Рішення № 93590309, 16.12.2020, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16 грудня 2020 року Справа № 280/4797/20 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., розглянувши за правилами спрощеного, в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166)

про зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

16.07.2020 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі – позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі – відповідач), в якій позивач просить суд:

визнати податковий борг позивача, який виник на підставі повідомлення - рішення Запорізької ОДПІ (відділення в Олександрівському районі м. Запоріжжя) від 11.07.2016 № 0000271400 у розмірі 17 000,00 грн. - безнадійним;

зобов`язати відповідача списати безнадійний податковий борг позивача, який виник на підставі повідомлення-рішення Запорізької ОДПІ (відділення в Олександрівському районі м. Запоріжжя) від 11.07.2016 № 0000271400 у розмірі 17 000,00 грн., та вилучити відомості про наявність зазначеного безнадійного податкового боргу з інтегрованої картки платника податків - ОСОБА_1 в ІТС «Податковий блок» - у строк протягом двадцяти календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку, передбаченого для подання податкової декларації (розрахунку) за звітний (податковий) квартал, з моменту набуття законної сили рішенням суду за цією позовною заявою.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що за ОСОБА_1 обліковується податковий борг, який виник у зв`язку із несплатою штрафних санкцій у розмірі 17 000,00 грн., застосованих до неї податковим повідомленням-рішенням від 11.07.2016 № 0000271400. Разом із тим, вказаний борг підлягає списанню як безнадійний, оскільки минув строк давності, протягом якого можливе його стягнення. Посилаючись на приписи Податкового кодексу України, Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 577, Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 № 422, просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 21.07.2020 відкрито провадження в адміністративній №280/4797/20 та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідач позов не визнав, надав відзив (вх. від 05.08.2020 №35731), в якому посилається на те, що за даними ІТС «Податковий блок» станом на 04.08.2020 за ОСОБА_1 обліковується податковий борг з адміністративних штрафів та штрафних санкцій за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів у сумі 17 000,00 грн., який виник у 2016 році на підставі податкового повідомлення-рішення форми «С» від 11.07.2016 №0000271400. Контролюючим органом сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 19.04.2018 №Ф-4229-49 на суму 17 000,00 грн., яка направлена позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення та повернута податковій у зв`язку з закінченням терміну зберігання. Разом з цим, відповідно до п. 88.1 ст. 88 Податкового кодексу України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених Податковим кодексом України, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з Податковим кодексом України та не потребує письмового оформлення (п. 88.2 ст. 88 Податкового кодексу України). За даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_1 на праві приватної власності зареєстровано нерухомість, яка може бути джерелом погашення податкового боргу. Враховуючи викладене та зважаючи на наявність у позивача джерел для погашення існуючого боргу, відсутні об`єктивні підстави для списання боргу як безнадійного. З урахуванням наведеного просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

14.08.2020 від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. №37417), в якій він спростовує аргументи відповідача.

Позивачем пред`явлено вимогу, яка згідно пункту 10 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) належить до справ незначної складності та підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Частиною п`ятою статті 262 КАС України встановлено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи приписи ч. 5 ст. 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) була зареєстрована у якості фізичної особи – підприємця, проте 17.02.2020 припинила здійснення підприємницької діяльності, про що свідчать відкриті відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.

За даними інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 за нею обліковується податковий борг за платежем «адміністративні штрафи та штрафні санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів», код класифікації доходів бюджету 21081500, у розмірі 17 000,00 грн.

Підставою виникнення вказаної заборгованості є прийняття Запорізькою об`єднаною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Запорізькій області (відділенням в Олександрівському районі), правонаступником якої є відповідач, податкового повідомлення-рішення від 11.07.2016 №0000271400 на суму 17 000,00 грн.

Позивач звернулася до відповідача із заявою від 22.04.2020 про списання вказаного боргу як безнадійного, проте листом від 04.05.2020 №8700/14/08-01-10-01-10 їй повідомлено про відсутність підстав для такого списання у зв`язку із наявністю у ОСОБА_1 нерухомості, яка може слугувати джерелом погашення податкового боргу.

Вважаючи, що має право на списання вищенаведеної заборгованості як безнадійної, ОСОБА_1 звернулася до суду з даною позовною заявою.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступними мотивами.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України; у чинній на момент виникнення спірних правовідносин редакції).

В розумінні норм пп. 14.1.39 п. 14 ст. ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

В силу положень пп. 14.1.175 п. 141 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Сторонами не заперечується та обставина, що грошове зобов`язання у сумі 17 000,00 грн., нараховане позивачу на підставі податкового повідомлення-рішення від 11.07.2016 №0000271400, є узгодженим та набуло статусу податкового боргу у зв`язку із його несплатою.

Згідно з п. 95.1 ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п. 87.11 ст. 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

При цьому, в силу вимог ст. 102.4 ст. 102 ПК України, у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Так, відповідно до п. 101.1 ст. 101 ПК України списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.

У пункті 101.2 цієї статті Кодексу визначено, що під терміном «безнадійний податковий борг» розуміється, зокрема, податковий борг платника податків, у тому числі податкового агента, стосовно якого минув строк давності, встановлений пунктом 102.4 статті 102 цього Кодексу (пп. 101.2.3).

Пунктом 102.1 ст. 102 ПК України визначено строк давності - 1095 календарних днів.

Відповідно до п. 101.5 ст. 101 ПК України, контролюючі органи щокварталу здійснюють списання безнадійного податкового боргу. Порядок такого списання встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Механізм списання безнадійного податкового боргу визначено Порядком списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженим наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 №577 (далі - Порядок №577).

Підпунктом 3 пункту 2.1 розділу II Порядку №577 визначено, що під терміном "безнадійний податковий борг" слід розуміти: податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений статтею 102 глави 9 розділу II Кодексу.

Відповідно до положень пунктів 3.1, 3.2 розділу ІІІ Порядку №577 визначення сум безнадійного податкового боргу, що підлягає списанню органами доходів і зборів, здійснюється на підставі даних інформаційних систем органів доходів і зборів (далі - ІС) станом на день виникнення безнадійного податкового боргу.

Днем виникнення безнадійного податкового боргу вважається: у випадку, визначеному в підпункті 3 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, - дата прийняття рішення керівника органу доходів і зборів;

Згідно з приписами пункту 4.3 розділу IV Порядку №577 в інших випадках, передбачених підпунктами 1, 2, 3, 5 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, орган доходів і зборів здійснює процедури щодо проведення списання безнадійного податкового боргу відповідно до вимог пункту 4.2 цього розділу.

Вимогами пункту 4.2 розділу IV Порядку №577 встановлено, що за результатами розгляду документів, наданих платником податків, керівник (його заступник) органу доходів і зборів за наявності підстав приймає рішення про списання безнадійного податкового боргу, яке оформляється на бланку за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Рішення про списання безнадійного податкового боргу складається у двох примірниках: перший - для платника податків, другий - для органу доходів і зборів.

З аналізу наведених норм вбачається, що списання безнадійного податкового боргу, зокрема податкового боргу, стосовно якого минув строк давності у 1095 днів, здійснюється контролюючим органом самостійно на підставі даних автоматизованої інформаційної системи станом на день виникнення безнадійного податкового боргу.

Враховуючи, що податковий борг ОСОБА_1 виник на підставі податкового повідомлення-рішення від 11.07.2016 №0000271400, та в інтегрованій картці платника податків такий борг відображено 29.08.2016, суд доходить висновку, що на дату звернення позивача (22.04.2020) до контролюючого органу із відповідною заявою строк давності у 1095 днів стосовно вказаного боргу минув, а отже він набув статуту безнадійного.

При цьому, посилання податкової на наявність у відповідача майна, яке може слугувати джерелом погашення боргу, судом не приймаються з урахуванням того, що жодного належного та достовірного доказу таких твердженням суду не надано.

Крім того, за правилами п. 89.3 ст. 89 ПК України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг.

Суду не надано жодного доказу, що майно, належне позивачу, яке може слугувати джерелом погашення податкового боргу, описано у податкову заставу, як і не надано доказів прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу відповідного рішення про опис майна у податкову заставу.

Доказів того, що контролюючий орган звертався до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, також не надано.

З урахуванням викладеного суд доходить висновку, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність, що полягає у не вжитті заходів для списання безнадійного податкового боргу ОСОБА_1 за платежем «адміністративні штрафи та штрафні санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів», код класифікації доходів бюджету 21081500, у розмірі 17 000,00 грн.

За правилами ч. 2 ст. 9 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Звідси, суд вважає за можливе для належного та ефективного захисту прав позивача у спірних правовідносинах визнати протиправною вищенаведену бездіяльність відповідача та зобов`язати відповідача списати безнадійний податковий борг позивача, який виник на підставі податкового повідомлення-рішення Запорізької об`єднаної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області (відділенням в Олександрівському районі) від 11.07.2016 № 0000271400 у розмірі 17 000,00 грн.

За визначеннням пункту 2 розділу І Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 № 422, інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами.

Відповідно до положень пункту 1 Розділу ІІ Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 № 422, з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються інтегровані картки платника (далі - ІКП) за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.

Облік нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску відображається в ІКП окремими обліковими операціями в хронологічному порядку. При цьому кожна операція фіксується в окремому рядку із зазначенням виду операції та дати її проведення.

Інформаційна система органів ДФС після відображення облікової операції забезпечує автоматичне проведення в ІКП розрахункових операцій.

Як зазначено в пункті 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 05 квітня 2005 року, засіб захисту, що вимагається статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.

Таким чином, ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.

За таких обставин, враховуючи, що в інтегрованій картці платника податків відображено стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами, беручи до уваги, що судом встановлено протиправність бездіяльності відповідача щодо не вжиття заходів для списання безнадійного податкового боргу ОСОБА_1 , з урахуванням приписів ч. 2 ст. 9 КАС України суд вважає за можливе зобов`язати відповідача здійснити коригування даних в інтегрованій картці платника ОСОБА_1 шляхом виключення із інтегрованої картки платника за кодом (платежем) 21081500 «Адміністративні штрафи та штрафні санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів» суми боргу в розмірі 17 000,00 грн.

Стосовно решти позовних вимог – визнати податковий борг позивача, який виник на підставі повідомлення - рішення Запорізької ОДПІ (відділення в Олександрівському районі м. Запоріжжя) від 11.07.2016 № 0000271400 у розмірі 17 000,00 грн. – безнадійним та зобов`язання відповідача вилучити відомості про наявність зазначеного безнадійного податкового боргу з інтегрованої картки платника податків - ОСОБА_1 в ІТС «Податковий блок» у строк протягом двадцяти календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку, передбаченого для подання податкової декларації (розрахунку) за звітний (податковий) квартал, з моменту набуття законної сили рішенням суду за цією позовною заявою суд зазначає, що вони задоволенню не підлягають як такі, що не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Отже, виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог..

Керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166; код ЄДРПОУ 43143945), що полягає у не вжитті заходів для списання безнадійного податкового боргу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) за платежем «Адміністративні штрафи та штрафні санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів», код класифікації доходів бюджету 21081500, у розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 коп.

3. Зобов`язати Головне управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166; код ЄДРПОУ 43143945) здійснити коригування даних в інтегрованій картці платника ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) шляхом виключення із інтегрованої картки платника за кодом (платежем) 21081500 «Адміністративні штрафи та штрафні санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів» суми боргу в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 коп.

4. У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

5. Судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок присудити на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166; код ЄДРПОУ 43143945).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення складено та підписано 16.12.2020.

Суддя Ю.П. Бойченко