Рішення № 93589877, 17.12.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2020 р. Справа№200/11250/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Куденкова К.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Слов`янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження, -

УСТАНОВИВ:

У листопаді 2020 року ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Слов`янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (далі – відповідач, Слов`янський МРВ ДВС), в якому просить скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження № 62118539 від 19.11.2020.

Обґрунтовуючи позов ОСОБА_1 посилається те, що відрахування з присудженої йому суми 5553,00 грн податків та зборів є незаконними, а тому відсутні підстави для закінчення виконавчого провадження № 62118539..

Ухвалою суду від 7 грудня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, призначено судове засідання на 17 грудня 2020 року, витребувані докази, залучено Військову частину 3035 Національної гвардії України як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору (далі – третя особа).

Відповідач відзив на позовну заяву не надав.

Третя особа письмових пояснень на позов не надала.

Представники відповідача і третьої особи до судового засідання не з`явилися, про дату, час і місце судового розгляду були повідомлені належним чином. Про причини неявки суд не повідомили.

Позивач подав клопотання про розгляд справи без його участі.

Перешкоди для розгляду справи в судовому засіданні, визначені ст. 205 КАС України – відсутні.

Приписами ч. 9 ст. 205 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Частиною 4 ст. 243 КАС України передбачено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження.

Суд, перевіривши матеріали справи та оцінивши повідомлені сторонами обставини, дійшов наступних висновків.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 18 лютого 2020 року у справі № 200/14854/19-а задоволені частково позовні вимоги ОСОБА_1 до військової частини 3035 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Зобов`язано відповідача - Військову частину 3035 Національної гвардії України нарахувати та сплатити ОСОБА_1 несплачену компенсацію за не використані додаткові відпустки за період з 09.08.2017 року по 06.02.2018 року в розмірі 2591 (дві тисячі п`ятсот дев`яносто одну) гривню 40 копійок. В решті позовних вимог відмовлено.

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 14.04.2020 змінено рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18 лютого 2020 року по справі № 200/14854/19-а, а саме в абзаці другому резолютивної частини рішення замість слів: в розмірі 2591,40 грн. правильно вважати: в розмірі 5553,00 грн. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишене без змін.

Постановою заступника начальника відділу Слов`янського МРВ ДВС Крапівіна В.М. від 20.05.2020 відкрито виконавче провадження № 62118539 щодо виконання виконавчого листа Донецького окружного адміністративного суду від 06.05.2020, виданого у справі № 200/14854/19-а щодо зобов`язання Військової частини 3035 Національної гвардії України нарахувати і сплатити позивачу компенсацію за невикористані додаткові відпустки за період з 09.08.2017 по 06.02.2018 у розмірі 5553,00 грн.

З автоматизованої системи виконавчого провадження судом установлено, що супровідним листом від 03.09.2020 № 40/35/32-1506 Військова частина 3035 Національної гвардії України подала до позивача платіжне доручення № 1172 від 12.06.2020 і відомість № 126 від 12.06.2020, з яких випливає, що позивачу нараховано 5553,00 грн. компенсації за невикористану додаткову відпустку та виплачено 4470,16 грн після відрахування податків і зборів.

Постановою заступника начальника відділу Слов`янського МРВ ДВС Крапівіна В.М. від 19.11.2020 ВП № 62118539 закінчено виконавче провадження з примусового виконання зазначеного виконавчого листа на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 і ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку з фактичним повним виконанням рішення відповідно до платіжного доручення № 1172 від 12.06.2020.

Пунктами 5 і 10 розділу XXXI «Виплата військовослужбовцям грошового забезпечення у разі звільнення з військової служби або переміщення» Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні військовослужбовцям Національної гвардії України та іншим особам, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 15.03.2018 № 200, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 5 квітня 2018 року за № 405/31857, передбачено, що рік звільнення військовослужбовців зі служби, зазначених у пунктах 3, 4 цього розділу, у разі невикористання ними щорічної основної та додаткової відпусток їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки.

Грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки проводиться, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого має військовослужбовець відповідно до чинного законодавства України на день звільнення з військової служби. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення розміру місячного грошового забезпечення на 30 календарних днів.

Статтею 10 Закону України від 2 червня 2016 року №1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі – Закон № 1404-VIII) передбачено, що заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Статтею 18 Закону № 1404-VIII передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; 4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; 5) роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки.

Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: 1) проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; 2) проводити перевірку виконання юридичними особами незалежно від форми власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників; 3) з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; 4) за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв`язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду; 5) безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх; 6) накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; 7) накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; 8) здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв`язку з виконавчим провадженням; 9) використовувати за згодою власника приміщення для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспортні засоби стягувача або боржника за їхньою згодою для перевезення майна; 10) звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз`яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення; 11) приймати рішення про відстрочку та розстрочку виконання рішення (крім судових рішень), за наявності письмової заяви стягувача; 12) звертатися до суду з поданням про розшук дитини, про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання; 13) звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб; 14) викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні. У разі якщо боржник без поважних причин не з`явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу; 15) залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання; 16) накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; 17) застосовувати під час примусового виконання рішень фото- і кінозйомку, відеозапис; 18) вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження; 19) у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів; 20) залучати в разі потреби до проведення чи організації виконавчих дій суб`єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача; 21) отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком; 22) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.

Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Залучення для проведення виконавчих дій працівників поліції здійснюється за вмотивованою постановою виконавця, яка надсилається керівнику територіального органу поліції за місцем проведення відповідної виконавчої дії. У залученні поліції для проведення виконавчих дій може бути відмовлено лише з підстав залучення особового складу даного територіального органу поліції до припинення групового порушення громадської безпеки і порядку чи масових заворушень, а також для подолання наслідків масштабних аварій чи інших масштабних надзвичайних ситуацій.

Під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення.

Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону № 1404-VIII виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Отже, підставою для закінчення виконавчого провадження є фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. Третьою особою на адресу відповідача направлено лист від 03.09.2020 № 40/35/32-1506 з платіжними документами щодо нарахування і виплати позивачу компенсації за невикористані дні додаткової відпустки. Тому державним виконавцем дотримано приписи № 1404-VIII в частині закінчення виконавчого провадження та не порушено права стягувача, передбачені цим Законом.

Водночас суд зауважує, що державний виконавець на стадії примусового виконання судового рішення не наділений повноваженнями перевіряти правомірність проведення боржником певних відрахувань податків та зборів із суми боргу.

Наведене відповідає висновкам Верховного суду, які викладені в постанові від 08 травня 2018 року у справі № 826/6734/16. При цьому, суд ураховує, що у вказаній справі спірні правовідносини виникли на підставі Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV «Про виконавче провадження», але суд зазначає, що діючим Законом № 1404-VIII державному виконавцю не надано повноважень щодо перевірки правильності виконання боржником функцій податкового агента та/або платника єдиного внеску.

Законом України від 2 червня 2016 року № 1403-VIII «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» державному виконавцю також не надані зазначені повноваження.

Щодо посилання позивача в позовній заяві на індивідуальні податкові консультації, які надані не позивачу, суд зазначає, що ці податкові консультації не є джерелом правового регулювання діяльності органів та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів, під час примусового виконання рішення.

Тому суд дійшов висновку про відсутність неправомірності в діях Слов`янського МРВ ДВС щодо закінчення виконавчого провадження ВП № 62118539 на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону № 1404-VIII.

Відтак, за наведеними позивачем підставами позову, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Суд роз`яснює, що в межах справи № 200/14854/19-а позивач має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду, у порядку ст. 383 КАС України.

Керуючись статтями 2, 5-10, 19, 72-77, 90, 132, 139, 143, 241-246, 250, 255, 268, 269, 271, 272, 287 підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) до Слов`янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (ідентифікаційний код: 34974684; 84122, Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Поштова, буд. 44) про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження – відмовити повністю.

Повне рішення суду складене 17 грудня 2020 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження, якщо його не скасовано, - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня його проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя К.О. Куденков