
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
п р о в і д к л а д е н н я р о з г л я д у с п р а в и
14 грудня 2020 року м. ЧернівціСправа № 725/3303/16-ц
За позовом малого приватного підприємства “Боріс”, м. Чернівці
до 1. ОСОБА_1 , м. Чернівці
2. ОСОБА_2 , м. Чернівці
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – Виконавчого комітету Чернівецької міської ради
про скасування рішення державного реєстратора
Суддя О.В. Гончарук
Секретар судового засідання – І.Б.Вівчарюк
Представники учасників справи:
від позивача – Савосюк Н.П.;
від відповідача №1 – не з`явився;
від відповідача № 2 – Бартусевич В.М.
від третьої особи – не з`явився.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Мале приватне підприємство “Боріс” звернулося до Першотравневого районного суду м. Чернівці з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про застосування наслідків нікчемності правочину стосовно передачі у власність нежитлових приміщень (магазин) підвалу та першого поверху в житловому будинку літ. “А”, загальною площею 181,4 м2, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 07.10.2014 та скасування державної реєстрації права власності на вказане нерухоме майно за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
В обґрунтування своїх вимог МПП “Боріс” указувало, що підприємство створене в 1998 році, його єдиним засновником та учасником є ОСОБА_1 .
Згідно з договором купівлі-продажу від 17 грудня 2004 року, МПП “Боріс” придбало нежитлові приміщення підвалу та першого поверху в житловому будинку літ. “А”, загальною площею 181,4 м2, які розташовані на АДРЕСА_1 .
У жовтні 2014 року до складу учасників підприємства прийнято ОСОБА_2 .
Під час державної реєстрації прав, право власності на вказаний об`єкт нерухомості зареєстроване як спільна сумісна власність фізичних осіб ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , про що видано свідоцтво від 07 жовтня 2014 року та Витяг з державного реєстру прав власності на нерухоме майно.
Договори щодо переходу права власності від юридичної особи вказаним фізичним особам не укладалися та нотаріально не посвідчувалися, а тому позивач уважав, що свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане 07 жовтня 2014 року, не відповідає вимогам статей 220, 657, 719 Цивільного кодексу України.
Рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці від 28 грудня 2016 року в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Чернівецького апеляційного суду від 11 грудня 2018 року апеляційну скаргу МПП “Боріс” задоволено частково: рішення Першотравневого районного суду міста Чернівці від 28 грудня 2016 року змінено та вказано, що позов не підлягає задоволенню з підстав, викладених у мотивувальній частині постанови.
Постановою Верховного Суду від 12.08.2020, рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 28 грудня 2016 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 11 грудня 2018 року скасовано, провадження в справі № 725/3303/16-ц закрито, оскільки спір у справі є корпоративним та не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Ухвалою Верховного Суду від 16.09.2020, справу №725/3303/16-ц передано для продовження розгляду до Господарського суду Чернівецької області.
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 02.10.2020 прийнято справу до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
Підготовче засідання призначено на “29” жовтня 2020 року.
26 жовтня 2020 року від відповідача №2 надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач зазначає про те, що правові підстави передачі спірного майна у власність ОСОБА_3 та ОСОБА_2 є чинними, ніким не оскаржувалось, не скасовані та, з урахуванням предмету, підстав позову, а також обраного способу захисту, відсутні підстави для задоволення позову.
Ухвалою від 29.10.2020, за клопотанням відповідача №1, відкладено підготовче засідання на 23.11.2020.
23 листопада 2020 року від позивача надійшли: заява про зміну предмету позову (вх.2770 від 23.11.220) та заява про збільшення позовних вимог (вх.№2769).
У підготовчому засіданні 23.11.2020 оголошено перерву до 02.12.2020.
01 грудня 2020 року від відповідача №2 надійшли письмові заперечення щодо прийняття заяви про зміну предмета позову (вх.2897), у яких відповідач №2 просить суд повернути вказані заяви позивачу.
02 грудня 2020 року від відповідача №1 надійшло клопотання про залучення до участі справі у якості третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача – виконавчий комітет Чернівецької міської ради.
У підготовчому засіданні 02.12.2020 продовжено перерву до 09.12.2020.
09 грудня 2020 року від позивача надійшли письмові міркування на заперечення відповідача щодо прийняття заяви про зміну предмета позову.
У підготовче засідання 09.12.2020 представник відповідача №1 не з`явився, надіславши при цьому письмову заяву (вх.№3056 від 09.12.2020) у якій просив суд завершити підготовче засідання за його відсутності та зазначив, що позовні вимоги і фактичні обставини справи визнаються стороною відповідача №1 у повному обсязі.
У підготовчому засіданні 09.12.2020 представник позивача просив суд задовольнити заяву про зміну предмету позову (вх.2770 від 23.11.2020), однак у зв`язку з необхідністю чіткого визначення у письмовому вигляді предмета позову, у підготовчому засіданні оголошено перерву до 14.12.2020.
14 грудня 2020 року від позивача надійшла заява (вх.№3134), згідно з якою ним викладено позовні вимоги наступним чином: - скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Карвацької Галини Федорівни Реєстраційної служби Чернівецького міського управління юстиції про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 07 жовтня 2014 року №16294141; - скасувати державну реєстрацію права власності на нерухоме майно від 07 жовтня 2014 року, індексний номер 16294141 про реєстрацію права спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно, індексний номер 27750765, серія та номер СТА/15860, видане 07 жовтня 2014 року на нежилі приміщення (магазин) підвалу та першого поверху в житловому будинку літера “А” загальною площею 181,4 кв. м., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .
У підготовче засідання 14.12.2012 представник відповідача №1 та представник третьої особи не з`явився, що не перешкоджає продовженню підготовчого засідання.
Представник позивача підтримав свою заяву про зміну предмету позову з урахуванням його заяви за вх.№3134 від 14.12.2020.
Представник відповідача №2 заперечує проти задоволення цієї заяви, зазначаючи, що, по-перше, на даній стадії розгляду справи позивач позбавлений можливості змінювати предмет позову, та, по друге, така заява позивача є по суті новим позовом, оскільки доповнюється іншими ніж зазначено у позовній заяві, підставами.
Розглянувши у підготовчому засіданні заяву позивача про зміну предмета позову суд дійшов наступних висновків.
Ухвалою Верховного Суду від 16.09.2020 справу №725/3303/16-ц передано для продовження розгляду справи до Господарського суду Чернівецької області.
У зв`язку з тим, що спір між сторонами до цього часу не розглядався за правилами господарського судочинства, справу прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання.
Статтею 46 Господарського процесуального кодексу України визначено процесуальні права та обов`язки сторін.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 46 ГПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, а підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Відтак зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.
Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом, що узгоджується з правовими висновками щодо застосування ч. 3 ст. 46 ГПК України, викладеними Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 25.06.2019 у справі №924/1473/15.
Оскільки норма ч. 3 ст. 46 ГПК України виключає можливість одночасної зміни предмета і підстав позову, то у разі подання позивачем заяви, направленої на одночасну зміну предмета і підстав позову, господарський суд повинен відмовити у задоволенні такої заяви і розглянути по суті раніше заявлені (первісні) позовні вимоги, якщо позивач не відмовляється від позову. Позивач при цьому не позбавлений права звернутися з новим позовом у загальному порядку (постанови Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 910/18802/17, від 28.03.2019 у справі № 910/23066/17, від 10.09.2019 у справі № 910/13267/18).
Разом з тим, не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права. Водночас і посилання суду в рішенні на інші норми права, ніж зазначені у позовній заяві, не може розумітися як вихід суду за межі позовних вимог. У зв`язку з цим господарський суд, з`ясувавши у розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу в обґрунтування своїх вимог або заперечень послалися не на ті норми, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує у прийнятті рішення саме такі норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини.
Звертаючись з позовом до суду, позивачем у позовній заяві визначено предмет позову - застосування наслідків нікчемного правочину щодо передачі у власність нежитлових приміщень у спосіб визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно, тобто, фактично, згідно з позовною заявою, позов спрямований на досягнення наслідків у вигляді визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно та скасування державної реєстрації права власності на це спірне нерухоме майно.
У якості підстав позову позивачем визначено, зокрема, відсутність під час державної реєстрації права власності на нерухоме майно, правових підстав для переходу права власності на це нерухоме майно від юридичної особи МПП "Боріс" до фізичних осіб ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Посилаючись на тривалий розгляд справи, упродовж якого змінювалась судова практика у спорах, що виникають у подібних правовідносинах, позивач вірно стверджує про наявність у нього права змінити предмет позову у цій справі, що узгоджується з вимогами ч. 3 ст. 46 ГПК України.
Подаючи заяву про зміну предмету позову, позивач доповнює позов, обставинами, пов`язаними, на його думку, з тим, що державний реєстратор не перевірив відповідності заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
За таких обставин, заява позивача не спрямована на одночасну зміну предмету та підстав позову, оскільки остаточно підстави позову зводяться до обставин, пов`язаних з можливим порушенням прав позивача, у зв`язку з відсутністю правових підстав для реєстрації права спільної сумісної власності на спірне нерухоме майно.
Тобто, підстави первісного позову, у зв`язку зі зміною предмету позову, не змінюються, а судом, в свою чергу, у процесі розгляду справи, братимуться до уваги лише обставини, які доповнюють первісний позов.
За таких обставин, подана позивачем заява підлягає задоволенню.
Щодо зави позивача про збільшення позовних вимог (вх.№2769 від 23.11.2020), у якій позивач просить визнати за собою право власності на спірне нерухоме майно, то така заява не узгоджується з вимогами частини 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України, оскільки під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено у позовній заяві. Однак, заява позивача про збільшення позовних вимог фактично доповнює позов новою вимогою.
У зв`язку з наведеним, у задоволенні зави позивача про збільшення позовних вимог (вх.№2769 від 23.11.2020), слід відмовити.
Крім цього, відповідачем заявлено клопотання про залучення до участі справі у якості третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача (вх.№2936) – Виконавчий комітет Чернівецької міської ради.
Відповідно до частини 1 статті 50 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін.
За наслідками підготовчого засідання суд, встановив, що можливе рішення у даній справі може вплинути на права та обов`язки Виконавчого комітету Чернівецької міської ради, як органу до відання якого, у відповідності до підпункту 4 пункту «б» статті 27 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», належать делеговані повноваження з організаційного забезпечення надання адміністративних послуг виконавчої влади через центри надання адміністративних послуг, а тому виконавчий комітет залучається до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів.
З урахуванням зміни предмету позову, відпала необхідність у залученні у якості третьої особи без самостійних вимог, відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно юридичного управління Чернівецької міської ради.
Згідно з пунктами 10, 19 частини 2 статті 182 Господарського процесуального кодексу України у підготовчому засіданні суд вирішує заяви та клопотання учасників справи, а також здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.
Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 183 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає підготовче засідання в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.
У зв`язку з необхідністю надання часу відповідачам для подання відзиву на позовну заяву з урахуванням зміни предмету та з урахуванням залучення до участі у справі третьої особи, суд відкладає підготовче засідання на іншу дату.
Керуючись статтями 46, 50, 182, 183, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд,
У Х В А Л И В :
1. Задовольнити заяву позивача про зміну предмету позову з урахуванням заяви (вх№3134 від 14.12.2020).
2. Відмовити у задоволенні зави позивача про збільшення позовних вимог (вх.№2769 від 23.11.2020).
3. Залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів – Виконавчий комітет Чернівецької міської ради (площа Центральна, 1, м. Чернівці, ідентифікаційний код 04062216).
4. Відкласти підготовче засідання на 14 год. 30 хв. “21” грудня 2020 року, яке відбудеться у залі судових засідань №2 Господарського суду Чернівецької області за адресою: м. Чернівці, вул. Ольги Кобилянської, 14.
5. Позивачу невідкладно надіслати на адресу залученої особи позовну заяву з додатками, докази чого надати суду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та не підлягає оскарженню.
Суддя О.В. Гончарук
Судове рішення № 93589262, Господарський суд Чернівецької області було прийнято 14.12.2020. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 725/3303/16-ц. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: