Рішення № 93590777, 11.12.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/4376/20

ДОДАТКОВЕ СУДОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2020 року

Львівський окружний адміністративний суд:

в складі головуючої судді – Потабенко В.А.,

за участю секретаря судового засідання – Олійник Л.В.,

за участі:

представника позивача – не прибув,

представника відповідача – не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача ОСОБА_1 про розподіл витрат на правничу допомогу у справі №380/4376/20 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправним і скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції у Львівській області, з такими позовними вимогами:

- визнати протиправним та скасувати наказ 138 о/с від 13.05.2020;

- поновити на службі капітана поліції ОСОБА_2 , дільничного офіцера поліції сектору превенції патрульної поліції Франківського відділу поліції ГУПН у Львівській області;

- стягнути з Головного управління Національної поліції у Львівській області на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 25.11.2020 адміністративний позов було задоволено повністю.

30.11.2020 представник позивача ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 ) подав заяву (вх. №64100) про ухвалення додаткового судового рішення у справі про розподіл судових витрат.

Як видно із прохальної частини позовної заяви позивач просив стягнути з відповідача витрати на професійну правову допомогу у сумі 10000,00 грн.

Представник позивача в судове засідання не прибув. Причин неявки суду не повідомив. Належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання.

Представник відповідача в судове засідання не прибув. Причин неявки та відношення до заяви суду не повідомив. Належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового розгляду заяви, що підтверджується наявними у справі доказами.

При розгляді заяви позивача про ухвалення додаткового судового рішення у справі про розподіл судових витрат, суд виходив з наступного.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Як вбачається з тексту рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25.11.2020 у справі № 380/4376/20, судом не здійснено розподілу судових витрат, що є підставою для ухвалення додаткового рішення.

Частиною 1 та п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

У свою чергу, компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у порядку, передбаченому ст. 134 КАС України.

За змістом ч. 3 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Так, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником позивача надано: копію договору про надання правової допомоги №16 від 25.05.2020, ордер на надання правової допомоги серії ЛВ №165159, квитанції від 26.05.2020 про оплату послуг згідно договору №16 від 25.05.2020 на загальну суму 9998,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що професійну правову допомогу позивачу надавало адвокатське об`єднання “Семенович і Партнери”, а саме адвокат Маруняк Андрій Несторович (свідоцтво про зайняття адвокатською діяльністю №447 від 22.12.2006 на підставі договору про надання правової допомоги № 16 від 25.05.2020).

Частинами 5, 6 ст.134 КАС України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права висловлений у постанові Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №200/14113/18-а.

Також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі (серед інших).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі “Баришевський проти України”, від 10.12.2009 у справі “Гімайдуліна і інших проти України”, від 12.10.2006 у справі “Двойних проти України”, від 30.03.2004 у справі “Меріт проти України” заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Аналізуючи наведені норми законодавства та надані докази, суд зазначає, що відповідно до п.4.4 договору про надання правової допомоги №16 від 25.05.2020, за результатами надання юридичної допомоги складається акт, що підписується представниками кожної зі сторін. У вказаному акті зазначається обсяг наданої юридичної допомоги та її вартість.

Суд зазначає, що позивач та його представник не долучили до матеріалів справи акту виконаних робіт за надання правової допомоги згідно договору № 16 від 25.05.2020.

Таким чином, в матеріалах справи відсутні докази, з яких суд міг би встановити, зокрема, розмір, а також співмірність зазначених у позові витрат на правову допомогу із складністю справи та обсягом наданої правової допомоги.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи адвокатом Маруняк А.Н. було підготовлено та надано до суду лише первинну позовну заяву з уточненнями, та забезпечено формальну участь в судових засіданнях, натомість всі інші процесуальні дії (надання усних пояснень в судових засіданнях, витребування доказів, надання додаткових письмових пояснень та доказів) вчинялись адвокатом Торопчиним Олексієм Дмитровичем (свідоцтво серії ЛВ № 000145).

Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача витрат на правову допомогу. Такі слід віднести за рахунок позивача, а, отже, вони розподілу не підлягають.

За таких обставин, суд дійшов висновку у задоволенні заяви представника позивача про розподіл судових витрат відмовити повністю за безпідставністю.

Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 14, 72-77, 90, 139, 143, 242-246, 252, 255, 257, 293, 295, п. 3 розділу VI “Прикінцеві положення”, пп. 15.5 п.15 розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в :

у задоволенні заяви представника позивача Маруняка Андрія Несторовича про розподіл судових витрат у справі №380/4376/20 ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправним і скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 16.12.2020

Суддя Потабенко В.А.