Рішення № 93590162, 10.12.2020, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

10 грудня 2020 року м. Ужгород№ 260/3326/20 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Скраль Т.В.,

за участю секретаря судового засідання - Шестак Н.В.,

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 - у судове засідання не з`явився,

представник позивача: адвокат Мельник Петро Олексійович,

відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області - представник Маровді Володимир Михайлович,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, буд. 4,м. Ужгород, Закарпатська область,88008, код ЄДРПОУ 20453063) про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до статті 243 частини 3 КАС України 10 грудня 2020 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення у повному обсязі складено 15 грудня 2020 року.

12 жовтня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області згідно якого просив суд: 1) визнати протиправними дії Головного управління пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 ; 2) зобов`язати Головне управління пенсійного фонду України в Закарпатській області перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 в розмірі 2 760,30 грн., починаючи з 01.03.2020 року, з урахуванням проведених раніше виплат; 3) зобов`язати Головне управління пенсійного фонду України в Закарпатській області провести виплату суми коштів, що були стягнуті з позивача починаючи з 01.03.2020 р. в сумі 2 892, 56 грн., одним платежем.

19 жовтня 2020 року ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі.

24 листопада 2020 року відповідачем, на вимогу суду, надано суду оригінал пенсійної справи ОСОБА_1 № 158474.

1. Позиції сторін.

Позивач свої позовні вимоги аргументував тим, що в кінці 2019 року на його адресу з Головного управління пенсійного фонду України і Закарпатській області надійшов лист в якому зазначалось, що ними проведено перевірку в архівному відділі Мукачівської РДА щодо достовірності довідок про заробітну плату № 20, 21 від 18.01.2012 року. В довідці вказано, що відповідно до наказу № 1178 від 10.12.2019 року Головного управління пенсійного фонду України в Закарпатській області проведена перевірка в архівному відділі Мукачівського РДА і при перевірці книги нарахування заробітної плати за 1992-1998 p.p. в «Мукачівському заводі керамічної плитки» виявлено розбіжності, так в довідки включено неоподатковані суми і вказали за кожний місяць в графі довідки, яку він надав в 2012 році суму заробітної плати, в другій графі сума яку вони виявили під час перевірки, і третя графа, де вказано суму яку вони виявили і на яку було виявлено, як збільшену. За результатами перевірки рекомендовано архівному відділу Мукачівського РДА видати нову довідку про заробітну плату відповідно до первинних документів. Тому він знову звернувся до архівного відділу Мукачівського РДА з проханням видати нову довідку про заробітну плату за вказані роки, і йому знову була видана та сама довідка, що і в 2012 році з усіма однаковими сумами за кожний місяць. Отримавши таку довідку він знову її передав в Мукачівський пенсійний фонд. Однак, Головне управління пенсійного фонду України в Закарпатській області повідомило його, що вони здійснили перерахунок призначеної пенсії і в результаті коефіцієнт заробітної плати зменшився з 1,82098 до 1,07443 , що в свою чергу призвело до зменшення розміру пенсії. За результатами нібито впорядкування обліковано переплату пенсії в сумі 17 788,99 грн. за період з 01.09.2019 р. по 31.01.2020 р. Розмір пенсії станом на 01.05.2020 року становить 1 807,83 грн. Відрахування на погашення заборгованості 20% від розміру пенсії становить 361,57 грн. (1807,83 х 20% = 361,57). Відповідач вважає, що дії відповідача щодо зменшення розміру моєї пенсії та стягнення нібито переплати, є протиправним.

23 листопада 2020 року представником відповідача до суду подано відзив на позовну заяву. В обґрунтування якого вказано, що відповідно до постанови правління Пенсійного фонду України від 03.09.2018р. №19-1 було проведено інвентаризацію пенсійних справ. В ході інвентаризації було виявлено необхідність проведення перевірки достовірності видачі довідок № 20, 21 від 18.01.2012р. оскільки в окремих місяцях коефіцієнт заробітку перевищував 5,6. На підставі службової записки відділу з питань призначення та перерахунку пенсій проведено зустрічну перевірку достовірності видачі довідок. За результатами проведеної зустрічної перевірки було складено Акт №800 від 10.12.2019 року яким зафіксовано, що суми заробітної плати вказані в довідках № 20, 21 від 18.01,2012р., виданих для обчислення пенсії гр. ОСОБА_1 за період з січня 1992 року по грудень 1998 року встановлено розбіжності в 1992, 1993, 1995-1998 роках, всупереч закону включено суми виплат, на які не нараховано страхові внески. В ході перевірки було рекомендовано Архівному відділу Мукачівської РДА видати нову довідку про заробітну плату за період з 1992 по 1998 рік на гр. ОСОБА_1 . Даний акт узгоджений з Архівним відділом Мукачівської РДА. В подальшому, отримавши довідки №07-03/80, №07-03/81 від 12.06.2020 р. про заробіток позивача, Головним управління приведено пенсійну справу у відповідність, внаслідок чого коефіцієнт заробітку зменшився з 1,82098 до 1,07443, що в свою чергу призвело до зменшення розміру пенсії. При цьому, зважаючи що обчислення розміру пенсії з недостовірними даними про заробітну плату здійснювалося з дати призначення пенсії, то розмір пенсії впорядковано за весь час її отримання. За результатом впорядкування пенсійної виплати обліковано переплату в сумі 17788,99 грн. за період з 01.09.2018 року по 31.01.2020 року та прийнято рішення № 215 від 31 січня 2020 р. про утримання надміру виплачених сум пенсії. Вказана сума підлягає поверненню позивачем. Норми чинного законодавства не містять обмеження строку за яким пенсійна справа може бути приведена у відповідність, внаслідок чого й стягнення надміру виплачених сум пенсійних виплат, також не захищено строком. Просять суд звернути увагу на те, що записи в довідках про заробітну плату №20, 21 від 18.01.2012р., за період з січня 1992 по грудень 1998 року, видані Архівним відділом Мукачівської РДА зроблені з порушенням закону, а саме при проведенні перевірки обґрунтованості її видачі встановлено розбіжності в 1992, 1993, 1995-1998 роках, всупереч закону включено суми виплат, на які не нараховано страхові внески та видано нові довідки №07-03/80, №07-03/81 від 12.06.2020 р. При цьому, слід зазначити, що позивачем особисто, подано довідки про розмір заробітної плати, які були враховані управлінням при призначенні пенсії та були підставою для нарахування та виплати пенсії, яка не відповідає дійсності, що є зловживанням з його боку. При цьому, заінтересованою особою у призначенні пенсії та збільшення її розміру є саме пенсіонер.

Під час розгляду справи по суті уповноважений представник позов підтримав повністю, просив суд його задовольнити з мотивів, що у ньому наведені.

Представник відповідача в судовому засіданні, проти задоволення позову заперечив та просив суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

2. Обставини, встановлені судом.

Судом встановлено, що 19 січня 2012 року ОСОБА_1 звернувся до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії.

26 січня 2012 року Управлінням ПФУ в м. Мукачевому та Мукачівському районі ОСОБА_1 призначено пенсію за віком з 12 січня 2012 року, відповідно до протоколу № 627.

10 грудня 2019 року актом Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області № 800 «Про результати перевірки «Архівного відділу Мукачівської РДА», код за ЄДРПОУ 04053789 щодо перевірки достовірності довідок про заробітну плату № 20,21 від 18 січня 2012 року, виданих ОСОБА_1 , 1952 р.н.» рекомендовано архівному відділу Мукачівської РДА видати нову довідку про заробітну плату ОСОБА_1 відповідно до первинних документів, (а.с. 6-7).

31 січня 2020 року рішенням про утримання надміру виплачених сум пенсій № 215 встановлено переплату 17 788,99 грн., яка підлягає поверненню від ОСОБА_1 у зв`язку з проведення зустрічної перевірки достовірності видачі довідки про заробітну плату від 18.01.2012р. №20 та №21, виданих архівним відділом Мукачівської районної державної адміністрації Закарпатської області для розрахунку пенсії за період 01.01.1992р. по 31.12.1998р. (Акт про результати перевірки від 10.12.2019р. №800).

29 травня 2020 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області із заявою в якій просить надати розгорнуту інформацію на підставі чого було виявлено переплату пенсії та які саме зловживання з його боку призвели до виплаченої надміру суми пенсії.

10 липня 2020 року відповідачем надано відповідь на заяву позивача, в якій зазначили, що в ході інвентаризації пенсійної справи встановлено, що в наданій для обчислення пенсії довідці про заробітну плату за період роботи з 1993 по 1998 роки коефіцієнт заробітку за травень, червень 1998 року перевищував показник 5,6. Враховуючи виявлене та у відповідності до вимог пункту 6 розділу II Порядку, спеціалістами головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області проведена перевірка достовірності видачі довідок про заробітну плату для призначення пенсії від 18.01.2012 року №20 та №21. Перевіркою виявлено, що до сум заробітної плати у 1992, 1993, 1995, 1996, 1997 та 1998 роках, зазначених в довідці, всупереч закону включено суми виплат, на які не нараховано страхові внески. За результатом перевірки в Архівному відділі Мукачівської РДА видано нову довідку про заробітну плату за період з 1993 по 1998 рік. Згідно витребуваної довідки обчислення Вашої пенсії впорядковано, в результаті коефіцієнт заробітної плати зменшився з 1,82098 до 1,07443, що в свою чергу призвело до зменшення розміру пенсії, (а.с. 13).

Не погодившись з даними діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

3. Мотиви суду та норми права, застосовані судом.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 р. № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) та Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. №1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).

Відповідно до статті 1 Закону № 1058 пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом

Для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв. (частина 1 статті 40 Закону № 1058).

За змістом частини 3 статті 44 Закону № 1058-IV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Статтею 50 Закону № 1058-IV встановлено, що суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Відрахування з пенсії провадяться в установленому законом порядку на підставі судових рішень, ухвал, постанов і вироків (щодо майнових стягнень), виконавчих написів нотаріусів та інших рішень і постанов, виконання яких відповідно до закону провадиться в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Розмір відрахування з пенсії обчислюється з суми, що належить пенсіонерові до виплати. З пенсії може бути відраховано не більш як 50 відсотків її розміру: на утримання членів сім`ї (аліменти), на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств і організацій, на відшкодування пенсіонером шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також у зв`язку зі смертю потерпілого, на повернення переплачених сум заробітної плати в передбачених законом випадках. З усіх інших видів стягнень може бути відраховано не більш як 20 відсотків пенсії.

Аналогічне регулювання здійснюється і статтею 103 Закону № 1788-XII, за приписами якої суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім`ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії. Відрахування на підставі рішень органу, що призначає пенсії, провадяться в розмірі не більше 20 процентів пенсії понад відрахування з інших підстав. В усіх випадках звернення стягнень на пенсію за пенсіонером зберігається не менш як 50 процентів належної пенсії. У разі припинення виплати пенсії (внаслідок відновлення здоров`я тощо) до повного погашення заборгованості решта заборгованості стягується в судовому порядку.

Механізм повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання органами Пенсійного фонду України сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, визначає Порядок відшкодування коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 21 березня 2003 р. № 6-4 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 15 травня 2003 р. за № 374/7695 (далі - Порядок № 6-4).

Згідно із приписами пунктів 2, 3 Порядку № 6-4 переплата пенсії - це сума пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсій), виплачена з різних причин понад розмір, визначений законодавством.

Суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України чи в судовому порядку відповідно до статті 50 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Рішення про стягнення приймає територіальний орган Пенсійного фонду України, в якому пенсіонер перебуває на обліку як одержувач пенсії (додаток 1).

Згідно зі статтею 1215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) не підлягають поверненню безпідставно набуті:

1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача;

2) інше майно, якщо це встановлено законом.

Зі змісту зазначених норм Закону № 1058-ІV, Закону № 1788-XII та Порядку № 6-4 вбачається, що відрахування виплаченої надміру суми пенсії можливе лише за двох умов, зокрема, зловживання з боку пенсіонера та подання страхувальником недостовірних даних.

Таким чином, діючим законодавством визначаються дві самостійні підстави для відшкодування зайво сплаченої пенсії, кожна з яких визначає суб`єкта, на якого покладається такий обов`язок в залежності від того, хто із цих суб`єктів вчинив відповідні дії, що призвели до такої зайвої сплати. У випадку зловживань з боку пенсіонера - обов`язок відшкодування може бути покладений на нього, а у випадку подання недостовірних відомостей страхувальником - обов`язок відшкодування зайвих виплат покладається на цього страхувальника.

Як зазначає Верховний Суд у постанові від 03.10.2019 р. по справі № 487/3380/16-а, для правильного вирішення питання про утримання надміру сплачених сум пенсії орган, що уповноважений призначати пенсії, повинен достеменно встановити факт переплати пенсії у зв`язку з поданням недостовірних відомостей, що враховуються при її обчисленні, та з чиєї вини нараховано суми виплат у розмірі, що суперечить вимогам Закону.

При цьому, обов`язковою умовою стягнення надміру виплачених пенсій є допущення зловживань з боку пенсіонера та в жодному випадку вказані суми не можуть бути стягнуті у випадку призначення її на підставі недостовірних даних, формування яких не залежить від пенсіонера. В такому разі суми зайво виплаченої пенсії стягуються зі страхувальника.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 21.02.2020 р. по справі № 340/624/16-а.

Крім того, за приписами статті 1215 ЦК України, які підлягають застосуванню до даних спірних правовідносин, безпідставно набуті пенсійні виплати підлягають поверненню тільки у тому випадку, якщо виплата вказаних платежів є результатом рахункової помилки з боку особи, яка проводила цю виплату, або у разі недобросовісності з боку набувача.

Правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, а тому зазначені у статтею 1215 ЦК України виплати підлягають поверненню тільки у разі наявності цих фактів.

Як встановлено судом, підставою для прийняття 31 січня 2020 року рішення про утримання надміру виплачених сум пенсій № 215 є встановлення відповідачем розбіжностей даних у довідках про заробітну плату від 18.01.2012р. № 20 та №21, виданих архівним відділом Мукачівської районної державної адміністрації Закарпатської області для розрахунку пенсії за період 01.01.1992 р. по 31.12.1998 р..

Проте, суд зауважує, що довідки про заробітну плату від 18.01.2012р. № 20 та №21, яка за твердженням відповідача містить недостовірні відомості про розмір заробітної плати позивача, виготовлена не позивачем, а архівним відділом Мукачівської районної державної адміністрації Закарпатської області.

Крім того, 10 грудня 2019 року актом Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області № 800 “Про результати перевірки “Архівного відділу Мукачівської РДА”, код за ЄДРПОУ 04053789 щодо перевірки достовірності довідок про заробітну плату № 20,21 від 18 січня 2012 року, виданих ОСОБА_1 , 1952 р.н.” рекомендовано архівному відділу Мукачівської РДА видати нову довідку про заробітну плату ОСОБА_1 відповідно до первинних документів, (а.с. 6-7).

12 червня 2020 року Архівним відділом Мукачівської районної державної адміністрації видано архівні довідки про заробітну плату для нарахування пенсії № 07-03/81 та № 07-03/80 (а.с. 11-12), як встановлено судом є аналогічними з довідками від 18 січня 2012 року № 20 та № 21, які надані позивачем до заяви для призначення пенсії, (а.с. 10).

Будь-яких доказів про зловживання з боку позивача або подання ним недостовірних відомостей при зверненні з заявою про призначення пенсії відповідачем не надано. Крім того, факти зловживання пенсіонером не наведені і в оскаржуваному рішенні.

Відповідно до частини 2 статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

На підставі вищевикладеного, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, які полягають у виплаті 75% суми підвищеної пенсії позивачу, визначеної станом на 01 березня 2018 року за період з 05 березня 2019 року по 03 вересня 2019 року та задовольнити позовну вимогу в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити перерахунок пенсії позивачу за період з 05 березня 2019 року по 03 вересня 2019 року з урахуванням 100% суми підвищення пенсії.

Враховуючи, що відповідачем не доведено зловживань з боку позивача щодо подання ним недостовірних відомостей, і судом також не встановлено таких обставин на підставі довідок виданих Архівним відділом 12 червня 2020 року, а відтак підстави для утримання з позивача надміру виплаченої пенсії відсутні, а тому суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про утримання надміру виплачених сум пенсій від 31 січня 2020 року № 215 з ОСОБА_1 .

Щодо позовних вимог зобов`язати Головне управління пенсійного фонду України в Закарпатській області перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 в розмірі 2 760,30 грн., починаючи з 01.03.2020 року, з урахуванням проведених раніше виплат та зобов`язати Головне управління пенсійного фонду України в Закарпатській області провести виплату суми коштів, що були стягнуті з позивача починаючи з 01.03.2020 р. в сумі 2 892, 56 грн., одним платежем, судом встановлено наступне.

У пункті 145 рішення від 15.11.1996 р. у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 05.04.2005 (заява № 38722/02).

Таким чином, ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.

Виходячи з вищенаведеного суд вважає, що визначений позивачем спосіб поновлення порушених прав є ефективним у розумінністатті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 в розмірі 2760.30 грн. з 01.03.2020 року, з урахуванням проведених раніше виплат та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області провести виплату суми коштів, що були стягнуті з ОСОБА_1 починаючи з 01.03.2020 р. в сумі 2892.56 грн., одним платежем.

За правилами встановленими статтею 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, беручи до уваги, що ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили, оцінивши належність, доступність, достовірність кожного доказу окремо, на достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупність, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, які підлягають до задоволення, з вище визначених судом підстав.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при поданні адміністративного позову сплачено судовий збір у розмірі 840, 80 грн., що підтверджується квитанцією № 56 від 08 жовтня 2020 року, (а.с. 4).

Таким чином, вказана сума судового збору підлягає стягненню на користь позивача.

Керуючись статтями 9, 14, 90, 139, 242-246, 256 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії - задоволити.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 .

3. Скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про утримання надміру виплачених сум пенсій від 31 січня 2020 року № 215 з ОСОБА_1 ..

4. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 в розмірі 2760.30 грн. (дві тисячі сімсот шістдесят гривень, 30 коп.) з 01.03.2020 року, з урахуванням проведених раніше виплат.

5. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області провести виплату суми коштів, що були стягнуті з ОСОБА_1 починаючи з 01.03.2020 р. в сумі 2892.56 грн. (дві тисячі вісімсот дев`яності дві гривні, 56 коп.), одним платежем.

6. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, буд. 4,м. Ужгород, Закарпатська область, 88008, код ЄДРПОУ 020453063) судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 840, 80 грн. (вісімсот сорок гривень, 80 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені Розділом VII КАС України (пункт 15.5)).

СуддяТ.В.Скраль