Рішення № 93589942, 17.12.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2020 р. Справа№200/11735/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Логойди Т.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження (за правилами загального позовного провадження) адміністративну справу за позовом приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» до Офісу великих платників податків ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

У вересні 2019 року приватне акціонерне товариство «Металургійний комбінат «Азовсталь» (далі – ПрАТ «МК «Азовсталь») звернулося до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому зазначало, зокрема, що Запорізьким управлінням Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на підставі акту перевірки від 29.05.2019 року № 61/28-10-47-06/00191158 прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 21.06.2019 року № 0002124706, яким на підставі пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54, п. 58.1 ст. 58, п. 86.8 ст. 86, п. 123.1 ст.123 Податкового кодексу України позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «податок на прибуток підприємств» на загальну суму 28 304 145 грн., з них податкові зобов`язання – 18 869 430 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) – 9 434 715 грн.

Податкове повідомлення-рішення позивач вважав неправомірним, оскільки, на його думку, відповідачем неправильно застосовані положення Податкового кодексу України, зокрема п. 15 підрозд. 4 розд. XX «Перехідні положення» Кодексу, абз. 2 п. 46.4 ст. 46 розд. II Кодексу; ним до відповідача надані належні документи для перевірки правильності декларування податку на прибуток, в тому числі сплати акцизного податку при купівлі важких дистилятів (газойлі), які він використав для транспортних засобів, що класифікуються у товарній підкатегорії 8602 10 00 00 згідно з УКТ ЗЕД, а вимагання відповідача надати інші документи, зокрема розшифровки сум сплаченого за поточний податковий (звітний) період акцизного податку за зареєстрованими акцизними накладними на важкі дистиляти (газойль), із зазначенням реквізитів відповідних платіжних доручень, не ґрунтуються на положеннях законодавства.

З огляду на наведене позивач (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог) просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 21.06.2019 року № 0002124706.

Позивач також подав письмові пояснення, в яких зазначав, зокрема, що в процесі господарській діяльності ПрАТ «МК «Азовсталь» в Цеху експлуатації Управління залізничного транспорту використовуються транспортні засоби, що класифікуються згідно з кодами УКТ ЗЕД 8602 10 00 00 - локомотиви дизель-електричні, а саме тепловози, що підтверджується відповідними паспортами та інвентарними карками обліку основних засобів.

В тексті позовної заяви у переліку таких тепловозів допущено описку в назві двох тепловозів, а саме: замість тепловоза ТГМ6А №2277, інв. № 4473, написано «тепловоз ТГМ6А №227, інв. № 4473»; замість тепловоза ТГМ6В №0205, інв. № 4475, написано «тепловоз ТГМ6А №0205, інв. № 4475».

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 12.11.2019 року провадження у даній справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі №805/4812/17-а за позовом приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про скасування податкових повідомлень-рішень.

Ухвалою цього ж суду від 18.11.2020 року провадження поновлено.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 02.12.2020 року допущено заміну відповідача Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби його правонаступником – Офісом великих платників податків ДПС.

Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби подав відзив на позовну заяву, який повністю підтриманий його правонаступником - Офісом великих платників податків ДПС, в якому зазначав, зокрема, що згідно з п. 15 підрозд. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України податок на прибуток, що підлягає сплаті до державного бюджету платниками податку за поточний податковий (звітний) період, зменшується на суму сплаченого за такий поточний податковий (звітний) період акцизного податку за зареєстрованими акцизними накладними на важкі дистиляти (газойль), що класифікуються у товарних підкатегоріях 2710 19 43 00, 2710 19 46 00, 2710 19 47 10 згідно з УКТ ЗЕД, якщо вони були використані для транспортних засобів, що класифікуються у товарних підкатегоріях 8602 10 00 00, 8704 10 10 10 згідно з УКТ ЗЕД.

Вважав, що норми п. 15 підрозд. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України поширюються тільки на суб`єктів господарювання, які фактично сплачують акцизний податок до бюджету. Такі висновки контролюючого органу підтверджуються висновком науково-правової експертизи, що виконана на запит Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби у відповідності із Законом України «Про наукову і науково технічну експертизу», від 23.01.2019 року №126/10-е, згідно з яким норми п. 15 підрозд. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо зменшення податку на прибуток, що підлягає сплаті до державного бюджету, на суму акцизного податку, поширюються на платників, які здійснили сплату акцизного податку до бюджету, і їх застосування до платників акцизного податку, які не є імпортерами або виробниками підакцизної продукції та не сплачують акцизний податок до бюджету, і які здійснюють оплату на користь продавця під час придбання важких дистилятів (газойль), у складі вартості (ціни) яких визначається акцизний податок, не є обґрунтованим та правомірним.

Крім того, в ході проведення перевірки ПрАТ «МК «Азовсталь» не надано пояснення щодо відображення у податковій декларації з податку на прибуток підприємств за 2018 рік зменшення податку до сплати на суму акцизного податку та первинні документи, що відображали та підтверджували факт використання дизельного пального окремими локомотивами.

Тому за порушення Податкового кодексу України щодо позивача контролюючим органом правомірно в межах повноважень та у спосіб, визначений законодавством з питань оподаткування, прийнято податкове повідомлення-рішення.

Просив в задоволенні позову відмовити.

Позивач подав додаткові письмові пояснення, в яких зазначав, що, на його думку, посилання відповідача на висновок науково-правової експертизи є безпідставним, оскільки такий висновок не може бути належним та допустимим доказом у розумінні вимог ст.ст. 72-77 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, висновок науково-правової експертизи, наданий на запит Офісу великих платників податків ДФС, виконаний у відповідності із Законом України «Про наукову і науково-технічну експертизу».

Статтею 5 Закону України «Про наукову і науково-технічну експертизу» передбачено, що об`єктами наукової та науково-технічної експертизи можуть бути: - діючі об`єкти техніки (в тому числі військової) та промисловості, споруди, природні об`єкти тощо, стосовно яких виникає потреба отримати науково обґрунтовані експертні висновки; - проекти, програми, пропозиції різного рівня, щодо яких необхідно провести науково обґрунтований аналіз і дати висновок про доцільність їх прийняття, впровадження, подальшого використання тощо.

Однак, у висновку експерта міститься тлумаченням норм податкового законодавства, а саме, п. 15 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідних положень» Податкового кодексу України, що є порушенням цього Закону та вимог ст. 101 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені перед експертом, складений у порядку, визначеному законодавством; предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Крім того, висновок підготовлений старшим науковим співробітником відділу проблем цивільного, трудового і підприємницького права Інституту держави і права ім. В.М. Корецького Національної Академії наук України, кандидатом юридичних наук Венецькою М.В., однак, з висновку не вбачається, що вказана особа є компетентною у сфері податкового права. Такий висновок не відповідає положенням податкового законодавства.

ПрАТ «МК «Азовсталь» для цілей використання п. 15 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідних положень» Податкового кодексу України для нівелювання наслідків, пов`язаних з включенням до складу собівартості виробленої продукції або у складі інших витрат суми акцизного податку, сплаченого на користь постачальників палива (код УКТ ЗЕД 2710 19 43 00), зменшив фінансові витрати відповідних перевіряємих періодів, на суму акцизного податку, використаного та сплаченого в процесі експлуатації локомотивів.

Таким чином, ПрАТ «МК «Азовсталь» не зменшив, а навпаки збільшив фінансовий результат до оподаткування, шляхом зменшення витрат, у тому числі, пов`язаних з собівартістю виготовленої та реалізованої в поточному податковому періоді продукції, що відповідно призвело до збільшення нарахованого податку на прибуток ПрАТ «МК «Азовсталь» по рядку 06 відповідної податкової декларації з податку на прибуток та мало відображення у додатку РІ «Різниці» до звітних/уточнюючих податкових декларацій з податку на прибуток підприємств за відповідні періоди. При цьому враховано, що податкова декларація з податку на прибуток не зазнала змін після вступу в силу Закону України від 07.12.2017 року № 2245-VIII, і позивач використав право, надане п. 46.4 ст. 46 Податкового кодексу України, - збільшити податкові зобов`язання з податку на прибуток шляхом зазначення такого факту у спеціально відведеному місці в податковій декларації.

Відповідно, при поданні уточнюючих податкових декларацій з податку на прибуток за відповідні періоди 2018 року та звітної податкової декларації за 2018 рік:

- за півріччя 2018 року від 16.10.2018 року №9225355965 позивач задекларував збільшення фінансового результату до оподаткування на суму акцизного податку використаного та сплаченого в процесі експлуатації локомотивів (по рядку 4.1.8 Додатку РІ до Декларації) у сумі 7 815 106 грн., що призвело до загального збільшення податку на прибуток за перше півріччя 2018 року на суму 1 406 719 грн.;

- за три квартали 2018 року від 26.12.2018 року №9288918714 позивач задекларував збільшення фінансового результату до оподаткування на суму акцизного податку використаного та сплаченого в процесі експлуатації локомотивів (по рядку 4.1.8 Додатку РІ до Декларації) у сумі 15 337 850 грн., що призвело до загального збільшення податку на прибуток за три квартали 2018 року на суму 2 760 813 грн.;

- за 2018 рік від 28.02.2019 року №9311161986 позивач задекларував збільшення фінансового результату до оподаткування на суму акцизного податку використаного та сплаченого в процесі експлуатації локомотивів (по рядку 4.1.8 Додатку РІ до Декларації) у сумі 23 011 500грн., що призвело до загального збільшення податку на прибуток за 2018 року на суму 4 142 070 грн.

Ці факти також підтверджено в п. 3.1 акту перевірки позивача від 29.05.2019 року №61/28-10-47-06/00191158.

Керуючись правом, наданим Законом України від 07.12.2017 року № 2245-VIII в частині зменшення податку на прибуток на суму акцизного податку, сплаченого за дизельне пальне, що використане дизельними локомотивами, позивач зменшив нараховану суму податку на прибуток у складі суми по рядку 16 «Зменшення нарахованої суми податку» (аналітика у додатку ЗП до рядка 16) у відповідних податкових деклараціях:

- за півріччя 2018 року позивач уточнюючим розрахунком від 16.10.2018 року №9225355965 задекларував зменшення нарахованої суми податку на прибуток на суму сплаченого акцизного податку у розмірі 7 815 106 грн.;

- за три квартали 2018 року позивач уточнюючим розрахунком від 26.12.2018 року №9288918714 задекларував зменшення нарахованої суми податку на прибуток на суму сплаченого акцизного податку у розмірі 15 337 850 грн.;

- за 2018 року позивач звітною податковою декларацією від 28.02.2019 року №9311161986 задекларував зменшення нарахованої суми податку на прибуток на суму сплаченого акцизного податку у розмірі 23 011 500 грн.

При поданні вказаних уточнюючих/звітної податкових декларацій з податку на прибуток за відповідні періоди 2018 року позивач навів доповнення у спеціально відведеному місці з посиланням на використання норми п.15 підрозд. 4 розділу XX «Перехідні положення» щодо сплати до державного бюджету платниками податку за поточний податковий (звітний) період, суми податку на прибуток, який підлягає зменшенню на суму сплаченого за такий поточний податковий (звітний) період акцизного податку за зареєстрованими акцизними накладними на важкі дистиляти (газойль), що класифікуються у товарних підкатегоріях 2710 19 43 00, 2710 19 46 00, 2710 19 47 10 згідно з УКТ ЗЕД, якщо вони були використані для транспортних засобів, що класифікуються у товарних підкатегоріях 8602 10 00 00, 8704 10 10 10 згідно з УКТ ЗЕД.

Також позивач пояснив, яким саме чином визначалася кількість списання дизельного палива, які зазначені у вимозі М-25.

Так, згідно з поясненнями позивача, у вимозі від 11.04.2018 року № 139 зазначено, що випущено в виробництві 184,472 т дизельного палива.

Розрахунок сформованого списання ДТ в тоннах в щодекадних вимогах М-25.

Розрахунок виконується по формулі: Витрати ДП = Залишок ДП в баках тепловозів на початок періоду (береться із журналу залишків дизельного палива в баках тепловозів) + Прихід ДП за період (береться із журналу видачі ГСМ) - Залишок ДП в баках тепловозів на кінець періоду (береться із журналу залишків дизельного палива в баках тепловозів).

Наприклад, розраховуємо витрати дизельного палива за першу декаду квітня 2018 року (з 01.04.2018 року по 10.04.2018 року), зазначену у вимозі від 11.04.2018 року № 139.

Про використанні в виробництві 184,472 т дизельного палива.

В журналі залишків ДП в баках тепловозів лист 15, 3 стор. стовпчик «31.03.18р» рядок «Сумма, кг» береться залишок на 01.04.2018 року – 149614 кг.

У рядку «Q» – береться щільність ДТ за кожний день місяця.

В журналі видачі ГСМ дата 01.04.2018 року стовпчик «дизельне паливо» рядок «витрати 1.04.18» (червона напис) кількість 27000 л.

Аналогічно вибираємо постачання тепловозів за кожну дату періоду : 02.04.2018 року - 19000, 03.04.2018 року - 26800, 04.04.2018 року - 31900, 05.04.2018 року - 22000, 06.04.2018 року - 16400, 07.04.2018 року - 16900, 08.04.2018 року - 26900, 09.04.2018 року - 24500, 10.04.2018 року - 28800.

Помножив на щільність получаємо постачання в кг та сумуємо 201213 кг.

В журналі залишків ДП в баках тепловозів лист 15, 3 стор. стовпчик «10.04.18» рядок «Сумма, кг» беремо залишок на 10.04.18 – 166355 кг.

Далі по формулі розраховуємо витрати дизельного палива за першу декаду квітня 2018 року (з 01.04.2018 року по 10.04.18 року): 149614 + 201213 - 166355 = 184472 кг = 184,472 т.

По вимогам форми М-25: вимога № 140 від 22.04.2018 року, вимога № 169 від 30.04.2018 року, вимога № 184 від 11.05.2018 року, №185 від 22.05.2018 року, №186 від 31.05.2018 року, №216 від 11.06.2018 року, №217 від 22.06.2018 року, №218 від 30.06.2018 року, №288 від 11.07.2018 року, №289 від 22.07.2018 року, №290 від 31.07.2018 року, №333 від 11.08.2018 року, №334 від 21.08.2018 року, №335 від 31.08.2018 року, №378 від 11.09.2018 року, №379 від 21.09.2018 року, №380 від 30.09.2018 року, №431 від 10.10.2018 року, №432 від 21.10.2018 року, №433 від 30.10.2018 року, №477 від 11.11.2018 року, №478 від 21.11.2018 року, №478 від 30.11.2018 року, №536 від 11.12.2018 року, №537 від 21.12.2018 року, №538 від 31.12.2018 року - розрахунок цифр дизельного палива, використаного у виробництві, проведений аналогічним образом.

Підтвердженням зазначених обставин є таблиці за період з 01.04.2018 року по 31.12.2018 року (помісячно): виписки із журналів залишків дизельного палива в баках тепловозів та журнали видачі паливно-мастильних матеріалів (журнали видачі ГСМ) за період з 01.04.2018 року по 31.12.2018 року, в яких цифра, що зазначена в графі «Расход ДТ» повністю співпадає з цифрою використання дизельного палива форми М-25 про списання у виробництво дизельного палива, яке використане тепловозами та локомотивами.

Так, цифра в графі «Расход ДП» 184,472 т повністю співпадає з цифрою використання дизельного палива 184,472 у формі М-25 вимоги від 11.04.2018 року № 139.

Позивач подав клопотання про розгляд справи без участі його представника.

В судове засідання представники сторін не з`явилися; про дату, час і місце судового засідання повідомлялися належним чином. Неявка у судове засідання таких осіб не перешкоджає розгляду справи по суті.

Судом встановлено, що ПрАТ «МК «Азовсталь» як платник податків станом на час проведення перевірки перебував на обліку в Запорізькому управлінні Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби. Позивач зареєстрований платником акцизного податку; є платником, зокрема, податку на прибуток підприємств.

Відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань видами діяльності позивача є: код КВЕД 19.10 Виробництво коксу та коксопродуктів; код КВЕД 20.20 Виробництво пестицидів та іншої агрохімічної продукції; код КВЕД 24.10 Виробництво чавуну сталі та феросплавів (основний); код КВЕД 24.52 Лиття сталі; Код КВЕД 85.32 Професійно-технічна освіта; код КВЕД 46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами; код КВЕД 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; код КВЕД 37.00 Каналізація, відведення й очищення стічних вод; код КВЕД 38.21 Оброблення та видалення безпечних відходів; код КВЕД 38.22 Оброблення та видалення небезпечних відходів; код КВЕД 38.32 Відновлення відсортованих відходів.

ПрАТ «МК «Азовсталь» має транспортні засоби, що класифікуються у товарній підкатегорії 8602 10 00 00 згідно з УКТ ЗЕД, - тепловози дизельні, а саме: тепловоз ТЭМ1 № 1652, інв. № 4400; тепловоз ТЭМ1 № 1747, інв. № 4401; тепловоз маневровий ТГМ6 № 060, інв. № 4402; тепловоз маневровий ТГМ6А № 335, інв. № 4405; тепловоз маневровий ТГМ6А № 336, інв. № 4406; тепловоз маневровий ТГМ6А № 372, інв. № 4407; тепловоз маневровий ТГМ6А № 495, інв. № 4408; тепловоз маневровий ТГМ6А № 496, інв. № 4409; тепловоз маневровий ТГМ6А № 763, інв. № 4410; тепловоз маневровий ТГМ6А № 824, інв. № 4411; тепловоз маневровий ТГМ6А № 825, інв. № 4412; тепловоз ТЭМ1 № 1480, інв. № 4413; тепловоз маневровий ТГМ6А № 1208, інв. № 4414; тепловоз маневровий ТГМ6А № 1209, інв. № 4415; тепловоз ТГМ6А № 1568, інв. № 4416; тепловоз ТГМ6А № 1690, інв. № 4417; тепловоз маневровий ТЭМ2 № 2508, інв. № 4418; тепловоз маневровий ТЭМ2 № 2198, інв. № 4419; тепловоз маневровий ТЭМ2 № 2267, інв. № 4420; тепловоз ТЭМ2М № 038, інв. № 4421; тепловоз маневровий ТГМ6А № 607, інв. № 4422; тепловоз ТГМ6А № 1671, інв. № 4423; тепловоз ТГМ6А № 1670, інв. № 4424; тепловоз ТГМ6А № 2204, інв. № 4426; тепловоз ТГМ6А № 1534, інв. № 4427; тепловоз ТГМ6А № 2247, інв. № 4428; тепловоз ТГМ6А № 1712, інв. № 4429; тепловоз маневровий ТГМ6А № 490, інв. № 4430; тепловоз ТГМ23В № 1078, інв. № 4431; тепловоз маневровий ТГМ6А № 1377, інв. № 4432; тепловоз ТЭМ7 № 0005, інв. № 4434; тепловоз ТЭМ7 № 0055, інв. № 4435; тепловоз ТЭМ7 № 0032, інв. № 4436; тепловоз маневровий ТГМ6А № 1295, інв. № 4437; тепловоз ТГМ6А № 2367, інв. № 4438; тепловоз ТГМ6А № 2410, інв. № 4439; тепловоз ТГМ23В № 1483, інв. № 4440; тепловоз ТЭМ7 № 0255, інв. № 4441; тепловоз ТЭМ7 № 0254, інв. № 4442; тепловоз ТГМ6А № 2474, інв. № 4443; тепловоз ТГМ6А № 2488, інв. № 4444; тепловоз ТГМ23В № 1890, інв. № 4445; тепловоз ТГМ23В № 1948, інв. № 4446; тепловоз ТГМ6В № 0086, інв. № 4447; тепловоз ТГМ6В № 0112, інв. № 4448; тепловоз ТГМ23В № 2224, інв. № 4450; тепловоз ТГМ6В № 0207, інв. № 4453; тепловоз ТЭМ2УМ № 674, інв. № 4454; тепловоз ТЭМ2УМ № 657, інв. № 4455; тепловоз ТЭМ2У № 658, інв. № 4456; тепловоз ТЭМ7А № 0010, інв. № 4457; тепловоз ТЭМ7А № 0034, інв. № 4458; тепловоз ТЭМ №7652, інв. №4462; тепловоз ТЭМ2УМ № 238, інв. № 4463; тепловоз ТЭМ2УМ № 169, інв. № 4464; тепловоз ТЭМ2У № 9159, інв. № 4465; тепловоз ТГМ6Д № 0251, інв. № 4466; тепловоз ТГМ6Д № 0252, інв. № 4467; тепловоз ТГМ6Д № 0253, інв. № 4468; тепловоз ТГМ6Д № 0260, інв. № 4469; тепловоз ТГМ6Д № 0264, інв. № 4470; тепловоз ТГМ6Д № 0272, інв. № 4471; тепловоз ТГМ6А №2143, інв. № 4472; тепловоз ТГМ6А №2277, інв. № 4473; тепловоз ТЭМ15 № 056, інв. № 4474; тепловоз ТГМ6В №0205, інв. № 4475; тепловоз ТЭМ-2УМ№840, інв. № 4476; тепловоз ТЭМ18 № 004, інв. № 4477; тепловоз ТГМ6Д № 0107, інв. № 4478; тепловоз ТГМ6Д № 0284, інв. № 4479.

Вказані тепловози обліковуються на бухгалтерських рахунках 10* «Основні засоби*».

При експлуатації вказаних транспортних засобів позивач використовує підакцизний товар - дизельне паливо (важкі дистиляти (газойль)), що класифікуються, зокрема у товарній підкатегорії 2710 19 43 00 згідно з УКТ ЗЕД.

Протягом 2018 року для використання у власній господарській діяльності (для вказаних транспортних засобів) позивач у своїх контрагентів-постачальників: у ПАТ «Концерн Галнафтогаз» (код ЄДРПОУ 31729918) згідно з укладеним договором від 01.10.2017 року №1071/17, у ТОВ «Праллель-М ЛТД» (код ЄДРПОУ 24316073) згідно з укладеним договором від 05.01.2015 року № 0005/15/О-ЖД, у ТОВ «Глуско Україна» (код ЄДРПОУ 40428668) згідно з укладеним договором від 14.04.2017 року №996 придбав підакцизні товари - дизельне пальне (важкі дистиляти (газойль)), що класифікуються у товарній підкатегорії 2710 19 43 00 згідно з УКТ ЗЕД, які в подальшому використав для вказаних транспортних засобів.

В день реалізації дизельного пального (важких дистилятів (газойлі)), що відбулося протягом 2018 року, постачальниками палива були складені відповідні акцизні накладні, які зареєстровані в Єдиному реєстрі акцизних накладних.

Також між сторонами оформлені відповідні первинні документи, зокрема: рахунки, рахунки-фактури, акти прийому-передачі продукції, накладні, коригуючі накладні, залізничні накладні, видаткові накладні, акти приймання-передачі продукції, банківські виписки, тощо.

До ціни, яка підлягала сплаті позивачем на користь контрагентів-постачальників, увійшла сума акцизного податку.

Акти прийому-передачі продукції містили дані про код товару (продукції) згідно з УКТ ЗЕД - 2710 19 43 00 (важкі дистиляти (газойль)), про кількість прийнятого на склад пального, приведеного до t 15° C, та про одиницю його виміру (пп. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 Податкового кодексу України), а також його вартість, в тому числі і суму акцизного податку.

Дизельне паливо позивачем було оприбутковано на склад «0044» на підставі відповідних прибуткових ордерів. Складені акти приймання нафти та нафтопродуктів за кількістю форми №5-НП (в яких на зворотній сторінці зазначено про оприбуткування їх на склад – «ОЗМ 130065 склад 0044» та міститься підпис відповідальної особи), а саме акти: № 115 від 17.09.2018 року, № 116 від 17.09.2018 року, № 76 від 19.06.2018року, № 77 від 19.06.2018 року, № 80 від 29.06.2018 року, № 81 від 29.06.2018 року, № 86 від 29.06.2018 року, № 87 від 29.06.2018 року, № 88 від 29.06.2018 року, № 89 від 29.06.2018 року, № 90 від 29.06.2018 року, № 91 від 29.06.2018 року, № 92 від 29.06.2018 року, № 93 від 04.07.2018 року, № 94 від 04.07.2018 року, № 95 від 28.07.2018 року, № 96 від 28.07.2018 року, № 97 від 28.07.2018 року, № 98 від 28.07.2018 року, № 99 від 28.07.2018 року, № 100 від 28.07.2018 року, № 101 від 06.08.2018року, № 102 від 06.08.2018 року, № 103 від 06.08.2018 року, № 104 від 09.08.2018 року, № 105 від 09.08.2018 року, № 106 від 20.08.2018року, № 107 від 20.08.2018 року, № 108 від 20.08.2018 року, № 109 від 20.08.2018 року, № 110 від 01.09.2018 року, № 111 від 01.09.2018 року, № 112 від 01.09.2018 року, № 113 від 04.09.2018 року, № 114 від 04.09.2018 року, № 117 від 24.09.2018 року, № 118 від 24.09.2018 року, № 119 від 24.09.2018 року, № 120 від 24.09.2018 року, № 121 від 24.09.2018 року, № 122 від 24.09.2018 року, № 123 від 24.09.2018 року, № 124 від 24.09.2018 року, № 125 від 24.09.2018 року, № 126 від 24.09.2018 року, № 127 від 24.09.2018 року, № 128 від 04.10.2018 року, № 129 від 04.10.2018 року, № 130 від 22.10.2018 року, № 13 від 22.10.2018 року, № 132 від 22.10.2018 року, № 133 від 22.10.2018 року, № 134 від 01.11.2018 року, № 135 від 01.11.2018 року, № 136 від 01.11.2018 року, № 137 від 01.11.2018 року, № 138 від 01.11.2018 року, № 139 від 01.11.2018 року, № 140 від 01.11.2018 року, № 141 від 26.11.2018 року, № 142 від 26.11.2018 року, № 143 від 26.11.2018 року, № 144 від 26.11.2018 року, № 145 від 06.12.2018 року, № 146 від 06.12.2018 року, № 147 від 06.12.2018 року, № 148 від 06.12.2018 року, № 153 від 21.12.2018 року, № 154 від 21.12.2018 року, № 155 від 21.12.2018 року, № 156 від 21.12.2018 року, № 157 від 29.12.2018 року, № 158 від 29.12.2018 року, № 159 від 29.12.2018 року, № 160 від 29.12.2018 року, № 48 від 10.04.2018 року, № 49 від 18.04.2018 року, № 50 від 18.04.2018 року, № 51 від 18.04.2018 року, № 52 від 26.04.2018 року, № 53 від 26.04.2018 року, № 54 від 26.04.2018 року, № 55 від 02.05.2018 року, № 57 від 02.05.2018 року, № 56 від 02.05.2018 року, № 58 від 14.05.2018 року, № 59 від 14.05.2018 року, № 60 від 14.05.2018 року.

Протягом 2018 року позивач оплатив постачальникам вартість вказаного дизельного пального (важких дистилятів (газойлі)), яка, як вже зазначалося, включала також суму акцизного податку, що визначена постачальниками.

Отриманий підакцизний товар - дизельне паливо (важкі дистиляти (газойль)), що класифікуються у товарній підкатегорії 2710 19 43 00 згідно з УКТ ЗЕД, позивачем було використано для власних транспортних засобів – тепловозів дизельних, що класифікуються у товарній підкатегорії 8602 10 00 00 згідно з УКТ ЗЕД.

Щодо спірного періоду позивачем були оформлені відповідні документи, зокрема: відповідні вимоги, на підставі яких в період з 01.04.2018 року по 31.12.2018 року позивачем зі складу до Цеху експлуатації Управління залізничного транспорту (структурного підрозділу позивача) відпущено дизельне паливо; форма М-25 про списання у виробництво дизельного палива, яке використане тепловозами та локомотивами; заповнені журнал видачі паливно-мастильних матеріалів (журнал видачі ГСМ) та журнал залишків дизельного палива в баках тепловозів за спірний період з 01.04.2018 року по 31.12.2018 року; складені звіти Цеху експлуатації Управління залізничного транспорту про витрати та факт використання дизельного палива технологічним транспортом на дільниці тепловозів (відображені в журналі залишків дизельного палива в баках тепловозів та журналі видачі паливно-мастильних матеріалів та відповідних таблицях (помісячно) за період з 01.04.2018 року по 31.12.2018 року). Крім того, у бухгалтерському обліку відпуск палива дизельного зі складу до Цеху експлуатації Управління залізничного транспорту (структурного підрозділу позивача) у кількості 4 516,730 тон відображений проводками: Д/т рахунку 80310040 «Витрати нафтопродуктів на виробничі потреби», К/т рахунку 20301000 «Нафтопродукти» на суму 111 230 772,17 грн.

У податковій декларації з податку на прибуток за 2018 рік від 28.02.2019 року №9311161986 позивач зменшив нараховану суму податку на прибуток на суму акцизного податку за зареєстрованими постачальниками акцизними накладними по вказаним господарським операціям.

У травні 2019 року Запорізьким управлінням Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на підставі направлення на перевірку від 10.04.2019 року №84 проведена позапланова виїзна документальна перевірка ПрАТ «МК «Азовсталь» з питань перевірки недостовірності даних в податковій декларації з податку на прибуток за 2018 рік від 28.02.2019 року № 9311161986 в частині зменшення нарахованої суми податку на прибуток на суму акцизного податку за зареєстрованими постачальниками акцизними накладними, за результатами якої складено акт від 29.05.2019 року № 61/28-10-47-06/00191158.

Актом перевірки встановлено, що в уточнюючій податковій декларації з податку на прибуток підприємства за півріччя 2018 року від 16.10.2018 року №9225355985 підприємство задекларувало збільшення нарахованої суми податку на прибуток та збільшення різниць, які виникають відповідно до Податкового кодексу України (ряд. 03, за рахунок збільшення показника по рядку 4.1.8 додатку РІ до декларації) у сумі 7 815 106 грн., що призвело до загального збільшення податку на прибуток на суму 1 406 719 грн.

Також, по рядку 16 «Зменшення нарахованої суми податку» податкової декларації з податку на прибуток підприємств за півріччя 2018 року підприємством зменшено нараховану суму податку за півріччя 2018 року на суму 7 815 106 грн.

ПрАТ «МК «Азовсталь» у спеціально відведеному місці в податковій декларації з податку на прибуток за півріччя 2018 року наведені такі доповнення:

«У зв`язку з невідповідністю діючої форми декларації з податку на прибуток положенням пункту 15 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України в рядку 16.1 додатку ЗП зазначена сума зменшення податку на прибуток на суму сплаченого за податковий (звітний) період акцизного податку за зареєстрованими акцизними накладними на важкі дистиляти (газоль), що класифікуються у товарних підкатегоріях 2710 19 43 00, 2710 19 4611, 2710 19 47 10 згідно з УКТ ЗЕД, використані для транспортних засобів, що класифікуються у товарних підкатегоріях 8602 1000 00, 8704 10 10 10 згідно з УКТ ЗЕД.

В рядку 4.1.8 додатку РІ зазначена сума збільшення фінансового результату до оподаткування на суму сплаченого за податковий (звітний) період акцизного податку за зареєстрованими акцизними накладними на важкі дистиляти (газоль), що класифікуються у товарних підкатегоріях 2710 19 43 00, 2710 і 19 46 11, 2710 19 4710 згідно з УКТ ЗЕД, використані для транспортних засобів, що класифікуються у товарних підкатегоріях 860210 00 00, 8704101010 згідно з УКТ ЗЕД з метою уникнення подвійного зменшення і суми податку на прибуток».

В уточнюючий податковій декларації з податку на прибуток підприємства за три квартали 2018 року від 26.12.2018 року №9288918714 підприємство задекларувало збільшення нарахованої суми податку на прибуток та збільшення різниць, які виникають відповідно до Податкового кодексу України (ряд. 03, за рахунок збільшення показника по рядку 4.1.8 додатку РІ до декларації) у сумі 15 337 850 грн., що призвело до загального збільшення податку на прибуток на суму 2 760 813 грн.

Також, згідно з додатком ЗП до рядка 16 ЗП «Зменшення нарахованої суми податку» податкової декларації з податку на прибуток підприємств за три квартали 2018 року підприємством зменшено нараховану суму податку за три квартали 2018 року на суму 15 337 850 грн.

ПрАТ «МК «Азовсталь» у спеціально відведеному місці в податковій декларації з податку на прибуток за три квартали 2018 року наведені такі доповнення:

«У зв`язку з невідповідністю діючої форми декларації з податку на прибуток положенням пункту 15 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України в рядку 16.1 додатку ЗП зазначена сума зменшення податку на прибуток на суму сплаченого за податковий (звітний) період акцизного податку за зареєстрованими акцизними накладними на важкі дистиляти (газойль), що класифікуються у товарних підкатегоріях 2710 19 43 00, 2710 19 4611, 2710 19 47 10 згідно з УКТ ЗЕД, використані для транспортних засобів, що класифікуються у товарних підкатегоріях 8602 1000 00, 8704 10 10 10 згідно з УКТ ЗЕД.

В рядку 4.1.8 додатку РІ зазначена сума збільшення фінансового результату до оподаткування на суму сплаченого за податковий (звітний) період акцизного податку за зареєстрованими акцизними накладними на важкі дистиляти (газоль), що класифікуються у товарних підкатегоріях 2710 19 43 00, 2710 19 46 11, 2710 19 4710 згідно з УКТ ЗЕД, використані для транспортних засобів, що класифікуються у товарних підкатегоріях 860210 00 00, 8704 101010 згідно з УКТ ЗЕД з метою уникнення подвійного зменшення суми податку на прибуток».

В податковій декларації з податку на прибуток підприємства за 2018 рік від 28.02.2019 року №9311161986 підприємство задекларувало збільшення нарахованої суми податку на прибуток та збільшення різниць, які виникають відповідно до Податкового кодексу України (ряд. 03, за рахунок збільшення показника по рядку 4.1.8 додатку РІ до декларації) у сумі 23 011 500 грн., що призвело до загального збільшення податку на прибуток на суму 4 142 070 грн.

ПрАТ «МК «Азовсталь» у спеціально відведеному місці в податковій декларації з податку на прибуток за 2018 рік наведені такі доповнення:

«В рядку 4.1.8 додатку РІ зазначена сума збільшення фінансового результату до оподаткування на суму сплаченого за податковий (звітний) період акцизного податку за зареєстрованими акцизними накладними на важкі дистиляти (газоль), що класифікуються у товарних підкатегоріях 2710 19 43 00, 2710 19 46 11, 2710 19 4710 згідно з УКТ ЗЕД, використані для транспортних засобів, що класифікуються у товарних підкатегоріях 860210 00 00, 8704 101010 згідно з УКТ ЗЕД з метою уникнення подвійного зменшення суми податку на прибуток».

Також, згідно з додатком ЗП до рядка 16 ЗП «Зменшення нарахованої суми податку» податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2018 рік від 28.02.2019 року №9311161986 по рядку 16.5 «Сума сплаченого за поточний податковий (звітний) період акцизного податку за зареєстрованими акцизними накладними на важкі дистиляти (газойль), що класифікуються у товарних під категоріях 2710 19 43 00, 2710 19 46 00, 2710 19 47 10 згідно з УКТ ЗЕД, якщо вони були використані для транспортних засобів, що класифікуються у товарних підкатегоріях 8602 10 00 00, 8704 10 10 10 згідно з УКТ ЗЕД. Залишок суми, не врахований у зменшення за поточний податковий (звітний) період, не зменшує податок на прибуток у наступних податкових (звітних) періодах (пункт 15 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України)» підприємством зменшено нараховану суму податку за 2018 рік на суму 23 011 500 грн.

Актом перевірки встановлено, що ПрАТ «МК «Азовсталь» безпідставно відображено в рядку 4.1.8 додатку РІ до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2018 рік суми акцизного податку, на який зменшується податок на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету, у розмірі 23 011 500 грн.

Таким чином, в порушення п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, пп.«з» пп. 138.8.5 п. 138.8 ст.138 розд. III Податкового кодексу України у редакції, що діяла до 01 січня 2015 року (п. 19 підрозд. 4 розділу XX Кодексу), підприємством завищено різниці, на які збільшується фінансовий результат, внаслідок безпідставного декларування по рядку 4.1.8 додатку РІ до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2018 рік суми 23 011 500 грн., в тому числі по періодам:

- 1 квартал 2018 року на суму 0,00 грн.;

- півріччя 2018 року на суму 7 815 106 грн.;

- три квартали 2018 року на суму 15 337 850 грн.;

- 2018 рік на суму 23 011 500 грн. та

в порушення п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 15 підрозд. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України підприємством занижено податок на прибуток на суму акцизного податку з дизельного палива, використаного локомотивами, при фактичній відсутності у підприємства об`єкта оподаткування з акцизного податку, по рядку 16 податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2018 рік на загальну суму 23 011 500 грн., в тому числі по періодам:

- І квартал 2018 року на суму 0,00 грн.;

- півріччя 2018 року на суму 7 815 106 грн.;

- три квартали 2018 року на суму 15 337 850 грн.

- 2018 рік на суму 23 011 500 грн.

Проведеною перевіркою повноти визначення платником податків податкових зобов`язань з податку на прибуток підприємства щодо правомірності застосування норм п. 15 підрозд. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України у податковій декларації з податку на прибуток підприємства за 2018 рік від 28.02.2019 року № 9311161986 встановлено: завищення платником податків податкових різниць, які виникають відповідно до положень Податкового кодексу України (рядок 03 Декларації) за 2018 на суму 23 011 500 грн.; завищення об`єкту оподаткування (рядок 04 Декларації) за 2018 рік на суму 23 011 500 грн.; завищення показника зменшення нарахованої суми податку (рядок 16 Декларації) за 2018 рік на суму 23 011 500 грн.; заниження податку на прибуток за звітний (податковий) період (рядок 17) на суму 18 869 430 грн.; заниження податку на прибуток, нарахованого за результатами останнього звітного (податкового) періоду (рядок 19 Декларації) на суму 6 292 393 грн.

Контролюючий орган виходив з того, що положення п. 15 підрозд. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, на його думку, поширюється лише на суб`єктів господарювання, які сплачують акцизний податок з реалізації пального до бюджету, до яких позивач не належав. Цей висновок щодо застосування п. 15 підрозд. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України підтверджується висновком науково-правової експертизи від 23.01.2019 року №126/10-е, який був виконаний на запит контролюючого органу у відповідності із Законом України «Про наукову і науково-технічну експертизу».

Крім того, платником податків не надані:

- доповнення до декларацій за 2018 рік, що встановлено абз. 2 п. 46.4 ст. Податкового кодексу України, а саме: розшифровку сум сплаченого за поточний податковий (звітний) період акцизного податку за зареєстрованими акцизними накладними на важкі дистиляти (газойль), із зазначенням реквізитів відповідних платіжних доручень;

- технічні паспорти, облікові картки основних засобів тепловозів з можливістю визначити приналежність локомотивів до товарної підкатегорії 8602 10 00 00 згідно з УКТ ЗЕД;

- первинні документи із зазначенням кількості використаного саме тепловозами товарної підкатегорії 8602 10 00 00 згідно з УКТ ЗЕД дизельного палива товарної підкатегорії 2710 19 43 00 згідно з УКТ ЗЕД, взятого підприємством для розрахунку суми зменшення податку на прибуток, що підлягає сплаті до державного бюджету за 2018 рік по рядку 16 декларації з податку на прибуток підприємств, а саме: товарні книги кількісного руху нафтопродуктів (нафти) за формою № 31-НП, журнали обліку надходження нафти і нафтопродуктів за формою №6-НП, журнали вимірювання нафти і нафтопродуктів у резервуарах за формою Ж7-НП, тощо;

- первинні документи, що відображали би та підтверджували би факт використання дизельного пального окремими локомотивами.

В акті перевірки зроблено загальний висновок про порушення позивачем вимог п.п.134.1.1 п. 134.1 ст.134, пп. «з» пп. 138.8.5 п. 138.8 ст. 138 розд. ІІІ Податкового кодексу України у редакції, що діяла до 01.01.2015 року (п. 19 підрозд. 4 розд. XX Кодексу), п. 15 підрозд. 4 розд. XX «Перехідні положення» вказаного Кодексу, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 18 869 430 грн., в тому числі по періодам:

- 1 квартал 2018 року – на суму 0,00 грн.;

- півріччя 2018 року – на суму 6 408 387 грн.;

- три квартали 2018 року – на суму 12 577 037 грн.;

- загалом 2018 рік – на суму 18 869 430 грн.

Позивач скористався правом на подання заперечень на акт перевірки (заперечення від 10.06.2019 року №02-2184), доводи яких листом контролюючого органу від 18.06.2019 року №30840/10/28-10-47-06 відхилені, а висновки акту перевірки залишені без змін.

На підставі вказаного акту перевірки контролюючим органом - Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 21.06.2019 року № 0002124706, яким на підставі пп.54.3.2 п. 54.3 ст. 54, п. 58.1 ст. 58, п. 86.8 ст. 86, п. 123.1 ст.123 Податкового кодексу України позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «податок на прибуток підприємств» на загальну суму 28 304 145 грн., з них податкові зобов`язання – 18 869 430 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) – 9 434 715 грн. (згідно п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов`язання).

Відповідно до розрахунку податкового зобов`язання та штрафних (фінансових) санкцій до вказаного податкового повідомлення-рішення контролюючим органом штрафну (фінансову) санкцію (штраф) застосовано в розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов`язання через повторність протягом 1095 днів визначення контролюючим органом суми податкового зобов`язання з цього податку, а саме у зв`язку з прийняттям до цього податкового повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 29.09.2017 року № 0006524714, яким позивачу було зменшено суму від`ємного значення об`єкту оподаткування податком на прибуток.

Позивач скористався правом на адміністративне оскарження податкового повідомлення-рішення від 21.06.2019 року № 0002124706 (скарга від 05.07.2019 року №02-2599).

Рішенням Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 29.07.2019 №36117/6/99-99-11-04-02-25 строк розгляду скарги продовжено, а рішенням від 09.09.2019 року №1100/6/99-00-08-05-02 - скарга залишена без задоволення, а рішення - без змін.

Судом також встановлено, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 10.11.2020 року в справі №805/4812/17-а за позовом приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про скасування податкових повідомлень-рішень, зокрема визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДФС форми «П» від 29.09.2017 року № 0006524714.

Судом також встановлено, що старшим науковим співробітником відділу проблем цивільного, трудового і підприємницького права Інституту держави і права ім. В.М. Корецького Національної Академії наук України, кандидатом юридичних наук Венецькою М.В. на запит Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби складено висновок від 23.01.2019 року №126/10-е, в якому зазначено, що положення п. 15 підрозд. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо зменшення податку на прибуток, що підлягає сплаті до державного бюджету, на суму акцизного податку, поширюється лише на платників, які здійснили сплату акцизного податку до бюджету, і їх застосування до платників акцизного податку, які не є імпортерами або виробниками підакцизної продукції та не сплачують акцизний податок до бюджету, і які здійснюють оплату на користь продавця під час придбання важких дистилятів (газойлі), у складі вартості (ціни) яких визначається акцизний податок, не є обґрунтованим та правомірним.

Дослідивши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правові норми належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (п. 1.1 ст. 1 Податкового кодексу України).

Підпунктами 16.1.2 й 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 вказаного Кодексу встановлено, що платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Податковим обов`язком є обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (п. 36.1 ст. 36 вказаного Кодексу).

Таким чином, на позивача у справі покладений обов`язок щодо складання звітності, що стосується обчислення і сплати податків.

Відповідно до пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до п. 6.1 ст. 6 вказаного Кодексу податком є обов`язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Пунктами 9.1.1 та 9.1.4 9.1 ст. 9 вказаного Кодексу визначено, що до загальнодержавних податків належать: податок на прибуток підприємств, акцизний податок.

Питання податку на прибуток врегульовано розд. ІІІ Податкового кодексу України (ст.ст. 133 – 142 Кодексу).

Відповідно до п.п.134.1.1 п. 134.1 ст.134 вказаного Кодексу об`єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Особливості справляння податку на прибуток підприємств визначені підрозд. 4 розд. XX «Перехідні положення» Кодексу.

Пунктом 1 підрозд. 4 розд. XX «Перехідні положення» Кодексу визначено, що розділ III цього Кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Відповідно до п. 15 підрозд. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин) податок на прибуток, що підлягає сплаті до державного бюджету платниками податку за поточний податковий (звітний) період, зменшується на суму сплаченого за такий поточний податковий (звітний) період акцизного податку за зареєстрованими акцизними накладними на важкі дистиляти (газойль), що класифікуються у товарних підкатегоріях 2710 19 43 00, 2710 19 46 00, 2710 19 47 10 згідно з УКТ ЗЕД, якщо вони були використані для транспортних засобів, що класифікуються у товарних підкатегоріях 8602 10 00 00, 8704 10 10 10 згідно з УКТ ЗЕД.

Якщо платник податку на прибуток у звітному періоді не отримав прибутку або сума податку на прибуток менша за суму акцизного податку, залишок суми такого податку, не врахований у зменшення податку на прибуток за поточний податковий (звітний) період, не зменшує податок на прибуток у наступних податкових (звітних) періодах.

Акцизний податок - непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених цим Кодексом як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції) (пп. 14.1.4 п.14.1 ст. 14 Кодексу).

До підакцизних товарів належить, зокрема пальне (п. 215.1 ст. 215 Кодексу).

Відповідно до пп. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 Кодексу важкі дистиляти (газойль) класифікуються у товарних під категоріях: 2710 19 31 01, 2710 19 31 10, 2710 19 31 20, 2710 19 31 30, 2710 19 31 40, 2710 19 35 01, 2710 19 35 10, 2710 19 35 20, 2710 19 35 30, 2710 19 35 40, 2710 19 43 00, 2710 19 46 00, 2710 19 47 10, 2710 19 47 90, 2710 19 48 00, 2710 20 11 00, 2710 20 15 00, 2710 20 17 00, 2710 20 19 00.

Згідно з пп. 213.1.2 та 213.1.12 п. 213.1 ст. 213 Кодексу об`єктами оподаткування акцизним податком є операції з реалізації та/або передачі в межах одного підприємства підакцизних товарів (продукції) з метою власного споживання.

Верховним Судом в постановах від 21.07.2020 року в справі № 160/4329/19, від 21.07.2020 року в справі 160/4438/19 викладені правові висновки про те, що для отримання права на застосування платником податків пільги, про яку йдеться в п. 15 підрозд. 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств» розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, повинні бути дотримані наступні умови: платник податку у звітному періоді отримав прибуток, а тому має податкові зобов`язання з податку на прибуток; платник податків сплатив за поточний податковий звітний період суму акцизного податку за зареєстрованими акцизними накладними на важкі дистиляти (газойль), що класифікуються у відповідних товарних підкатегоріях згідно з УКТ ЗЕД; платник податків використав ці важкі дистиляти (газойль) для транспортних засобів, що класифікуються у товарних підкатегоріях 8602 10 00 00, 8704 10 10 10 згідно з УКТ ЗЕД.

Верховний Суд у вказаних постановах зазначив, що п. 15 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України не містить застережень щодо застосування встановлених правил виключно суб`єктами господарювання, які є платниками акцизного податку з реалізації пального. Акцизний податок є непрямим податком, тому його фактичними платниками є споживачі палива, які сплачують податок у складі ціни на паливо. На користь такого висновку свідчить доповнення цим пунктом саме підрозділу «Особливості справляння податку на прибуток підприємств».

Крім того суд враховує і те, що одним з принципів податкового законодавства, що визначені у ст. 4 Податкового кодексу України, є принцип презумпції правомірності рішень платника податків (пп. 4.1.4 п. 4.1 цієї статті), який передбачає, що в разі якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, то правомірним є рішення платника податку.

Позивачем дотримані всі умови для отримання права на застосування пільги, про яку йдеться в п. 15 підрозд. 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств» розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Так, позивач на протязі звітних періодів 2018 року отримав прибуток, який задекларував у відповідних податкових декларація з податку на прибуток. Факт прибутковості позивача протягом перевіряємого періоду відповідачем не заперечується.

Виходячи з положень пп.14.1.4 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України акцизний податок сплачується кінцевими споживачами підакцизних товарів.

Здійснюючи оплату постачальникам за придбані підакцизні товари - важкі дистиляти (газойль), що класифікуються у товарних підкатегоріях 2710 19 43 00, 2710 19 46 11, 2710 19 47 10 згідно з УКТ ЗЕД, позивач фактично сплатив суми акцизного податку.

На підтвердження оплати постачальникам палива (а саме ПАТ «Концерн Галнафтогаз» (код ЄДРПОУ 31729918) згідно з укладеним договором від 01.10.2017 року №1071/17; ТОВ «Праллель-М ЛТД» (код ЄДРПОУ 24316073) згідно з укладеним договором від 05.01.2015 року № 0005/15/О-ЖД, ТОВ «Глуско Україна» (код ЄДРПОУ 40428668) згідно з укладеним договором від 14.04.2017 року №996) за дизельне паливо, що класифікується в зазначених товарних підкатегоріях, позивачем надані реєстри платежів та банківські виписки.

Всі акцизні накладні, що виписані постачальниками палива, зареєстровані в Єдиному реєстрі акцизних накладних, на підтвердження чого надані витяги із зазначеного Реєстру, доступ до якого наявний також у відповідача. Факт реєстрації акцизних накладних у вказаному Реєстрі також підтверджується відповідачем.

Отриманий підакцизний товар - дизельне паливо (важкі дистиляти (газойль)), що класифікуються у товарній підкатегорії 2710 19 43 00 згідно з УКТ ЗЕД, позивачем було використано для власних транспортних засобів – тепловозів дизельних, що класифікуються у товарній підкатегорії 8602 10 00 00 згідно з УКТ ЗЕД, до якої належать локомотиви дизель-електричні.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 року №428 затверджено Порядок ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності» (далі - УКТЗЕД).

УКТЗЕД є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом України «Про Митний тариф України», що використовується для цілей тарифного та інших видів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, ведення статистики зовнішньої торгівлі та здійснення митного оформлення товарів (п. 1 Порядку).

Законом України «Про Митний тариф України», відповідні положення якого були чинними на час виникнення спірних правовідносин, встановлений Митний тариф України (групи 01-72; групи 73-97).

Митний тариф України є невід`ємною частиною цього Закону та містить перелік ставок загальнодержавного податку - ввізного мита на товари, що ввозяться на митну територію України і систематизовані згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД), складеною на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів (ст. 1 Закону).

До групи 86 належать залізничні локомотиви або моторні вагони трамвая, рухомий склад та їх частини; шляхове обладнання та пристрої для залізниць або трамвайних колій та їх частини; механічне (у тому числі електромеханічне) сигналізаційне обладнання всіх видів.

До товарної позиції 8602 10 00 00 згідно з УКТ ЗЕД (група 86) належать локомотиви дизель-електричні.

Одним з видів таких локомотивів є тепловози.

Тепловоз – автономний локомотив з двигуном внутрішнього згорання, найчастіше дизельним, енергія якого через силову подачу (електричну, гідравлічну, механічну) передається на колесні пари (Вікіпедія).

Віднесення тепловозів дизельних до товарної підкатегорії 8602 10 00 00 згідно з УКТ ЗЕД (перелік таких тепловозів позивачем надавався під час перевірки) підтверджується технічними паспортами на відповідні тепловози, інвентарними карками обліку основних засобів (відповідних тепловозів) з додатками до них, де однією з індивідуальних характеристик об`єктів зазначено «дизель».

На підтвердження вказаних обставин позивачем надані відповідні докази.

Отже, позивач як платник податку у звітному періоді отримав прибуток, а тому мав податкові зобов`язання з податку на прибуток; він сплатив за відповідний поточний податковий звітний період акцизний податок за зареєстрованими акцизними накладними на важкі дистиляти (газойль), що класифікуються у товарних підкатегоріях 2710 19 43 00, 2710 19 46 00, 2710 19 47 10 згідно з УКТ ЗЕД, і використав ці важкі дистиляти (газойль) для транспортних засобів, що класифікуються у товарних підкатегоріях 8602 10 00 00, 8704 10 10 10 згідно з УКТ ЗЕД. При цьому за спірний період сума сплаченого податку на прибуток була більша за суму сплаченого акцизного податку.

З огляду на наведене позивач мав право зменшити податок на прибуток, що підлягає сплаті до державного бюджету платниками податку за відповідний поточний податковий (звітний) період, на суму сплаченого акцизного податку.

Отже, контролюючий орган дійшов помилкового висновку про порушення позивачем податкового законодавства, що призвело до помилкового винесення щодо позивача як платника податків податкового повідомлення-рішення.

З огляду на наведене прийняте контролюючим органом податкове повідомлення-рішення не можна вважати законним і обґрунтованим, у зв`язку з чим воно підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Вирішуючи спір судом враховані правові висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, що викладені в постановах Верховного Суду від 21.07.2020 року в справі № 160/4329/19, від 21.07.2020 року в справі 160/4438/19, які відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України мають бути враховані судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Враховуючи обов`язковість висновків Верховного Суду суд відхиляє висновок науково-правової експертизи, на який посилався відповідач і який зроблений до висновків Верховного Суду та не в межах даної справи, оскільки згідно з ч. 1 ст. 108, ч. 1 ст. 113 Кодексу адміністративного судочинства України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили; висновок експерта у галузі права не є доказом, має допоміжний (консультативний) характер і не є обов`язковим для суду.

Щодо посилань в акті перевірки на ненадання позивачем до податкових декларацій з податку на прибуток за 2018 рік доповнення, що встановлено абз. 2 п. 46.4 ст. 46 розд. II Податкового кодексу України, а саме розшифровки сум сплаченого за поточний податковий (звітний) період акцизного податку за зареєстрованими акцизними накладними на важкі дистиляти (газойль), із зазначенням реквізитів відповідних платіжних доручень.

Відповідно до п. 46.4 ст. 46 розд. II Податкового кодексу України якщо платник податків вважає, що форма податкової декларації, визначена центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, збільшує або зменшує його податкові зобов`язання, всупереч нормам цього Кодексу з такого податку чи збору, він має право зазначити цей факт у спеціально відведеному місці в податковій декларації.

У разі необхідності платник податків може подати разом з такою податковою декларацією доповнення до такої декларації, які складені за довільною формою, що вважатиметься невід`ємною частиною податкової декларації. Таке доповнення подається з поясненням мотивів його подання. Платник податків, який подає звітність в електронній формі, подає таке доповнення в електронній формі.

Отже, абз. 1 п. 46.4 ст. 46 розд. II вказаного Кодексу містить право платника податків зазначити такий факт у спеціально відведеному місці в податковій декларації, а абз. 2 вказаного пункту ст. 46 розд. II Кодексу – визначає право платника податків, а не обов`язок, як помилково вважав відповідач, разом з податковою декларацією подати доповнення до неї.

При цьому ні вказані, ні інші положення Податкового кодексу України не містять положень про необхідність подання разом з декларацією з податку на прибуток розшифровки сум сплаченого за поточний податковий (звітний) період акцизного податку за зареєстрованими акцизними накладними на важкі дистиляти (газойль), із зазначенням реквізитів відповідних платіжних доручень.

Позивачем у спеціально відведеному місці у податкових деклараціях надані відповідні доповнення, що відповідало наведеним положенням законодавства.

Вказані обставини також відображені в акті перевірки.

З 14.12.2018 року набрав чинності наказ Мінфіну від 19.10.2018 року № 842 яким, зокрема, внесені зміни до форми податкової декларації з податку на прибуток підприємств. Так, у зв`язку із включенням п. 15 до підрозд. 4 розд. XX Податкового кодексу України, показники рядка 16 додатка, які враховуються у зменшення нарахованої суми податку на прибуток підприємств, доповнено рядком 16.5. Відповідно показник рядка 16 дорівнює сумі рядків (рядок 16.1 + рядок 16.4.1 + рядок 16.5). У рядку 16.5 відображається зменшення податку на прибуток підприємств на суму сплаченого за поточний звітний період акцизного податку за зареєстрованими акцизними накладними на важкі дистиляти (газойль), що класифікуються у відповідних товарних підкатегоріях УКТ ЗЕД, якщо вони були використані для транспортних засобів, що класифікуються у відповідних товарних підкатегоріях УКТ ЗЕД, визначених у п. 15 підрозд. 4 розд. XX Податкового кодексу України.

Проаналізувавши зміст цієї форми декларації з податку на прибуток, яка враховує зміни, необхідні для декларування норм п. 15 підрозд. 4 розд. XX Податкового кодексу України, можна дійти висновку про те, що вона не передбачає заповнення будь-яких граф чи подання окремих додатків або доповнень до декларації з розшифровкою сум сплаченого за поточний податковий (звітний) період акцизного податку за зареєстрованими акцизними накладними на важкі дистиляти (газойль), із зазначенням реквізитів відповідних платіжних доручень.

Отже, посилання податкового органу про необхідність надання разом з деклараціями з податку на прибуток доповнення з розшифровкою сум сплаченого за поточний податковий (звітний) період акцизного податку за зареєстрованими акцизними накладними на важкі дистиляти (газойль), із зазначенням реквізитів відповідних платіжних доручень, є такими, що не ґрунтуються на положеннях законодавства.

Крім того, позивачем до перевірки були надані відповідні документи, які містили інформацію про сплачений позивачем при купівлі дизельного палива (важких дистилятів (газойлі)) акцизний податок, та які дозволяли контролюючому органу визначити та перевірити суми сплаченого за поточний податковий (звітний) період акцизного податку за зареєстрованими акцизними накладними на важкі дистиляти (газойль).

Так, надані до перевірки акти прийому-передачі продукції містили дані про код товару (продукції) згідно з УКТ ЗЕД - 2710 19 43 00 (важкі дистиляти (газойль)), про кількість прийнятого на склад пального, приведеного до t 15° C, та про одиницю його виміру (пп. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 Податкового кодексу України), а також його вартість, в тому числі і суму акцизного податку.

Вартість пального, що відображена в актах прийому-передачі продукції, повністю співпадала з даними рахунків та рахунків-фактур і сплачених позивачем сум за пальне.

Щодо посилань в акті перевірки на ненадання позивачем до перевірки документів, які стосуються приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів, то суд вважає їх безпідставними, оскільки реальність господарських операцій, які відбулися між позивачем та його контрагентами щодо придбання позивачем важких дистилятів (газойлі), ні в акті перевірки, ні відповідачем під сумнів не ставилася. Крім того, наявність таких документів позивачем підтверджена належним чином оформленими поданими під час перевірки та до суду документами, зокрема: договорами з додатками до них, доданими до них відповідними рахунками та рахунками-фактурами, актами прийому-передачі продукції, накладними, коригуючими накладними, залізничними накладними, видатковими накладними, актами приймання-передачі продукції, актами приймання нафти або нафтопродуктів за кількістю, банківськими виписками, прибутковими ордерами, тощо.

Отже, ці та інші посилання податкового органу не спростовують висновки суду про помилковість винесення щодо позивача оскарженого податкового повідомлення-рішення і про необхідність визнання його протиправним та скасування.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, яка регулює питання розподілу судових витрат, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, тому судові витрати, які оплачені позивачем в сумі 19 210 грн., підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - суб`єкта владних повноважень.

Вирішуючи спір судом враховано, що станом на день та час розгляду справи Офіс великих платників податків ДПС (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11г, код ЄДРПОУ 43141471) перебуває в стадії припинення, але з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань як юридична особа не виключена. Про наявність обставин, які б свідчили про необхідність застосування судом інституту процесуального правонаступництва, ні ця, ні інша особа суд не повідомляли. Вказані обставини дозволяють вирішити спір в даному складі учасників справи.

Керуючись статтями 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Позов приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» (87500, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Лепорського, 1, код ЄДРПОУ 00191158) до Офісу великих платників податків ДПС (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11г, код ЄДРПОУ 43141471) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 21.06.2019 року № 0002124706.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків ДПС (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11г, код ЄДРПОУ 43141471) на користь приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» (87500, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Лепорського, 1, код ЄДРПОУ 00191158) здійснені ним документально підтверджені судові витрати в розмірі 19 210 (дев`ятнадцять тисяч двісті десять) грн.

Рішення набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 255 КАС України, і може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення судом складено 17 грудня 2020 року.

Суддя Т.В. Логойда