Рішення № 93590968, 17.12.2020, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2020 р. справа № 400/2868/20 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Марича Є.В., розглянув в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідача:Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області, пр. Центральний, 288,Миколаїв,54003

про:скасування постанови від 01.07.2020р. №3,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 (далі-позивач) звернулась з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області (далі-відповідач), в якому просить скасувати постанову про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів №3 від 01.07.2020 р., в розмірі 3195 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що нею не було допущено жодного порушення, адже інформація щодо продукції була прикріплена до товару, а саме ТУ маркування та гарантійний талон. В свою чергу, позивач посилається на порушення відповідачем порядку притягнення її до відповідальності, а саме її притягнуто двічі за одне і те саме правопорушення, суму штрафу розраховано за відсутності інформації про вартість товару.

Ухвалою відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву.

Від відповідача надійшов відзив, в якому він просив відмовити у задоволенні позову, оскільки факт вчинення позивачем порушення доведений належними доказами, відповідальність за вчинення адміністративного правопорушення та відповідальність за вчинення порушення вимог Закону України «Про захист прав споживачів» є різною за правовою суттю та під час притягнення позивача до відповідальності не було порушено порядку.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Інших заяв і клопотань учасники справи суду не подавали.

Процесуальних дій у справі судом не вчинялось.

Вирішуючи спір, суд враховує наступне.

На підставі звернення споживача ОСОБА_3 та наказу Головного управління від 30.03.2020 р. №14.1-31/44 була проведена перевірка суб`єкта господарювання ФОП ОСОБА_2 на предмет дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів, за результатами якої складено акт від 24.06.2020 №000051.

Згідно акту перевірки відповідачем встановлені такі порушення: виявлені недоліки у виконаній роботі – не усунуто в розумний строк протягом наданого гарантійного строку, чим порушено п. 1 ч. 3 та абз. 7 ч. 3 ст. 10 Закону; виконавцем не видано споживачу розрахунковий документ, що засвідчує факт виконання роботи, чим порушено ч. 8 ст. 10 Закону; відсутня необхідна, доступна, достовірна, та своєчасна інформація, а саме назва товару, відтворення товарного знаку товарів та послуг, дата виготовлення, правила та умови ефективного та безпечного використання продукції чим порушено ч. 1 п. 1, 7, 10 ст. 15 Закону.

У зв`язку із виявленими порушеннями відповідачем прийнято постанову про з накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів» від 01.07.2020 р. №3, якою до позивача застосовано штраф у розмірі 3195 грн.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Згідно статті 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до частини 4 статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.

Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю).

Згідно із пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 №667, Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства та який реалізує державну політику у галузі ветеринарної медицини, сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, карантину та захисту рослин, ідентифікації та реєстрації тварин, санітарного законодавства, попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров`я населення, метрологічного нагляду, ринкового нагляду в межах сфери своєї відповідальності, насінництва та розсадництва (в частині сертифікації насіння і садивного матеріалу), реєстрації та обліку машин в агропромисловому комплексі, державного нагляду (контролю) у сфері агропромислового комплексу, державного нагляду (контролю) у сферах охорони прав на сорти рослин, насінництва та розсадництва, державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері, за якістю зерна та продуктів його переробки, державного нагляду (контролю) за додержанням заходів біологічної і генетичної безпеки щодо сільськогосподарських рослин під час створення, дослідження та практичного використання генетично модифікованого організму у відкритих системах на підприємствах, в установах та організаціях агропромислового комплексу незалежно від їх підпорядкування і форми власності, здійснення радіаційного контролю за рівнем радіоактивного забруднення сільськогосподарської продукції і продуктів харчування.

За змістом підпункту 6 пункту 4 зазначеного Положення Держпродспоживслужба відповідно до покладених на неї завдань у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за дотримання законодавства про захист прав споживачів (у тому числі споживачів виробів з дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння): перевіряє додержання суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сфері торгівлі і послуг, вимог законодавства про захист прав споживачів, а також правил торгівлі та надання послуг; проводить контрольні перевірки правильності розрахунків із споживачами за реалізовану продукцію відповідно до закону; накладає на суб`єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, стягнення за порушення законодавства про захист прав споживачів; передає матеріали перевірок на дії осіб, що містять ознаки кримінального правопорушення, органам досудового розслідування.

Відповідно до пункту 7 вказаного Положення Держпродспоживслужба здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи.

Аналіз наведених норм свідчить, що органи Держпродспоживслужби наділені повноваженнями здійснювати державний нагляд (контроль) за дотриманням вимог законодавства про захист прав споживачів, та у разі виявлення порушення вимог законодавства, видавати приписи щодо усунення порушень вимог законодавства, а також накладати на суб`єктів господарювання сфери торгівлі і послуг стягнення, передбачені статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів».

Статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачена відповідальність за порушення законодавства про захист прав споживачів, а саме: у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб`єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування несуть відповідальність зокрема за: відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію або продавця (у випадках, визначених Законом України «Про електронну комерцію») - у розмірі тридцяти відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб`єкт господарської діяльності не веде обов`язковий облік доходів і витрат, - у розмірі п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідачем надані до суду матеріали (заява споживача, претензія, відповідь на претензію, копії фото-доказів, запит відповідача, відповідь позивача, акт, розпорядження про припинення порушень), які підтверджують вчинення позивачем порушення норм Закону України «Про захист прав споживачів», також відповідачем надано пояснення, що сума штрафу, застосованого до позивача розрахована на підставі договору підряду №04/02 від 04.02.2020 між ФОП ОСОБА_2 та гр. ОСОБА_3 (з суми 10650,0 грн.). В сою чергу позивачем не надано до суду належного доказу на спростування встановленого факту порушення відповідачем Закону України «Пр захист прав споживачів».

Суд не приймає до уваги і посилання позивача, що її притягнуто двічі до відповідальності за одне і те саме правопорушення, оскільки відповідальність за вчинення адміністративного правопорушення та відповідальність за вчинення порушення вимог Закону України «Про захист прав споживачів» є різною за правовою природою.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач повністю довів правомірність оскаржуваної постанови.

У задоволенні позову відмовити.

Судові витрати покласти на позивача.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241- 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 НОМЕР_1 ) до Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області (пр. Центральний, 288,Миколаїв,54003 40327023) про скасування постанови від 01.07.2020р. №3, відмовити.

2. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Є. В. Марич