Рішення № 93590726, 16.12.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/8117/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 грудня 2020 року місто Львів

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Гулика А.Г.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції України про стягнення доплати за службу в нічний час та індексації грошового забезпечення, -

в с т а н о в и в:

до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 до Департаменту патрульної поліції України код ЄДРПОУ 40108646, місцезнаходження: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3, в якій позивач просить:

- зобов`язати Департамент патрульної поліції України нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 доплату за службу в нічний час за період з 14.11.2015 по 31.12.2017 в сумі 7078,62 грн;

- зобов`язати Департамент патрульної поліції України нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з червня 2016 року по жовтень 2017 року включно в сумі 3357,17 грн.

Ухвалою від 06.10.2019 суддя прийняв позовну заяву до розгляду й відкрив провадження у справі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач протиправно не виплатив позивачу доплату за службу в нічний час за період з 14.11.2015 по 31.12.2017. Крім цього, відповідач всупереч ст. 94 Закону України “Про Національну поліцію” з червня 2016 року по жовтень 2017 року не здійснював індексацію грошового забезпечення.

23.11.2020 представник відповідача подала відзив на позовну заяву, в якому вказала, що поліцейським, які виконують службові обов`язки в нічний час, виплачується доплата у розмірі 35% посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час. Така доплата здійснюється одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць. Крім того, індексація грошового забезпечення правомірно не проводилась,у зв`язку з тим, що індекс споживчих цін не перевищував поріг інфляції.

30.10.2020 представник позивача подав письмові пояснення, в яких зазначив, що відповідач вказує на неможливість нарахування позивачу доплати за роботу в нічний час у період до 07.11.2015 (день створення Департаменту. Водночас, у позовній заяві ставиться вимога про виплату компенсації за інший період, а саме з 14.11.2015 по 31.12.2017.

Дослідивши та об`єктивно оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 перебуває на посаді інспектора взводу з обслуговування доріг державного значення батальйону №3 управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції у званні лейтенанта поліції.

Вважаючи, що відповідач протиправно не виплатив доплату за службу в нічний час за період з 14.11.2015 по 31.12.2017 та індексацію грошового забезпечення за період з червня 2016 по жовтень 2017, позивач звернулася з відповідним позовом до суду.

При вирішенні спору по суті суд виходив з наступного.

Щодо позовної вимоги про стягнення з Департаменту патрульної поліції України на користь ОСОБА_1 доплату за службу в нічний час за період з 14.11.2015 по 31.12.2017 в сумі 7078,62 грн, суд дійшов наступних висновків.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України врегульовані Законом України “Про Національну поліцію” від 02.07.2015 № 580-VIII (далі - Закон України № 580-VIII).

Служба в поліції є державною службою особливого характеру, що є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень (ч. 1 ст. 59 Закону України № 580-VIII).

Відповідно до частини першої статті 80 Закону України №580-VIII установлюються такі спеціальні звання поліцейських, зокрема, спеціальні звання молодшого складу: рядовий поліції; капрал поліції; сержант поліції; старший сержант поліції; спеціальні звання середнього складу: молодший лейтенант поліції; лейтенант поліції; старший лейтенант поліції; капітан поліції; майор поліції; підполковник поліції; полковник поліції.

Поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України (частини перша та друга статті 94 Закону України № 580-VIII).

Згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції” (далі - Постанова №988), грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Обов`язок виплачувати доплату за службу в нічний час - у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час (підпункт третій пункту 5 Постанови № 988).

Відповідно до статті 94 Закону України “Про Національну поліцію”, Постанови №988 з метою впорядкування структури та умов грошового забезпечення поліцейських та курсантів вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 №260 затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання (далі - Порядок № 260).

У пункті 3 розділу І Порядку № 260 передбачено, що грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення, виплачене поліцейському несвоєчасно або у меншому розмірі, ніж належало, виплачується за весь період, протягом якого поліцейський мав на нього право, але не більше ніж за три роки, що передували зверненню за одержанням грошового забезпечення (пункт 11 розділу І Порядку № 260).

Згідно з пунктом 11 Розділу ІІ Порядку № 260 поліцейським, які виконують службові обов`язки в нічний час, виплачується доплата за службу в нічний час у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час. Годинна ставка обчислюється шляхом ділення місячного посадового окладу на кількість годин фактичного часу служби з урахуванням норми тривалості службового часу за відповідний місяць при 40-годинному робочому тижні. Підставами для виконання службових обов`язків у нічний час є графіки нарядів та чергувань, затверджені наказами керівників підрозділів органів поліції. Облік фактичного часу служби в нічний час для нарахування доплати здійснюється шляхом оформлення довідки обліку несення поліцейськими служби в нічний час за формою, визначеною у додатку 1 до вказаного Порядку та умов. Поліцейським, що залучалися до служби в нічний час, виплата доплати за службу в нічний час за минулий місяць здійснюється одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць.

Отже, виходячи з пункту 11 розділу ІІ Порядку №260, позивач має право на доплату за службу в нічний час.

Згідно з даними довідок обліку несення служби в нічний час, тривалість нічної зміни становить 8 годин.

Як вже зазначав суд поліцейським, які виконують службові обов`язки в нічний час, виплачується доплата за службу в нічний час у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час. Годинна ставка обчислюється шляхом ділення місячного посадового окладу на кількість годин фактичного часу служби з урахуванням норми тривалості службового часу за відповідний місяць при 40-годинному робочому тижні.

Підставами для виконання службових обов`язків у нічний час є графіки нарядів та чергувань, затверджені наказами керівників підрозділів органів поліції.

Облік фактичного часу служби в нічний час для нарахування доплати здійснюється шляхом оформлення довідки обліку несення поліцейськими служби в нічний час за формою, визначеною у додатку 1 до вказаного Порядку та умов.

Поліцейським, що залучалися до служби в нічний час, виплата доплати за службу в нічний час за минулий місяць здійснюється одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць.

Підставами для виконання службових обов`язків у нічний час є графіки нарядів та чергувань, затверджені наказами керівників підрозділів органів поліції.

Облік фактичного часу служби в нічний час для нарахування доплати здійснюється шляхом оформлення довідки обліку несення поліцейськими служби в нічний час за формою, визначеною у додатку 1 до вказаного Порядку та умов.

Поліцейським, що залучалися до служби в нічний час, виплата доплати за службу в нічний час за минулий місяць здійснюється одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць.

Отже, доплата за службу у нічний час поліцейському за умови несення такої служби обов`язкова до виплати.

З огляду на вказане, суд вважає, що відповідач повинен виплатити заборгованість з доплати за службу у нічний час за період з 14.11.2015 по 31.12.2017.

Згідно з відповіддю відповідача від 20.05.2020 № 293аз/41/12/03-2020 позивач:

- у 2015 році відпрацювала – 30 робочих змін (15 нічних), зокрема: у листопаді – 14 робочих змін, з них 7 нічних, у грудні – 16 робочих змін, з них 8 нічних;

- у 2016 році – 164 робочих зміни (80 нічних), зокрема: у січні - 16 робочих змін, з них 8 нічних, у лютому - 15 робочих змін, з них 8 нічних, у березні -14 робочих змін, з них 6 нічних, у квітні - 16 робочих змін, з них 8 нічних, у травні - 16 робочих змін, з них 8 нічних, у червні - 15 робочих змін, з них 8 нічних, у липні - 8 робочих змін, з них 4 нічних, у серпні - 8 робочих змін, з них 4 нічних, у вересні - 15 робочих змін, з них 7 нічних, у жовтні - 15 робочих змін, з них 7 нічних, у листопаді - 16 робочих змін, з них 8 нічних, у грудні - 10 робочих змін, з них 4 нічних;

- у 2017 році – 168 робочих зміни (81 нічних), зокрема: у січні - 15 робочих змін, з них 8 нічних, у лютому - 14 робочих змін, з них 6 нічних, у березні - 16 робочих змін, з них 8 нічних, у квітні - 15 робочих змін, з них 8 нічних, у травні - 15 робочих змін, з них 8 нічних, у червні - 16 робочих змін, з них 8 нічних, у липні - 8 робочих змін, з них 4 нічних, у серпні - 8 робочих змін, з них 4 нічних, у вересні - 16 робочих змін, з них 8 нічних, у жовтні - 15 робочих змін, з них 8 нічних, у листопаді - 15 робочих змін, з них 8 нічних, у грудні - 15 робочих змін, з них 3 нічних.

У відповіді відповідача від 30.07.2019 № 263аз-277аз/41/5/01-2019 зазначено, що розмір посадового окладу позивача за період з 07.11.2015 по 01.02.2018 становить 2400,00грн.

З урахуванням пункту 11 Розділу ІІ Порядку № 260 відповідач повинен виплатити заборгованість у вигляді доплати за службу у нічний час за період з 14.11.2015 по 31.12.2017, яка становить:

- за листопад 2015 року – 230,53 грн. = 1976 грн. (посадовий оклад позивача) поділити на 168 на кількість годин фактичного часу служби у листопаді 2015 року при 40 годинному робочому тижні = 11,76 грн (годинна ставка за службу в нічний час) помножити на 56 год (кількість годин фактичного часу служби в нічний час (7 нічних змін у листопаді 2015 року помножити на 8 год.) помножити на 35% (встановлений законодавством розмір доплати в нічний час);

- за грудень 2015 року – 285,35 грн. = 2344 грн. (посадовий оклад позивача) поділити на 184 (кількість годин фактичного часу служби у грудні 2015 року при 40 годинному робочому тижні = 12,74 грн. (годинна ставка за службу в нічний час) помножити на 64 год. (кількість годин фактичного часу служби в нічний час (8 нічних змін у грудні 2015 року помножити на 8 год.) помножити на 35% (встановлений законодавством розмір доплати в нічний час) ;

- за січень 2016 року – 356,02 грн. = 2400 грн. (посадовий оклад позивача) поділити на 151 (кількість годин фактичного часу служби у січні 2016 року при 40 годинному робочому тижні = 15,89 грн. (годинна ставка за службу в нічний час) помножити на 64 год. (кількість годин фактичного часу служби в нічний час (8 нічних змін у січні 2016 року помножити на 8 год.) помножити на 35% (встановлений законодавством розмір доплати в нічний час) ;

- за лютий 2016 року – 319,87 грн. = 2400 грн. (посадовий оклад позивача) поділити на 168 (кількість годин фактичного часу служби у лютому 2016 року при 40 годинному робочому тижні = 14,28 грн. (годинна ставка за службу в нічний час) помножити на 64 год. (кількість годин фактичного часу служби в нічний час (8 нічних змін у лютому 2016 року помножити на 8 год.) помножити на 35% (встановлений законодавством розмір доплати в нічний час);

- за березень 2016 року - 230,4 грн. = 2400 грн. (посадовий оклад позивача) поділити на 168 (кількість годин фактичного часу служби у березні 2016 року при 40 годинному робочому тижні = 14,28 грн. (годинна ставка за службу в нічний час) помножити на 64 год. (кількість годин фактичного часу служби в нічний час (6 нічних змін у березні 2016 року помножити на 8 год.) помножити на 35% (встановлений законодавством розмір доплати в нічний час);

- за квітень 2016 року – 319,87 грн. = 2400 грн. (посадовий оклад позивача) поділити на 168 (кількість годин фактичного часу служби у квітні 2016 року при 40 годинному робочому тижні = 14,29 грн. (годинна ставка за службу в нічний час) помножити на 64 год. (кількість годин фактичного часу служби в нічний час (7 нічних змін у квітні 2016 року помножити на 8 год.) помножити на 35% (встановлений законодавством розмір доплати в нічний час);

- за травень 2016 року - 353,70 грн. = 2400 грн. (посадовий оклад позивача) поділити на 152 (кількість годин фактичного часу служби у травні 2016 року при 40 годинному робочому тижні = 15,79 грн. (годинна ставка за службу в нічний час) помножити на 64 год. (кількість годин фактичного часу служби в нічний час (4 нічні зміни у травні 2016 року помножити на 8 год.) помножити на 35% (встановлений законодавством розмір доплати в нічний час);

- за червень 2016 року – 338,02 грн. = 2400 грн. (посадовий оклад позивача) поділити на 159 (кількість годин фактичного часу служби у червні 2016 року при 40 годинному робочому тижні = 15,09 грн. (годинна ставка за службу в нічний час) помножити на 64 год. (кількість годин фактичного часу служби в нічний час (8 нічних змін у червні 2016 року помножити на 8 год.) помножити на 35% (встановлений законодавством розмір доплати в нічний час);

- за липень 2016 року – 160,05 грн. = 2400 грн. (посадовий оклад позивача) поділити на 168 (кількість годин фактичного часу служби у липні 2016 року при 40 годинному робочому тижні = 14,29 грн. (годинна ставка за службу в нічний час) помножити на 32 год. (кількість годин фактичного часу служби в нічний час (7 нічних змін у липні 20016 року помножити -= 8 год.) помножити на 35% (встановлений законодавством розмір доплати в нічний час);

- за серпень 2016 року – 153,55 грн. = 2400 грн. (посадовий оклад позивача) поділити на 175 (кількість годин фактичного часу служби у серпні 2016 року при 40 годинному робочому тижні = 13,71 грн. (годинна ставка за службу в нічний час) помножити на 32 год. (кількість годин фактичного часу служби в нічний час (6 нічних змін у серпні 2016 року помножити на 8 год.) помножити на 35% (встановлений законодавством розмір доплати в нічний час);

- за вересень 2016 року – 267,34грн. = 2400 грн. (посадовий оклад позивача) поділити на 176 (кількість годин фактичного часу служби у вересні 2016 року при 40 годинному робочому тижні = 13,64 грн. (годинна ставка за службу в нічний час) помножити на 56 год. (кількість годин фактичного часу служби в нічний час (3 нічних зміни у вересні 2016 року помножити на 8 год.) помножити на 35% (встановлений законодавством розмір доплати в нічний час);

- за жовтень 2016 року – 295,76 грн. = 2400 грн. (посадовий оклад позивача) поділити на 159 (кількість годин фактичного часу служби у жовтні 2016 року при 56 годинному робочому тижні = 15,09 грн. (годинна ставка за службу в нічний час) помножити на 56 год. (кількість годин фактичного часу служби в нічний час (7 нічних змін у жовтні 2016 року помножити на 8 год.) помножити на 35% (встановлений законодавством розмір доплати в нічний час);

- за листопад 2016 року – 305,54 грн. = 2400 грн. (посадовий оклад позивача) поділити на 176 (кількість годин фактичного часу служби у листопаді 2016 року при 40 годинному робочому тижні = 13,64 грн. (годинна ставка за службу в нічний час) помножити на 64 год. (кількість годин фактичного часу служби в нічний час (6 нічних змін у листопаді 2016 року помножити на 8 год.) помножити на 35% (встановлений законодавством розмір доплати в нічний час);

- за грудень 2016 року – 152,77 грн. = 2400 грн. (посадовий оклад позивача) поділити на 176 (кількість годин фактичного часу служби у грудні 2016 року при 40 годинному робочому тижні = 13,64 грн. (годинна ставка за службу в нічний час) помножити на 32 год. (кількість годин фактичного часу служби в нічний час (7 нічних зміни у грудні 2016 року помножити на 8 год.) помножити на 35% (встановлений законодавством розмір доплати в нічний час);

- за січень 2017 року – 338,02 грн. = 2400 грн. (посадовий оклад позивача) поділити на 159 (кількість годин фактичного часу служби у січні 2017 року при 40 годинному робочому тижні = 15,09 грн. (годинна ставка за службу в нічний час) помножити на 64 год. (кількість годин фактичного часу служби в нічний час (4 нічних змін у січні 2017 року помножити на 8 год.) помножити на 35% (встановлений законодавством розмір доплати в нічний час);

- за лютий 2017 року – 252,00 грн. = 2400 грн. (посадовий оклад позивача) поділити на 160 (кількість годин фактичного часу служби у лютому 2017 року при 40 годинному робочому тижні = 15,00 грн. (годинна ставка за службу в нічний час) помножити на 48 год. (кількість годин фактичного часу служби в нічний час (6 нічних змін у лютому 2017 року помножити на 8 год.) помножити на 35% (встановлений законодавством розмір доплати в нічний час);

- за березень 2017 року – 307,10 грн. = 2400 грн. (посадовий оклад позивача) поділити на 175 (кількість годин фактичного часу служби у березні 2017 року при 40 годинному робочому тижні = 13,71 грн. (годинна ставка за службу в нічний час) помножити на 64 год. (кількість годин фактичного часу служби в нічний час (8 нічних змін у березні 2017 року помножити на 8 год.) помножити на 35% (встановлений законодавством розмір доплати в нічний час);

- за квітень 2017 року - 353,68 грн. = 2400 грн. (посадовий оклад позивача) поділити на 152 (кількість годин фактичного часу служби у квітні 2017 року при 40 годинному робочому тижні = 15,79 грн. (годинна ставка за службу в нічний час) помножити на 64 год. (кількість годин фактичного часу служби в нічний час (8 нічних змін у квітні 2017 року помножити на 8 год.) помножити на 35% (встановлений законодавством розмір доплати в нічний час);

- за травень 2017 року - 338,02 грн. = 2400 грн. (посадовий оклад позивача) поділити на 159 (кількість годин фактичного часу служби у травні 2017 року при 40 годинному робочому тижні = 15,09 грн. (годинна ставка за службу в нічний час) помножити на 64 год. (кількість годин фактичного часу служби в нічний час (8 нічних змін у травні 2017 року помножити на 8 год.) помножити на 35% (встановлений законодавством розмір доплати в нічний час);

- за червень 2017 року – 338,02 грн. = 2400 грн. (посадовий оклад позивача) поділити на 159 (кількість годин фактичного часу служби у червні 2017 року при 40 годинному робочому тижні = 15,09 грн. (годинна ставка за службу в нічний час) помножити на 48 год. (кількість годин фактичного часу служби в нічний час (6 нічних змін у червні 2017 року помножити на 8 год.) помножити на 35% (встановлений законодавством розмір доплати в нічний час);

- за липень 2017 року – 160,05 грн. = 2400 грн. (посадовий оклад позивача) поділити на 168 (кількість годин фактичного часу служби у липні 2017 року при 40 годинному робочому тижні = 14,29 грн. (годинна ставка за службу в нічний час) помножити на 32 год. (кількість годин фактичного часу служби в нічний час (6 нічних зміни у липні 2017 року помножити на 8 год.) помножити на 35% (встановлений законодавством розмір доплати в нічний час);

- за серпень 2017 року -153,55 грн. = 2400 грн. (посадовий оклад позивача) поділити на 175 (кількість годин фактичного часу служби у серпні 2017 року при 40 годинному робочому тижні = 13,71 грн. (годинна ставка за службу в нічний час) помножити на 32 год. (кількість годин фактичного часу служби в нічний час (3 нічних змін у серпні 2017 року помножити на 8 год.) помножити на 35% (встановлений законодавством розмір доплати в нічний час);

- за вересень 2017 року – 320,10 грн. = 2400 грн. (посадовий оклад позивача) поділити на 168 (кількість годин фактичного часу служби у вересні 2017 року при 40 годинному робочому тижні = 14,29 грн. (годинна ставка за службу в нічний час) помножити на 64 год. (кількість годин фактичного часу служби в нічний час (7 нічних зміни у вересні 2017 року помножити на 8 год.) помножити на 35% (встановлений законодавством розмір доплати в нічний час);

- за жовтень 2017 року - 321,89 грн. = 2400 грн. (посадовий оклад позивача) поділити на 167 (кількість годин фактичного часу служби у жовтні 2017 року при 40 годинному робочому тижні = 14,37 грн. (годинна ставка за службу в нічний час) помножити на 64 год. (кількість годин фактичного часу служби в нічний час (8 нічних змін у жовтні 2017 року помножити на 8 год.) помножити на 35% (встановлений законодавством розмір доплати в нічний час);

- за листопад 2017 року – 305,54 грн. = 2400 грн. (посадовий оклад позивача) поділити на 176 (кількість годин фактичного часу служби у листопаді 2017 року при 40 годинному робочому тижні = 13,64 грн. (годинна ставка за службу в нічний час) помножити на 64 год. (кількість годин фактичного часу служби в нічний час (7 нічних змін у листопаді 2017 року помножити на 8 год.) помножити на 35% (встановлений законодавством розмір доплати в нічний час);

- за грудень 2017 року – 126,00 грн. = 2400 грн. (посадовий оклад позивача) поділити на 160 (кількість годин фактичного часу служби у грудні 2017 року при 40 годинному робочому тижні = 15,00 грн. (годинна ставка за службу в нічний час) помножити на 24 год. (кількість годин фактичного часу служби в нічний час (7 нічних змін у грудні 2017 року помножити на 8 год.) помножити на 35% (встановлений законодавством розмір доплати в нічний час).

Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем з доплати за службу у нічний час за період з 14.11.2015 по 31.12.2017 становить 7082,92 грн.

Суд зазначає, що наведений у позовній заяві розрахунок заборгованості відповідача перед позивачем з доплати за службу у нічний час (7078,62 грн.) є неправильним, з огляду на помилкове заокруглення числових значень.

Щодо позовної вимоги про стягнення з Департаменту патрульної поліції України на користь ОСОБА_1 заборгованості з індексації грошового забезпечення за період з червня 2016 року по жовтень 2017 року в сумі 3357,17 грн, суд вказує наступне.

Відповідно до частини 5 статті 94 Закону України "Про Національну поліцію" грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України № 1282-ХІІ від 03.07.1991 “Про індексацію грошових доходів населення” (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон України №1282-ХІІ).

Статею 2 Закону України № 1282-ХІІ визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Відповідно до статей 4, 6 Закону України № 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію вказаного Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій вказаної статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до інформації, розміщеної на офіційному веб-сайті Держстату України (http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2016/ct/is_c/isc_u/isc2016m_u.html) у квітні місяці 2016 року величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації у 103 відсотка та складала 103,5 відсотка.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, визначені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (далі – Порядок № 1078).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

За змістом пункту 4 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення), розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю та матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, що надаються залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії.

Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.

Таким чином, відповідач повинен виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з червня 2016 року по жовтень 2017 року в сумі 3375 грн. 17 коп., (по 84,10 грн. (червень - листопад 2016 року) + по 161,60 грн. (грудень 2016 - лютий 2017 року) + по 228,80 грн. (березень - квітень)+240,81 грн. (травень) + по 313,22грн. (червень-серпень) + по 373,85 грн. (вересень - жовтень) (84,10 х 6 + 161,60 х 3 + 228,80*2+240,81+313,22*3+373,85*2 = 3375 грн. 17 коп.).

Суд також зазначає, що у позовній заяві наведено неправильний розрахунок розміру індексації грошового забезпечення 3357,17грн, замість 3375,17 грн.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України та частини 3 статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами статті 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити частково.

Щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Стаття 132 КАС України встановлює, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині п`ятій статті 134 КАС України. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з частиною сьомою статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Зазначені вимоги кореспондуються з положеннями частини третьої статті 143 КАС України, якими передбачено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Таким чином, необхідною умовою для відшкодування витрат на правничу допомогу є подання стороною детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про їх відшкодування.

Відповідно до частини дев`ятої статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Згідно з положеннями статті 30 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі “Баришевський проти України”, від 10.12.2009 у справі “Гімайдуліна і інших проти України”, від 12.10.2006 у справі “Двойних проти України”, від 30.03.2004 у справі “Меріт проти України”, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Отже, при визначенні суми відшкодування витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, слід виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи.

Суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Суд при вирішенні вказаного питання враховує висновки Великої Палати Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постанові від 22.11.2019 у справі №810/1502/18.

Суд також зазначає, що в пункті 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 №23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Суд встановив, що між позивачем (клієнт) та адвокатом ОСОБА_2 (виконавець) укладено договір про надання правничої допомоги від 01.03.2020, згідно з умовами якого виконавець зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги клієнту на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до п. 3.1. договору правова допомога оплачується клієнтом виконавцю у розмірі 1000,00 грн. за годину надання правничої допомоги.

Згідно з актом виконаних робіт від 01.09.2020 виконавець в інтересах клієнта виконав такі зобов`язання: підготовка і подання адміністративного позову до Департаменту патрульної поліції про стягнення заборгованості з доплати за службу в нічний час та заборгованість з індексації грошового забезпечення – 2 год., підготовка адвокатського запиту – 1 год.

З квитанції №25 від 04.08.2020 вбачається, що позивач здійснив оплату за договором про надання правничої допомоги від 01.03.2020 в розмірі 3000,00 грн.

У частині 6 статті 134 КАС України встановлено, що у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд зазначає, що відповідач у відзиві на позовну заяву заперечив проти стягнення на користь позивача 3000,00 грн. витрат на правничу допомогу, виходячи з безпідставності та необґрунтованості такої вимоги.

Суд вказує на те, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, слід керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

На підставі системного аналізу матеріалів справи та долучених представником позивача доказів на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, а також виходячи з усталеної правової позиції у таких справах, суд вважає, що складення позовної заяви (2 год. – 2000,00 грн) та підготовка адвокатського запиту (1 год. – 1000 грн) не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності). Крім цього, суд зауважує, що розрахунок заборгованості у вигляді доплати за службу в нічний час та розміру індексації грошового забезпечення, проведений у позовній заяві неправильно.

Суд також зазначає, що Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду за результатами розгляду справи №200/14113/18-а ухвалив постанову від 26.06.2019, в якій сформував правову позицію, згідно з якою, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої було ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір витрат, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору.

Вказаний висновок Верховного Суду у відповідності до приписів частини п`ятої статті 242 КАС України та частини шостої статті 13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” суд враховує під час вирішення такого питання.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини щодо присудження судових витрат, суд при розподілі судових витрат має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі “East/WestAllianceLimited” проти України”, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі “Ботацці проти Італії” (Bottazzi v. Italy), № 34884/97).

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що сума судових витрат на правничу допомогу, яку позивач просить стягнути за рахунок відповідача, підлягає зменшенню на підставі заперечень відповідача та у зв`язку з відсутністю ознак співмірності, визначених частиною п`ятою статті 134 КАС України.

Таким чином, заявлені позивачем до відшкодування 3000,00 грн. витрат на правничу допомогу є необґрунтованими, не відповідають реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а їх стягнення з відповідача становить надмірний тягар для останнього, що суперечить принципу розподілу таких витрат. Заявлений розмір витрат не є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), із реальним часом витраченим адвокатом та із обсягом наданих адвокатом послуг (виконаних робіт).

Відтак, з огляду на незначну складність справи, недоведеність її значення для позивача та обсяг наданих послуг, суд, виходячи з критерію пропорційності вважає, що розмір витрат на правничу допомогу, що підлягає стягненню з відповідача, повинен становити 500,00 грн.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що на користь позивача необхідно стягнути витрати на професійну правничу допомогу у сумі 500,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Щодо судового збору за подання позовної заяви, то суд зазначає, що позивач звільнений від його сплати відповідно до пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України “Про судовий збір”.

Керуючись ст. ст. 6, 9, 73-76, 242, 243, 244, 245 КАС України, суд, -

в и р і ш и в:

позов задовольнити частково.

Стягнути з Департаменту патрульної поліції України на користь ОСОБА_1 заборгованість з доплати за службу в нічний час за період з 14.11.2015 по 31.12.2017 в сумі 7082 (сім тисяч вісімдесят дві)грн 92 коп.

Стягнути з Департаменту патрульної поліції України на користь ОСОБА_1 заборгованість з індексації грошового забезпечення за період з червня 2016 року по жовтень 2017 року в сумі 3375 (три тисячі триста сімдесят п`ять)грн 17 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Департаменту патрульної поліції України код ЄДРПОУ 40108646, місцезнаходження: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, буд.3 за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 500 (п`ятсот)грн. 00 коп.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Повне рішення суду складене 16 грудня 2020 року.

Суддя А.Г. Гулик