Рішення № 93590104, 16.12.2020, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2020 року м. Житомир справа № 274/3336/20

категорія 105000000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Шимоновича Р.М.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Бердичівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) про визнання протиправною та скасування постанови,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом, у якому просить: визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження у виконавчому провадженні №61594166 від 22.03.2020 року, винесену старшим державним виконавцем Бердичівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) Сорокою Тетяною Леонідівною.

Обгрунтовано позовні вимоги тим, що 06 травня 2020 року позивач дізналася, що перебуває в реєстрі боржників та відносно неї відкрито виконавче провадження №61594166 від 22.03.2020 року. Проте, ані постанову про відкриття виконавчого провадження, ні будь-які інші документи виконавчого провадження не отримувала. Після ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження №61594166 встановлено, що 22.03.2020 року старшим державним виконавцем Бердичівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) Сорокою Тетяною Леонідівною винесена постанова про відкриття виконавчого провадження №61594166. Постанова про відкриття виконавчого провадження 22.03.2020 року ВП №61594166 є предметом оскарження з підстав пропущення трьохмісячного строку звернення виконавчого документа до виконання.

Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 18.05.2020 року справу передано на розгляд до Житомирського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 28.09.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження. Призначено відкрите судове засідання на 07.10.2020 року. Вказаною ухвалою суду зобов`язано відповідача надати у строк для подання відзиву належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження №61594166.

Відповідач надіслав на адресу суду відзив на позовну заяву, у якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Обгрунтовоно позицію тим, що позивач зверталася до Бердичівського міськрайонного суду про скасування постанови ЕАВ №1438273 від 20.08.2019 року виданої Управлінням патрульної поліції в Житомирській області про адміністративне правопорушення. Рішенням Бердичівського міськрайонного суду від 20.12.2019 року відмовлено у задоволенні позовних вимог. В апеляційному порядку вказане рішення не оскаржувалось, а тому, відповідно до п. 1 ст. 291 КУПАП постанова адміністративного органу (посадової особи) у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови, а саме: 30.12.2019 року, тобто термін пред`явлення виконавчого документа не було пропущено. Також, зазначив, що постанову про відкриття виконавчого провадження, постанову про стягнення виконавчого збору та постанову про стягнення витрат виконавчого провадження направлено рекомендованим листом №1330602335163 від 04.04.2020 року на адресу боржника, вказану у виконавчому документі.

07.10.2020 року розгляд справи відкладено на 22.10.2020 року у зв`язку з поданим клопотанням представника позивача про відкладення розгляду справи.

22.10.2020 року розгляд справи відкладено на 28.10.2020 року у зв`язку з поданим клопотанням представника позивача про відкладення розгляду справи.

28.10.2020 року розгляд справи не відбувся, у зв`язку із клопотанням представника позивача про відкладення розгляду справи. Чергове судове засідання призначено на 11.11.2020.

09.11.2020 року представник відповідача надіслав до суду заяву про розгляд справи без участі представника відповідача.

11.11.2020 року представник позивача подав до суду клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Керуючись положеннями ст. 205 КАС України суд вважає за можливе здійснити розгляд справи у порядку письмового провадження.

Дослідивши зміст спірних правовідносин, переглянувши долучені до матеріалів справи докази, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

20.08.2019 року інспектором роти №1 батальйону 4 роти Управління патрульної поліції у Житомирській області Департаменту патрульної поліції лейтенантом поліції Погорелою Л. М. винесено постанову ЕАВ№1438372 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн.

Не погодившись з вказаною постановою, позивач звернулася з позовом до суду.

Рішенням Бердичівського міськрайонного суду від 20.12.2019 року у задоволенні позову відмовлено. Вказане рішення набрало законної сили 30.12.2019 року.

18.03.2020 року старшому державному виконавцю Бердичівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) передано до виконання виконавчий документ №ЕАВ№1438372 від 20.08.2019 року.

22.03.2020 року старшим державним виконавцем Бердичівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) Сорокою Тетяною Леонідівною винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №61594166 з примусового виконання постанови №ЕАВ№1438372 виданої 20.08.2019 року УПП в Житомирській області про стягнення з ОСОБА_3 штрафу розмірі 510,00 грн.

Вважаючи постанову про відкриття виконавчого провадження №61594166 від 22.03.2020 року протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступним.

Згідно статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Питання примусового виконання рішень врегульовані Законом України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 року № 1404-VIII (далі - Закон від 02.06.2016 року № 1404-VIII).

Частиною 1 статті 1 Закону від 02.06.2016 року № 1404-VIII визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 3 цього Закону визначено перелік рішень, що підлягають примусовому виконанню, а також виконавчі документи.

Зокрема, за п. 2, 6 ч. 1 ст. 3 Закону від 02.06.2016 року № 1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом; постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону від 02.06.2016 року № 1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: 1) за заявою стягувача про примусове виконання рішення; 2) за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді; 3) якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом; 4) якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом; 5) у разі якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Статтею 28 Закону № 1404-VIII визначено порядок та строки надсилання документів виконавчого провадження.

В силу частини 1 статті 28 Закону № 1404-VIII копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням.

Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.

Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

Частиною четвертою статті 28 Закону № 1404-VIII у разі якщо у виконавчому документі зазначено адреси електронної пошти стягувача та/або боржника, документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та/або боржнику також електронною поштою.

На підставі письмової заяви учасника виконавчого провадження документи виконавчого провадження можуть надсилатися адресатам каналами факсимільного зв`язку, електронною поштою або з використанням інших засобів зв`язку.

Документи виконавчого провадження, надіслані каналами факсимільного зв`язку, електронною поштою або з використанням інших засобів зв`язку, вважаються врученими, за наявності належного підтвердження їх одержання адресатами.

Матеріалами справи підтверджено, що боржнику за її місцем проживання (адреса вказана у виконавчому документі), а саме: АДРЕСА_1 , направлено постанову про відкриття виконавчого провадження від 22.03.2020 року, постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 51 грн. від 22.03.2020 року, постанову про стягнення мінімальних витрат виконавчого провадження у розмірі 171,00 грн. від 22.03.2020 року рекомендованим листом №1330602335163 від 04.04.2020 року згідно списку №628 згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів. Отже, відповідачем не порушено вимоги ст.28 Закону України "Про виконавче провадження".

Окрім того, відповідно до ч. 1 ст. 291 Кодексу України про адміністративні правопорушення постанова адміністративного органу (посадової особи) у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови, за винятком постанов про застосування стягнення передбаченого ст. 26 цього Кодексу, постанов по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованого в автоматичному режимі, а також у випадках накладення штрафу, що стягується на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Статтею 4 Закону №1404-VIII у виконавчому документі зазначається дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).

Судом з`ясовано, що позивачем було оскаржено до суду постанову ЕАВ №1438372 від 20.08.2019 року про притягнення ОСОБА_3 ( ОСОБА_1 на момент звернення до суду) до адміністративної відповідальності. Рішення Бердичівського міськрайонного суду від 20.12.2019 набрало чинності 30.12.2019 року, а тому, відповідно, постанова про накладення стягнення у вигляді штрафу відносно ОСОБА_4 набрала законної сили 30.12.2019.

Згідно з ч.1 ст.12 Закону №1404-VIII виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Отже, тримісячний строк пред`явлення вказаної постанови пропущено не було.

З приводу пропуску строку відкриття виконавчого провадження, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 5 ст. 26 Закону № 1404 виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Як слідує з матеріалів справи, 18.03.2020 року старшому державному виконавцю Бердичівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) передано до виконання виконавчий документ №ЕАВ№1438372 від 20.08.2019 року.

20.03.2020 року ОСОБА_5 написано доповідну начальнику Бердичівського МР ВДВС Пригунову Володимиру Васильовичу про надання дозволу на роботу в автоматизовованій системі виконавчих проваджень у вихідні дні, у зв`язку з великим надходженням виконавчих документів.

У цей же день, начальником Бердичівського МР ВДВС видано розпорядження №6 від 20.03.2020 року про надання дозволу старшому державному виконавцю Бердичівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) Сороці Т. Л. на роботу у вихідний день (22.03.2020 року).

Постанова про відкриття виконавчого провадження №61594166 винесена старшим державним виконавцем Бердичівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) Сорокою Тетяною Леонідівною 22.03.2020 року, яка направлена сторонам рекомендованою кореспонденцією за №30105 від 22.03.2020.

Отже, суд не вбачає ознак противності в діях відповідача, виходячи з наведеного вище.

Доводи позивача про те, що в порушення ч.5 ст.26 Закону №1404-УІІІ оскаржувана постанова винесена з пропуском строку, суд вважає безпідставними, оскільки не впливають на правомірність відкриття державним виконавцем виконавчого провадження, адже за приписами абзацу третього частини 5 статті 13 Закону України «Про виконавче провадження» порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавцями не є підставою для скасування такого рішення чи виконавчої дії, крім випадків, коли вони були прийняті або вчинені з порушенням процедури, передбаченої цим Законом.

Аналогічна правова позиція висвітлена Верховним Судом у постанові від 28.10.2020 року у справі № 300/1558/20.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (частина перша статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно із частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Підсумовуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідачем доведено правомірність своїх дій, та, як наслідок, правомірно винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №61594166 від 22.03.2020 року, а тому, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Підстави для розподілу судових витрат, відповідно до статті 139 КАС України, відсутні.

Керуючись статтями 2, 77, 90, 139, 242-246, 272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

вирішив:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Бердичівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) (вул. Європейська, 128, М. Бердичів, Житомирська обл., 13300, код ЄДРПОУ 35006362) про визнання протиправною та скасування постанови, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 272 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 287, 296-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено 16 грудня 2020 року.

Суддя Р.М.Шимонович