Рішення № 93591031, 15.12.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/10461/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 грудня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стефанова С.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Інституту Військово-Морських Сил Національного університету «Одеська морська академія» про визнання протиправними дії щодо виплати не в повному розмірі індексації грошового забезпечення та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

До Одеського окружного адміністративного суду 12 жовтня 2020 року надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1 або позивач) до Інституту Військово-Морських Сил Національного університету «Одеська морська академія» (надалі – відповідач), в якому позивач просить:

- визнати протиправними дії Інституту Військово-Морських Сил Національного університету «Одеська морська академія» щодо виплати не в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 28.01.2016 року по 08.08.2018 року включно;

- зобов`язати Інститут Військово-Морських Сил Національного університету «Одеська морська академія» нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 28.01.2016 року по 08.08.2018 року включно в сумі 96 103,74 гривень із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) в період з 28.01.2016 року по 28.02.2018 рік - січень 2008 року, а в період з 01.03.2018 року по 08.08.2018 рік - березень 2018 року з урахуванням абзацу 4 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 з урахуванням раніше виплачених сум.

Адміністративний позов обґрунтовано наступним

Позивач зазначає, що у період проходження ним військової служби, нарахування грошового забезпечення відповідачем здійснювалося не в повному обсязі, а саме у період з 28.01.2016 року по 08.08.2018 року не нараховувалася та не виплачувалася індексація грошового забезпечення. Позивачем було подано заяву до Інституту Військово-Морських Сил Національного університету «Одеська морська академія» з проханням виплатити індексацію грошового забезпечення. Проте, відповідачем було відмовлено ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті індексації. У зв`язку з цим позивач звернув ся до суду за захистом своїх прав.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 09 липня 2020 року по справі №420/3185/20 адміністративний позов ОСОБА_1 до Інституту Військово-Морських Сил Національного університету «Одеська морська академія» про визнання протиправними дій, стягнення індексації грошового забезпечення у розмірі 100975,31 грн.,- задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність Інституту ВМС НУ «ОМА» щодо не нарахування та невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 28.01.2016 р. по 08.08.2018 р.; зобов`язано Інститут Військово-Морських Сил Національного університету «Одеська морська академія» нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період за період з 28.01.2016 р. по 08.08.2018 р.; у задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

На виконання рішення суду від 09 липня 2020 року по справі №№420/3185/20, Інститутом Військово-Морських Сил Національного університету «Одеська морська академія» 29 вересня 2020 року було виплачено ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення в сумі 4798,50 грн..

Проте, позивач, вважає, що відповідачем невірно розраховано суму індексації грошового забезпечення з огляду на визначення базовим місяцем нарахування індексації грошового забезпечення – січень 2016 року. При цьому зазначає, що базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення в період з 28.01.2016 року по 28.02.2018 року є січень 2008 року, оскільки згідно абз. 5 п. 5 Постанови № 1078 у разі зростання заробітної плати за рахунок інших складових без підвищення тарифних ставок (окладу) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати, а отже підвищення премії у 2016 році не впливає на визначення місяця з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення. При цьому вказує, що з 01.03.2018 року по 08.08.2018 року позивач має право на фіксовану суму індексації до наступного підвищення тарифних ставок з урахуванням абз. 4, 6 п. 5 Порядку № 1078.

Відзив на позовну заяву обґрунтований наступним

Вимоги, викладені в позовній заяві Інститут Військово-Морських Сил Національного університету «Одеська морська академія» не визнає в повному обсязі, як такі, що є безпідставними, необгрунтованими та такими, що не відповідають чинному законодавству з огляду на наступне.

Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» визначено: міністрам, керівникам інших центральних органів виконавчої влади, головам обласних, Київської міської державних адміністрацій та інших державних органів у межах передбачених коштів державного бюджету, місцевих бюджетів та власних коштів вжити заходів для підвищення з 1 грудня 2015 року розмірів посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати), перегляду розмірів надбавок, доплат, премій, спрямувавши на зазначені цілі всі виплати, пов`язані з сумою індексації, яка склалась у грудні 2015 року, з тим, щоб розмір підвищення всіх складових заробітної плати у сумарному виразі для кожного працівника у грудні 2015 року перевищив суму індексації, яку йому повинні були виплатити у грудні 2015 року, а, відтак, місяцем підвищення тарифних ставок (окладів) для виплати індексації слід рахувати не січень 2008 року, як зазначає позивач, а січень 2016 року.

Окрім того, відповідач не погоджується із визначеною позивачем сумою, що підлягає стягненню з огляду на самостійне здійснення позивачем розрахунку індексації грошового забезпечення, що не носить об`єктивного характеру.

Також, відповідач звертає увагу, що Інститут Військово-Морських Сил Національного університету «Одеська морська академія» 29.09.2020 року у повній мірі виконав рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09.07.2020 року по справі №420/3185/20, що підтверджується доказами, наданими позивачем у додатках до позовної заяви, з огляду на що просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідь на відзив на позовну заяву обґрунтований наступним

Позивач, стверджуючи, що посадові оклади за відповідними посадами, у період з 01.01.2008 року по 28.02.2018 року не підвищувалися, посилаючись на положення постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» та існуючу судову практику, вважає що відповідачем було безпідставно застосовано при нарахуванні індексації ОСОБА_1 базовий місяць січень 2016 року, а тому просить задовольнити позов у повному обсязі.

Процесуальні дії

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами в порядку ст.262 КАС України. Витребуватно з Інституту Військово-Морських Сил Національного університету «Одеська морська академія» належним чином оформлену довідку про розмір виплаченої (в розрізі місяців) індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 28.01.2016 року по 08.08.2018 рік із зазначенням базових місяців для розрахунку індексу споживчих цін для виплати індексації грошового забезпечення. Зобов`язано Інститут Військово-Морських Сил Національного університету «Одеська морська академія» надати витребувані судом документи у строк до 16 листопада 2020 року.

12 листопада 2020 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вхід. №48117/20) та витребувані судом документи.

12 листопада 2020 року від позивача надійшла відповідь на відзив (вхід.№49952/20)

24 листопада 2020 року від позивача надійшло клопотання про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в порядку статті 382 КАС України (вхід.№50007/20).

Станом на 15 грудня 2020 року будь-яких інших заяв, клопотань з боку сторін до суду не надходило.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги та відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.

Обставини справи встановлені судом

ОСОБА_1 у період з 28.01.2016 по 08.08.2018 року проходив військову службу у військовій частині А1113 та був зарахований до списків факультету Військово-Морських Сил Одеської національної морської академії.

Згідно наказу командира військової частини А1113 №145 від 08.08.2018 року позивача з 08.08.2018 року виключено зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення (а.с.29).

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 09 липня 2020 року по справі №420/3185/20 адміністративний позов ОСОБА_1 до Інституту Військово-Морських Сил Національного університету «Одеська морська академія» про визнання протиправними дій, стягнення індексації грошового забезпечення у розмірі 100975,31 грн.,- задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Інституту ВМС НУ «ОМА» щодо не нарахування та невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 28.01.2016 р. по 08.08.2018 р.. Зобов`язано Інститут Військово-Морських Сил Національного університету «Одеська морська академія» нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період за період з 28.01.2016 р. по 08.08.2018 р.. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

29 вересня 2020 року Інститутом Військово-Морських Сил Національного університету «Одеська морська академія» на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09.07.2020 року по справі №420/3185/20 перераховано на рахунок позивача 4 798,50 грн. (а.с.23).

Позивач, вважаючи, що відповідачем невірно розраховано суму індексації грошового забезпечення з огляду на визначення базовим місяцем нарахування індексації грошового забезпечення – січень 2016 року, звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Джерела права та висновки суду

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Згідно з ст.1-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.

У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Відповідно до частин 2, 3 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до Закону.

Згідно з положеннями ст.8 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо: індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Згідно з положеннями ст.2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Таким чином, основною метою індексації грошових доходів населення є забезпечення достатнього життєвого рівня населення України за рахунок відшкодування подорожчання споживчих товарів і послуг.

Частиною 1 статті 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» визначено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Згідно з ч.1 ст. 6 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону, грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.

Згідно ст.5 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України. Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

Відповідно ч.2 ст.6 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Статтею 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» визначено, що індексацію доходів населення, яка встановлюється для підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що, згідно зі ст.19 цього Закону, є обов`язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Разом з цим, у рішенні Конституційного суду України від 15.10.2013 року №9-рп/2013 зазначено, що держава передбачає заходи, спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати, тобто грошової винагороди за виконану роботу як еквівалента вартості споживчих товарів і послуг. Згідно з положеннями частини шостої статті 95 КЗпП України, статей 33, 34 Закону України «Про оплату праці» такими заходами є індексація заробітної плати та компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати. В аспекті конституційного звернення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України слід розуміти так, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, що поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників, визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003 року (далі - Порядок №1078).

Згідно з п.1-1 Порядку №1078 підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Згідно з п.4 цього Порядку, індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

Відповідно до абзацу 8 пункту 4 Порядку №1078 у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.

З аналізу викладених норм вбачається, що індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці.

Водночас, як було встановлено в провадженні Одеського окружного адміністративного суду (суддя Самойлюк Г.П.) перебувала адміністративна справа №420/3185/20.

Рішенням від 09 липня 2020 року по адміністративній справі №420/3185/20 адміністративний позов ОСОБА_1 до Інституту Військово-Морських Сил Національного університету «Одеська морська академія`про визнання протиправними дій, стягнення індексації грошового забезпечення у розмірі 100975,31 грн.,- задоволено частково:

- визнано протиправною бездіяльність Інституту ВМС НУ «ОМА» щодо не нарахування та невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 28.01.2016 р. по 08.08.2018 р.;

- зобов`язано Інститут Військово-Морських Сил Національного університету «Одеська морська академія» нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період за період з 28.01.2016 р. по 08.08.2018 р.;

- у задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Вищевказане судове рішення набрало законної сили 07 серпня 2020 року.

19 серпня 2020 року Одеським окружним адміністративним судом видано ОСОБА_1 №420/3185/20.

Судом встановлено, що на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 липня 2020 року по справі №420/3185/20, відповідачем 29 вересня 2020 року було виплачено на користь позивача індексацію грошового забезпечення в сумі 4 798,50 грн., що підтверджується випискою (а.с.23) та не заперечується сторонами.

Позивач, вважаючи протиправними дії відповідача щодо виплати не в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 28.01.2016 року по 08.08.2018 року включно, звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

З викладеного вбачається, що спірні відносини у цій справі виникли у зв`язку із тим, що відповідачем, на думку позивача, неналежним чином виконується рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 липня 2020 року по справі №420/3185/20, яке набрало законної сили.

Частиною 1-3 ст.242 КАС України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 14 КАС України передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до ст.370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

За приписами статті 373 КАС України, виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

В свою чергу, відповідно до частини першої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Згідно частини першої статті 383 КАС України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Аналіз зазначених норм свідчить, що є наступні види судового контролю за виконанням судового рішення, такі як зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу (ст.382 КАС України) та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (ст. 383 КАС України).

Верховний Суд у постанові від 20 лютого 2019 року у справі №806/2143/15 (адміністративне провадження № К/9901/5159/18) звертав увагу, що зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. З огляду на вищенаведене, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.

Суд зазначає, що обраний позивачем у даній справі спосіб захисту - визнати протиправними дії Інституту Військово-Морських Сил Національного університету «Одеська морська академія» щодо виплати не в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 28.01.2016 року по 08.08.2018 року включно та зобов`язати Інститут Військово-Морських Сил Національного університету «Одеська морська академія» нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 28.01.2016 року по 08.08.2018 року включно в сумі 96 103,74 гривень із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) в період з 28.01.2016 року по 28.02.2018 рік - січень 2008 року, а в період з 01.03.2018 року по 08.08.2018 рік - березень 2018 року з урахуванням абзацу 4 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 з урахуванням раніше виплачених сум – спрямований на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 липня 2020 року по справі №420/3185/20, яким вже визнано протиправною бездіяльність Інституту Військово-Морських Сил Національного університету «Одеська морська академія» щодо не нарахування та невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 28.01.2016 року по 08.08.2018 року та зобов`язано Інститут Військово-Морських Сил Національного університету «Одеська морська академія» нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 28.01.2016 року по 08.08.2018 року.

Відтак, спір у справі виник між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але на стадії виконання судового рішення.

Таким чином, враховуючи наявність судового рішення по справі №420/3185/20, яке набрало законної сили 07 серпня 2020 року, суд приходить до висновку, що порушене право позивача відновлене шляхом визнання протиправною бездіяльності Інституту Військово-Морських Сил Національного університету «Одеська морська академія» щодо не нарахування та невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 28.01.2016 року по 08.08.2018 року та зобов`язанням Інституту Військово-Морських Сил Національного університету «Одеська морська академія» нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 28.01.2016 року по 08.08.2018 року, а звернення позивача з даним позовом до суду обумовлено незгодою з нарахуваннями, що здійснені Інститутом Військово-Морських Сил Національного університету «Одеська морська академія» на виконання рішення суду по адміністративній справі №420/3185/20.

З огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 до Інституту Військово-Морських Сил Національного університету «Одеська морська академія» про визнання протиправними дії щодо виплати не в повному розмірі індексації грошового забезпечення та зобов`язання вчинити певні дії не підлягає задоволенню.

За таких обставин, суд зазначає, що підстави для задоволення клопотання позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, у відповідності до статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, - відсутні, зважаючи на висновок суду про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

В свою чергу, суд вважає за необхідне звернути увагу позивача на положення ч. 1 ст. 383 КАС України, якою передбачено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду, в данному випадку в рамках адміністративної справи №420/3185/20, а не окремого позову.

Суд зазначає, що з метою належного захисту прав щодо виконання судових рішень законодавцем нормативно врегулювано питання судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах, зокрема, одним із способів судового контролю є порядок визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.

З огляду на вищенаведене, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження, а тому суд приходить до висновку, що провадження у цій справі має бути закритим.

Отже, в данній справі, що розглядається, новий спір не виник, а має місце спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але на стадії виконання судового рішення, а тому позивач повинен звернутись до суду в рамках адміністративної справи №420/3185/20 з заявою в порядку судового контролю за виконанням рішення, а не пред`являти новий адміністративний позов.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Інституту Військово-Морських Сил Національного університету «Одеська морська академія» про визнання протиправними дії щодо виплати не в повному розмірі індексації грошового забезпечення та зобов`язання вчинити певні дії не підлягають до задоволення.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 173-183, 242-246, 250, 255, 382 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Інституту Військово-Морських Сил Національного університету «Одеська морська академія» про визнання протиправними дії щодо виплати не в повному розмірі індексації грошового забезпечення та зобов`язання вчинити певні дії – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили, згідно ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено, згідно ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

При цьому, відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Суддя С.О. Cтефанов

.