Рішення № 93590043, 16.12.2020, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2020 року м. Житомир справа № 240/7290/20

категорія 106030000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі

головуючої судді Попової О. Г.,

розглянувши у порядку письмового провадження заяву про ухвалення додаткового рішення у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Другої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур, Житомирської обласної прокуратури про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Офісу Генерального прокурора, Другої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур, Житомирської обласної прокуратури, в якому просить (з урахуванням уточненого адміністративного позову):

- визнати протиправним та скасувати рішення №275 від 09.04.2020 року другої кадрової комісії про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складення іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки.

- визнати протиправним та скасувати наказ №94к від 28.04.2020 року про звільнення ОСОБА_1 , з посади прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих регіональної прокуратури прокуратури Житомирської області та органів прокуратури Житомирської області.

- поновити ОСОБА_1 , на посаді прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих регіональної прокуратури Житомирської області та органів прокуратури Житомирської області.

- стягнути з прокуратури Житомирської області середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з 01.05.2020 року по день винесення судом рішення про поновлення.

- стягнути з прокуратури Житомирської області ОСОБА_1 , користь моральну шкоду у розмірі 10 000 грн.

- допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення позивача на посаді та стягнення середнього заробітку, що підлягає виплаті за весь час вимушеного прогулу.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 18.11.2020 року позовні вимоги задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення №275 від 09.04.2020 року другої кадрової комісії про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складення іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки.

Визнано протиправним та скасовано наказ №94к від 28.04.2020 року про звільнення ОСОБА_1 , з посади прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих регіональної прокуратури Житомирської області та органів прокуратури Житомирської області.

Поновлено ОСОБА_1 , на посаді прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих регіональної прокуратури Житомирської області та органів прокуратури Житомирської області з 01.05.2020.

Стягнуто з Прокуратури Житомирської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з 01.05.2020 по 18.11.2020 в сумі 129162 грн. (сто двадцять дев"ять тисяч сто шістдесят дві гривень) 60 копійок.

Допущено до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих регіональної прокуратури Житомирської області та органів прокуратури Житомирської області та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць.

Стягнуто з Прокуратури Житомирської області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 2000 (дві тисячі) гривень.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Прокуратури Житомирської області сплачений судовий збір у розмірі 1681 грн. (одна тисяча шістсот вісімдесят одна гривень) 60 копійок.

В решті позову відмовлено.

27.11.2020 до суду надійшла заява про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення понесених судових витрат на правову допомогу у розмірі 10000 грн.

Розгляд вказаної заяви призначено судом до судового розгляду на 08.12.2020 о 10:30.

Від представника позивача Сачка А.В. до суду подано клопотання про розгляд заяви без його участі та участі позивача.

08.12.2020 року у зв"язку з заявленим клопотанням представника Житомирської обласної прокуратури про відкладення, розгляд заяви відкладено на 14.12.2020 о 14:00.

08.12.2020 до суду від Житомирської обласної прокуратури надійшли письмові заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, в яких відповідач просить відмовити у задоволенні заяви. В обгунтування заперечень вказує, що згідно наданої копії договору про надання правової допомоги цей договір було підписано 03.08.2020. Разом з тим на дату підписання договору вже була винесена ухвала про відкриття провадження у справі, а саме 08.07.2020. Таким чином, в акті зазначено неправдиву інформацію, зокрема, про те, що адвокатом підготовлено адміністративний позов. Оскільки дана послуга не надавалася, то відсутні підстави для відшкодування її вартості. Також в акті відсутня інформація щодо того, які саме процесуальні документи готував адвокат та в якій кількості. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

В судове засідання призначене 14.12.2020 року, сторони не з"явились, про дату, час та місце розгляду заяви повідомленні належним чином. Від представника відповідача до суду подано заву про розгляд заяви без участі представників відповідача.

Відповідно до ч. 3 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України, розгляд клопотання проведено у порядку письмового провадження.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує наступне.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 252 КАС України однією з підстав для ухвалення додаткового рішення є не вирішення судом питання про судові витрати.

Отже, статтею 252 Кодексу адміністративного судочинства України визначені загальні положення щодо ухвалення додаткового судового рішення у випадку не вирішення судом питання про судові витрати взагалі.

Статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у порядку, передбаченому статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України.

За змістом пункту першого частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Частиною четвертою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16.

Згідно ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 року № 5076-VI (далі - Закон № 5076-VI) гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю.

Суд не може втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Водночас, для включення всього розміру гонору до суму, що підлягає стягненню на користь позивача за рахунок відповідача у разі задоволення позову, судом має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у ст. 30 Закону № 5076-VI. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Нормами КАС України передбачено співмірність гонорару адвоката, тобто заявлена адвокатом ціна своїх послуг повинна відповідати складності спору та об`єму робіт, часу, витраченому адвокатом на виконання відповідних робіт.

До складу витрат включаються лише фактично сплачені стороною або її представником витрати.

Судом встановлено, що 13.05.2020 між позивачем та адвокатом ОСОБА_2 був укладений договір б/н про надання правової допомоги. Пунктом 3 вказаного договору встановлено, що за виконання обов"язків адвоката (представника) клієнт сплачує адвокату гонорар за домовленістю сторін.

Також, 03.08.2020 між позивачем та адвокатом ОСОБА_2 був укладений договір б/н про надання правової допомоги. Пунктом 3 вказаного договору встановлено, що за виконання обов"язків адвоката (представника) клієнт сплачує адвокату гонорар за домовленістю сторін, відповідно до акту виконаних робіт.

Згідно акту №1 виконаних робіт по наданню юридичних послуг від 24.11.2020 адвокат ОСОБА_2 , з однієї сторони, і клієнт Михальчук Олег Олександрович, з іншої сторони, склали акт про те, що адвокат у відповідності з побажаннями клієнта надав наступні юридичні послуги згідно договору від 03.08.2020 року, зокрема:

- за участь в судових засідання в Житомирському окружному адміністративному суді по справі №240/7290/20 - 6000 грн без ПДВ.

- підготовка адміністративного позову про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, про поновлення на роботі, про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, про стягнення моральної шкоди - 3000 грн. (три тисячі гривень) без ПДВ.

- підготовка процесуальних документів по справі №240/7290/20 - 1000 ірн. (одна тисяча гривень) без ПДВ.

Вартість виконаних послуг складає: 10000 гривень.

Згідно квитанції №0.0.1921537718.1 від 26.11.2020 позивачем сплачено адвокату Сачку А.В. 10 000 грн. за надання правничої допомоги.

З протоколів судових засідань по справі слідує, що представник позивача адвокат Сачок А.В. брав участь в судових засіданнях 01.07.2020, 08.07.2020, 06.08.2020, 29.09.2020, 22.10.2020, 12.11.2020.

Як встановлено судом, в акті №1 виконаних робіт по наданню юридичних послуг від 24.11.2020 зазначено загальний перелік робіт, вчинених дій адвокатом, проте не зазначено час, який витрачено на це, не містить детального опису кожного виду робіт, наданих послуг, які б підтверджували витрачений адвокатом час.

З огляду на правову позицію Верховного Суду наведену у постанові від 01.10.2018 року у справі №569/17904/17, у постанові від 07.04.2020 у справі №816/364/16, на підтвердження наданої правової допомоги необхідно долучати й розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором.

Таким чином, з урахуванням змісту договорів про надання професійної правничої (правової) допомоги від 13.05.2020 та 03.08.2020, які передбачають розмір винагороди адвоката за домовленістю сторін та не встановлюють способу, порядку визначення відповідних витрат, відсутність у акті №1 від 24.11.2020 розрахунків щодо окремих видів послуг, зокрема, підготовка заяв по суті, пояснень, клопотань, вивчення заяв по суті відповідача, друк процесуальних документів та їх направлення до суду, на переконання суду, заявлені витрати на професійну правничу допомогу підлягають зменшенню на третину заявленої суми, а саме до 3500,00 грн.

Серед іншого, безпідставними є доводи представника відповідача, що на дату підписання договору вже була винесена ухвала про відкриття провадження у справі , оскільки між позивачем та адвокатом Сачком А.В. був укладений договір б/н про надання правової допомоги 13.05.2020 та позов поданий до суду 20.05.2020.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Враховуючи те, що наданими до суду документами витрати на правничу допомогу у конкретній адміністративній справі підтверджено частково, суд дійшов висновку про задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення та стягнення витрат у розмірі 7000 грн за рахунок бюджетних асигнувань Прокуратури Житомирської обласної.

Керуючись статтями 139, 242-246, 252 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у справі - задовольнити частково.

Ухвалити додаткове судове рішення по справі №240/7290/20, яким стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Прокуратури Житомирської області (вул. Святослава Ріхтера, 11, Житомир, 10008, код ЄДРПОУ 02909950) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 (сім тисяч) гривень 00 копійок.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Додаткове рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст додаткового рішення складено 16 грудня 2020 року.

Суддя О.Г. Попова