Рішення № 93589897, 17.12.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2020 р. Справа№200/11547/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Арестової Л.В.,

за участю секретаря судового засідання – Лисиньської А.О.,

представника позивача – Сердюк В.В.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місце знаходження: вул. Незалежності, б. 28а, с. Добропілля, Донецька область; код ЄДРПОУ: 37755477) до Добропільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (місце знаходження: вул. Першотравнева, б. 83, м. Добропілля, Донецька область; код ЄДПРОУ: 34550933) про скасування постанови,-

У С Т А Н О В И В:

09 грудня 2020 року Добропільське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області, позивач, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Добропільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу від 19.11.2020 року у розмірі 5 100,00 гривень по ВП № 59407779, прийняту державним виконавцем Добропільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) при примусовому виконанні виконавчого листа № 200/13899/18-а, виданого 04.06.2019 року Донецьким окружним адміністративним судом.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 10 грудня 2020 року відкрито провадження по справі, призначено судове засідання на 17 грудня 2020 року.

В обґрунтування своїх вимог позивачем зазначено, що відповідачем протиправно винесено оскаржувану постанову, оскільки обов`язковою умовою накладення державним виконавцем штрафу є невиконання судового рішення боржником без поважних причин, проте рішення було виконано в межах повноважень позивача, проведено нарахування заборгованості за період з 01.06.2018 по 31.07.2018 на загальну суму 27 633,65 гривень. Також зазначає, що накладення штрафу на орган пенсійного фонду України в даному випадку не захищає право особи (стягувача) на отримання бюджетних коштів.

Таким чином, з урахуванням повноважень, наданих чинним законодавством, позивачем вживаються дії з виконання рішення суду в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 N 103, а тому відсутні підстави вважати, що позивачем не виконується рішення суду без поважним причин.

Відповідач строк для подання відзиву пропустив, надіславши його до суду о 10 годині 05 хвилин 17.12.2020 року на електронну адресу суду.

Представник позивача до судового засідання з`явився, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 268 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, визначених статтями 273-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур`єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв`язку.

10 грудня 2020 року на офіційну пошту Добропільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) направлено ухвалу про відкриття провадження по справі та призначеннмясправи до судового розгляду на 17 лютого 2020 року о 10:00 год. 11 грудня 2020 року на підтвердження цього факту секретарем судового засідання складено відповідну довідку.

Згідно вимог частини 3 статті 268 Кодексу адміністративного судочинства України неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи наведене, беручи до уваги приписи ч. 1 ст. 205, ч. 2 ст. 379 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд вважає за можливе розглянути дану справу без участі представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 11 лютого 2019 року по справі № 200/13899/18-а задоволено повністю позовні вимоги ОСОБА_1 до Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії.

Визнано неправомірними дії Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо невиплати нарахованої пенсії ОСОБА_1 за період з 01.06.2018 року по 31.07.2018 року.

Зобов`язано Добропільське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області виплатити ОСОБА_1 нараховану та невиплачену пенсію за період з 01.06.2018 року по 31.07.2018 року в сумі 27633,65 гривень.

04 червня 2019 року судом видано виконавчий лист по справі.

26.04.2019 року Добропільським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області надіслано до Головного управління Пенсійного фонду України лист № 6648/05 щодо фінансування виплати за рішенням суду.

19 липня 2019 року у відповідь на вказаний лист № 8513/02/27 Головне управління Пенсійного фонду України повідомило, що станом на 19.07.2019 року в територіальних управліннях Пенсійного фонду України Донецької області налічується 8 954 рішення суду про зобов`язання здійснити призначення, перерахунок, поновлення та виплату пенсії. Загальна потреба на виплату заборгованості за рішенням судів складає 669 806 352,62 гривень. При цьому по 1 374 рішенням суду встановлено судовий контроль на суму 110 935 386, 82 грн.

24.06.2019 року державним виконавцем Добропільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Проценко Ксенією Дмитрівною винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 59407779 на підставі виданого Донецьким окружним адміністративним судом виконавчого листа по справі № 200/13899/18а.

10.07.2019 року Добропільським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області надіслано до управління відповідача лист № 10730/09 про надання інформації, в якому вказано, що рішення суду виконано частково, а саме нараховано пенсію за віком з 01.06.2018 по 31.07.2018 року згідно протоколу призначення від 25.04.2019 та протоколу індивідуального перерахунку від 25.04.2019 року, що не є головним розпорядником коштів та на даний час не виділені кошти на фінансування суми пенсій для виплати, тому можливість виконати рішення суду у повному обсязі відсуне.

Надалі, на запит державного виконавця з питання виконання рішення суду від 22.09.2020 року № 17.27-40253 управління відповідача надало відповідь від 28.09.2020 року № 0573-09-8/6170, відповідно до якого рішення суду було виконано в повному обсязі ще до початку відкриття виконавчого провадження по справі, суму пенсії включено до потреби у коштах на виплату за рішенням суду, про що повідомлено Головне управління Пенсійного ОНДУ України в Донецькій області як розпорядника бюджетних коштів.

19.11.2020 року державним виконавцем Добропільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Проценко Ксанією Дмитрівною винесено постанову про накладення штрафу по ВП № 59407779 на користь держави в розмірі 5 100, 00 гривень.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначаються Законом України “Про виконавче провадження” № 1404-VIII від 02.06.2016.

У відповідності до ст.1 Закону “Про виконавче провадження”, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 2 Закону України “Про виконавче провадження” передбачено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов`язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Згідно з ч.1 ст.13 Закону України “Про виконавче провадження” під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно із ч.ч.1 та 2 ст.18 Закону України “Про виконавче провадження”, виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Згідно із ч.4 ст.19 Закону України “Про виконавче провадження”, сторони зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 63 Закону України "Про виконавче провадження", зокрема, за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів та попередження про кримінальну відповідальність.

З аналізу викладеної норми слідує, що негативні наслідки у вигляді накладення штрафу за невиконання в обумовлений строк відповідного рішення настають за умови його невиконання без поважних причин.

За приписами ст.75 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Притягуючи боржника до відповідальності за невиконання рішення у виконавчому провадженні і накладаючи на нього штраф виконавець (державний чи приватний) зобов`язаний ретельно дослідити всі обставини справи, зокрема належним чином перевірити факт невиконання боржником його обов`язків та встановити причини їх невиконання або неналежного виконання.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 23.05.2018 у справі №537/3986/16-а.

Як визначено частиною 1 та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Приписами абзацу 2 пункту 1 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 N 28-2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.01.2015 за N 40/26485 визначено, що Головні управління Фонду підпорядковуються Фонду та разом з управліннями Фонду в районах, містах, районах у містах, а також об`єднаними управліннями утворюють систему територіальних органів Фонду.

Головне управління Пенсійного Фонду відповідно до покладених на нього завдань: планує у відповідному регіоні доходи та видатки коштів Фонду, у межах своєї компетенції забезпечує виконання бюджету Фонду; забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування пенсій та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством, здійснює з цією метою перерозподіл коштів між районами (містами) (підпункти 2, 4 пункту 4 вказаного Положення).

Аналіз вищенаведених норм свідчить, що негативні наслідки у вигляді накладення штрафу за невиконання в обумовлений строк відповідного рішення настають за умови його невиконання без поважних причин.

Судом встановлено що позивачем вжито конкретні заходи з метою виконання рішення суду.

З урахуванням зазначеного, суд приходить до висновку, що доводи про відсутність правових підстав у державного виконавця для винесення постанови про накладення штрафу на боржника є обґрунтованими, тому постанова про накладення штрафу від 19.11.2020 року у розмірі 5 100,00 гривень по ВП № 59407779, прийнята державним виконавцем Добропільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) при примусовому виконанні виконавчого листа № 200/13899/18-а, виданого 04.06.2019 року Донецьким окружним адміністративним судом є протиправною та підлягає скасуванню.

Згідно ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу (ч. 1 ст. 77 КАС України).

За приписами ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оцінка доказів здійснюється судом за правилами статті 90 КАС України, відповідно до якої суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

При вказаних обставинах, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість своїх дій та рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, позов підлягає задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь суб`єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір), відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 72-74, 77, 139, 241-246, 262, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місце знаходження: вул. Незалежності, б. 28а, с. Добропілля, Донецька область; код ЄДРПОУ: 37755477) до Добропільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (місце знаходження: вул. Першотравнева, б. 83, м. Добропілля, Донецька область; код ЄДПРОУ: 34550933) про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу від 19.11.2020 року у розмірі 5 100,00 гривень по ВП № 59407779, прийняту державним виконавцем Добропільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) при примусовому виконанні виконавчого листа № 200/13899/18-а, виданого 04.06.2019 року Донецьким окружним адміністративним судом.

Повний текст рішення складено та підписано 17 грудня 2020 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У відповідності до пп. 15.5 п. 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя Л.В. Арестова