Рішення № 93590774, 09.12.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2020 року справа №380/2559/20

Львівський окружний адміністративний суд:

в складі головуючої судді – Потабенко В.А.,

за участі секретаря судового засідання – Олійник Л.В.,

за участі:

представника позивача – Стеця Р.Я., згідно договору,

представника відповідача – не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Бізнес Інжиніринг” до Державної податкової служби України про визнання протиправними дій, -

в с т а н о в и в:

товариство з обмеженою відповідальністю “Бізнес Інжиніринг” (далі – ТзОВ “Бізнес Інжиніринг”, позивач) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової служби України (далі – ДПС України, відповідач) з вимогою визнати протиправними дії Департаменту боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом ДПС України, щодо проведення та складення дослідження фінансово – господарської діяльності ТзОВ “Бізнес Інжиніринг” стосовно наявності ознак правопорушень, пов`язаних з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансовим тероризмом, фінансуванням тероризму або фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення та/або інших правопорушень за період з 2018-2019 роки, яке оформлене аналітичним дослідженням №3/99-00-16-04-20/40186169 від 11.11.2019.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 12.02.2020 ТзОВ “Бізнес Інжиніринг” під час оскарження ухвали Личаківського районного суду м. Львова в справі № 463/3239/19 про арешт сум податку на додану вартість в системі електронного адміністрування, дізналось, що 11.11.2019 Департаментом боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом ДПС України, проведено та складено аналітичне дослідження №3/99-00-16-04-20/40186169 фінансово-господарської діяльності ТзОВ “Бізнес Інжиніринг” за період 2018-2019 роки, яким, на думку контролюючого органу, встановлено порушення діючого законодавства в діяльності товариства. Як зазначає позивач, наявність вказаного аналітичного дослідження, згідно змісту ухвали Личаківського районного суду від 12.02.2020 в справі №463/3239/19 слугувала для суду однією з підстав для відмови в клопотанні про скасування арешту, накладеного під час розслідування кримінального провадження № 62019140000000093 від 07.02.2019, оскільки зазначеним аналітичним дослідженням протиправно, на переконання позивача, підтверджується незаконна діяльність ТзОВ ”Бізнес Інжиніринг”. Так, 19.02.2020 представником ТзОВ “Бізнес Інжиніринг” надіслано на адресу ДПС України адвокатський запит для надання копії вищевказаного аналітичного дослідження, однак, 04.03.2020 у задоволенні адвокатського запиту було відмовлено з підстав того, що вказане аналітичне дослідження було проведено на вимогу постанови слідчого при проведенні досудового розслідування. Відтак, інформація, викладена в такому аналітичному дослідженні, є таємницею слідства. ТзОВ “Бізнес Інжиніринг” вважає, що дії службових осіб з проведення та складення аналітичного дослідження №3/99-00-16-04-20/40186169 від 11.11.2019 є протиправними, оскільки вчинялись без належної на то правової підстави. Відповідач, вчиняючи дії, які передували складанню аналітичного дослідження, вийшов за межі своїх повноважень, встановлених чинним законодавством України, а саме аналітичне дослідження є незаконним та призвело до негативних наслідків для позивача. Так, наведене аналітичне дослідження проведено за ініціативою Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові. Однак, як свідчить відповідь на адвокатський запит, службові особи Департаменту не являються експертами, спеціалістами, не залучались у відповідній якості згідно вимог ст. ст. 69-71 КПК України під час досудового розслідування, не попереджались згідно ст. 384 КК України про кримінальну відповідальність у зв`язку з складенням дослідження, а здійснювали свої повноваження щодо проведення аналітичного дослідження виключно згідно п.п. 19'1.35, п.19'1 ст.19 КПК України. В зв`язку з наведеним, позивач просив позов задовольнити повністю.

Ухвалою судді від 01.04.2020 відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 03.11.2020 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

ДПС України 16.06.2020 надало відзив на позовну заяву вх. 30029, згідно якого вимоги ТзОВ “Бізнес Інжиніринг” вважає такими що не підлягають задоволенню. Вказує, що наявність аналітичного дослідження №3/99-00-16-04-20/40186169 від 11.11.2019 не порушує прав позивача, а висновки викладені в ньому за наслідками перевірки є відображенням дій працівників податкових органів і самі по собі не породжують правових наслідків для платника податків. Тому таке дослідження не порушує прав останнього. На переконання відповідача, доводи викладені у позовній заяві є безпідставними та необґрунтованими, носять формальний характер і не ґрунтуються ні на фактичних обставинах, ні на вимогах закону. В зв`язку з чим у задоволенні позову слід відмовити.

01.07.2020 за вх. 32614 представником позивача було подано заперечення на відзив, згідно якого аналітичне дослідження №3/99-00-16-04-20/40186169 від 11.11.2019 не являється службовою діяльністю відповідача по інформаційно-аналітичному забезпеченню, а отже, порушує права ТзОВ “Бізнес Інжиніринг”.

03.09.2020 за вх. 43585 представником відповідача надано додаткові пояснення, в яких відповідач звертає увагу суду, що під час проведення аналітичного дослідження інформація, яка у ньому зазначена, перетворюється у відомості закритого характеру за допомогою інтеграції і інтерпретації всіх зібраних даних. Ця інформація не є відкритою і може бути використана тільки на підставі і в порядку, передбаченому чинним законодавством, а саме Кримінальним процесуальним України.

19.11.2020 за вх. 61668 відповідачем подано клопотання про закриття провадження у справі.

09.12.2020 за вх. 66148 представник позивача подав заперечення на клопотання про закриття провадження у справі.

Ухвалою суду від 09.12.2020 у задоволенні даного клопотання відмовлено.

В судовому засіданні 09.12.2020 представник позивача позовні вимог підтримав повністю з підстав, наведених у позовній заяві та додаткових поясненнях до неї, просив позов задовольнити.

В судове засідання представник відповідача не з`явився, належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, клопотань, пов`язаних з розглядом справи, суду не надав. Відтак, суд продовжив розгляд справи у його відсутності, на підставі наявних доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та у повному обсязі дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

ТзОВ “Бізнес Інжиніринг”, ЄДРПОУ 40186169, зареєстроване 21.12.2015 за адресою м. Львів, вул. Володимира Великого, 4, офіс 6, як платник податків та перебуває на обліку в ГУ ДПС у Львівській області (Франківський р-н м. Львова).

Як вбачається з матеріалів справи, Департаментом боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом ДПС, відповідно до постанов третього слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові “Про визначення проведення аналітичного дослідження (з наданням висновку)” від 30.05.2019, які надійшли листами Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові від 31.05.2019 № 03/3-7427вих-19 (вх. ДФС № 30532/5 від 03.06.2019) на підставі листів Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львів від 12.09.2019 № 03/3-12741вих-19 (вх. ДПС №2710/5 від 20.09.2019), від 31.10.2019 №03/3-15430 вих-19 (вх. ДФС № 52915/5 від 04.11.2019), було проведено аналітичне дослідження, яке регламентовано Методичними рекомендаціями щодо проведення аналітичного дослідження з метою запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму, фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та/або іншими правопорушеннями, затверджених наказом ДФС України від 28.08.2017 за № 564, складено висновок аналітичного дослідження щодо діяльності ТзОВ “Бізнес Інжиніринг”, яке було скеровано на адресу третього слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові за №3/99-00-16-04-20/40186169 (далі - аналітичне дослідження №3/99-00-16-04-20/40186169 від 11.11.2019).

Листом ДПС від 12.11.2019 № 2246/5/99-00-16-04-16 на адресу Державного бюро розслідувань Територіального управління, розташованого у місті Львові, направлено висновки аналітичного дослідження про результати фінансового-господарської діяльності ТзОВ “Бізнес Інжиніринг” (код ЄДРПОУ 40186169) від 11.11.2019 № №3/99-00-16-04-20/40186169 на 54 арк.

Як зазначає позивач, про наявність проведення аналітичного дослідження товариству стало відомо під час оскарження ухвали Личаківського районного суду м. Львова у справі №463/3239/19 про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді від 02.05.2019 у кримінальному провадженні №62019140000000093 від 07.02.2019 в частині накладення арешту на суми податку на додану вартість в системі електронного адміністрування ПДВ.

Так, з ухвали від 12.02.2020 вбачається, що згідно аналітичного дослідження №3/99-00-16-04-20/40186169 від 11.11.019 встановлено, крім іншого, використання ТзОВ “Бізнес Інжиніринг” (код ЄДРПОУ 40186169) впродовж 2018-2019 років підприємств, які здійснюють операції зустрічного транзиту для ймовірного виведення в тіньовий обіг коштів в сумі 5851987 грн. за рахунок реалізації товарів/послуг невідомого походження.

У зв`язку з цим до ДПС України було подано запит від 19.02.2020 №71, зокрема щодо надання інформації стосовно того чи проведеним аналітичним дослідженням встановлено порушення ТзОВ “Бізнес Інжиніринг” (код ЄДРПОУ 40186169) вимог Податкового кодексу України, які призвели до зниження чи несплати податків до бюджету, а також щодо надання копії аналітичного дослідження №3/99-00-16-04-20/40186169 від 11.11.019.

Відповідач листом від 03.03.2020 №8167/6/99-00-16-04-06 повідомив, що з урахуванням норм Кримінально процесуального кодексу України спеціальний порядок доступу учасників відповідних процесів до інформації створеної (одержаної) в ході (досудового) судового провадження, положення Закону України “Про доступ до публічної інформації” не поширюється на доступ учасників відповідних процесів та сторін виконавчого провадження до викладеної в аналітичному дослідженні інформації.

Вважаючи дії Департаменту боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом ДПС України щодо проведення та складення дослідження фінансово-господарської діяльності ТзОВ “Бізнес Інжиніринг” стосовно наявності ознак правопорушень, пов`язаних з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму або фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення та/або інших правопорушень за період 2018-2019 роки, яке оформлене аналітичним дослідженням №3/99-00-16-04-20/40186169 від 11.11.019, протиправними ТзОВ “Бізнес Інжиніринг” звернулося до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір суд виходив з наступного.

У відповідності до п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.

У відповідності до п. 1 Положення "Про Головне управління ДФС у Львівській області", що затверджене Наказом Державної фіскальної служби України від 12.07.2019 за № 14 Головне управління ДПС у Львівській області є територіальним органом Державної податкової служби України до структури якого входить Управління боротьби з відмиванням доходів одержаних злочинним шляхом, а, отже, таке є контролюючим органом.

Відповідно до п.п. 191.1.35 п. 191.1 ст. 191 Податкового кодексу України однією з функцій контролюючого органу є вжиття заходів до виявлення, аналізу та перевірки фінансових операцій, які можуть бути пов`язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, щодо відповідності законодавству.

Згідно із п. 61.1 ст. 61 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п. 61.2 ст. 62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів, перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі орлани, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій (п. 71.1 ст. 71 Податкового кодексу України).

За правилами п.п. 72.1.1 п. 72.1 ст. 72 Податкового кодексу України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов`язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

Податкова інформація, зібрана відповідно до Податкового кодексу України, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів (п. 74.1 ст. 74 Податкового кодексу України).

Порядок збору та отримання контролюючими органами податкової інформації визначено статтями 72, 73 Податкового кодексу України.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань (п. 74.2 ст. 74 Податкового кодексу України).

Згідно з п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Порядок проведення документальних позапланових перевірок регламентований ст. 78 Податкового кодексу України.

Згідно з п. 78.5 ст. 78 Податкового кодексу України допуск посадових осіб контролюючих органі до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу.

З наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку.

Відповідно до п. 86.1 ст. 86 Податкового кодексу України результати перевірок оформляються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності), у разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку у строки, визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов`язаний його підписати.

У разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов`язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

З сукупного аналізу вищевикладених норм законодавства випливає, що документальні перевірки щодо дотримання вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, є лише одним з інструментів здійснення контролюючими органами функцій контролю за дотриманням платниками податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

При цьому, факти або ознаки порушень платниками податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, можуть бути встановлені, як у результаті проведення документальних перевірок платників податків, так і в результаті опрацювання посадовими (службовими) особами контролюючих органів податкової інформації, зібраної в ході інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.

Отже, результати податкового контролю можуть бути відображені, як шляхом складання акта (довідки) про результати перевірки (у разі здійснення податкового контролю шляхом проведення документальної перевірки), так і шляхом складання документів, які становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію (звітів, висновків, доповідних записок, аналітичних досліджень тощо), які пов`язані зі здійсненням контрольних, наглядових функцій контролюючими органами.

Висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій працівників податкових органів і самі по собі не породжують правових наслідків для платника податків та, відповідно, такий акт не порушує прав останнього. Включення суб`єктом владних повноважень до бази даних інформації про таку перевірку не створює жодних перешкод для діяльності платника податку.

За таких обставин дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, у тому числі й складеного за її результатами акта, є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов`язків по збиранню доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження відповідних операцій, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку. Зазначені дії самі по собі не створюють для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжують для нього обов`язкових юридичних наслідків.

Тобто, дії контролюючого органу щодо внесення до автоматизованої системи змін показників податкової звітності суб`єктів господарювання в частині податкового кредиту та податкових зобов`язань на підставі акта перевірки без прийняття податкових повідомлень-рішень не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань) з метою здійснення податкового контролю. При цьому порушення контролюючим органом процедури призначення/проведення перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої, в тому числі права контролюючого органу на внесення змін до інформаційних систем (баз).

Така правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 21.05.2019 №826/1867/15, від 18.07.2019 у справі №810/920/15, від 12.07.2019 у справі №810/839/15, від 26.03.2019 у справі №804/7803/19 та ін.

Також суд зазначає, що для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується також інформація, що надійшла за результатами податкового контролю.

Водночас, нормами Податкового кодексу України не передбачено порядку та процедури ознайомлення платників податків з результатами податкового контролю, що здійснювався шляхом інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.

Податковий контроль є одночасно однією з функцій контролюючого органу та його виключною компетенцією, а однією з форм податкового контролю є інформаційно-аналітичне забезпечення.

Звертаючись з позовом до суду, товариство по суті оскаржує аналітичний висновок №3/99-00-16-04-20/40186169 від 11.11.019 та заперечує факт порушення податкового законодавства.

Як було зазначено вище, інформація, викладена в аналітичному висновку, є відображенням дій податкових інспекторів, вона не породжує правових наслідків для платника податків, а такий висновок не порушує прав позивача.

Включення суб`єктом владних повноважень до баз даних інформації про таке аналітичне дослідження не створює жодних перешкод для діяльності платника податку.

Виходячи із системного тлумачення статей 61, 71, 72, 74 Податкового кодексу України, для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла за результатами податкового контролю і вона не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

Тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними дій Департаменту боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом ДПС України, щодо проведення та складення дослідження фінансово-господарської діяльності ТзОВ “Бізнес Інжиніринг” стосовно наявності ознак правопорушень, пов`язаних з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму або фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення та/або інших правопорушень за період 2018-2019 роки, яке оформлене аналітичним дослідженням №3/99-00-16-04-20/40186169 від 11.11.019.

Щодо покликань представника позивача на незаконність самого аналітичного дослідження №3/99-00-16-04-20/40186169 від 11.11.019, яким оформлені результати проведення дослідження фінансово-господарської діяльності ТзОВ “Бізнес Інжиніринг” суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 2, ч. 1 ст. 5 КАС України, умовою для звернення особи до суду з позовом щодо оскарження рішення, дії чи бездіяльності будь-якого органу державної влади, органу місцевого самоврядування, посадових і службових осіб є наявність у позивача переконання в порушенні його прав або свобод чи в існуванні перешкод у здійсненні цих прав.

Порушенням суб`єктивного права особи є створення будь-яких перепон у реалізації нею свого суб`єктивного права, що унеможливлюють одержання особою того, на що вона має право розраховувати в разі належної поведінки зобов`язаної особи.

Неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану суб`єктивних прав та обов`язків особи, тобто припинення чи неможливість реалізації права та/або виникнення додаткового обов`язку.

Охоронюваний законом інтерес полягає у прагненні особи набути певних матеріальних або нематеріальних благ з метою задоволення певних потреб, якщо такі прагнення є абстрактними, тобто не випливають із певного суб`єктивного права у конкретних правовідносинах, тому порушенням охоронюваного законом інтересу, яке дає підстави для звернення особи за судовим захистом, є створення об`єктивних перешкод на шляху до здобуття відповідного матеріального та/або нематеріального блага.

Водночас за відсутності об`єктивного порушення прав чи законних інтересів особи її вимоги не підлягають задоволенню.

Контролюючим органом в рамках досліджуваних правовідносин не приймалось будь-яких рішень, які б впливали на права та інтереси позивача, безпосередньо змінювали або спричиняли зміну або чинили будь-який сплив на права та обов`язки позивача, на правовідносини, які виникли за його участі.

Тому враховуючи недоведеність позивачем обставин порушеного права внаслідок складення відповідачем висновку про результати аналітичного дослідження, з урахуванням всього вищевикладеного в сукупності, відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Суд не приймає до уваги твердження позивача про те, що наявність аналітичного дослідження №3/99-00-16-04-20/40186169 від 11.11.019 слугувала для суду однією з підстав для відмови в клопотанні в справі про скасування арешту, накладеного під час розслідування кримінального провадження № 62019140000000093 від 07.02.2019 р. №463/3239/19.

Також, суд критично ставиться до посилань на те, що відповідачем не надано інформації про внесення до ЄРДР відомостей щодо вчинення кримінального правопорушення під час діяльності ТзОВ “Бізнес Інжиніринг” з огляду на наступне .

Підстави для початку досудового розслідування кримінального провадження визначено ст. 214 КПК України, відповідно до якої, слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

З аналізу вищевикладеного вбачається, що згідно із ч. 1 ст. 214 КПК України підставою для початку досудового розслідування є факт отримання слідчим, прокурором з будь-яких джерел інформації, що може свідчити про вчинення кримінального правопорушення.

Згідно ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Таким чином, саме слідчий і прокурор вирішують питання про наявність чи відсутність підстав для початку досудового розслідування кримінального провадження. Саме слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють належність доказів, а також чи підлягають перевірці та доказуванню фактичні обставини в рамках кримінального провадження.

При цьому, відповідно до ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому Кримінально процесуальним Кодексом.

Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування визначено главою 26 КПК України.

Суд зазначає, що позивач, не погоджуючись із вчиненими діями в рамках кримінального провадження, має право їх оскаржувати в рамках кримінального провадження та у відповідності до кримінального процесу, а не шляхом визнання протиправними дій щодо проведення та складення дослідження фінансово-господарської діяльності ТзОВ “Бізнес Інжиніринг”, що оформлене аналітичним дослідженням №3/99-00-16-04-20/40186169 від 11.11.019, яким, у свою чергу, на позивача не накладено жодних стягнень чи зобов`язань.

Суд зазначає, що жодне податкове повідомлення-рішення або інше рішення після проведення аналітичного дослідження №3/99-00-16-04-20/40186169 від 11.11.019 контролюючим органом не приймалось.

У даному випадку суд бере до уваги покликання відповідача на ті обставини, що висновки, викладені у аналітичному дослідженні №3/99-00-16-04-20/40186169 від 11.11.019, є відображенням дій працівників податкових органів і самі по собі не породжують правових наслідків для платника податків.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно вимог ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За наслідком розгляду справи, виходячи з сукупного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є безпідставними, а отже, у їх задоволенні слід відмовити.

Згідно з приписами ст. 139 КАС України судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 19-20, 22, 25-26, 90, 139, 143, 241-246, 255, 257-258, 293, 295, пп. 15.5 п.15 розділу VII “Перехідні положення” КАС України, суд, –

В И Р І Ш И В :

у задоволенні позову відмовити повністю.

Судові витрати в цій справі стягненню не підлягають.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення його повного тексту. Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який постановив рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 17.12.2020.

Суддя Потабенко В.А.