Рішення № 93590874, 17.12.2020, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2020 р. № 400/1017/20 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Устинова І.А., розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 до відповідача:Головного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001 про:визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 23.05.2019 р. № 0146438-5006-1404, № 0146439-5006-1404, № 0146440-5006-1404, від 05.06.2019 р. № 0194971-5006-1505; зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - відповідач) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області (далі - відповідач) з вимогами (з урахуваннм ухвали суду від 23.04.2020р., від 14.05.2020р.):

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Миколаївського Управління ГУ ДПС у Миколаївській області:

-№0146438-5006-1404 від 23.05.2019 на суму 1167,64 грн.,

-№0146439-5006-1404 від 23.05.2019 на суму 1284,78 грн.,

-№0146440-5006-1404 від 23.05.2019 на суму 2078,47 грн.,

-№0194971-5006-1404 від 05.06.2019 на суму 18750,00 грн.,

-№0206863-5006-1404 від 17.12.2019 на суму 4166,67 грн. про нарахування до сплати ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ) податків з нерухомості та транспортного податку.

- зобов`язати Головне управління ДПС в Миколаївській області виключити з податкових інформаційних баз відомості про податкові повідомлення-рішення №0146438-5006- 1404 від 23.05.2019, №0146439-5006-1404 від 23.05.2019, №0146440-5006-1404 від 23.05.2019, №0194971-5006-1404 від 05.06.2019, №0206863-5006-1404 від 17.12.2019 про нарахування до сплати ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ) податків з нерухомості та транспортного податку, а також зобов`язати відповідача повернути на особовий рахунок ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ) 13026,84 грн.

Ухвалою від 25.03.2020р. суд відкрив провадження у справі та призначив її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою від 14.05.2020р. суд прийняв до розгляду заяву позивача від 12.05.2020р. та ухвалив розглядати справу з урахуванням уточнених позовних вимог.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що дізнавшись через електронний кабінет платника податків про наявність податкового боргу з податку на нерухомість та трнспортного податку, позивачем було направлено на адресу ГУ ДПС у Харківській області, оскільки з травня 2014 року проживає та зареєстрований в м.Харкові, адвокатський запит про

роз`яснення щодо наявного боргу. На запит адвоката позивача надано відповідь, згідно якої начеб-то позивач знаходиться на обліку в ГУ ДПС в Миколаївській області, тому відповідачем було донараховано податок на нерухоме майно та транспортний податок відповідно до оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, які надсилались на адресу позивача в АДРЕСА_2 , де позивач насправді проживав ще до травня 2014 року. Винесені відповідачем податкові повідомлення-рішення позивач вважає такими, що протирічать вимогам чинного податкового законодавства. Факт реєстрації позивача як платника податків в м.Харкові підтверджується інформацією з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків. Таким чином винесені відповідачем податкові повідомлення-рішення не відповідають дійсності, тому рідлягають скасуванню.

Відповідач у відзиві на позовну заяву вказав , що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 23.05.2019р. направлялись на адресу позивача вказану в базі даних державного реєстру фізичних осіб - платників податків. Чинною на той час податковою адресою ОСОБА_1 була адреса: АДРЕСА_2 . Відповідач вважає, що з урахуванням того, що фізичні особи, які є власниками об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі й їх часток, що перебувають у власності платника податків, зобов`язані згідно норм податкового законодавства сплачувати податок на нерухоме майно за нежитлові об`єкти, на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки та транспортного податку. Оскільки позивач перебуває на обліку в ГУ ДПС у Миколаївській області як платник податків, він зобов`язаний сплачувати всі визначені чинним законодавством податки. Винесені податкові повідомлення рішення відносно позивача щодо несплати останнім податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, транспортного податку з фізичних осіб є правомірними та такими, що прийняті відповідно до вимог чинного законодавства.

Позивач не погодившись з доводами відповідача викладеними у відзиві на позовну заяву, подав відповідь на відзив, в якій вказав, що відповідач не мав повноважень формувати податкові повідомлення-рішення позивачу в силу вимог ст.266 ПК України та ст.. 267 ПУ України, оскільки податковою адресою на час формування таких рішень була адреса: АДРЕСА_3 , що підтверджується даними паспорту позивача, копіями податкових повідомлень-рішень за 2019 рік винесених на ім`я ОСОБА_1 . ГУ ДФС у Харківській області. Відповідач не надав до справи доказів, що спростовують твердження позивача про зміну податкової адреси (місця реєстрації). Таким чином, оскаржувані рішення не відповідають вимогам податкового законодавства.

Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України, суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Дослідив матеріали справи та докази, що містяться в ній, суд дійшов висновку про наступне.

Наприкінці жовтня 2019р. позивач дізнався з електронного кабінету платника податків про наявність податкового боргу з податку на нерухомість 2868,53 грн. та транспортного податку 5723,16 грн. та звернувся з відповідним запитом про роз`яснення до ГУ ДПС в Харківській області, оскільки з травня 2014 року він зареєстрований та мешкає в м. Харкові та перебуває на обліку в Центральній ОДПІ у м.Харкові.

На запит адвоката позивача від 22.10.2019р. надійшли відповіді ГУ ДПС в Харківській області № 3543/ФОП/20-40-56-06-26 АДВ від 28.10.2019 та №5645/ФОП/20-40-56-06-26 від 25.11.2019р., в яких повідомляється про те, що ОСОБА_1 «начеб-то» перебуває на обліку в ДПС у Миколаївської області, донарахування податку на нерухоме майно та транспортного податку відповідно податкових повідомлень-рішень №0146438-5006-1404 від 23.05.2019 на суму 1167,64 грн., №0146439- 5006-1404 від 23.05.2019 на суму 1284,78 грн., №0146440-5006-1404 від 23.05.2019 на суму 2078,47 грн. №0194971-5006-1505 від 05 06.2019 на суму 18750 грн. здійснило ГУ ДПС у Миколаївській області, а податкові повідомлення-рішення надіслані позивачу за адресою: АДРЕСА_2 .

06.12.2019р. адвокатом позивача Куденко Д. було направлено адвокатський запит до Миколаївського управління ГУ ДПС у Миколаївській області щодо роз`яснення підстав прийняття саме цим органом податкових повідомлень-рішень та надання копій податкових повідомлень

рішень, на підставі яких донараховано податок на нерухоме майно та транспортний податок.

Як вказав позивач в позові, відповіді на вказаний вище адвокатський запит від 06.12.2019 р. станом на час звернення до суду з даним позовом , він не отримував..

Про наявність податкових повідомлень-рішень №0146438-5006-1404 від 23.05.2019 на суму 1167,64 грн. №0146439-5006-1404 від 23.05.2019 на суму 1284,78 грн. №0146440-5006-1404 від 23.05.2019 на суму 2078,47 грн. №0194971-5006-1505 від 05.06.2019 на суму 18750 грн. винесених ГУ ДПС у Миколаївській області позивачу стало відомо 26.11.2019р.

09.12.2019 року на адресу реєстрації позивача - АДРЕСА_3 надійшов лист з податковою вимогою №168301-58 від 25.09.2019 р. керівника Головного управління ДПС в Харківській області про наявність у позивача податкового боргу в сумі 8591,69 грн., який складається з 2868,53 грн. податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та 5723,16 грн. транспортного податку з фізичних осіб. Відповідно цієї ж податковій вимозі на все майно позивача розповсюджується право податкової застави з 24 вересня 2019 р.

Податкову вимогу було оскаржено позивачем до Харківського окружного адміністративного суду (справа №520/14124/19).

Як пояснив позивач в позові, під час попереднього судового засідання в Харківському окружному адміністративному суді 06.02.2020 року по справі №520/14124/19 за позовом ОСОБА_1 про скасування податкової вимоги №168301-58 від 25.09.2019 р. керівника Головного управління ДПС в Харківській області про наявність у позивача податкового боргу в сумі 8591,69 грн. представником відповідача - ГУ ДПС в Харківській області були надані письмові пояснення, надані позивачем до справи. Відповідно до зазначених пояснень податкова вимога, що оскаржується, була винесена Головним управлінням ДПС у Харківській області на підставі повідомлень рішень ГУ ДПС у Миколаївській області

-№0146438-5006-1404 від 23.05.2019 на суму 1167.64 грн.

-№0146439-5006-1404 від 23.05.2019 на суму 1284.78 грн.

-№0146440-5006-1404 від 23.05.2019 на суму 2078.47 грн.

-№0194971-5006-1404 від 05.06.2019 з транспортного податку.

Згідно письмових пояснень, інформацію про винесені податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області отримало з податкових інформаційних баз.

Крім того, 12,03.2020 року співробітниками Центрального управління ГУ ДПС в Харківській області позивача в телефонній розмові повідомлено про наявність ще одного податкового повідомлення-рішення винесеного Миколаївським управлінням ГУ ДПС у Миколаївській області від 17.12.2019 р. про донарахування позивачу транспортного податку за 2019 рік в сумі 4166,67 грн.

Як вказав позивач в позові, жоден з вказаних вище винесених відповідачем по справі № 400/1017/20 податкових повідомлень-рішень за 2019 рік відповідачем позивачу не вручалось.

Відповідно даних електронного кабінету платника податків ОСОБА_1 станом на 12.03.2020 р. з`явилися відомості (до 12.03.2020 р таких даних не було) про винесене 17.12.2019 р. податкове повідомлення-рішення №020686-5006-1404 на суму транспортного податку 4166,67 грн.

Позивач вважає, що винесені податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Миколаївської області, які фактично не направлялися позивачу за адресою його реєстрації (м.Харків) та не вручені позивачу, суперечить чинному законодавству, тому підлягають скасуванню.

З таких підстав позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою від 23.06.2020р. суд зупиняв провадження у справі № 400/1017/20 до набрання рішенням Харківського окружного адміністративного суду по справі № 520/14124/19 законної сили.

Ухвалою від 16.11.2020р. суд поновив провадження у справі № 400/1017/20.

Вирішуючи спір по суті, суд виходив з такого.

Виходячи з матеріалів справи, ОСОБА_1 з 21.05.2014р. зареєстрований за адресою АДРЕСА_3 , що підтверджується копією його паспорта (а.с. 15).

Крім того, 19.03.2015 року позивач отримав в ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова ГУ Міндоходів (Центральна ОДПІ ГУ ДПС в Харківській області) картку платника податків. Протягом 2016-2018 років позивач сплачував транспортний податок до УДК Шевченківського району м.Харкова на підставі податкових повідомлень-рішень Центральної ОДПІ у м.Харкові, про що свідчить те, що позивач з 2014 року знаходиться на обліку в Центральній ОДПІ у м.Харкові.

У відповідності до п.п. 267.6.1. ПКУ обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.

Таким чином, винесення податкових повідомлень - рішень від 23.05.2019 №0146438-5006-1404, №0146439-5006-1404, №0146440-5006-1404, від 05.06.2019 №0194971-5006-1505 ГУ ДПС у Миколаївській області не за місцем реєстрації платника податку та направлення їх за адресою АДРЕСА_4 , до якого позивач в 2019-2020 роках не мав та не має ніякого відношення, суперечить чинному законодавству.

Виходячи з пояснень позивача викладених в позові, позивач взагалі не отримав податкові повідомлення - рішення за 2019 рік від 23.05.2019 №0146438-5006-1404, №0146439-5006-1404, №0146440-5006-1404, від 05.06.2019 №0194971-5006-1505 та від 12.12.2019 р. на суму 4166,67 грн., які винесені ГУ ДПС у Миколаївській області, й відповідно не знав про їх існування та про нарахування відповідних податків.

Позивач вважає, що про зміну адреси реєстрації позивача в травні 2014 року достовірно відомо і відповідачу, і ГУ ДФС у Харківській області та його територіальним підрозділам, які в своїй діяльності користуються єдиним Державним реєстром фізичних осіб - платників податків, оскільки з цього часу позивач сплачував на державний рахунок Державної казначейської служби України в Шевченківському районі м.Харкова податки систематично отримує від Центральної ОДПІ ГУ ДПС в Харківській області податкові повідомлення-рішення та сплачує по них відповідні податки (копії ПІІР та квитанцій про сплату податків додаються).

На думку суду, вказане свідчить про те, що державний орган, який реєстрував зміни щодо місця проживання позивача, на виконання вимог Порядку подання інформації про платників податків, об`єкти оподаткування та об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, для забезпечення ведення їх обліку, а також обчислення та справляння податків і зборів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2011 р. № 1386, повідомив належним чином податкові органи про відповідні зміни щодо позивача (зміна адреси проживання та реєстрації), як платника податків.

Відповідно до п.3 та п. 4 розділу IV «Державний реєстр» Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, формує та веде Державний реєстр. Формування і функціонування Державного реєстру забезпечується за рахунок коштів державного бюджету. Захист інформації у Державному реєстрі забезпечується відповідно до вимог законодавства України у сфері захисту інформації.

Відповідно до п.4 IV розділу Положення Державний реєстр формується з інформації, що надходить від територіальних органів ДФС та від інших державних органів відповідно до законодавства.

Згідно п.2 розділу VІ Положення «Подання інформації до Державного реєстру» юридичні особи, фізичні особи - підприємці, громадські формування, податкові агенти, органи державної влади під час виконання владних управлінських функцій, у тому числі делегованих повноважень, та органи місцевого самоврядування зобов`язані подавати до контролюючих органів інформацію про платників податків, об`єкти оподаткування та об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, відповідно до Порядку подання інформації про платників податків, об`єкти оподаткування та об ’єкти, пов ’язані з оподаткуванням, для забезпечення ведення їх обліку, а також обчислення та справляння податків і зборів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2011 року № 1386.

Відповідно п.5 Порядку подання інформації про платників податків, об`єкти оподаткування та об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, для забезпечення ведення їх обліку, а також обчислення та справляння податків і зборів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня

2011 р. № 1386: Міністерсов юстиції України та ДМС подають щомісяця до 10 числа ДФС інформацію про внесення до відповідних реєстрів або зміну даних, які включаються до облікової картки фізичної особи - платника податків (прізвище, ім`я, по батькові, дату і місце народження, місце проживання, громадянство, серію та номер свідоцтва про народження, паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, ким і коли виданий документ), у тому числі: ДМС - про: фізичних осіб, місце проживання яких зареєстровано або знято з реєстрації, у відповідному населеному пункті, із зазначенням прізвища, імені, по батькові, дати і місця народження, місця проживання (країна, регіон, район, населений пункт, вулиця, номер будинку (корпусу) і квартири (до і після реєстрації), серії та номера паспорта, свідоцтва про народження або іншого документа, що посвідчує особу, ким і коли виданий документ;

Пунктом 10 вказаного вище Порядку № 1386 визначено, що інформація, яка надійшла до ДФС та її територіальних органів, вноситься до інформаційних баз даних ДФС та використовується з урахуванням вимог, передбачених для інформації з обмеженим доступом.

Отже, будь-які органи ДПС в Україні, в тому числі територіальні, повинні використовувати відомості єдиного Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, а не відомості своєї територіальної «бази даних».

Виходячи з матеріалів справи, факт направленням ГУ ДПС у Харківської області податкової вимоги від 25.09.2019р. позивачу саме за адресою АДРЕСА_3 , підтверджує факт наявності в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків відомостей щодо адреси реєстрації місця проживання позивача- податкової адреси АДРЕСА_3 .

Тобто, на думку суду, податковим органам, і зокрема відповідачу, від імені якого складено відносно позивача податкові повідомлення - рішення, які оскаржуються, достовірно відомо про зміну позивачем в 2014 році адреси реєстрації місця проживання на адресу АДРЕСА_3 .

Таким чином, суд вважає, що винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. з внесеними до них відомостями, що не відповідають дійсності, є протиправним.

Щодо нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, суд зазначає наступне.

Виходячи з матеріалів справи, позивач має у спільній сумісній та часткові власності разом з дружиною ОСОБА_2 наступне нерухоме майно на території Харкова та Харківської області, а саме:

житловий будинок АДРЕСА_5 загальною площею 138.4 кв.м., що підтверджується свідоцтвом на право власності від 01.10.2015р. та Витягом з реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності індексний номер 44910647 від 01.10.2015р.;

1/2 частину квартири АДРЕСА_6 загальною площею 171.1 кв.м (що підтверджується договором дарування квартири від 30.05.2014 р. та Витягом з реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності індексний номер 22403982 від 30.05.2014 р.); 1/2 частину квартири АДРЕСА_7 загальною площею 155,5 кв.м (що підтверджується договором дарування квартири від 29.04.2014р. та Витягом з реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності індексний номер 21116089 від 29.04.2014р. (що також підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно станом на 11.12.2019р.).

Позивач з 2014 року зареєстрований за місцем проживання (реєстрації) АДРЕСА_3 та перебуває на обліку в Центральна ОДПІ ГУ ДПС в м.Харкові як платник податків та має нерухоме майно, яке розташоване в м.Харкові та Харківської області.

Судом встановлено, що податок на нерухоме майно за 2018 рік з 1/2 частини будинку АДРЕСА_5 загальною площею 138.4 кв.м. сплатила дружина позивача ОСОБА_2 , що підтверджується податковим повідомленням-рішенням ГУ ДПС в Харківській області від 24.07.2019 №20-40-57-06-1528 та

квитанцією АТ КБ «Приватбанк» від 16.09.2019 про оплату податку на нерухомість.

Загальна площа нерухомого майна, яке належить позивачу складає 232,47 кв.м. ((138.34+ 171,1 + 155.5) : 2 ).

База оподаткування складає 52,5 кв.м (232,47 - 180).

Отже, правильно розрахований податок на нерухомість за 2018 рік складає 1954,57 грн, (52,5 х 37,23 грн.).

Таким чином, в податкових повідомленнях-рішеннях (на загальну суму 4530,89 грн.) №0146438- 5006-1404 від 23.05.2019 на суму 1167,64 грн., №0146439-5006-1404 від 23.05.2019 на суму 1284.78 грн., №0146440-5006-1404 від 23.05.2019 на суму 2078,47 грн. неправильно визначений розмір податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Для встановлення правильності нарахування податку (проведення звірки з контролюючим органом) позивач не мав змоги, оскільки взагалі не отримував від податкового органу податкових повідомлень-рішень про нарахування податку на нерухоме майно та не був ознайомлений з відповідними розрахунками податкового органу. Протягом 2019 року за адресою реєстрації позивача - АДРЕСА_8 податковий орган не надсилав жодного податкового повідомлення-рішення про нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Відповідно ст.266 ПК України обчислення суми податку на нерухоме майно з об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється фіскальним органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості.

Ставки податку встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, у розмірі, що не перевищує 1,5% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Фізичні особи у 2019 році сплачують податок на нерухоме майно за 2018 рік із застосуванням минулорічних ставок і пільг.

У 2019 році податок нараховується з урахуванням мінімальної зарплати у розмірі 3723 грн., встановленої на 2018 рік.

Для фізичних осіб база оподаткування об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності, зменшується:

- для квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів;

- для житлових будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів;

для різних типів об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності квартир та будинків) - на 180 кв. метрів.

Податкові повідомлення-рішення про сплату податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) фізичній особі фіскальним органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) роком, тобто до 1 липня 2019 року.

Податок сплачується за місцем розташування об`єкта нерухомості протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення

Крім того, згідно п.п. 266.1.2. ст.266 ПКУ повинно бути визначено платників податку в разі перебування об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб:

а) якщо об`єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку:

б) якщо об`єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб- власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом:

в) якщо об`єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.

Згідно п.п.266.2.1. ст. 266 ПКУ об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Згідно п.п. 266.3.2. ст. 266 ПКУ база оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Згідно п.п. 266.7.1. ст. 266 ПК України обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів житлової

нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у такому порядку:

а) за наявності у власності платника податку одного об`єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів "а" або "б" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку:

б) за наявності у власності платника податку більше одного об`єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об`єктів, зменшеної відповідно до підпунктів "а" або "б" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку:

в) за наявності у власності платника податку об`єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об`єктів, зменшеної відповідно до підпункту "в" підпункту 266.4. і пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку;

г) сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів "б" і "в" цього підпункту, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об`єктів житлової нерухомості.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації; платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Згідно п.п. 266.7.4. ст.266 ПКУ органи державної реєстрації прав на нерухоме майно, а також органи, що здійснюють реєстрацію місця проживання фізичних осіб, зобов`язані щокварталу у 15-денний строк після закінчення податкового (звітного) кварталу подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку та справляння податку фізичними та юридичними особами, за місцем розташування такого об`єкта нерухомого майна станом на перше число відповідного квартал}- в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

З огляду на викладене, податкові повідомлення-рішення на загальну суму 4530,89 грн.

- №0146438-5006-1404 від 23.05.2019 на суму 1167,64 грн.

- №0146439-5006-1404 від 23.05.2019 на суму 1284.78 грн.

- №0146440-5006-1404 від 23.05.2019 на суму 2078.47 грн. в частині нарахування податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки, є протиправними.

Щодо нарахування транспортного податку, суд зазначає слідуюче.

В листі ГУ ДПС в Харківській області №5645/ФОП/20-40-56-06-26 від 25.11.2019 р. повідомляється про те, що ГУ ДПС у Миколаївської області, нарахувало ОСОБА_1 транспортний податок за автомобіль PORSHE CARRERA реєстраційний номер НОМЕР_2 , 2017 року випуску відповідно податковому повідомленню-рішенню №0194971-5006-1505 від 05.06.2019 на суму 18750 грн.

Як вказує позивач в позові, 12.03.2020 р. в електронному кабінеті платника податків ОСОБА_1 з`явилися відомості про наявність податкового повідомлення-рішення №020686-5006-1404 від 17.12.2019р. на суму 4166,67 грн., яким нараховано податок на майно громадян (нерухоме майно, транспортний податок, плата за землю).

Згідно відомостям електронного кабінету неможливо встановити, за що саме, який податок та за який період позивачеві нараховано 4166,67 грн.

Проте, як вказав позивач в позові, згідно усної розмови з співробітником Центрального управління ГУ ДПС в Харківськиій області 4166,67 грн. - це транспортний податок за 2019 рік.

Виходячи з матеріалів справи, в власності позивача є три автомобілі, що підтверджується свідоцтвами про реєстрацію транспортних засобів, а саме:

PORSHE CARRERA реєстраційний номер НОМЕР_2 , 2017 року випуску, дата першої реєстрації 14.07.2018 р. дата реєстрації придбання позивачем 23.07.2019р.;

PORSHE PANAMERA реєстраційний номер НОМЕР_3 , 2018 року випуску, дата першої реєстрації 01.11.2019р.;

VOLVO ХС90 реєстраційний номер НОМЕР_4 , 2018 року випуску, дата першої реєстрації 25.01.2019 р., дата реєстрації придбання позивачем 25.01.2019 р.

Тобто, виходячи з свідоцтв про реєстрацію вказаних транспортних засобів, позивач став власниками таких автомобілів лише в 2019 році.

Термін сплати транспортного податку за 2019р. настає в 2020 році відповідно до вимог Податковому кодексу України.

Відповідачем податкові повідомлення-рішення №5645/ФОП/20-40-56-06-26 від 25.11.2019 р. та №020686-5006-1404 від 17.12.2019 р. винесені в листопаді та грудні 2019 року, тобто передчасно.

Оскільки відповідач надіслав податкове повідомлення-рішення від 05.06.2019 №0194971-5006-1505 не за місцем реєстрації платника податків (позивача), а за адресою АДРЕСА_2 . до якого позивач в 2019 році не мав ніякого відношення, а податкове повідомлення-рішення №020686-5006-1404 від 17.12.2019р. на суму 4166,67 грн. взагалі не надіслав платнику податків, позивач не отримав таких рішень та не знає за який період, які автомобілі та які саме суми транспортного податку йому нараховано.

Згідно квитанції АТ КБ «Приватбанк» від 11.07.2019 р. позивачем було сплачено до Управління державного казначейства Шевченківського району м.Харкова авансом 27000 грн. транспортного податку за 2018 рік.

Як вказав позивач в позові, Центральною ОДПІ ГУ ДПС у Харківській області з облікової картки позивача було списано 12499,98 грн. заборгованості по транспортному податку за 2017 рік, та у позивача виникла переплата в сумі 13026,84 грн., що підтверджується даними відображеними в особовому електронному кабінеті платника податків ОСОБА_1 .

Однак, без направлення позивачеві будь-якого повідомлення-рішення щодо визначення розміру податку, відповідач відповідно ідо нформації з електронного кабінету платника податків неправомірно визначив за 2019 рік транспортний податок в сумі 18750,00 грн., а ГУ ДПС у Харківській області списано переплачені позивачем 13026,84 грн., додатково визначивши при цьому податковий борг відповідачу в сумі 5723,16 грн. (13026,84+5723.16 =18750,00).

Крім того, власником автомобіля PORSHE CARRERA реєстраційний номер НОМЕР_2 . 2017 року випуску, позивач став 23.07.2019 р., а отже в 2019 році володів ним лише 6 місяців. Тому транспортний податок за 2019 рік буде складати 12 500 грн.

Отже, виходячи з вищевикладеного, з урахуванням наявних у справі доказів, суд приходить до висновку, що дії відповідача щодо винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень не відповідають вимогам Податкового кодексу України, а тому такі рішення складені протиправно, оскільки винесені не за місцем реєстрації (податкової адреси) платника податків.

Згідно приписів ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В даному випадку суд вважає, що податковий орган, складаючи акт перевірки та податкові повідомлення-рішення, діяв не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб?єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач, який є суб`єктом владних повноважень, свою позицію суду не довів та не обґрунтував її належними доказами.

За таких обставин позов належить задовольнити, оскільки він обґрунтований та підтверджений матеріалами справи.

Судовий збір розподіляється відповідно до ст.139 КАС України.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 43144729) задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Миколаївського Управління ГУ ДПС у Миколаївській області: №0146438-5006-1404 від 23.05.2019 на суму 1167,64 грн., №0146439-5006-1404 від 23.05.2019 на суму 1284,78 грн., №0146440-5006-1404 від 23.05.2019 на суму 2078,47 грн., №0194971-5006-1404 від 05.06.2019 на суму 18750,00 грн., №0206863-5006-1404 від 17.12.2019 на суму 4166,67 грн. про нарахування до сплати ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ) податків з нерухомості та транспортного податку.

3. Зобов`язати Головне управління ДПС в Миколаївській області (код ЄДРПОУ 43144729) виключити з податкових інформаційних баз відомості про податкові повідомлення-рішення №0146438-5006- 1404 від 23.05.2019, №0146439-5006-1404 від 23.05.2019, №0146440-5006-1404 від 23.05.2019, №0194971-5006-1404 від 05.06.2019, №0206863-5006-1404 від 17.12.2019 про нарахування до сплати ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) податків з нерухомості та транспортного податку, та зобов`язати Головне управління ДПС в Миколаївській області (код ЄДРПОУ 43144729) повернути на особовий рахунок ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ) 13026,84 грн.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 43144729) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 84080грн., сплачений квитанцією від 19.02.2020р. № 0.0.1622931837.1, судовий збір в розмірі 840,80 сплачений квитанцією від 19.02.2020р. № 0.0.1622928929.1 та судовий збір в розмірі 1683,00грн. сплачений квитнацією від 12.03.2020р. № 0.0.1646183696.1.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя І. А. Устинов