

Розбіжність - це відсутність однаковості у документах щодо митної вартості товару.

В той же час в контракті та додатковій угоді, митних деклараціях, специфікаціях, інвойсах, які є основними документами, жодних розбіжностей у вартості, кількості чи інших даних товару не міститься.

Водночас, ТОВ «ЛБВ Карго» до митного органу надіслано листи Вих.№210720/1 від 21.07.2020 року, Вих.№240720/1 від 24.07.2020 року, Вих.№030820/4 від 03.08.2020 року, Вих.№100820/4 та Вих.№100820/5 від 10.08.2020 року в яких вказано, що надано всі документи, які були в наявності та що додаткові документи відсутні, а також 10.08.2020 року надано прайс-лист виробника товару №23/18 від 09.06.2020 року.

Згідно п.1 ч. 1 ст. 9 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Так, відповідно до ст. VII п.2 (а) Генеральної угоди по тарифам і торгівлі, оцінка імпортованого товару для митної мети повинна ґрунтуватись на дійсній вартості імпортованого товару, який обкладається митом, або аналогічного товару, та не повинна ґрунтуватись на вартості товару національного походження або на вільних чи фіктивних оцінках.

Статтею 17 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди по тарифам і торгівлі 1994 року визначено, ніщо в цій Угоді не тлумачиться як обмежуюче або таке, що ставить під сумнів право митних адміністрацій переконуватися у правдивості або точності будь-якої заяви, документу або декларації, що надаються для цілей митної оцінки.

При здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган повинен впевнитися, що заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість товару ґрунтується на дійсній вартості, під якою відповідно до статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, згода на обов`язковість якої надана Верховною Радою України, розуміється ціна, за якою такий або аналогічний товар продається або пропонується для продажу при нормальній ході торгівлі в умовах вільної конкуренції.

Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний (ч.1 ст.57 МК України).

При цьому кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (ч.3 ст.57 МК України).

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (ч.4 ст.57 МК України).

Разом з цим, Верховний Суду в постанові від 08.10.2019 року по справі №803/776/17 зазначив, що ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Відповідно до ч.2 ст.54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч.1 ст.58 МК України.

За результатами контролю митний орган визнає заявлену митну вартість або ж приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень ст.55 МК України (ч.3 ст.54 МК України).

Рішення про коригування митної вартості товарів приймається митним органом у письмовій формі, якщо митним органом виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість (ч.1 ст.55 МК України).

Таке рішення має містити необхідні реквізити, визначені ч.2 ст.55 МК України, а форма рішення затверджена наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (далі ? Правила №598).

При цьому у Рішенні про коригування митної вартості обов`язково зазначається про право декларанта на випуск товару у вільний обіг за умови надання гарантій, передбачених розділом X МК України у разі незгоди з таким рішенням. Строк дії таких гарантій складає 90 календарних днів (ч.7 ст.55 МК України). Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може подати додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості (ч.8 ст.55 МК України). Митний орган, у разі надання вказаних документів, розглядає їх та протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів.

Відповідно до ч.6 ст.54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у випадках визначених даною частиною.

У разі відмови у митному оформленні складається картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, форма та порядок заповнення якої визначено Порядком, затвердженим Міністерством фінансів України №631 від 30.05.2012 року.

Основний метод (ст.58 МКУ - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) неможливо застосувати, враховуючи відсутність документально підтвердженої інформації щодо внутрішньої структури ціни реалізації імпортних товарів (у зв`язку з наданням неповних відомостей про митну вартість товарів, ненадання належних додаткових документів).

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна з складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Так, відповідно до ч.3 ст.58 МК України, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п.2 ч.1 ст.57 МК України.

Як вбачається з Рішень про коригування митної вартості товарів №UA500070/2020/000103/2 від 21.07.2020 року, №UA500070/2020/000106/2 від 24.07.2020 року, №UA500070/2020/000109/2 від 03.08.2020 року, №UA500500/2020/500004/2 від 10.08.2020 року, №UA500500/2020/500005/2 від 10.08.2020 року другорядний метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів (п. « 2а» ч.1 ст.57 МК України, передбачений ст.59 МК України) та другорядний метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо подібних (аналогічних) товарів (п. « 2б» ч.1 ст.57 МК України, передбачений ст.60 МК України) не застосовані, так як у митного органу відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами. Другорядний метод визначення митної вартості на основі віднімання вартості (п. « 2в» ч.1 ст.57 МК України, передбачений ст.62 МК України) та другорядний метод визначення митної вартості на основі додавання вартості (обчислена вартість) (п. «2г» ч.1 ст.57 МК України, передбачений ст.63 МК України) не застосовані, оскільки у митного органу відсутня інформація щодо обчисленої вартості, наданої виробником товарів.

Другорядний метод визначення митної вартості ? резервний метод (п. « 2ґ» ч.1 ст.57 МК України, ст.64 МК України), передбачає, що у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT/ГATT).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів та зборів митних вартостях.

Таким чином розрахунок митної вартості товару відповідачем виконаний за резервним методом. А отже, митну вартість Одеською митницею Держмитслужби скориговано до рівня 4,01 дол. США/кг, ніж заявлено декларантом 2,52 дол. США/кг.

Судом встановлено, що Рішення про коригування митної вартості товарів №UA500070/2020/000103/2 від 21.07.2020 року та №UA500070/2020/000106/2 від 24.07.2020 року відповідачем прийняті у зв`язку з тим, що до митного оформлення разом з митною декларацією подані документи, які не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, зокрема, у наданих до митного оформлення документах відсутня інформація про витрати на страхування товару, а також інформація про витрати на навантаження оцінюваних товарів, пов`язана з їх транспортуванням до порту ввезення на митну територію України, а також в Рішенні №UA500070/2020/000106/2 від 24.07.2020 року як ще одна підстава для його прийняття вказано про відсутні даних щодо вартості упаковки або вартості пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару (згідно розділу 6 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 12.02.2020 року №LP120220 та додаткової угоди від 03.07.2020 року до контракту №LP120220 ціна товару визначається за одиницю товару, проте у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару).

Рішення про коригування митної вартості товарів №UA500070/2020/000109/2 від 03.08.2020 року, №UA500500/2020/500004/2 від 10.08.2020 року та №UA500500/2020/500005/2 від 10.08.2020 року відповідачем прийняті у зв`язку з тим, що до митного оформлення разом з митною декларацією подані документи, які не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, зокрема, у наданих до митного оформлення документах (зовнішньоекономічному контракті від 09.04.2020 року №L1/1, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні відомості про вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару.

Крім того, в усіх оскаржуваних Рішеннях відповідачем вказано, що надані до митного оформлення документи не містять всіх відомостей та містять розбіжності, а саме не забезпечено виконання умов зовнішньоекономічного контракту від 09.04.2020 року №L1/1 у частині п.2 (витрати на пакування та маркування включено у вартість товару), так як у наданих документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні відомості про вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Також форма укладеного зовнішньоторговельного контракту від 09.04.2020 року № L1/1 не містить умов, які повинні бути передбачені в договорі (контракті), а саме визначених ч.1.11 «Санкції та рекламації», затвердженого наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 06.09.2001 року №201. Цей розділ встановлює порядок застосування штрафних санкцій, відшкодування збитків та пред`явлення рекламацій у зв`язку з невиконанням або неналежним виконанням одним із контрагентів своїх зобов`язань. При цьому, мають бути чітко визначені розміри штрафних санкцій (у відсотках від вартості недопоставленого товару (робіт, послуг) або суми неоплачених коштів, строки виплати штрафів від якого терміну вони встановлюються та протягом якого часу діють, або їх граничний розмір), строки, протягом яких рекламації можуть бути заявлені, права та обов`язки сторін договору (контракту) при цьому, способи врегулювання рекламацій. Тобто імовірність ризику, що договір може вважатися таким, що неукладений, або його може бути визнано недійним внаслідок недодержання форми.

Наявними у справі доказами підтверджується, що заявлена позивачем митна вартість товару базувалась на документально підтверджених відомостях, що піддавалась обчисленню, поданих документів було достатньо для підтвердження заявлених відомостей про його митну вартість за ціною договору та для прийняття рішення на їх підставі, а тому відповідач неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, визначив митну вартість за резервним методом та прийняв оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів, з огляду на наступне.

Згідно умов контракту №L1/1 від 09.04.2020 року постачання товарів позивачу здійснювалось на умовах CPT-Одеса, Україна, згідно з Міжнародними правилами Інкотермс-2020. Аналогічним чином вказані умови в поставки в інвойсах та пакувальних листах.

Суд вказує, що умови поставки CPT Інкотермс 2020 - (carriage paid to (... named place of destination) фрахт/перевезення оплачено до (... назва місця призначення)) означає, що продавець передає товар, випущений в митний режим експорту, названий перевізнику для перевезення товару до місця призначення.

Умовами поставки CPT Інкотермс 2020 (carriage paid to (... named place of destination) фрахт/перевезення оплачено до (... назва місця призначення)) не передбачено обов`язку покупця здійснювати страхування товару. Термін «фрахт/перевезення оплачено до ...» означає, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. Це означає, що покупець приймає на себе всі ризики та будь-які інші витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки товару у вищезазначений спосіб. Під словом «перевізник» розуміється будь-яка особа, що на підставі договору перевезення зобов`язується здійснити або забезпечити здійснення перевезення товару залізницею, автомобільним, повітряним, морським, внутрішнім водним транспортом або комбінацією цих видів транспорту. У випадку здійснення перевезення в узгоджений пункт призначення декількома перевізниками, перехід ризику відбувається в момент передачі товару першому з них. Термін CPT зобов`язує продавця здійснити митне очищення товару для експорту. Цей термін може застосовуватися незалежно від виду транспорту, включаючи мультимодальні (змішані) перевезення. Тобто фактично, продавець за власний рахунок сплачує всі витрати щодо перевезення товару до названого місця призначення.

Таким чином, за правилами поставки на умовах СРТ-Одеса, витрати на доставку товару на територію України покладаються саме на продавця, у даному випадку на компанію «FOSHAN JINRUІLI FURNITURE СО, LTD». А також, як вбачається з коносаментів (bill of lading) MRFB20060759 від 10.06.2020 року, MRFB20062184 від 17.06.2020 року, MRFB20062181 від 22.06.2020 року, MRFB20071015 від 07.07.2020 року, MRFB20063612 від 30.06.2020 року у них міститься помітка «FREIGHT PREPAID».

При цьому, умови поставки товару СРТ згідно правил Інкотермс 2020 не передбачають обов`язку покупця здійснювати страхування товару, тому доведення такої складової декларантом є безпідставним.

З огляду на викладене, не включення до митної вартості товару витрат, понесених покупцем на транспортування, страхування та навантаження тощо, як на підставу неможливості визначення митної вартості товару за основним методом є таким, що ґрунтуються на законі.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що якщо за твердженням позивача, страхування не здійснювалося, то декларант не повинен доводити цей факт, а повинен підтвердити лише ті факти, які пов`язані з витратами, які, на його думку, входять до митної вартості товарів. Натомість, якщо митниця стверджує, що страхування все ж таки здійснювалося (а значить витрати на страхування включаються до митної вартості), то митниця повинна довести наявність цього факту. При цьому, понесених позивачем витрат на страхування товару митницею не доведено, а відтак і включення цих витрат до митної вартості.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18.01.2018 року у справі №814/1204/15.

Частиною 10 ст. 58 МК України передбачений перелік складових митної вартості, які додаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. За змістом цієї норми обов`язковою ознакою таких витрат є не включення їх до ціни товару, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Тобто, у разі включення до ціни товару вартості упаковки або пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, їх вартість не додається при розрахунку митної вартості товару.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 18.12.2019 року по справі №160/8775/18, від 06.02.2020 року по справі №520/10709/18.

Пунктом 2 контракту №L1/1 від 09.04.2020 року визначено, що ціна товару та сума товару визначається окремими специфікаціями до даного контракту для кожної окремої партії. Упаковка товару входить в інвойсову вартість товару. Аналогічне положення закріплено в п.4 додаткової угоди №1 від 15.06.2020 року до контракту №L1/1. Відповідно до п.4 даного контракту, опис, кількість і вартість товарів вказуються в специфікаціях. При цьому, виходячи з положень п.1 даного контракту та п.3 додаткової угоди №1 від 15.06.2020 року до контракту №L1/1, специфікації до цього контракту є його невід`ємною частиною.

Тобто можна дійти висновку, що вартість упакування вже включена у вартість товару та відображена у специфікаціях №7 від 03.06.2020 року, №8 від 04.06.2020 року, №1 від 15.06.2020 року, №3 від 23.06.2020 року, №2 від 16.06.2020 року та інвойсах (Commercial Іnvoice) №111/1 від 03.06.2020 року, №112/1 від 04.06.2020 року, №118/1 від 15.06.2020 року, №123/1 від 23.06.2020 року, №122/1 від 16.06.2020 року у розмірі 66148,84 USD, 53239,22 USD, 85938,30 USD, 36762,03 USD, 47242,60 USD відповідно. Та, як вбачається з коносаментів (Bill of Lading), інвойсів (Commercial Іnvoice) та пакувальних листів (packing list), наявних в матеріалах справи, весь товар, що постачався позивачу упакований у коробки. Так в окремих графах інвойсів та пакувальних листів міститься інформація щодо кількості одиниць товару, кількості коробок окремого виду товару, та загальна кількість одиниць товару і загальна кількість коробок, а також в пакувальних листах зазначається вага брутто (вага товару із упаковкою) та вага нетто (вага товару без упаковки).

Суд доходить до висновку, що з поданих до митного оформлення документів вбачається відсутність додаткових витрат на упаковку чи використання пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із упакуванням, та, що витрати на упаковку вже включені у ціну товару, а відтак не підлягають додаванню позивачем з метою визначення митної вартості товару та не можуть вплинути на правильність визначення митної вартості.

Не зазначення у контракті, інвойсі, пакувальному листі вартості упаковки або вартості пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, на думку суду, жодним чином не впливає на митну вартість та не може бути покладено в обґрунтування рішення про коригування митної вартості товару.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить до висновку про необґрунтованість твердження відповідача про неможливість перевірити правильність визначення митної вартості самого товару за відсутності у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) даних щодо вартості упаковки або вартості пакувальних матеріалів та робіт, оскільки вартість пакування входить у загальну ціну товару, пакування не оплачувалось окремо і відповідно не виносилося в окрему графу декларації. При цьому, відповідачем не доведено понесення ТОВ «ЛБВ Карго» додаткових витрат на упаковку товару, а відтак і включення цих витрат до митної вартості.

Щодо посилань відповідача на те, що форма укладеного зовнішньоторговельного контракту від 09.04.2020 № L1/1 не містить умов, які повинні бути передбачені в договорі (контракті), а саме, визначених ч.1.11 «Санкції та рекламації», затвердженого наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 06.09.2001 року №201, суд зазначає наступне.

Наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 06.09.2001 року №201 затверджено Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів), яке було чинним станом на дату прийняття спірних Рішень №UA500070/2020/000103/2 від 21.07.2020 року, №UA500070/2020/000106/2 від 24.07.2020 року та №UA500070/2020/000109/2 від 03.08.2020 року.

Так пунктом 1 вказаного положення визначено, що до умов, які повинні бути передбачені в договорі (контракті), якщо сторони такого договору (контракту) не погодилися про інше щодо викладення умов договору і така домовленість не позбавляє договір предмета, об`єкта, мети та інших істотних умов, без погодження яких сторонами договір може вважатися таким, що неукладений, або його може бути визнано недійсним внаслідок недодержання форми згідно з чинним законодавством України, відносяться, зокрема санкції та рекламації (п.1.11).

Цей розділ встановлює порядок застосування штрафних санкцій, відшкодування збитків та пред`явлення рекламацій у зв`язку з невиконанням або неналежним виконанням одним із контрагентів своїх зобов`язань. При цьому мають бути чітко визначені розміри штрафних санкцій (у відсотках від вартості недопоставленого товару (робіт, послуг) або суми неоплачених коштів, строки виплати штрафів - від якого терміну вони встановлюються та протягом якого часу діють, або їх граничний розмір), строки, протягом яких рекламації можуть бути заявлені, права та обов`язки сторін договору (контракту) при цьому, способи врегулювання рекламацій.

Відповідно до положень ст.638 ЦК України, істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч.2, 3 ст.180 ГК України, Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

В даному випадку, у суду відсутні підстави вважати, що контракт № L1/1 від 09.04.2020 року не містить усіх істотних умов договору.

Статтею 204 Цивільного кодексу України визначено презумпцію правомірності правочину. Так, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Приписами вищевказаного положення визначено, що договір (контракт) може бути визнано недійсним у судовому порядку, якщо він не відповідає вимогам законів України або міжнародних договорів України.

Доказів визнання контракту № L1/1 від 09.04.2020 року недійсним до суду не надано.

Таким чином суд вважає необґрунтованим посилання відповідача як на підставу для прийняття спірних рішень те, що форма укладеного зовнішньоторговельного контракту від 09.04.2020 № L1/1 не містить умов, які повинні бути передбачені в договорі (контракті). Так само необґрунтованим є посилання відповідача в оскаржуваних Рішеннях від 10.08.2020 року №UA500500/2020/500004/2 та №UA500500/2020/500005/2 на пункти вказаного Положення, затвердженого Наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 06.09.2001 року №201, який втратив чинність 07.08.2020 року.

Таким чином, суд встановив, що митну вартість імпортованих товарів, що вказані декларантом у митних деклараціях визначено за основним методом та до митного органу декларантом подано всі необхідні документи для підтвердження заявлених відомостей про їх митну вартість за ціною договору.

Отже, сумніви митного органу у достовірності відомостей про митну вартість товарів, які виникли у зв`язку з тим, що надані документи не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів є необґрунтованими. Оскільки надані позивачем документи спростовують твердження контролюючого органу про наявність в них розбіжностей та відсутності всіх відомостей, що підтверджують ціну імпортованого товару, зокрема наявними у справі доказами підтверджується, що заявлена ТОВ «ЛБВ Карго» митна вартість товару базувалася на документально підтверджених відомостях, що піддавались обчисленню, поданих документів було достатньо для прийняття рішення на їх підставі, а тому відповідач неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, визначив митну вартість за резервним методом та прийняв оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів.

Будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви у достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не наведено та не надано, a інших обставин, які б впливали на ціну задекларованої ТОВ «ЛБВ Карго» митної вартості товару судом не встановлено.

Крім того в Рішенні №UA500070/2020/000106/2 від 24.07.2020 року містяться посилання на порушення положення розділу 6 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 12.02.2020 року №LP120220 та додаткової угоди від 03.07.2020 року до контракту №LP120220, які не відносяться до предмету спору та не подавалися позивачем для митного оформлення експортованого товару.

Крім того, суд вважає за доцільне наголосити, що відомості, які містяться в ЄАІС Держмитслужби, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень, та жодним чином не можуть слугувати визначальним фактором під час прийняття рішення про коригування митної вартості товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювалися цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР).

Наявність у названій системі інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за другорядними методами, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо), і сама по собі не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Разом з тим, Верховним Судом сформовано правову позицію, що «формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості. Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід урахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню» (Постанови від 21.02.2018 року по справі №820/17417/14, від 04.09.2018 року по справі №818/1186/17).

Згідно з Наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012 року «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору» митницею при визначенні митної вартості товарів у Графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Суд зазначає, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів крім номерів та дат митних декларацій (№UA500070/2020/205160 від 12.02.2020 року та №UA807200/2020/8618 від 05.06.2020 року, №UA500080/2020/009241 від 16.05.2020 року та №UA100020/2020/025839 від 18.05.2020 року, №UA500070/2020/224957 від 08.07.2020 року та №UA100020/2020/217345 від 23.06.2020 року, №UA500070/2020/217677 від 18.05.2020 року та №UA110020/2020/003892 від 28.05.2020 року, №UA100300/2020/411090 від 12.06.2020 року та №UA205030/2020/015797 від 18.06.2020 року, №UA500150/2020/205853 від 08.08.2020 року та №UA100020/2020/036130 від 06.08.2020 року, №UA500220/2020/002159 від 06.08.2020 року та №UA100020/2020/035831 від 04.08.2020 року, №UA500150/2020/223513 від 20.05.2020 року, №UA500080/2020/011630 від 24.06.2020 року, №UA500110/2020/005205 від 14.05.2020 року), які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, не містять жодних пояснень з боку митного органу щодо зроблених коригувань на обсяги партії подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов, тощо та інформації і джерел, які використовувались митницею при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів всупереч положенням п.п.2, 4 ч.2 ст.55 МК України. Додатково суд бере до уваги, що контролюючий орган у спірних правовідносинах визначив митну вартість не окремої одиниці товару (як це було зроблено платником податків під час подання митних декларацій), а вартість одного кілограму товару, попри те, що кожна окрема одиниця товару має власні повністю індивідуалізовані характеристики, котрі і впливають на ціну.

З урахуванням зазначеного, суд встановив, що в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товарів не зазначені обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості товарів, за наслідками яких розпочались процедури консультацій та в подальшому скориговано митну вартість товару.

Згідно з ч.11 ст.5 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» втручання державних органів у зовнішньоекономічну діяльність її суб`єктів у випадках, не передбачених цим Законом, в тому числі і шляхом видання підзаконних актів, які створюють для її здійснення умови гірші від встановлених в цьому Законі, є обмеженням права здійснення зовнішньоекономічної діяльності і як таке забороняється.

Відповідно до ст.6 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» зовнішньоекономічний договір (контракт) складається відповідно до цього та інших законів України з урахуванням міжнародних договорів України. Суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України.

При цьому, суд зазначає, що Верховний Суд в постанові від 08.10.2019 року у справі №803/776/17 вказав, що декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом. Водночас, неподання декларантом документів, перелічених у ч.2 ст.53 МК України, саме собою не тягне для нього негативних правових наслідків та не може тягнути за собою відмову у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, як наслідок, коригування митної вартості товарів з тих підстав, коли контролюючий орган вважає, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість.

З огляду на викладені вище обставини, суд дійшов висновку, про недотримання Одеською митницею Держмитслужби вимог МК України при здійсненні перевірки правильності визначення митної вартості імпортованого товару за основним методом ціною договору.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідачем безпідставно, в порушення ст.58 МК України, здійснено визначення митної вартості імпортованого товару не за ціною договору як основним методом, а із застосуванням другорядного резервного методу, який застосовано без достатніх на те підстав.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає рішення Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA500070/2020/000103/2 від 21.07.2020 року, №UA500070/2020/000106/2 від 24.07.2020 року, №UA500070/2020/000109/2 від 03.08.2020 року, №UA500500/2020/500004/2 від 10.08.2020 року та №UA500500/2020/500005/2 від 10.08.2020 року є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

У п.58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Відповідно до ст.9 КАС України розгляд та вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.72 та ч.1 ст.73 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Частиною 1 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Під час перевірки правомірності оскаржуваних рішень суд керується критеріями закріпленими у ст.2 КАС України, які повною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

З огляду на зазначене та оцінюючи у сукупності встановлені обставини і перевіривши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що наявні підстави для задоволення позовних вимог.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем до суду надано платіжне доручення №783 від 15.10.2020 року про сплату судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 14210,45 грн.

Враховуючи наявність підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «ЛБВ Карго», суд вважає за необхідне стягнути на його користь суму сплаченого ним судового збору у розмірі 14210,45 грн. з Одеської митниці Держмитслужби.

Керуючись ст.ст.9, 73, 77, 90, 139, 241-246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛБВ Карго» до Одеської митниці Держмитслужби задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA500070/2020/000103/2 від 21.07.2020 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA500070/2020/000106/2 від 24.07.2020 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA500070/2020/000109/2 від 03.08.2020 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA500500/2020/500004/2 від 10.08.2020 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA500500/2020/500005/2 від 10.08.2020 року.

Стягнути з Одеської митниці Держмитслужби (вул. Івана та Юрія Лип, 21-а, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 43333459) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛБВ Карго» (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд.114, код ЄДРПОУ 42435771) витрати по сплаті судового збору у сумі 14210,45 грн. сплачені по платіжному дорученню №783 від 15.10.2020 року.

Рішення набирає законної сили згідно ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку та строки, встановлені ст.ст.295, 297 та з урахуванням п.15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Іванов Е.А.

.