Рішення № 93590012, 03.12.2020, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2020 року м. Житомир справа № 240/10918/20

категорія 111030300

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Нагірняк М.Ф.,

секретар судового засідання Добровольська Н.А.

за участю: представника позивача - Коритнюк В.О.,

представника відповідача - Байдала І.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Случ" до Головного управління ДПС у Житомирській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Случ" звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області про скасування податкових повідомлень-рішень:

- № 0006460509 від 13.04.20209року про збільшення ТОВ "Будівельна компанія "Случ" зобов`язань з податку на прибуток в сумі 256658,00грн. та застосування фінансових санкцій в сумі 64164,00грн.;

- № 0006440509 від 13.04.20209року про збільшення ТОВ "Будівельна компанія "Случ" зобов`язань з податку на додану вартість в сумі 167018,00грн. та застосування фінансових санкцій в сумі 41754,00грн.;

- № 0006450509 від 13.04.20209року про зменшення ТОВ "Будівельна компанія "Случ" від`ємного значення з податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, в сумі 677,00грн. за червень 2018року, в сумі 40809,00грн. за жовтень 2018року, в сумі 3745,00грн. за жовтень 2018року, в сумі 6997,00грн. за березень 2019року та в сумі 6997,00грн. за вересень 2019року;

- № 0006470509 від 13.04.20209року про застосування до ТОВ "Будівельна компанія "Случ" фінансових санкцій в сумі 87007,00грн.

Ухвалою суду від 28.07.2020року після усунення недоліків позовної заяви відкрито провадження в адміністративній справі і її призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Підготовче судове засідання у справі, призначене на 09.09.2020року, не відбулося по причині неявки представників сторін та заявлення відповідних клопотань.

Ухвалою суду від 23.09.2019року суд закрив підготовче провадження і призначив справу до судового розгляду по суті.

Судове засідання у справі, призначене на 21.10.2020року, не відбулося по причині неявки представників сторін та заявлення представником Позивача відповідного клопотання.

Ухвалою суду від 24.11.2020року в судовому засіданні у справі оголошено перерву на стадії дослідження письмових доказів.

В судовому засіданні представник Позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі і пояснив, що Відповідачем була проведена документальна планова виїзна перевірка згідно даних податкової звітності за 9 місяців 2019року. За результатами такої перевірки, на думку представника Позивача, уповноважені особи податкового органу безпідставно прийшли до висновку про наявність чисельних порушень в діях підприємства щодо визначення податкових зобов`язань з податку на прибуток та податку на додану вартість.

На думку представника Позивача, Відповідачем безпідставно зроблено висновок про безоплатне отримання підприємством певних будівельних робіт з капітального ремонту прибудинкової території адмінприміщення Дубинської міської ради, дошкільного навчального закладу №23 в м.Рівне, спортивних приміщень Рівненської спеціалізованої школи №15 та інших, що призвело до завищення собівартості реалізованих послуг в результаті невірного відображення залишків незавершеного будівництва за 2018рік та за три квартали 2019року. Безпідставними, на думку представника Позивача, є висновки податкового органу про завищення від`ємного значення з податку на додану вартість, що заховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду. Податковим органом не було враховано, що вартість матеріалів по спірним об`єктам будівництва відображена в самих актах на виконані роботи.

Доводи платника Відповідачем частково були враховані при розгляду заперечень на акт перевірки, але при оскарженні податкових повідомлень-рішень в адміністративному порядку в задоволенні скарги платника було відмовлено.

Представник Відповідача, Головного управління ДПС у Житомирській області, проти позову заперечила і пояснила, що дійсно уповноваженими посадовими особами податкового органу була проведена документальна планова виїзна перевірка підприємства згідно даних податкової звітності за 9 місяців 2019року, про що складено акт перевірки від 03.03.2020року. В ході такої перевірки, на думку представника Відповідача, правомірно було встановлено заниження платником податкових зобов`язань з податку на прибуток та з податку на додану вартість.

Як пояснила представник Відповідача, з урахуванням заперечень платника на акт перевірки було встановлено заниження податкових зобов`язань з податку на прибуток на 256658,00грн. в результаті:

- відсутності документального підтвердження придбання матеріалів на загальну суму 564659,00грн за договорами підряду на об`єктах ( табл.2), які Позивачем було виконано власними силами, що призвело до заниження податкових зобов`язань на 101639,00грн.;

- завищення платником собівартості реалізованих послуг в результаті невірного відображення залишків незавершеного будівництва за 2018рік на суму 73852,00грн. та за три квартали 2019року - 787368,00грн., що призвело до заниження податкових зобов`язань на 155020,00грн.

Крім того, як пояснила представник Відповідача, платником у ТОВ "Укрбудреммонтаж інжирінг" згідно актів виконаних робіт були придбані послуги на загальну суму 223387,52грн. без ПДВ, але Замовнику таких робіт були виставлені послуги лише на13883,45грн. Тобто, придбані послуги в розмірі 209504,07грн. не приймали участі у формуванні бази оподаткування, що призвело до заниження цього податку на 41901 грн.

При відображенні залишків незавершеного будівництва платником були занижені податкові зобов`язання на загальну суму 132114,00грн., так як списані матеріали не перевиставлялися Замовнику таких робіт. На вказані зобов`язання (сумарно 174015,00грн.) платником не були складені та не були зареєстровані податкові накладні.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення представника Позивача та заперечення представника Відповідача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню за таких підстав.

Спірні правовідносини між сторонами по даній справі щодо визначення платником своїх зобов`язань з податку на прибуток та податку на додану вартість, порядку їх перерахування до відповідного бюджету, застосування відповідних фінансових санкцій за їх порушення регулюються правовими нормами Податкового кодексу України, що були чинні на день виникнення таких відносин.

В судовому засіданні встановлено, що в період з 05.02.2020року по 25.02.2020року уповноваженими посадовими особами податкового органу була проведена документальна планова виїзна перевірка підприємства з питань дотримання вимог податкового законодавства за даними податкової звітності за 9 місяців 2019року, про що складено акт перевірки від 03.03.2020року. За результатами такої перевірки та за результатами розгляду заперечень платника на вказаний акт перевірки було винесено оскаржувані податкові повідомлення - рішення :

- № 0006460509 від 13.04.20209року про збільшення ТОВ "Будівельна компанія "Случ" зобов`язань з податку на прибуток в сумі 256658,00грн. та застосування фінансових санкцій в сумі 64164,00грн.;

- № 0006440509 від 13.04.20209року про збільшення ТОВ "Будівельна компанія "Случ" зобов`язань з податку на додану вартість в сумі 167018,00грн. та застосування фінансових санкцій в сумі 41754,00грн.;

- № 0006450509 від 13.04.20209року про зменшення ТОВ "Будівельна компанія "Случ" від`ємного значення з податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, в сумі 677,00грн. за червень 2018року, в сумі 40809,00грн. за вересень 2018року, в сумі 3745,00грн. за жовтень 2018року, в сумі 6997,00грн. за березень 2019року та в сумі 6997,00грн. за вересень 2019року;

- № 0006470509 від 13.04.20209року про застосування до ТОВ "Будівельна компанія "Случ" фінансових санкцій в сумі 87007,00грн.

Всі вказані податкові повідомлення - рішення Позивачем були оскаржені в адміністративному порядку до Державної податкової служби України. За результатами розгляду вказаної скарги рішенням ДПС України від 25.06.2020року в задоволенні скарги платника було відмовлено.

Як зазначено в оскаржуваному податковому повідомленні - рішенні № 0006460509 від 13.04.20209року, підставою для збільшення ТОВ "Будівельна компанія "Случ" зобов`язань з податку на прибуток в сумі 256658,00грн. та застосування фінансових санкцій в сумі 64164,00грн. стали порушення Позивачем вимог:

- п.21 Національного положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого наказом Мінфіну України від від 29 листопада 1999 р. N 290

- п.6 та п.9 Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 р. N 318;

- пп.134.1.1.п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України.

Відповідно до висновків, наведених в акті перевірки, в рішенні про результати розгляду заперечень на акт перевірки та відповідно до пояснень представника Відповідача в судовому засіданні суть допущених платником зведена до:

- відсутності документального підтвердження придбання матеріалів на загальну суму 564659,00грн за договорами підряду на об`єктах (ремонт теплової мережі "Рівнерайкомуненергія", прибудинкової території адмінприміщення Дубинської міської ради, капітальний ремонт даху, дошкільного навчального закладу №23 в м.Рівне, спортивних приміщень Рівненської спеціалізованої школи №15), які Позивачем було виконано власними силами, що призвело до заниження податкових зобов`язань на 101639,00грн.;

- завищення платником собівартості реалізованих послуг в результаті невірного відображення залишків незавершеного будівництва за 2018рік на суму 73852,00грн. та за три квартали 2019року - 787368,00грн., що призвело до заниження податкових зобов`язань на 155020,00грн.

Такі доводи податкового органу знайшли своє підтвердження в судовому засіданні з огляду на таке.

Судом встановлено та визнається сторонами, що протягом 2018року Позивачем дійсно за договорами підряду проводилися відповідні роботи на об`єктах (ремонт теплової мережі "Рівнерайкомуненергія", прибудинкової території адмінприміщення Дубинської міської ради, капітальний ремонт даху, дошкільного навчального закладу №23 в м.Рівне, спортивних приміщень Рівненської спеціалізованої школи №15). Факт виконаних робіт визнається сторонами та підтверджується відповідними актами виконаних робіт за формою КБ-2 в.

Суд зазначає, що у податковому обліку господарські операції та витрати за цими операціями, які враховуються при визначенні об`єкта оподаткування податком на прибуток, повинні бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення та понесені у зв`язку з цією операцією фінансові витрати.

Встановлюючи обов`язкове підтвердження платником податків задекларованих показників податкового обліку належними документами, законодавець презумує, що ці документи мають відображати реальний стан речей щодо задекларованих об`єктів оподаткування.

Превалювання сутності над формою (операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми), як один із принципів бухгалтерського обліку, закріплений в статті 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", та відповідає сутності податкового обліку, який відповідно до частини другої статті 3 цього Закону ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Суд вважає безпідставними доводи представника Позивача, що акти виконаних робіт за формою КБ-2 підтверджують придбання використаних матеріалів. Вказані акти виконаних робіт за формою КБ-2 в лише підтверджують використання в зазначених роботах матеріалів на загальну суму 564659,00грн, які платником враховані при визначенні своїх податкових зобов`язань за спірні звітні періоди.

Разом з тим, ні до позову ні в судовому засіданні представником не надано суду жодних належних та допустимих доказів (документів бухгалтерського та податкового обліку) щодо самого придбання таких матеріалів (їх виду, кількості та вартості).

Зазначене свідчить, що використання в зазначених роботах матеріалів на загальну суму 564659,00грн. не можна вважати витратами звітного періоду платника в розумінні вимог Національного положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати".

Судом встановлено та визнається сторонами, що протягом 2018-2019років Позивачем дійсно за договорами підряду проводилися відповідні роботи на об`єктах (фізкультурно-оздоровчий басейн на базі Костопільської ДЮСШ, Миляцька загальноосвітня школа, лікарські амбулаторії загальної практики сімейної медицини в с.Бармаки Рівненського району та в с.Піски Костопільського району Рівненської області).

В ході перевірки було встановлено, що розбіжність у вартості незавершеного будівництва (перелічених об`єктів) за результатами даних головної книги складає 787368,00грн. Тобто, наявна розбіжність між загальною вартістю оплачених Позивачем виконавцям (підрядникам, субпідрядника) робіт на таких об`єктах незавершеного будівництва із витратами, відображеними в головній книзі платника по цим же самим об`єктам незавершеного будівництва.

Вказані обставини підтвердила в судовому засіданні своїх показах в якості свідка ОСОБА_1 , яка безпосередньо проводила перевірку відносно платника.

Суд вважає безпідставними доводи представника Позивача, що така розбіжність у вартості незавершеного будівництва зумовлена тим, що окрім вартості оплачених Позивачем виконавцям (підрядникам, субпідрядника) робіт мали місце певні витрати самого платника.

На підтвердження таких доводів ні до позову ні в судовому засіданні представником не надано суду жодних належних та допустимих доказів (документів бухгалтерського та податкового обліку) щодо наявності таких конкретних витрат (їх виду та кількісних та майнових показників).

Зазначене свідчить, що відображені у вартості незавершеного будівництва витрати в сумі 787368,00грн. не можна вважати витратами звітного періоду платника в розумінні вимог Національного положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати".

За приписами пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Згідно п. 21 наказу Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року N 290 "Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Дохід" дохід відображається в бухгалтерському обліку в сумі справедливої вартості активів, що отримані або підлягають отриманню. Якщо безоплатно отриманий актив забезпечує надходження економічних вигід протягом кількох звітних періодів, то доходи визнаються на систематичній основі (наприклад, у сумі нарахованої амортизації) протягом тих звітних періодів, коли надходять відповідні економічні вигоди.

Як зазначено вп.6 Національного положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 р. N 318, витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Не визнаються витратами й не включаються до звіту про фінансові результати інші зменшення активів або збільшення зобов`язань, що не відповідають ознакам, наведеним у пункті 6 цього Національного положення (стандарту) (п.9 цього стандарту).

Зазначене свідчить, що ті чи інші витрати Позивача як платника, що зумовлені господарськими відносинами із виконавцями будівельних робіт (підрядчиками чи субпідрядчиками), замовниками будівельних робіт, повинні підтверджуватися відповідними документами бухгалтерського та податкового обліку. Відсутність документів бухгалтерського та податкового обліку свідчить про відсутність самих витрат.

Відповідно до вимог п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов`язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, -

тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов`язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування -

тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Таким чином, платником за перевіряємий звітний період занижено свої зобов`язання з податку на прибуток на загальну суму 256658,00грн., що правомірно стало підставою для податкового органу щодо донарахування таких зобов`язань та застосування фінансових санкцій в сумі 64164,00грн.

Як зазначено в оскаржуваному податковому повідомленні - рішенні № 0006440509 від 13.04.20209року, підставою для збільшення ТОВ "Будівельна компанія "Случ" зобов`язань з податку на додану вартість в сумі 167018,00грн. та застосування фінансових санкцій в сумі 41754,00грн. стали порушення Позивачем вимог п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України.

Як зазначено в оскаржуваному податковому повідомленні - рішенні № 0006450509 від 13.04.20209року, підставою для зменшення ТОВ "Будівельна компанія "Случ" від`ємного значення з податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, в сумі 677,00грн. за червень 2018року, в сумі 40809,00грн. за вересень 2018року, в сумі 3745,00грн. за жовтень 2018року, в сумі 6997,00грн. за березень 2019року та в сумі 6997,00грн. за вересень 2019року стали порушення Позивачем вимог п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України.

Відповідно до висновків, наведених в акті перевірки, в рішенні про результати розгляду заперечень на акт перевірки та відповідно до пояснень представника Відповідача в судовому засіданні суть допущених платником зведена до того, що:

- при відображенні залишків незавершеного будівництва платником були занижені податкові зобов`язання на загальну суму 132114,00грн., так як списані матеріали не перевиставлялися Замовникам таких робіт, тобто не брали участі у формуванні бази оподаткування цим податком;

- у ТОВ "Укрбудреммонтаж інжирінг" згідно актів виконаних робіт були придбані послуги на загальну суму 223387,52грн. без ПДВ, але Замовнику таких робіт були виставлені послуги лише на 13883,45грн., тобто, придбані послуги в розмірі 209504,07грн. не приймали участі у формуванні бази оподаткування, що призвело до заниження цього податку на 41901 грн.

Такі доводи податкового органу знайшли своє підтвердження в судовому засіданні з огляду на таке.

Як вже зазначалося судом, в судовому засіданні підтверджено протиправність відображення платником у вартості незавершеного будівництва витрат в сумі 787368,00грн., які не можна вважати витратами звітного періоду платника в розумінні вимог Національного положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати".

Такі порушення платника, окрім заниження податкових зобов`язань з податку на прибуток призвели до заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість на загальну суму 132114,00грн., так як списані матеріали не перевиставлялися Замовникам таких робіт, тобто не брали участі у формуванні бази оподаткування цим податком.

Крім того, судом встановлено та визнається сторонами, що Позивачем у квітні та червні 2018року у ТОВ "Укрбудреммонтаж інжирінг" згідно актів виконаних робіт були придбані послуги на загальну суму 223387,52грн. без ПДВ. Разом з тим безпосередньому Замовнику таких робіт Позивачем були перевиставлені послуги лише на 13883,45грн.

Статтею 188 Податкового кодексу України визначено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів. При цьому база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни).

Всупереч вимогам ч.1 ст.77 КАС України Позивачем ні в позові ні його представником в судовому засіданні не надано жодних належних та допустимих доказів щодо правомірності визначення платником своїх зобов`язань з податку на додану вартість та щодо правомірності визначення від`ємного значення з податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, за конкретні звітні періоди.

Зазначене свідчить, що придбані послуги в розмірі 209504,07грн. (223387,52грн. - 13883,45грн.) не приймали участі у формуванні бази оподаткування податком на додану вартість, що призвело до заниження цього податку на 41901 грн. Одночасно платник, сплачені у вартості таких послуг суми податку на додану вартість протиправно відносив до податкового кредиту, що призвело до завищення від`ємного значення з податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, за конкретні звітні періоди.

Відповідно до вимог п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов`язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, -

тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Таким чином, платником за перевіряємий звітний період занижено свої зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму в сумі 167018,00грн., що правомірно стало підставою для податкового органу щодо донарахування таких зобов`язань та застосування фінансових санкцій в сумі 41754,00грн.

Одночасно такі порушення стали підставою для податкового органу для зменшення ТОВ "Будівельна компанія "Случ" від`ємного значення з податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, в сумі 677,00грн. за червень 2018року, в сумі 40809,00грн. за вересень 2018року, в сумі 3745,00грн. за жовтень 2018року, в сумі 6997,00грн. за березень 2019року та в сумі 6997,00грн.

Як зазначено в оскаржуваному податковому повідомленні - рішенні № 0006470509 від 13.04.20209року, підставою для застосування до ТОВ "Будівельна компанія "Случ" фінансових санкцій в сумі 87007,00грн. стали порушення вимог ст.201 Податкового кодексу України.

За своє суттю такі порушення зумовлені не складання платником податкових накладних на та неподанням їх для реєстрації.

Як вже зазначалося судом, в судовому засіданні підтверджено заниження платником податкових зобов`язань з податку на додану вартість при придбані послуг в розмірі 209504,07грн. у ТОВ "Укрбудреммонтаж інжирінг", які не приймали участі у формуванні бази оподаткування, що призвело до заниження цього податку на 4190,00 грн.

Крім того, при відображенні залишків незавершеного будівництва платником були занижені податкові зобов`язання на загальну суму 132114,00грн., так як списані матеріали не перевиставлялися Замовнику таких робіт.

Тобто загальна сума занижених податкових зобов`язань Позивача з податку на додану вартість складає 174015,00грн. (132114,00грн.+41901,00 грн.).

В розумінні вимог п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни)

Приписи п.201.10ст.201 Податкового кодексу України зобов`язують продавця товарів/послуг при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Відповідно до вимог п.120-1.1 ст.120-1 Податкового кодексу України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної / розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної / розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Таким чином, неподання платником до Єдиного реєстру податкових накладних на загальну суму 174015,00грн., правомірно стало підставою для податкового органу для застосування до ТОВ "Будівельна компанія "Случ" фінансових санкцій в сумі 87007,00грн.

Зазначене свідчить, що позовні вимоги Позивача не відповідають обставинам справи, не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а тому є безпідставними і задоволенню не підлягають.

Відповідно до вимог ст.ст.139-143 КАС України підстав для стягнення або відшкодування судових витрат по даній справі не встановлено.

Керуючись статтями 2, 77, 90, 139-143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Случ" до Головного управління ДПС у Житомирській області відмовити в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя М.Ф. Нагірняк

Повне судове рішення складене 16 грудня 2020 року