Рішення № 93589919, 17.12.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2020 р. Справа№200/6548/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Троянова О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправними дій, скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової служби України про скасування рішення комісії від 19.05.2020 року про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунку коригувань в Єдиному реєстрі податкових накладних №1571388/3425203846, про відмову в реєстрації податкової накладної №3 від 30.04.2020 року, зобов`язання зареєструвати з 14.05.2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №3 від 30.04.2020 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 10 липня 2020 року позовну заяву залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків, шляхом сплати судового збору у розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) гривні та надання до суду оригіналу квитанції про сплату судового збору відповідно до вимог Закону України “Про судовий збір”, надання завіреної копії паспорта громадянина України.

В установлений судом строк позивач усунув недоліки позовної заяви в повному обсязі.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 21 липня 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 200/6548/20-а за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2020 року залучено Головне управління ДПС у Донецькій області до участі у справі № 200/6548/20-а в якості другого відповідача.

За правилами частини 1 статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України) суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Позовні вимоги позивача обґрунтовані тим, що 14.05.2020 року позивачем в електронній формі була подана до відповідача податкова накладна №3 від 30.04.2020 року для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Однак, позивач отримала квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної з підстав відсутності в таблиці даних платника податку на додану вартість коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 52.24, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються) та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. З метою реєстрації зупиненої накладної позивач надала контролюючому органу письмові пояснення та копії документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено. Також, до відповідного пакету документів позивачем була надана для врахування Таблиця даних платника податку на додану вартість з кодом УКТЗЕД 52.24. Однак, 19.05.2020 року нею було отримано від відповідача два рішення: № 1571388/3425203846 про відмову в реєетрації податкової накладної № 3 від 30.04.2020р. на суму ПДВ – 60136, 05 грн. та рішення про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість №1571500\3425203846, в подальшому таблиця була подана 26.05.2020р. повторно та врахована.

26 травня 2020 року рішення №1571388/ НОМЕР_1 було оскаржено до ДПС України, однак 09 червня 2020 року за результатами розгляду скарги було прийнято рішення про залишення скарги без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної залишено без змін.

Вважає, що рішення відповідача від 19.05.2020 року є протиправними та таким, що підлягає скасуванню, оскільки позивач надала усі документи на підтвердження реальності господарської операції.

19 листопада 2020 року через канцелярію суду від Головного управління ДПС у Донецькій області надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній заперечив проти задоволення позовних вимог. В обґрунтування заперечень, зазначив, що реєстрація ПН/РК від 30.04.2020 №3 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена з тих підстав, що коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 52.24, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Внаслідок відповідності критерію ризиковості здійснення операцій реєстрація ПН в ЄРПН була автоматично зупинена на підставі абз. 10 п. 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. № 1246. Для підтвердження реєстрації податкової накладної позивачем надано пояснення та ряд документів. Однак, в порушення вимог пункту 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, позивачем не надано повного переліку документів та розрахункових документів (платіжні доручення, виписки банку, у т.ч, клієнт-банку тощо).

На підставі зазначеного просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову повністю.

До відзиву на позовну заяву відповідачем 2 надано клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розглянувши яке суд зазначає наступне.

В силу приписів статті 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Відповідно до положень ч. 2 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно з ч. 3 ст. 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

В клопотанні відповідача 2 не наведені конкретні обставини, що ускладнюють розгляд справи в порядку спрощеного провадження. Крім того, відповідачем надано відзив на позовну заяву. Ознайомившись із матеріалами справи, враховуючи категорію справи та характер спірних правовідносин, обсяг та характер доказів у справі, суд дійшов висновку про відсутність підстав для розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Відповідач-1 ДПС України у встановлений судом строк не скористався своїм правом щодо подачі відзиву на позовну заяву .

Згідно частини п`ятої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Крім того, відповідно до частини 4 ст.159 КАС України, неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1 , 02 серпня 2017 року зареєстрована в якості фізичної особи-підприємеця. Видами економічної діяльності якої є: вантажний автомобільний транспорт (основний) (код КВЕД 49.91); технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів (код КВЕД 45.20); оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів (код КВЕД 45.31); роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів (код КВЕД 45.32); діяльність посередників у торгівлі деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами (код КВЕД 46.13); оптова торгівля фарфором, скляним посудом і засобами для чищення (код КВЕД 46.44); транспортне оброблення вантажів (код КВЕД 52.24); інша допоміжна діяльність у сфері транспорту (код КВЕД 52.29); надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (код КВЕД 68.20); надання в оренду вантажних автомобілів(код КВЕД 77.12); пакування (код КВЕД 82.92).

Відповідач 1 – Державна податкова служби України, є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску, є юридичною особою публічного права, яка наділена правовим статусом контролюючого органу. Загальний обсяг правоздатності такого суб`єкта податкових відносин, як “контролюючий орган”, визначено положеннями ст. 41 Податкового кодексу України. Зміст функцій контролю цих органів визначено положеннями ст. 61 Податкового кодексу України.

Відповідач 2 Головне управління ДПС у Донецькій області є суб`єктом владних повноважень у розумінні положень Кодексу адміністративного судочинства України, має спеціальну правосуб`єктність. Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що 10 січня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ДОНБАСКЕРАМІКА», як замовником та ФОП ОСОБА_1 , як виконавцем укладено договір на виконання робіт №10/01-2020, за яким виконавець зобов`язується виконати роботи, визначені цим договором за завданням замовника, а замовник зобов`язується приймати та оплачувати виконані роботи. Роботи, що становлять предмет цього договору: - Комплексна послуга з навантаження залізничних вагонів, включно з роботами по підготовці вагонів під навантаження (мийка вагонів), зважуванням вагонів, складськими роботами та роботами з утримання під`їзної колії. Вартість робіт за цим Договором відображається у Додатку №1 «Специфікація», який є невід`ємною частиною Договору. Оплата Замовником виконаних Виконавцем робіт здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Виконавця на підставі підписаних Актів виконаних робіт.

Відповідно до Специфікації №1 до договору №10/01-2020 від 10 січня 2020 року, на день складання Договору вартість робіт становить: 21,84 грн/т + 0,423 л/т x 17,33 грн/л=29.17 грн/т (без ПДВ). Оплата за виконані роботи проводиться згідно з затвердженим Замовником Актами виконаних робіт та рахунку у строк до 60 календарних днів від дати підписання актів сторонами.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «ДОНБАСКЕРАМІКА» надано: рахунок-фактуру №СФ-0000012 від 30 квітня 2020 року на загальну суму 360 816,30 грн. в тому числі ПДВ 60 136,05 грн., реєстр нарядів по навантажувачу за квітень 2020 року, Акт №ОУ-0000008 здачі-прийняття робіт (надання послуг) на загальну вартість робіт (послуг) з ПДВ 360 816,30 грн. в тому числі ПДВ 20% 60 136,05 грн.

10 лютого 2020 року між ОСОБА_2 , як Орендодавцем та ОСОБА_1 , як Орендарем укладено Договір оренди транспортного засобу, за яким орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове платне користування наступний транспортний засіб: - навантажувач фронтальний марки LIUGONG CLG856. Транспортний засіб передається в оренду Орендарю у зв`язку з виробничою необхідністю для комерційного використання. Термін оренди вказаного транспортного засобу становить один рік: з 10 лютого 2020 року по 10 лютого 2021 року включно.

За фактом цієї господарської операції позивачем сформовано податкову накладну №3 від 30 квітня 2020 року, яка надіслана для реєстрації в ЄРПН 14 травня 2020 року.

Як вбачається з квитанції від 14 травня 2020 року №9106065364, податкову накладну доставлено до ДПС України, однак відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України її реєстрацію зупинено. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 52.24, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються) та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначених в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

15 травня 2020 року позивач подала в електронному вигляді пояснення та копії документів щодо податкових накладних, реєстрація яких зупинена.

Однак, Комісією ГУ ДПС у Донецькій області за результатами розгляду цих документів прийнято рішення від 19 травня 2020 року №1571388/3425203846 про відмову в реєстрації податкової накладної №3 від 30 квітня 2020 року з підстав ненадання платником податку копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів, послуг, зберігання і транспортування навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Також, Комісією ГУ ДПС у Донецькій області було прийнято рішення від 19 травня 2020 року №1571500/3425203846 про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість з підстави виявлення невідповідності визначених платником податку в таблиці даних видів діяльності наявним у платника податку основним засобам.

26 травня 2020 року позивачем подано до Головного управління ДПС у Донецькій області пояснення до таблиці даних платника податку на додану вартість (реєстраційний номер № 9115696224).

Згідно рішення Комісії ГУ ДПС у Донецькій області від 29.05.2020 року №1594275/3425203846, за результатами розгляду таблиці даних платника податку, зареєстрованої у контролюючому органі 26.05.2020 року за №9115696224 відповідно до пункту 16 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165, прийнято рішення про її врахування.

При цьому, рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 19 травня 2020 року №1571388/3425203846 було оскаржено ФОП ОСОБА_1 в адміністративному порядку з наданням додаткових пояснень від 26 травня 2020 року (вих.№26/05-2), однак рішенням Голови комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 09.06.2020 року №20649/3425203846/2 скаргу залишено без задоволення. Підставою для відмови стало ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Не погоджуючись з рішенням Комісії ГУ ДПС у Донецькій області про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 19 травня 2020 року №1571388/3425203846, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд керується та виходить з наступного.

Податковий кодекс України (далі - ПК України) є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Згідно підпунктів "а", "б" пункту 185.1 статті 185 ПК України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів та послуг місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів) (пункт 188.1 статті 188 ПК України).

Відповідно до підпункту 14.1.60 пункту 14 статті 14 ПК України Єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" від 29.12.2010 №1246 (далі по тексту - Порядок №1246) визначено, що податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог ПК України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з пунктом 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:

відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);

чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201Кодексу;

наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1статті 201 Кодексу;

наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 01.07.2015);

наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;

факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;

наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування;

дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами", затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі по тексту - квитанція).

Наведені норми дають підстави для висновку, що законодавець встановлює перелік обов`язкової для фіксації в рамках квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної інформації. Без деталізації такого роду інформації відповідна квитанція не може вважатися належним чином оформленою.

При цьому, квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної повинна фіксувати: 1) порядковий номер та дату складення податкової накладної; 2) конкретний критерій або ж критерії, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної; 3) пропозицію про надання платником податків пояснень та/або перелік конкретних документів, що є достатніми для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної.

Положеннями пункту 201.16 ПК України передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання вказаної норми Кабінетом Міністрів України прийнята постанова "Про затвердження порядку з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" від 11.12.2019 №1165 (далі по тексту Порядок №1165).

Пунктами 6, 7, 8 вказаного Порядку №1165 визначено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування або відображена операція, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Отже, підставами для зупинення реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування є наступна відповідність:

1) платника податку - критеріям ризиковості платника податку;

2) податкової накладної/розрахунку коригування - критеріям ризиковості здійснення операції.

Положення пунктів 6 та 7 Порядку №1165 є чіткими і не припускають неоднозначне (множинне) трактування обов`язків фіскальних органів.

Згідно Додатку 1 до Порядку №1165, комісії Головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах;

платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах;

платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами;

платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками;

платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ);

платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України;

у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів щодо належності позивача до перелічених категорій ризикових платників податків.

Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі по тексту - ЄРПН), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті ПК України зупинено упорядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначає Порядок прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений наказом Міністерства фінансів України 12.12.2019 № 520 (далі по тексту - Порядок № 520).

Пунктом 2 вказаного Порядку встановлено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу (пункт 3).

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі (пункт 4).

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", «Про електронні довірчі послуги" та "Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами", затвердженого в установленому порядку (п. 7).

Відповідно до пункту 5 Порядку №520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

З наведеного слідує, що виключного переліку документів, що надаються на підтвердження господарської операції не встановлено.

В оскаржуваному рішенні від 19.05.2020 року №1571388/3425203846 підставою відмови в реєстрації податкової накладної №3 від 30.04.2020 року визначено: ненадання платником копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано, підкреслити).

В приписі до вказаного пункту, у дужках, зазначено, що документи, які не надано платником необхідно підкреслити. Між тим, рішення відповідача-2 про відмову у реєстрації податкової накладної не містить жодних підкреслень, що свідчить про ненадання комісією належної оцінки вирішенню питання, які ж саме документи платником податку не було подано і яким чином це унеможливило реєстрацію податкових накладних в ЄРПН.

З матеріалів справи вбачається, що після зупинення реєстрації податкової накладної позивачем надані письмові пояснення разом із документами, визначеними на власний розсуд на підтвердження інформації в податковій накладній № 3 від 30.04.2020.

При цьому, суд зазначає, що рішення відповідача про відмову в реєстрації податкових накладних є актом індивідуальної дії.

Головною рисою індивідуальних актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно- правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акту нормам чинного законодавства.

Рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" від 01.07.2003 вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Натомість, рішення про відмову у реєстрації податкових накладних у даному випадку не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії, та породжує його неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку позивача виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

Як вбачається зі змісту квитанції про реєстрацію податкових накладних/розрахунку коригування кількісних та вартісних показників податкової накладної в Єдиному реєстрі податкової накладних від 14 травня 2020 року в ній не визначено конкретних документів, які має надати позивач для подальшої реєстрації податкової накладної, реєстрацію якої зупинено. Так, відповідно до квитанції платник має надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію (відмову в реєстрації) податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Обов`язок надання документів платником податків кореспондує із правом контролюючого органу на витребування в платника податків певних документів у передбачених законом випадках. Втім, контролюючий орган під час витребування від платника податків документів, має визначити їх перелік, платник податку має чітко розуміти що саме від нього вимагає орган владних повноважень та мати можливість передбачати наслідки своєї поведінки в залежності від виконання чи невиконання вимоги контролюючого органу. Вживання податковим органом загального посилання на пункт Критеріїв оцінки призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, а не довільно, на власний розсуд. Відсутність чіткої вимоги податкового органу до платника податків стосовно надання певного документу виключає можливість визнання правомірним застосування до такого платника негативних наслідків через невиконання такої вимоги.

Тотожна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30.01.2020 по справі № 300/148/19.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Суд зазначає, що податковим органом порушено принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, а також норми пункту 13 Порядку №1165, оскільки ним не зазначено у квитанціях конкретного та чіткого критерію ризиковості платника податку, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі якого здійснено зупинення реєстрації вищевказаної податкової накладної.

Суд звертає увагу, що вживання податковим органом загального посилання на пункт 1 Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Суд вважає, що оскаржуване рішення відповідача містить формальну підставу для їх прийняття, що зазначена у Порядку №1165, а саме ненадання платником податку копій документів, зокрема, первинних документів щодо постачання/ придбання товарів/ послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/ інвойсів, актів приймання - передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних).

Враховуючи наведене, суд вважає, що прийняте комісією відповідача 2 рішення щодо відмови в реєстрації розрахунків коригування від 19.05.2020 року №1571388/3425203846 через ненадання позивачем документів є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини третьої статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Таким чином, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких вона звернулась до суду, та з метою дотримання судом гарантій щодо остаточного вирішення спору між сторонами, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну № 3 від 30.04.2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Суд також зауважує, що рішення суду має бути не тільки законним та обґрунтованим, воно повинно бути ще й ефективним у захисті порушених прав, свобод та інтересів, а тому вважає, що покладання на відповідача-1, як на єдину уповноважену на такі дії особу, обов`язку зареєструвати вказану податкову накладну в ЄРПН, не вважатиметься втручанням у його дискреційні повноваження.

Зазначене також узгоджується з передбаченим пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод правом особи на доступ до суду, що, зокрема, включає такий аспект, як право на розгляд справи судом із повною юрисдикцією, тобто судом, що має достатні та ефективні повноваження щодо: повторної (після адміністративного органу) оцінки доказів; встановлення обставин, які були підставою для прийняття оскарженого адміністративного рішення; належного поновлення прав особи за результатами розгляду справи по суті (п.70 рішення Європейського суду з прав людини від 28 червня 1990 року у справі Обермейєр проти Австрії; пунктом155 рішення Європейського суду з прав людини від 04 березня 2014 року у справі Гранд Стівенс проти Італії).

При цьому, приписами пункту 20 Порядку № 1246 передбачено, що у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

В даному випадку, зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подану позивачем податкову накладну датою її подання є дотриманням судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, та належним способом захисту порушеного права.

Суд також враховує, що чинним законодавством покладено на Державну податкову службу України обов`язок щодо прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Тобто, фіскальному органу надано право вільно обирати одне з двох рішень, яке на його думку є законодавчо обґрунтованим та правильним. А отже, «свобода розсуду» фіскального органу, у разі встановлення судом протиправності відмови у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, звужується до єдиного юридично допустимого рішення, в даному випадку рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 3 від 30.04.2020, складену позивачем і вважати її прийнятою та зареєстрованою датою направлення - 14.05.2020 року.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 11 червня 2019 року у справі № 480/4038/18 та від 28 листопада 2019 року у справі №1640/2650/18.

Щодо посилання відповідача 2 на постанову Верховного Суду від 27.08.2019 у справі № 540/2077/18 то таке є неприйнятним, а остання не є релевантною до фактичних обставин даної справи, оскільки предметом позову у справі № 540/2077/18 було рішення Комісії регіонального рівня про внесення позивача до переліку ризикових платників податків та за умови ненадання підприємством пояснень та копії документів, що підтверджують реальність проведення розрахунків за цими операціями.

Щодо вимоги позивача про визнання дій відповідача 1 протиправними, суд вважає, що належним та ефективним способом захисту порушених прав позивача є визнання протиправним та скасування рішення відповідача 2 щодо відмови в реєстрації розрахунків коригування від 19.05.2020 року №1571388/3425203846, а також зобов`язання відповідача 1 до вчинення певних дій. Отже, обраний позивачем спосіб захисту порушеного права в частині позовних вимог про визнання дій відповідача протиправними суд вважає такими, що не відповідає способам судового захисту, закріпленим частиною 1 статті 5 КАС України, та об`єкту порушеного права.

Враховуючи зазначене, у задоволенні вимоги про визнання дій відповідача протиправними, слід відмовити.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовній вимоги підлягають частковому задоволенню.

Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходив з того, що згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів - Державної податкової служби України та Головного управління ДПС у Донецькій області пропорційно.

Керуючись ст.ст. 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправними дій, скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС України в Донецькій області від 19.05.2020 року №1571388/3425203846 про відмову у реєстрації податкової накладної №3 від 30 квітня 2020 року.

Зобов`язати ДПС України (код ЄДРПОУ 43005393, юридична адреса: 04053, м.Київ, Львівська площа, буд. 8) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №3 від 30 квітня 2020 року, подану ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), і вважати її прийнятою та зареєстрованою датою направлення - 14.05.2020 року.

В іншій частині задоволення позовних вимог – відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1051 (одна тисяча п`ятдесят одна гривня) 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Донецькій області (юридична адреса: 87515, Донецька область, м. Маріуполь вул. Італійська, 59, код ЄДРПОУ 43142826).

Стягнути на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1051 (одна тисяча п`ятдесят одна гривня) 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8, код ЄДРПОУ 43005393).

Рішення прийнято, буде складено в повному обсязі та підписано в нарадчій кімнаті 17 грудня 2020 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Апеляційна скарга згідно положень статті 297 КАС України подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Донецький окружний адміністративний суд.

Суддя О.В. Троянова